Справа № 758/16277/13-а
Категорія 101
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 березня 2014 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Декаленко В. С. ,
при секретарі - Кравцовій Ю. В.,
за участю:
представника позивачки - ОСОБА_1
представників відповідача - Бігун О.С., Матяш Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Державного закладу «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров'я України» про визнання рішення Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров'я України від 19.11.2013 року про невизнання інвалідом, неправомірним, суд,-
В С Т А Н О В И В :
Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання рішення Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров'я України від 19.11.2013 року про невизнання інвалідом, неправомірним.
В судовому засіданні судом поставлено на обговорення питання про призначення по справі судово-медичної експертизи, оскільки предметом спору у справі є визнання неправомірним рішення Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров'я України від 19.11.2013 року про невизнання інвалідом, яке вмотивоване тим, що наявне у ОСОБА_4 захворювання не дає підстав для встановлення їй однієї з груп інвалідності згідно чинного законодавства, а суд не є фахівцем в галузі медицини.
Позивачка та її представник в судовому засіданні вважають, що ними надано достатньо доказів для розгляду справи по суті, а тому необхідності в призначенні експертизи немає. Однак зазначають, що якщо суд вважає за необхідне призначити експертизу то вони не заперечують проти її призначення.
Представники відповідача в судовому засіданні не заперечують проти призначення по справі судово-медичної експертизи.
Вислухавши думку позивачки, представника позивачки та представників відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про необхідність призначення по справі судово-медичної експертизи, виходячи з наступних підстав.
Як вже зазналося вище, судом встановлено, що предметом спору між сторонами у справі є визнання неправомірним рішення Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров'я України № 143-2/11 від 19.11.2013 року про невизнання інвалідом.
Як вбачається із змісту зазначеного рішення ЦМСЕК, воно мотивоване тим, що наявне у ОСОБА_4 захворювання не дає права на встановлення їй групи інвалідності, а тому законних підстав для зміни рішення Київської ЦМСЕК № 2 немає.
Статті 11, 71 КАС України визначають, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Суд може збирати докази з власної ініціативи.
Відповідно до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Стаття 70 КАС України дає визначення належним та допустимим доказам.
Так, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Аналізуючи зазначені норми адміністративно-процесуального законодавства, суд приходить до висновку, що належним та допустимим доказом для вирішення справи, яка розглядається в даному судовому засіданні буде саме висновок судово-медичної експертизи.
Зі змісту статті 81 КАС України вбачається, що для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд може призначити експертизу.
Оцінюючи в сукупності надані докази, встановлені в судовому засіданні обставини суд приходить до висновку, про доведеність необхідності призначення по справі судово-медичної експертизи, оскільки для правильного вирішення спору по суті та винесення законного і обгрунтованого рішення необхідним є встановлення наявності або відсутності у ОСОБА_4 захворювання яке дає підстави для встановлення їй однієї з груп інвалідності згідно чинного законодавства на підставі належного доказу, для чого необхідні спеціальні знання.
На підставі вищевикладеного, Наказу Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 «Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень», керуючись ст.ст. 11, 69, 70, 71, 81, 92 КАС України, суд,-
У Х В А Л И В :
Призначити по адміністративній справі № 758/16277/13-а за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Державного закладу «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров'я України» про визнання рішення Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров'я України від 19.11.2013 року про невизнання інвалідом, неправомірним, судово-медичну експертизу на вирішення якої поставити наступні питання:
1. Які хронічні негативні наслідки на здоров'я ОСОБА_4 викликала променева хвороба?
2. Якщо такі наслідки існують то чи потребує ОСОБА_4 лікування, обстеження, спостереження в спеціалізованих медичних установах (центрах)?
3. Чи існують в медичній документації дані про інвалідизацію ОСОБА_4?
Проведення судово-медичної експертизи доручити експертам Київського міського бюро судово-медичної експертизи (м. Київ, вул. Докучаївська, 4), яким направити матеріали адміністративної справи.
Експертів попередити про кримінальну відповідальність відповідно до вимог ст.ст. 384, 385 КК України.
Витрати за проведення експертизи компенсувати за рахунок Державного бюджету України відповідно до вимог ч. 4 ст. 92 КАС України.
Провадження у справі зупинити на час проведення експертизи.
Ухвала в частині зупинення провадження у справі може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.
Суддя
В. С. Декаленко
