Справа № 2-643/11
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2011 року
6 жовтня 2011 року м.Балта
Балтський районний суд Одеської області в складі:
головуючого - суддіДЯЧЕНКО В.Г.
при секретарі СІРОТА О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Балті цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (представник ОСОБА_2.) до ОСОБА_3, треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_5 (представник ОСОБА_6, про поділ спільної сумісної власності в частині боргових зобовязань
в с т а н о в и в:
Позивач звернулася з позовом до суду про поділ спільного майна подружжя в частині боргових зобовязань, з уточненою позовною вимогою стягнути з відповідача на її користь 14804,99грн. по сплаченій нею заборгованості, а також половину заборгованості по договору про надання споживчого кредиту № 11206955000 від 06.09.2007 року в сумі 127164,01 грн.(а.с.103 т.1).
Свої вимоги позивач мотивує тим, що з грудня 2004 року по червень 2010 року, вона з відповідачем проживали спільно однією сімєю. За цей час вони придбали спільне майно - автомобіль Kia Cerato державний реєстраційний знак НОМЕР_1, для чого отримали кошти по кредитному договору №11206955000 від 06.09.2007 року між акціонерним комерційним інноваційним банком (АКІБ) «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 (23754,00 швейцарських франків), цільове призначення на купівлю автомобіля, строк повернення кредиту 06.09.2014 року.
Для обслуговування вищезазначеного кредиту, позивачем було отримано кошти в сумі 19400,00грн., за кредитним договором 014\5434\82\92223 від 13.08.2008 року між ВАТ «ОСОБА_7 Аваль»та ОСОБА_1, на споживчі цілі,
строк повернення кредиту 13.08.2014 року.
Також для обслуговування договору кредиту з (АКІБ) «УкрСиббанк»були сплачені кошти отримані по кредитній карті поновлювальної лінії НОМЕР_2 ПАТ КБ «ПриватБанк»на імя ОСОБА_1, та позивачем укладались договори позики з ОСОБА_8 на суму 2000грн., ОСОБА_9 на суму 2400грн., ОСОБА_10 на суму 2 000грн.
На теперішній час позивач не проживає спільно з відповідачем, спільного господарства не веде, однак продовжує самостійно сплачувати зобовязання по кредитним договорам укладеним в інтересах сімї.
Позивач зверталася до відповідача про добровільну сплату її та банку частини боргу, але відповідач відмовляється це зробити, що змусило позивача звернутись до суду.
Позивач в своїх вимогах посилається на положення ст.ст. 65,69,70,74 СК України, як на підставу задоволення своїх вимог.
В судовому засіданні позивач свої вимоги, з уточненнями, підтримала та надала докази сплати нею коштів в банк.
Відповідач в судовому засіданні позов не визнав, пояснив, що позики отримані позивачем в ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 без його відома, в погашенні боргових зобовязань по кредитам АКБ «УкрСиббанк»та ВАТ «ОСОБА_7 Аваль»не приймає участі так як спільне майно, автомобіль Kia Cerato державний реєстраційний знак НОМЕР_1, після припинення спільного проживання однією сімєю, залишилось у володінні позивача і яка вищевказане майно передала в користування ОСОБА_4 та ОСОБА_5.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору та їх представник пояснили, що отримали в користування від позивача автомобіль Kia Cerato державний реєстраційний знак НОМЕР_1, на пять років. Довіреність посвідчена 12.12.2008 року в смт. Саврань Одеської області, державним нотаріусом ОСОБА_11, Савранської районної державної нотаріальної контори ( Р-№2216).
Суд, вислухавши пояснення позивача, його представника, які підтримали позов, пояснення відповідача, який заперечував у задоволені позову, третіх осіб та їх представника, показання свідків, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, встановив наступі факти та відповідні їм правовідносини.
Сторонами в судовому засіданні визнано обставину проживання позивача та відповідача однією сімєю з грудня 2004 року по 02.06.2010 року. Вказана обставина також встановлена рішенням Балтського районного суду по справі №2-1107\10, про стягнення аліментів, яке набрало законної сили 20.09.2010р.
Згідно ст. 32 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням, що набрало законної сили по одній цивільній справі, не доводяться знову при розгляді інших цивільних справ, в яких беруть участь ті самі особи.
Згідно до ч.2 ст.3 СК України сімю складають особи, які спільно проживають, повязані спільним побутом, мають взаємні права та обовязки.
За нормами ст. 74 СК України, якщо чоловік та жінка проживають однією сімєю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є обєктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою, або у будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу. Аналогічну правову норму містить стаття 368 ЦК України.
В ст. 70 СК України зазначено, що у разі поділу майна, що є обєктом права сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Згідно ч.4 ст. 65 СК України договір укладений одним із подружжя в інтересах сімї, створює обовязки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сімї.
06.09.2007 року укладено кредитний договір №11206955000 між акціонерним комерційним інноваційним банком (АКІБ) «УкрСиббанк»та ОСОБА_1 на суму 23754,00 швейцарських франків, цільове призначення на купівлю автомобіля, строк повернення кредиту 06.09.2014 року (а.с.20 т.1).
