Справа №498/164/15-ц
Провадження №2/498/133/15
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 липня 2015 року смт. Велика Михайлівка Одеської області
Великомихайлівський районний суд Одеської області
у складі: головуючого судді Теренчук Н.С.
при секретарі Іванову І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні будинком шляхом виселення та заборону вчинення дій, які можуть порушити право -
В С Т А Н О В И В:
Позивачка у лютому 2015 року звернулась до суду із зазначеним позовом, у якому просить усунути перешкоди у здійсненні нею права користування та розпорядження житловим будинком за номером 13 по вулиці Шкільній в смт. Цебрикове Великомихайлівського району Одеської області шляхом виселення з нього відповідача без надання іншого жилого приміщення, а також заборонити відповідачу перебування у цьому будинку та на присадибній ділянці.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що з 1996 року є власником вказаного будинку, у якому після реєстрації шлюбу з відповідачем з 1990 року проживала її донька та їх двоє синів 1994 і ІНФОРМАЦІЯ_1.
Шлюб між її донькою і відповідачем був розірваний у 2011 році і тепер у будинку проживає тільки відповідач. У заяві зазначено, що позивачка проживає окремо в іншому житловому будинку і відповідач ніколи не проживав разом з нею у будинку, з якого вона просить його виселити, вони не вели спільне господарство та не були пов’язані спільним побутом.
Стверджує, що відповідач порушує її права як власника будинку бо чинить їй перешкоди у користуванні та розпорядженні ним та вважає, що у нього немає законних прав для проживання у будинку. У січні 2015 року вона зверталась до нього з письмовою вимогою про звільнення вказаного будинку, проте будинок він не звільнив.
Вважає, що для запобігання порушенню відповідачем її прав, як власника будинку, йому необхідно заборонити перебування у цьому будинку та на присадибній ділянці, на якій він розташований.
У судовому засіданні представник позивачки її позовні вимоги підтримує повністю.
Відповідач позов не визнав та пояснив, що вважає себе власником будинку, оскільки вкладав свою працю і кошти у будівництво будівель та споруд (сарай, літню кухню, гараж), його ремонт та обслуговування (газифікація і опалення, водопровід і каналізація), а позивачка та її донька, з якою він був одружений, не приймали у цьому будь-якої участі. Позивачка проживала в іншому будинку, а з ними у будинку ніколи не проживала і тільки іноді їх провідувала. Його колишня дружина у будинку давно не проживає, а на теперішній час у ньому живе тільки він з сином ОСОБА_3.
Вислухавши сторони, допитавши свідків та дослідивши надані сторонами докази суд находить позов таким, що підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до відмітки у паспорті позивачки вона з 02 липня 1976 року зареєстрована за місцем проживання у будинку за номером 40 по вулиці Шкільній в смт. Цебрикове Великомихайлівського району Одеської області, що відповідає запису у домовій книзі для прописки громадян, проживаючих у цьому будинку. У цій книзі відсутні записи про реєстрацію у ньому місця проживання відповідача.
Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_4, виданого на підставі запису № 18 складеного 08 квітня 1970 року Цебриківською селищною радою Великомихайлівського району Одеської області, позивачка є її матір’ю.
Відповідно до договору дарування, посвідченого 05 січня 1989 року за реєстровим № 35 виконавчого комітету Цебриківської селищної ради Великомихайлівського району Одеської області, позивачка є власником житлового будинку за номером 13 по вулиці Шкільній в смт. Цебрикове Великомихайлівського району Одеської області.
Вказане право зареєстроване за нею Великомихайлівським бюро технічної інвентаризації 18 вересня 1996 року шляхом запису до реєстрової книги 3 за номером 337.
Згідно технічного паспорту на це домоволодіння, складеного вказаним БТІ станом на 27 листопада 2014 року, до його складу входять житловий будинок «А» 1960 року побудови з верандою «а» 2001 року побудови, літня кухня «Б» і погріб «В» 1960 року побудови; гараж «Д» і сараї «З» і «К» 1998 року побудови.
У домовій книзі для прописки громадян, проживаючих у будинку за номером 13 по вулиці Шкільна в смт. Цебрикове Великомихайлівського району Одеської області наявні записи про реєстрацію у ньому з 09 квітня 1990 року по теперішній час відповідача і ОСОБА_5.
Рішенням Великомихайлівського районного суду Одеської області від 24 травня 2011 року у справі № 2-285, яке набрало законної сили 06 червня 2011 року, був розірваний укладений 29 червня 1989 року шлюб між відповідачем і ОСОБА_4 (у шлюбі ОСОБА_5) ОСОБА_6. Встановлено, що шлюбні відносини подружжя фактично припинили з серпня 2009 року, від шлюбу вони мають двох синів – ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, і ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджено також свідоцтвами про їх народження, у яких батьками вказані відповідач і ОСОБА_5.
За довідкою Цебриківської селищної ради № 857 від 14.04.2015 року, ОСОБА_5 зареєстрована ІНФОРМАЦІЯ_4, з 2009 року за місцем реєстрації не проживає.
Відповідно до свідоцтва про шлюб, виданого на підставі актового запису № 325 складеного 16 березня 2013 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Малиновському районі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, ОСОБА_5 уклала шлюб із ОСОБА_9 і їй присвоєне прізвище ОСОБА_9.
Рішенням апеляційного суду Одеської області від 24 січня 2013 року встановлено, що донька позивачки з відповідачем і дітьми з 1990 року проживали у належному позивачці будинку, а після розірвання шлюбу у цьому будинку залишився проживати відповідач з дітьми. Цим рішенням позивачці було відмовлено у її позові до відповідача про виселення з підстави створення останнім умов неможливості спільного проживання систематичним порушенням правил співжиття, оскільки позивачка проживає окремо в іншому житловому будинку.
За довідками від 18.12.2014 року Великомихайлівського районного сектору ГУДМС України в Одеській області, ОСОБА_7 з 28.01.1995 року зареєстрований у вказаному будинку, а ОСОБА_8 знятий з реєстрації у будинку 13 лютого 2013 року у зв’язку з переїздом на проживання в ІНФОРМАЦІЯ_5.
За довідкою цього сектору від 18.06.2015 року, відповідач зареєстрований за місцем проживання в ІНФОРМАЦІЯ_4.
У адресованій до відповідача вимозі про виселення з житлового будинку від 15 січня 2015 року, яку відповідач отримав 20 січня 2015 року, позивачка пропонує йому протягом 5 днів з дня отримання цієї вимоги виселитись та забрати своє майно у вигляді предметів звичайної домашньої обстановки та вжитку з належного їй житлового будинку за № 13 по вулиці Шкільна в смт. Цебрикове Великомихайлівського району Одеської області.
Допитані за клопотанням відповідача свідки дали наступні пояснення:
ОСОБА_10, що проживає по сусідству і знає, що жінка відповідача давно не живе у будинку і все там зроблено відповідачем, крім нього там ніхто нічого не робив.
ОСОБА_11, що у будинку по вулиці Шкільній № 13 в смт. Цебрикове відповідач побудував веранду, гараж, сарай, провів воду, газ, опалення – його теща (позивачка) у це не втручалась, іноді приходила в гості, жінка ніде не працювала, мають двоє дітей.
ОСОБА_7, що є сином відповідача, а з позивачкою не спілкується і вона не допомагала відповідачу у відбудові будинку, який міг розвалитись.
ОСОБА_8, що є сином відповідача, а його баба по матері (позивачка) з ними не проживала, бо вона проживає ІНФОРМАЦІЯ_6. Позивачка дуже рідко приходила до них, не допомагала їм і відповідач сам ремонтував будинок, а мати щодо нього позбавили батьківських прав.
ОСОБА_12, що знайомий з відповідачем біля 15 років коли той з жінкою і дітьми проживав у будинку по вулиці Шкільній № 13 в смт. Цебрикове. Позивачка проживає в іншому будинку по вулиці Шкільній і ніколи не проживала разом з відповідачем, її він у відповідача ні разу не бачив і її донька нічого не робила по ремонту будинку.
Зазначені вище обставини, на думку суду, свідчать про те, що відповідач проживаючи з 1990 року по теперішній час у будинку по вулиці Шкільній № 13 в смт. Цебрикове Великомихайлівського району Одеської області, ніколи не був членом сім’ї власника цього будинку, яким з 1989 року є позивачка, що з 1976 року проживала у будинку по вулиці Шкільній № 40 в смт. Цебрикове.
