ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 квітня 2014 р.
м.Одеса
Справа № 2а/1570/6007/2011
Категорія: 10.4.2
Головуючий в 1 інстанції: Соколенко О. М.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого Золотнікова О.С.,
суддів: Осіпова Ю.В. та Скрипченка В.О.,
при секретарі Василенко І.Ю.,
за участю представника позивача ОСОБА_1, представника позивачів ОСОБА_2, позивача та представника третьої особи ОСОБА_5., представника відповідача Погорелової О.Ю., представника третьої особи Данильченко О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_5 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2013 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_5 до територіальних громад Одеської області в особі Одеської обласної ради (треті особи громадська організація «Спілка мешканців гуртожитку творчих працівників культури та мистецтв», Одеська міська рада, Управління Одеської обласної ради з майнових відносин) про зобов'язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
У серпні 2011 року ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_5. звернулись до суду з позовом до територіальних громад Одеської області в особі Одеської обласної ради про зобов'язання передати гуртожиток за адресою: АДРЕСА_1 у комунальну власність Одеської міської територіальної громади та створити комісію з питання передачі гуртожитку у комунальну власність Одеської міської територіальної громади.
В обґрунтування позову зазначалось, що позивачі є постійними мешканцями гуртожитку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, а тому згідно Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» мають право на приватизацію займаного житла у вигляді окремих кімнат. З метою приватизації займаних кімнат, мешканці гуртожитку створили громадську організацію «Спілка мешканців гуртожитку творчих працівників культури та мистецтва». Мешканці гуртожитку, як члени громадської організації, звернулись до КП «Міське агентство з приватизації житла» із заявою з питання приватизації житла, проте листом від 10 червня 2011 року комунальним підприємством повідомлено позивачів, що гуртожиток, розташований за адресою: АДРЕСА_1, в комунальну власність Одеської міської територіальної громади не передано, що виключає можливість приватизації кімнат в такому гуртожитку. Мешканцями гуртожитку також було направлено заяву голові Одеської обласної ради із проханням розглянути на сесії ради питання передачі гуртожитку у комунальну власність Одеської міської ради, однак листом Управління культури і туризму Одеської обласної державної адміністрації повідомлено позивачів, що назване Управління заперечує проти приватизації кімнат у гуртожитку.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2013 року відмовлено позивачам у задоволенні позовних вимог.
Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, представники позивачів в апеляційній скарзі зазначають, що судом першої інстанції при вирішенні справи порушено норми матеріального та процесуального права. Так, судом не прийнято до уваги вимоги ст. 4 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» щодо обов'язковості передачі гуртожитків у комунальну власність. Також, суд прийшов до помилкового висновку щодо не надання згоди Одеською міською радою на прийняття гуртожитку на баланс, оскільки Одеська обласна рада не ставила на обговорення питання про передачу гуртожитку у власність міськради. Крім того, висновок суду першої інстанції щодо недоведеності факту звернення позивачів до Одеської обласної ради стосовно передачі гуртожитків у власність Одеської міської територіальної громади суперечить наявним в матеріалах справи документам. У зв'язку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції з винесенням нової постанови про задоволення позовних вимог.
В запереченнях на апеляційну скаргу представник Одеської обласної ради просить залишити оскаржене судове рішення без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, виступи представників позивачів, позивача та представника третьої особи (ГО «Спілка мешканців гуртожитку творчих працівників культури та мистецтв») в підтримку апеляційної скарги, а також представників відповідача та третьої особи (Управління Одеської обласної ради з майнових відносин) про залишення постанови суду першої інстанції без змін, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність її часткового задоволення.
Судом встановлено, що Одеській обласній раді на праві комунальної власності належить гуртожиток, розташований за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 25 жовтня 2000 року № 010264 (т. 1 а. с. 7).
У 2004 році обласною радою 98/100 частин гуртожитку продано ТОВ «Гуртожиток творчих робітників», у зв'язку з чим територіальним громадам Одеської області в особі Одеської обласної ради на праві комунальної власності, після відчуження частини будівлі, належить 7-й, 8-й, 9-й поверхи будівлі колишнього «Гуртожитку творчих працівників», що розташована за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідно до рішення Одеської обласної ради від 20 серпня 1999 року № 104-ХХІІІ «Про внесення змін та доповнень до рішення обласної ради від 17 липня 1998 року № 24-ХХІІІ «Про майно спільної власності територіальних громад, управління якими здійснює обласна рада» обласній державній адміністрації делеговано повноваження по управлінню об'єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, в тому числі, цілісними майновими комплексами, обласними комунальними підприємствами, управління якими безпосередньо здійснює обласна рада, зокрема, відповідно до п. п.7.8. п. 7 - цілісним майновим комплексом колишнього «Гуртожитку творчих працівників» (АДРЕСА_1) (т. 1. а. с. 118-121).
Рішенням Одеської обласної ради від 22 вересня 2006 року «Про майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, управління якими здійснює обласна рада» затверджено нову редакцію Переліку об'єктів спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст області, управління якими здійснює обласна рада, в підпункті 4.17 пункту 4 якого зазначено, що обласною державною адміністрацією здійснюється управління окремого майна, - 7-й, 8-й, 9-й поверхи колишнього «Гуртожитку творчих працівників», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а. с. 60-72).