Також 06.09.2007 року укладено договір застави транспортного засобу автомобіля Kia Cerato, державний реєстраційний знак НОМЕР_1, між АКІБ «УкрСиббанк»та ОСОБА_1 (а.с.16 т.1).
13.08.2008 року укладено кредитний договір № 014\5434\82\92223 між ВАТ «ОСОБА_7 Аваль»та ОСОБА_1 на суму 19400,00грн, на споживчі цілі, строк повернення кредиту 13.08.2014 року (а.с.30 т.1).
Також позивачем отримані кошти в сумі 7000грн. по кредитній карті поновлювальної лінії НОМЕР_2 ПАТ КБ «ПриватБанк»на імя ОСОБА_1 (а.с.34 т.1).
14.06.2010 року між позивачем та ОСОБА_8 був укладений договір позики ( т. 1 а.с.122), відповідно до якого позивач позичила у ОСОБА_8 грошові кошти в сумі 2000 грн. Сума цього боргу була повернута позивачем ОСОБА_1 позичкодавцю ОСОБА_8 повністю 25.01.2011 року, що підтверджується розпискою від 25.01.2011р. ( т.1 а.с.35).
11.01.2010 року між позивачем та ОСОБА_9 був укладений договір позики (т.1 а.с.123), відповідно до якого позивач позичила у ОСОБА_8 грошові кошти в сумі 2400 грн. Сума цього боргу була повернута ОСОБА_1 позичкодавцю ОСОБА_9 повністю 26.01.2011 року, що підтверджується розпискою від 26.01.2011р. (т.1 а.с.36).
07.12.2009 року між позивачем та ОСОБА_10 був укладений договір позики (т.1 а.с.124), відповідно до якого позивач позичила у ОСОБА_10 грошові кошти в сумі 2000 грн. Сума цього боргу була повернута позивачем ОСОБА_1 позичкодавцю ОСОБА_10 повністю 26.01.2011 року, що підтверджується розпискою від 26.01.2011р. (т.1 а.с.37).
Свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 в судовому засіданні підтвердили вищезазначені обставини та обставину позики вищезазначених грошових коштів на погашення позивачем кредиту отриманого 06.09.2007 року в «УкрСиббанк»на придбання автомобілю Kia Cerato державний реєстраційний знак НОМЕР_1.
В ході розгляду справи сторони підтвердили, що указані суми кредитів використані в період їх спільного проживання, за обопільною згодою, на витрати повязані з придбанням автомобіля Kia Cerato державний реєстраційний знак НОМЕР_1, зареєстрований на ОСОБА_1, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 23.08.2007року.
Згідно довіреності ВМА №961499 посвідченою 12.12.2008 року в смт. Саврань Одеської області, державним нотаріусом ОСОБА_11, Савранської районної державної нотаріальної контори (Р-№2216), ОСОБА_1 уповноважила ОСОБА_4 та ОСОБА_5 керувати, належним її на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 виданого 23.08.2007року РЕВ-11 МРВ УДАІ ГУ МВС України в Одеській області, автомобілем марки Kia Cerato державний реєстраційний знак НОМЕР_1. Довіреність видана строком на пять років і дійсна до 12.12.2013 року (т.1 а.с.97).
Враховуючи наведені обставини у сукупності з вимогами сімейного законодавства в цій частині, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 1\2 частини боргових зобовязань по кредитним договорам позивача з АКБ «УкрСиббанк», АКБ «Райффайзенбанк Україна», ПАТ КБ «Приват Банк», ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки спільне майно, на придбання якого укладався кредитний договір № 11206955000 від 06.09.2007 року між АКБ «УкрСиббанк»та позивачем та на обслуговування якого укладався кредитний договір № 014\5434\82\92223 від 13.08.2008 року між ВАТ «ОСОБА_7 Аваль»та позивачем, відкривалась позивачем поновлювана кредитна лінія по кредитній карті НОМЕР_2 ПАТ КБ «Приват Банк»на імя ОСОБА_1, а також укладалися договори позики між позивачем та ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, після припинення спільного проживання однією сімєю залишилося у володінні позивача. Вимога про поділ спільного майна, автомобіля Kia Cerato державний реєстраційний знак НОМЕР_1, позивачем в позовній заяві відсутня.
Суд взяв до уваги п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 р. "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», де вказано, що при поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобовязаннями, що виникли в інтересах сімї (ч. 4 ст. 65 СК України).
Позивач подала до суду заяву про відстрочку сплати держмита та витрати на ІТЗ повязаного з розглядом справи, яка ухвалою від 12.05.2011 року була задоволена, тому згідно ч.2 ст. 82 ЦПК України судові витрати стягуються з позивача за судовим рішенням у справі (т.1 а.с.7).
Керуючись ст.ст.61, 65, 70 СК України, ст.ст.509, 610, 625, 1046, 1047, 1049 ЦК України, ст.ст.212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В :
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи, що не заявляють самостійних вимог ОСОБА_4, ОСОБА_5, про поділ спільного майна подружжя в частині боргових зобовязань відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, на користь держави: судовий збір в розмірі 1700 (одну тисячу сімсот) гривень, витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 гривень.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області, через суд першої інстанції, шляхом подачі апеляційної скарги, протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особою, яка не була присутня в судовому засіданні, протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя: В.Г. Дяченко