Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 жовтня 2012 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області у складі :
головуючого судді: - Шимківа С.С.,
суддів -Малько О.С., Шеремет А.М.,
секретар судового засідання - Коробчук А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_2, яка подана його представником -ОСОБА_3, Державної казначейської служби України, прокуратури Рокитнівського району Рівненської області на рішення Рокитнівського районного суду від 20 серпня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Рокитнівського РВ УМВС України в Рівненській області, ВДАІ УМВС в Рівненській області, головного управління Державної казначейської служби України в Рівненській області, Державної казначейської служби України, треті особи на стороні відповідачів: ОСОБА_4, УМВС України в Рівненській області про відшкодування майнової та моральної шкоди, -
в с т а н о в и л а :
Рішенням Рокитнівського районного суду від 20 серпня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_2 до Рокитнівського РВ УМВС України в Рівненській області, ВДАІ УМВС в Рівненській області, головного управління Державної казначейської служби України в Рівненській області, Державної казначейської служби України, треті особи на стороні відповідачів: ОСОБА_4, УМВС України в Рівненській області про відшкодування майнової та моральної шкоди задоволено частково.
Стягнуто з Державної казначейської служби України з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 кошти на відшкодування моральної шкоди в розмірі 45 (сорок п'ять) тисяч гривень.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Вважаючи рішення суду таким, що постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_2, Державна казначейська служба України, прокуратура Рокитнівського району Рівненської області оскаржили його в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 зазначає, що ________________________________________________________________________
Справа № 2-643/11 Головуюча в суді І інстанції -Комзюк А.Ф.
Провадження № 22-ц-1790/1781/2012 Суддя-доповідач -Шимків С.С.
погоджується з рішенням суду в частині відмови в задоволенні позову щодо стягнення майнової шкоди в сумі 1290 грн..
Проте, вказує, що судом безпідставно зменшено розмір моральної шкоди більш, ніж в десять разів та стягнуто лише 45 000 грн. проти заявлених до стягнення 500 000 грн..
Посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду в частині стягнутої моральної шкоди змінити та стягнути на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 500 000 грн..
В апеляційній скарзі Державна казначейська служба України зазначає, що суд безпідставно ототожнює поняття "моральна шкода" і "збитки" та не застосував закон, який підлягав застосуванню, а саме ч. 2 ст. 1187 ЦК України замість ст. 25 ЗУ "Про міліцію".
Аналогічні обґрунтування містяться в апеляційній скарзі, поданій прокурором.
Посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просять рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, заслухавши пояснення учасників процесу, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.
Постановляючи рішення про часткове задоволення позову та стягнувши за рахунок держави на користь позивача 45 000 грн. моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки ОСОБА_4 на час вчинення злочину перебував на службі, виконував свої обов"язки відповідно до наданих законодавством повноважень та у межах закону то він не несе відповідальності за завдані збитки. Такі збитки компенсуються за рахунок держави. При цьому, суд керувався нормами ст. 1172 ЦК України та ч. 3 ст. 25 ЗУ „Про міліцію".
Погодитися з такими висновками місцевого суду колегія суддів апеляційного суду не може.
Статтею 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Таким чином, у ЦК під збитками розуміється грошове вираження майнової шкоди, завданої порушенням цивільному майновому благу або інтересу.
Якщо ж шкода завдана немайновому благу (честі, гідності, діловій репутації фізичної особи тощо -глави 20, 21, 22, 80, 81, 82, 83 ЦК), то законодавець закріплює право потерпілої особи на відшкодування шкоди, а не збитків.
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами відсутній майновий спір.
Позивач ставить питання про відшкодування моральної шкоди.
Відповідно до статті 1167 ЦК України, якщо моральної шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, така моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала.
Відповідно до частини другої статті 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.
Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об"єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
З матеріалів справи вбачається і це встановлено судом, що третя особа на стороні відповідача у даній справі ОСОБА_4, визнаний винним у вчиненні 21 липня 2005 року злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Установивши дійсні обставини справи, місцевий суд дійшов помилкового висновку, що на час вчинення злочину ОСОБА_4 виконував свої обов"язки відповідно до наданих законодавством повноважень та у межах закону.
З наданих ОСОБА_4 пояснень, протоколу його допиту як свідка, що містяться у матеріалах справи, вбачається, що на час ДТП він уже не перебував у наряді слідчо-оперативної групи Рокитнівського РВ УМВС України в Рівненській області, він не виконував своїх трудових та службових обов"язків ( т. 1 а.с. 224-228).
Враховуючи те, що смерть неповнолітнього сина позивача ОСОБА_7 настала внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки -службового автомобіля „ВАЗ-21063", який був закріплений наказом № 113 відділу державтоінспекції УМВС України в Рівненській області від 06 червня 2005 року за співробітником ВДАІ Рокитнівського РВ УМВС України в Рівненській області ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 139), місцевому суду належало б застосувати положення частин першої, другої та п'ятої статті 1187 ЦК України, поклавши на винну особу, яка на відповідній правовій підставі володіла джерелом підвищеної небезпеки, обов'язок відшкодувати позивачу моральну шкоду, завдану смертю його сина.
Апеляційний суд позбавлений права виконати вимоги ст. 33 ЦПК України щодо заміни відповідача особою, яка повинна відповідати за даним позовом.
З іншими позовними вимогами ОСОБА_2 до суду не звертався.
Враховуючи те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, суд припустився помилок у застосуванні процесуального та матеріального закону, постановлене ним рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
На підставі ст.ст. 1167, 1168, 1172, 1187 ЦК України, ч. 3 ст. 25 ЗУ „Про міліцію", керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційні скарги ОСОБА_2, яка подана його представником -ОСОБА_3, Державної казначейської служби України, прокуратури Рокитнівського району Рівненської області задовольнити частково.
Рішення Рокитнівського районного суду від 20 серпня 2012 року скасувати.
ОСОБА_2 у задоволенні позову до Рокитнівського РВ УМВС України в Рівненській області, ВДАІ УМВС в Рівненській області, головного управління Державної казначейської служби України в Рівненській області, Державної казначейської служби України, треті особи на стороні відповідачів: ОСОБА_4, УМВС України в Рівненській області відмовити.
Рішення набирає чинності з моменту його проголошення та може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий-суддя Шимків С.С.
Судді: Малько О.С.
Шеремет А.М.