ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
08 серпня 2013 року
Справа № Б29/59/04
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:
Заріцької А.О.,
суддів:
Добролюбової Т.В.,
Кота О.В.,
Плюшка І.А.,
Шевчук С.Р.,
розглянувши заяву
Заступника Генерального прокурора України
про перегляд Верховним Судом України
постанови у справі за заявою до про
Вищого господарського суду України від 04.10.2012 №Б29/59/04 Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" Державного підприємства "Науково-виробнича дослідна агрофірма "Наукова" Національної академії аграрних наук України визнання банкрутом
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2011 у справі №Б29/59/04 боржника визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 1 рік до 29.08.2012; припинено повноваження органів управління банкрута, ліквідатора і повноваження власника майна; скасовані всі арешти, накладені на майно боржника; ліквідатором призначено арбітражного керуючого Горба В.А.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.11.2011 апеляційну скаргу заступника прокурора Дніпропетровської області залишено без задоволення, а постанову господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2011 у справі №Б29/59/04 - без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 04.10.2012 у даній справі постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.11.2011 та постанову господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2011 залишено без змін.
Заступник Генерального прокурора України звернувся до Вищого господарського суду України з заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 04.10.2012 у справі №Б29/59/04, у якій просить скасувати дану постанову та рішення судів попередніх інстанцій, прийняти нове рішення про припинення провадження у справі.
Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 08.02.2012 у справі №15/78-б, від 24.04.2012 у справі №7/91-Б, від 31.10.2012 у справі №46/29-б, від 22.03.2012 у справі №Б26/118-08, від 18.04.2012 у справі №12/164б, від 11.05.2011 у справі №2-4/10399.1-2006(2-20/786-2005(2-19/2654-03(2-19/1841-02) мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.
Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає необхідним відмовити в допуску справи до провадження Верховного Суду України з наступних підстав.
Відповідно до пункту 1 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.
Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.
У постанові Вищого господарського суду України від 04.10.2012 у справі №Б29/59/04, про перегляд якої просить заявник, суд касаційної інстанції, виходячи з встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, погодився з висновком суду першої інстанції про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури згідно абзацу 8 пункту 8 статті 16, пункту 6 статті 18 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки фінансовий стан боржника згідно звіту про результати проведення аналізу фінансово-господарської діяльності свідчить про його критичну неплатоспроможність. Крім того, на час прийняття оскаржуваної постанови господарському суду не був наданий погоджений з комітетом кредиторів та органом, уповноваженим управляти державним майном план санації боржника, а також те, що майже протягом шести років господарським судом неодноразово продовжувався строк процедури санації та строк представлення суду плану санації боржника.
Приймаючи постанови Вищого господарського суду України від 08.02.2012 у справі №15/78-б та від 24.04.2012 у справі №7/91-Б, від 31.10.2012 у справі №46/29-б, від 22.03.2012 у справі №Б26/118-08, від 18.04.2012 у справі №12/164б, від 11.05.2011 у справі №2-4/10399.1-2006(2-20/786-2005(2-19/2654-03(2-19/1841-02), на які посилається заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновком суду апеляційної інстанції про скасування постанови суду першої інстанції про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, оскільки судом першої інстанції:
- не надано належну оцінку тому, що в матеріалах відсутній звіт арбітражного керуючого про фінансово-майновий стан боржника (справи №15/78-б, №7/91-Б);
- не було досліджено звіт розпорядника майна, який містить відомості про результати здійсненого аналізу майнового стану боржника, так і документи його фінансової звітності; не перевірений правовий статус боржника, а саме, чи підлягають застосуванню до останнього приписи статті 44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка регулює особливості здійснення аналізу фінансового становища боржника, а також передбачає обов'язкове залучення судом до участі у справі органу місцевого самоврядування (справа №46/29-б);
- не перевірена інформація про наявне майно боржника, а також відсутні докази того, що на момент проведення засідання комітету кредитори були обізнані про фінансово-майнове становище боржника (справа №15/78-б);
- не враховано рішення комітету кредиторів боржника про продовження строків процедури санації, та не з'ясовано наявність чи відсутність частки держави у статутному фонді боржника на момент прийняття постанови (справа №7/91-Б);
- не надавалась оцінка складу майнових активів боржника та не з'ясовано походження поточної заборгованості боржника; також відсутня оцінка вартості відновлюваних робіт, необхідних для усунення фізичного зношення будівель і споруд боржника, на яку є посилання у звіті керуючого санацією (справа №Б26/118-08);
- встановлені суттєві порушення вимог чинного законодавства при здійсненні ліквідаційної процедури (справи №12/164б та №2-4/10399.1-2006(2-20/786-2005(2-19/2654-03(2-19/1841-02);
- не перевірено порядок задоволення вимог кредиторів згідно затвердженого реєстру; не з'ясовано походження поточної заборгованості боржника, а також суд першої інстанції не звернув увагу на те, що сума витрат на здійснення ліквідаційної процедури значно перевищує суму надходжень від продажу майна банкрута, відображених у звіті ліквідатора (справа №2-4/10399.1-2006(2-20/786-2005(2-19/2654-03(2-19/1841-02).
Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов різних правових висновків та застосував відповідні норми матеріального права.
Відтак, відсутні умови, визначені статтею 11116 ГПК України, для допуску до провадження даної справи.
Керуючись статями 86, 11114, 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України
У Х В А Л И В:
Відмовити Заступнику Генерального прокурора України у допуску справи №Б29/59/04 до провадження Верховного Суду України.
Головуючий суддя
А. Заріцька
Судді
Т.Добролюбова
О.Кот
І.Плюшко
С. Шевчук