Розпорядженням Одеської обласної державної адміністрації від 12 лютого 2007 року № 47/А-2007 «Про майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, повноваження з управління яким делеговані обласній державній адміністрації» управління 7-м, 8-м, 9-м поверхами колишнього «Гуртожитку творчих працівників» покладено на Управління культури і туризму Одеської обласної державної адміністрації.
ОСОБА_6, ОСОБА_16, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_5. є мешканцями гуртожитку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
З метою реалізації права на приватизацію кімнат у гуртожитку, позивачі звертались до Одеської обласної ради, Управління культури і туризму Одеської обласної державної адміністрації, Департаменту міського господарства Одеської міської ради, Головного управління розвитку інфраструктури та енергозабезпечення Одеської обласної державної адміністрації, КП «Міське агентство з приватизації житла».
Листом КП «Міське агентство з приватизації житла» позивачів повідомлено про неможливість приватизації кімнат у гуртожитку, оскільки гуртожиток, розташований за адресою: АДРЕСА_1, не переданий у комунальну власність Одеської міської територіальної громади.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що 7-й, 8-й, 9-й поверхи гуртожитку, в якому мешкають позивачі, є комунальною власністю та належать до спільної власності територіальних громад Одеської області, а Законом України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» не передбачено передачу гуртожитків із спільної власності територіальних громад області до комунальної власності міської ради.
Відповідно до ст. 127 Житлового кодексу Української РСР для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання можуть використовуватись гуртожитки. Для тимчасового проживання осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк і потребують поліпшення житлових умов або жила площа яких тимчасово заселена чи яким повернути колишнє жиле приміщення немає можливості, а також осіб, які потребують медичної допомоги у зв'язку із захворюванням на туберкульоз, використовуються спеціальні гуртожитки. Під гуртожитки надаються спеціально споруджені або переобладнані для цієї мети жилі будинки.
Жилі будинки реєструються як гуртожитки у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів.
Правовідносини у сфері приватизації кімнат у гуртожитках регулюються законами України «Про приватизацію державного житлового фонду» та «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків».
Згідно ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин та звернення позивачів із позовом до суду, приватизація державного житлового фонду (далі - приватизація) - це відчуження квартир (будинків), квартир у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб (далі - жилої площі у гуртожитках) (з урахуванням положення частини другої статті 2 цього Закону), кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.
Державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ.
Правові, майнові, економічні, соціальні, організаційні питання щодо забезпечення реалізації конституційного права на житло громадян, які тривалий час на законних підставах проживають у гуртожитках, призначених для проживання одиноких громадян або для проживання сімей, врегульовані Законом України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків».
Відповідно до ст. 4 названого Закону в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин та звернення позивачів із позовом до суду, громадяни, на яких поширюється дія цього Закону, які проживають у гуртожитках, що є об'єктами права державної чи комунальної власності, мають право на приватизацію займаного житла у вигляді окремої кімнати (кількох кімнат, жилих блоків, секцій).
Приватизація жилих приміщень (кімнат, жилих блоків, секцій) у гуртожитках, що є об'єктами права державної чи комунальної власності, здійснюється відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та прийнятих відповідно до нього підзаконних актів, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Громадяни, які проживають у гуртожитках, що перебувають у власності підприємств, установ, організацій, утворених у процесі корпоратизації чи приватизації, набувають право на приватизацію займаних жилих приміщень після передачі таких гуртожитків у комунальну власність та за умови, що вони фактично проживають у таких гуртожитках правомірно і тривалий час (не менше п'яти років).
За змістом наведених вище положень ст. 4 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», необхідність передачі гуртожитків у комунальну власність для забезпечення реалізації прав мешканців цих гуртожитків на приватизацію передбачена виключно для гуртожитків, що перебувають у власності підприємств, установ, організацій, утворених у процесі корпоратизації чи приватизації.
В той же час, гуртожиток, в якому мешкають позивачі, є об'єктом комунальної власності територіальних громад Одеської області, а тому не потребує переходу до будь-якої іншої власності для приватизації кімнат його мешканцями, що виключає можливість задоволення вимог позивачів.
Разом з цим, правильно по суті вирішивши справу, суд першої інстанції помилково застосував норми процесуального права, зазначивши в судовому рішенні в якості однієї з підстав відмови у задоволенні позовних вимог про не встановлення судом факту звернення позивачів до Одеської обласної ради стосовно передачі гуртожитку у власність Одеської міської територіальної громади, що спростовується наявними в матеріалах справи листами позивачів на адресу відповідача (т. 2 а. с. 97, 98, 117, 119).
Враховуючи, що судом першої інстанції правильно по суті вирішено справу, але при цьому помилково застосовано норми процесуального права, суд апеляційної інстанції на підставі п. 1 ч. 1 ст. 201 КАС України приходить до висновку про зміну оскарженого судового рішення з виключенням з мотивувальної частини постанови суду першої інстанції посилання на не встановлення судом факту звернення позивачів до Одеської обласної ради стосовно передачі гуртожитку у власність Одеської міської територіальної громади як на підставу для відмови у задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 201, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_5 задовольнити частково.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2013 року змінити.
Виключити з мотивувальної частини постанови Одеського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2013 року посилання на не встановлення судом факту звернення позивачів до Одеської обласної ради стосовно передачі гуртожитку у власність Одеської міської територіальної громади як на підставу для відмови у задоволенні позову.
В іншій частині постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2013 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови складено 28 квітня 2014 року.
Головуючий:
Судді:
