Справа № 404/4541/15-а
Номер провадження 2-а/404/412/15
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 липня 2015 року Кіровський районний суд м. Кіровограда
в складі : головуючого судді - Бершадської О.В.
при секретарі – Домарецькому Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді Кіровоградської області про визнання дій протиправними, зобов”язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ :
Позивач звернувся в суд із позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді, яким просив визнати бездіяльність відповідача щодо відмови у поновленні виплати раніше призначеної йому пенсії протиправною; визнати протиправним рішення №178613 від 10.06.2015 року відповідача про відмову в поновленні виплати пенсії; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та прийняти рішення про поновлення виплати раніше призначеної пенсії, з урахуванням усіх перерахунків та індексації пенсії, які були проведені за весь час починаючи з 07 жовтня 2009 року та виплатити нараховану пенсію. На обґрунтування вимог зазначав, що вважає відмову Управління Пенсійного фонду в м. Кіровограді у задоволенні його заяви про поновлення виплати йому пенсії протиправною бездіяльністю, так як з прийняттям рішення Конституційного Суду України від 07.10.2009 року виключена підстава для припинення пенсійних виплат, як проживання пенсіонера за кордоном, що є підставою для поновлення конституційного його права на виплату пенсії незалежно від місця постійного проживання.
Разом з цим, представник позивача подала клопотання , в якому просила суд вважати причину пропуску строку для звернення до адміністративного суду поважною та поновити даний строк . На обґрунтування клопотання про поновлення строку вказала, що ОСОБА_1 не має юридичної освіти, не знає особливостей пенсійного законодавства України, у зв»язку з чим не міг знати, що за відписками Пенсійного фонду України про врегулювання якихось нормативних актів та ратифікацією міжнародних договорів стоїть елементарна чиновницька тяганина, яка спрямована на порушення його конституційних прав. Саме такі дії Пенсійного фонду призвели до того, що позивач пропустив стільки часу на право подання позову про захист своїх порушених прав у судовому порядку . В судове заідання сторона позивача не з»явилась, повідомлялась, подала заяву про його розгляд у їх відсутності.
Відповідач , його представник також в судове засідання не з»явилась, повідомлялись, подано заяву про його проведення у їх відсутності та клопотання на застосування норм ст. ст. 99,100 КАС України , так як позовні вимоги містять дату 07.10.2009 року, а із вказаного часу пройшло майже 5 років , при цьому, позивач звернувся до фонду 30.03.2015 року .
Відповідно до ч. 2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Таким чином, правовий припис "в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом" означає, що позов має подаватися лише в тих межах часу, які встановлені законом. Крім того, можливість захисту прав та інтересів залежить від дотримання строків, встановлених на цей випадок законом.
У ч. 2 ст. 99 КАС України встановлено шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду, що пов'язане зі специфікою правовідносин, а також має сприяти наданню доказів, підвищує їхню достовірність і тим самим сприяє встановленню істини у конкретній адміністративній справі.
Дана норма закону означає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Необхідно зазначити, що строком є проміжок часу, у який особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки.
В даному випадку, Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який затверджений Постановою Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 р. та до якого позивач просить зобов'язати відповідача внести зміни, пов'язані із прийняттям рішення КСУ, був опублікований у Офіційному віснику України від 11.01.2006 (2005 р., № 52, стор. 728, стаття 3383, код акту 34788/2005) та набрав чинності з дня опублікування, тобто з 11.01.2006 року.
Крім іншого, вказаний нормативний акт опублікований у мережі Інтернет, зокрема, на офіційному сайті Верховної Ради України. Посиланням на цей акт міститься також на офіційному сайті Пенсійного Фонду України, а відтак цей акт є доступним для ознайомлення незалежно від місцезнаходження зацікавленої особи.
Разом з цим, рішення Конституційного суду України № 25-рп/2009 від 07.10.2009 р., на підставі якого, як вважає позивач, управління повинно було внести зміни до вищезгаданого Порядку та прийняття якого (рішення КСУ), що по суті є єдиною підставою в обґрунтування позовних вимог № 1 та № 2 до Правління ПФУ, було опубліковано в офіційному виданні «Офіційний вісник України» від 02.11.2009 року (2009 р., № 82, стор. 52, стаття 2792, код акту 48235/2009) та у Віснику Конституційного суду України (2009 р., № 6, стор. 47). Вказане Рішення також розміщено на його офіційному сайті КС України та ВР України, а відтак також є доступним для ознайомлення незалежно від місцезнаходження зацікавленої особи.
Відповідно до статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано адміністративний позов, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.
Згідно до ч.1 ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
ОСОБА_1 на даний момент перебуває за кордоном в Ізраїлі. Про порушення свого права дізнався 30.03.2015 року, про що свідчить власноручно написана ним заява до відповідача про відновлення йому виплат по пенсії. До суду позивач за захистом своїх прав звернувся 23.06.2015 року.
Причину порушення строку звернення до суду, представник позивача обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 не має юридичної освіти, не знає особливостей пенсійного законодавства України, у зв»язку з чим не міг знати, що за відписками Пенсійного фонду України про врегулювання якихось нормативних актів та ратифікацією міжнародних договорів стоїть елементарна чиновницька тяганина, яка спрямована на порушення його конституційних прав. Саме такі дії Пенсійного фонду призвели до того, що позивач пропустив стільки часу на право подання позову про захист своїх порушених прав у судовому порядку .
Відповідно до ст. стаття 101 КАС України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Поважними причинами пропуску строку визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Представником позивача не надано суду належних та допустимих доказів, які б перешкоджали позивачу , чи його представнику у визначений законом строк звернутися до суду , а вказані причини не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, а тому суд приходить висновку, що причини пропуску строку звернення до суду є неповажними.
За таких обставин, суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайшов підстав для визначення причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, інших причин, що обєктивно унеможливили або ускладнили подачу відповідного адміністративного позову до суду в строк передбачений ст.181 КАС України в заяві не наведено.
Відповідно до ч.1 п.9 ст.155 КАС України, позовна заява залишається, без розгляду,якщо її подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
Тому, керуючись ст. ст. 99, 100, 155, 165 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 щодо поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді Кіровоградської області про визнання дій протиправними, зобов”язання вчинити певні дії - тобто з 07 жовтня 2009 року по 29 березня 2015 року - відмовити.
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді Кіровоградської області про визнання дій протиправними, зобов”язання вчинити певні дії, в частині вимог - тобто з 07 жовтня 2009 року по 29 березня 2015 року - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського адміністративного апеляційного суду через суд першої інстанції, шляхом подачі в 5 - денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Кіровського районного суду м.Кіровограда
ОСОБА_2