Вказана обставина підтверджена реєстрацією їх місця проживання за вказаними вище адресами у різних житлових будинках, показаннями свідків, які також підтвердили, що сторони проживали у різних будинках, не вели спільне господарство та не були пов'язані спільним побутом, між ними були відсутні взаємні права й обов'язки.
Оцінюючи правовідносини, що склалися між сторонами, суд виходить з наступних положень законодавства.
Згідно із ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
За положеннями ч. 1 ст. 317 та ч. 1 ст. 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном і він реалізовує їх на власний розсуд.
Частиною 1 ст. 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Глава 28 ЦК України визначає житло об’єктом права приватної власності, а стаття 379 ЦК України цієї глави вказує, що житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них.
Права власника житлового будинку, квартири визначені ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім’ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд. Обмеження чи втручання в права власника можливе лише з підстав, передбачених законом.
Статтею 156 ЖК УРСР передбачено, що члени сім'ї власника жилого будинку, які проживають разом із ним у будинку, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням.
Відповідно до ч. 4 ст. 156 ЖК України до членів сім'ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу, якими є дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.
Згідно з вимогами ст. 157 ЖК України членів сім'ї власника жилого будинку (квартири) може бути виселено у судовому порядку без надання іншого жилого приміщення у випадках, передбачених частиною першою статті 116 цього Кодексу, яка передбачає, що якщо наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними.
Згідно положень статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, а частиною 2 статті 386 цього Кодексу також встановлено, що власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Аналіз вищенаведених правових норм з урахуванням встановлених судом обставин дає підстави для висновку про те, що оскільки відповідач не був членом сім’ї власника будинку, то до його відносин з позивачкою не підлягають застосуванню норми статей 116 і 157 Житлового кодексу України, які регулюють підстави для виселення членів сім’ї власника жилого будинку, а також тих, що припинили з ним сімейні відносини.
Відповідач не надав доказів щодо наявності у нього правових підстав (найм, оренда, вселення наймачем чи на підставі ордера, тощо), які надають йому законне право для постійного та безстрокового проживання у належному позивачці на праві власності житловому будинку, і тому суд вважає, що його відносини з позивачкою, як власником будинку, щодо проживання у належному позивачці будинку не врегульовані, між ними відсутня будь-яка угода або договірні відносини щодо користування вказаним житлом.
У зв’язку з наведеним, судом відхиляються як неправові посилання відповідача щодо набуття ним права на проживання у будинку фактом проведення у ньому ремонтних робіт та будівництва на присадибній ділянці господарських будівель і споруд. За умови доведеності вказаних обставин та відповідних для цього правових підстав, може бути вирішене питання щодо відшкодування з власника будинку понесених відповідачем витрат на вказані роботи.
У зв’язку з наведеним, суд вважає, що проживаючи без законних на те підстав у належному позивачці на праві власності жилому будинку, відповідач порушує її права на користування та розпорядження своїм майном бо чинить їй перешкоди у здійсненні прав власника будинку.
Вказане право позивачки підлягає захисту шляхом усунення цих перешкод виселенням відповідача з будинку без надання іншого жилого приміщення, а для запобігання можливості порушення цих прав у майбутньому також необхідно заборонити відповідачу перебування у цьому будинку та на присадибній ділянці, на якій він розташований.
Керуючись статтями 209, 212, 214, 215 Цивільного процесуального кодексу України, суд, –
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Усунути перешкоди в здійсненні ОСОБА_1 права користування та розпорядження житловим будинком за номером 13 по вулиці Шкільна в смт. Цебрикове Великомихайлівського району Одеської області шляхом виселення з нього ОСОБА_2, який народився 25 листопада 1967 року в селищі Кирнасівка Тульчинського району Вінницької області, без надання іншого жилого приміщення.
Заборонити ОСОБА_2 перебування у будинку та на присадибній ділянці по вулиці Шкільна номер 13 в смт. Цебрикове Великомихайлівського району Одеської області.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати з оплати судового збору 243,60 грн. і правової допомоги 600 грн..
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області через Великомихайлівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Н.С.Теренчук
Повний текст рішення виготовлено 10 липня 2015 року.
Суддя Н.С.Теренчук
