Єдиний державний реєстр судових рішень
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 11/774/416/14 Справа № 185/8263/13-к Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - ОСОБА_2
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 грудня 2014 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
підсудного ОСОБА_7 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 жовтня 2014 року, якою кримінальну справу за обвинуваченням -
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Павлограда Дніпропетровської області, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
за ч. 3 ст. 286 КК України направлено для проведення додаткового розслідування прокурору Дніпропетровської області.
Органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачується в тому, що він 29 вересня 2007 року приблизно о 15 годині 00 хвилин, керуючи автомобілем «MERCEDES BENZ 300» державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по автодорозі «Знам`янка-Луганськ-Ізварине», що проходить по території Павлоградського району Дніпропетровської області, за невстановленим слідством вантажним автомобілем, не діяв таким чином, щоб не піддавати небезпеці життя та здоров`я громадян, маючи можливість своєчасно виявити рухомі в зустрічному йому напрямку по своїй смузі руху транспортні засоби, почав здійснювати маневр обгону зазначеного вантажного автомобіля, при цьому не переконавшись, що це буде безпечним для руху, виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з автомобілем «Тоуота KOROLLA» державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_8 , який в свою чергу порушив вимоги дорожнього знаку 3.29 «Обмеження максимальної швидкості 70 км\год», та з метою уникнення зіткнення, перебуваючи в аварійній обстановці, створеної водієм автомобіля «MERCEDES BENZ300» ОСОБА_7 , застосував відворот керма вправо, в результаті чого виїхав за межі проїжджої частини, після чого рухаючись по узбіччю, виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з автомобілем «MITSUBISHI CARIZMA» державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_9 .
В результаті зазначеної дорожньо-транспортної пригоди:
- потерпілим ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 заподіяні тілесні ушкодження, які відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень,
- потерпілій ОСОБА_12 заподіяні тілесні ушкодження, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень;
- потерпілим ОСОБА_13 та ОСОБА_8 заподіяні тілесні ушкодження, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень і знаходяться в прямому причинному зв`язку з настанням смерті.
Повертаючи справу для проведення додаткового розслідування, суд мотивував своє рішення тим, що при проведенні досудового слідства по даній кримінальній справі має місце суттєва неповнота, яку неможливо усунути в судовому засіданні і суд немає процесуальної можливості щодо усунення недоліків, виявлених у досудовому слідстві та зазначені недоліки можуть бути усунені тільки при проведенні додаткового розслідування, так як при провадженні досудового слідства не були встановлені з достатньою повнотою всі обставини скоєного злочину і неконкретності пред`явленого обвинувачення ОСОБА_7 .
В апеляції прокурор просить скасувати постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 жовтня 2014 року, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись на те, що постанова винесена незаконно у зв`язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та істотними порушеннями вимог кримінально-процесуального закону.
В запереченнях захисник просить постанову суду залишити без зміни, а апеляційну скаргу прокурора без задоволення, посилаючись на те, що приведені в апеляційній скарзі прокурора доводи безпідставні і не відповідають матеріалам провадження і нормам процесуального права.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду Дніпропетровської області, думку прокурора ОСОБА_5 , яка підтримала апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та просила постанову суду скасувати,а справу направити на новий судовий розгляд, захисника підсудного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 , підсудного ОСОБА_7 , які заперечували проти задоволення апеляції прокурора, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені в апеляції доводи, колегія суддів вважає, що апеляція підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 281 КПК 1960 року суд може повернути справу на додаткове розслідування з мотивів неповноти чи неправильності досудового слідства лише в тому випадку, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні. У рішенні суду має бути обґрунтовано висновок про наявність підстав для повернення справи на додаткове розслідування і може бути зазначено, які слідчі дії необхідно провести під час цього. При цьому суд не вправі наперед вирішувати питання про формулювання й обсяг обвинувачення, його доведеність, кваліфікацію вчиненого, достовірність того чи іншого доказу і надавати переваги одним доказам перед іншими, а також вважати встановленими обставини, які підлягають перевірці в ході додаткового розслідування.
Якщо суд має змогу усунути виявлені недоліки досудового слідства під час судового розгляду справи шляхом більш ретельного допиту підсудного, потерпілого, свідків, виклику й допиту нових свідків, проведення додаткових чи повторних експертиз, витребування документів, давання судових доручень у порядку, передбаченому ст. 315-1 КПК України, вчинення інших процесуальних дій, а також, шляхом поновлення порушених під час розслідування справи процесуальних прав учасників процесу, направлення справи на додаткове розслідування є неприпустимим. За необхідності суд може відкласти її розгляд для витребування додаткових доказів (ст. 280 КПК 1960 року). Про це зазначено також у Постанові Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування" від 11 лютого 2005 р. № 2.
Розглядаючи справу щодо ОСОБА_7 суд першої інстанції не дотримався цих вимог закону та рекомендацій Пленуму Верховного Суду України, якими регламентовано повернення справи на додаткове розслідування.
Відповідно до вимог ст. 374 КПК 1960 року вказівки суду, який розглянув справу в апеляційному порядку, є обов`язковими для органів дізнання і досудового слідства при додатковому розслідуванні і суду першої інстанції при повторному розгляді справи.
Як вбачається з ухвали апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 липня 2013 року вирок Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 квітня 2013 року було скасовано через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неповноту судового слідства, істотні порушення судом вимог кримінально-процесуального законодавства, справу направлено на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду.
З матеріалів кримінальної справи вбачається, що місцевим судом не тільки не були виконані вказівки апеляційного суду щодо розгляду справи, а навіть не було вжито ніяких заходів для виконання ухвали апеляційного суду.
В постанові суд зазначив, що органу досудового слідства необхідно усунути допущені недоліки, зокрема:
- провести відтворення обстановки та обставин події за участю свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , підсудного ОСОБА_7 з обов`язковою участю спеціаліста автотехніка при виходних даних, викладених в протоколі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 29 серпня 2007 року;
- провести комплексну трасолого-автотехнічну експертизу після отримання даних при відтворенні обстановки та обставин події за участю вказаних свідків та підсудного;
- провести комплексну судову медико-автотехнічну експертизу для встановлення обставин, хто знаходився за кермом автомобіля "TOYOTA KOROLLA";
- провести інші слідчі дії, необхідність в яких виникне при проведенні додаткового розслідування.
Однак, всі ці процесуальні дії, вказані в постанові суду (якщо буде визнано необхідним їх проведення), суд може виконати і без повернення кримінальної справи на додаткове розслідування шляхом усунення певних недоліків безпосередньо у судовому засіданні (доручити органу, який проводив розслідування, виконати певні слідчі дії).
Посилання суду в оскаржуваній постанові, як на підставу для направлення справи на додаткове розслідування, у зв`язку з необхідністю проведення відтворення обстановки та обставин події, комплексної трасолого-автотехнічної та комплексної судової медико- автотехнічної експертиз, не є підставою для направлення справи на додаткове розслідування, так як відповідно до ст. 310 КПК України, суд сам спроможний в судовому засіданні вирішити питання про проведення експертизи.
Вказівка ж суду в постанові про необхідність проведення й інших слідчих дій з метою повного і об`єктивного розслідування справи є неконкретною.
Оскільки в постанові суду не зазначено переконливих доказів неповноти або неправильності досудового слідства, які не можуть бути усунуті у судовому засіданні судом самостійно шляхом ретельного допиту підсудних, потерпілих, свідків, виклику й допиту нових свідків, проведення додаткових чи повторних експертиз, витребування документів, давання судових доручень у порядку, передбаченому ст. 315-1 КПК 1960 року та дослідження інших зібраних у справі доказів, колегія суддів вважає постанову про направлення справи на додаткове розслідування такою, що не відповідає закону і тому вона підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд, під час якого суду необхідно більш ретельно дослідити обставини справи, дослідити всі докази, які є в матеріалах справи, дати їм належну оцінку в сукупності і прийняти законне і обгрунтоване рішення.
За таких обставин колегія суддів вважає, що апеляція прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, підлягає задоволенню, а постанова - скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК 1960 року, пунктами 11, 15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.
Постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 жовтня 2014 року щодо ОСОБА_7 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той самий суд.
Раніше обраний судом запобіжний захід у виді підписки про невиїзд відносно ОСОБА_7 залишити без зміни.
Судді
______________ ______________ _____________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
