ПОСТАНОВА
Іменем України
04 жовтня 2019 року
м. Київ
справа №404/4541/15-а
адміністративне провадження №К/9901/3372/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_2
на ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 08.07.2015 (головуюча суддя Бершадська О.В.) та
ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2017 (колегія суддів у складі головуючого судді Шальєвої В.А., суддів Білак С.В., Олефіренко Н.А.)
у справі № 404/4541/15-а(2-а/404/412/15)
за позовом ОСОБА_2
до Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
1. У червні 2015 ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді , у якому просив:
- визнати бездіяльність відповідача щодо відмови у поновленні виплати раніше призначеної йому пенсії протиправною; визнати протиправним рішення №178613 від 10.06.2015 відповідача про відмову в поновленні виплати пенсії;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та прийняти рішення про поновлення виплати раніше призначеної пенсії, з урахуванням усіх перерахунків та індексації пенсії, які були проведені за весь час починаючи з 07 жовтня 2009 року та виплатити нараховану пенсію.
2. Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 08.07.2015, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2017, відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_2 щодо поновлення строку звернення до суду з позовом з 07.10.2009 по 29.03.2015. Позов з 07.10.2009 по 29.03.2015 залишено без розгляду.
3. Залишаючи позов у частині без розгляду, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем пропущено строк звернення до суду та ним не надано доказів на обґрунтування поважності причин пропуску такого строку.
4. Ухвалою Верховного Суду від 23.04.2018 відкрито касаційне провадження у зазначеній справі.
5. Позивач у своїй касаційній скарзі не погоджується з рішеннями суду першої та апеляційної інстанції. Вважає, що судами порушено норми процесуального права. Просив скасувати оскаржувані судові рішення, а справу у цій частині направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
6. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.
7. Відповідно до частин першої та другої статті 99 КАС України (в редакції, на момент звернення з вказаним позовом до суду) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
8. Згідно з частиною першою статтею 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
9. З дня набрання чинності Рішенням Конституційного Суду України від 7 жовтня 2009 року № 25-рп/2009 виникли підстави для поновлення конституційного права особи на виплату пенсії, виплата якої була зупинена на підставі положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». З цього часу у громадян України, які виїхали на постійне місце проживання за кордон, виникає право на відновлення виплати пенсії.
10. Проте наявність обов'язку у відповідача відновити виплату пенсії не позбавляє позивача необхідності щодо захисту свого права. Отже, після прийняття та опублікування Рішення № 25-рп/2009 та невідновлення виплати пенсії позивачу, позивач повинен був дізнатися про порушення свого права, а відтак з цього моменту розпочався відлік строку звернення до суду.
11. Поновлення права на виплату пенсії здійснюється не автоматично, а передбачає виконання ряду процедурних дій, пов'язаних з поновленням виплати, серед яких: подання заяви про поновлення виплати з дотриманням строків звернення, наявність документів, які підтверджують факт призначення пенсії, припинення її виплати чи право на поновлення її виплати.
12. Колегія суддів вказує, що до вказаних правовідносин слід застосувати положення ст. 99, 100 КАС України. Вказана позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 08 грудня 2015 року (справи №№ 21-5440а15, 21-5653а15) та від 08.06.2016 року (справа № 505/2135/14-а) та Верховного Суду від 20.02.2018 у справі № 757/12134/14-а, від 30.01.2018 у справі № 408/2861/17-а.
15. Позивач звернувся до суду 23.06.2015, тобто в межах шестимісячного строку звернення до суду від дати останнього звернення до відповідача із заявою про відновлення порушеного права (30.03.2015).
16. Оскільки порушення права на пенсію є триваючим, колегія суддів вважає, що права позивача підлягають захисту з 24.12.2014, тобто з урахуванням шестимісячного строку на звернення із позовом до суду.
17. Відповідно до ч. 1 ст. 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
18. Суд першої інстанції залишаючи позовні вимоги без розгляду за період з 07.10.2009 по 29.03.2015 не врахував зазначеного вище, а суд апеляційної інстанції у свою чергу не виправив помилку суду першої інстанції.
19. З огляду на викладене, враховуючи, що судами повністю встановлено фактичні обставини справи, проте неправильно застосовано норми процесуального права, суд касаційної інстанції вважає за необхідне скасувати судові рішення у частині залишення позову без розгляду за період з 24.12.2014 по 29.03.2015, і у цій частині справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
20. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. ст. 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
2. Ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 08.07.2015 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2017 скасувати у частині залишення позову без розгляду за період з 24.12.2014 по 29.03.2015, і у цій частині справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя А.А. Єзеров
Суддя О.П. Стародуб
