Провадження №2з/521/264/15
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 жовтня 2015 року місто Одеса
Суддя Малиновського районного суду міста Одеси – Плавич І.В., розглянувши заяву представника ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визначення між співвласниками часток на квартиру та припинення права на частку у спільному майні, –
ВСТАНОВИВ:
В провадженні вказаного складу суду знаходиться на розгляді цивільна справа за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визначення між співвласниками часток на квартиру та припинення права на частку у спільному майн.
Від сторони позивачів надійшла заява про забезпечення позову, в якій сторона просила суд вжити певних заходів, а саме: накласти арешт на 1/10 частку квартири АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_5 на праві власності; заборонити внесення даних щодо місця реєстрації проживання в ІНФОРМАЦІЯ_1 до Єдиного державного демографічного реєстру.
Згідно ст. 151 ч.ч.1,3 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. При цьому, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Як роз’яснює ст. 152 ч.ч.1,2 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії. У разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
Однак згідно обмеження, встановленого ст. 152 ч.3 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до ст. 153 ч.1 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.
Таким чином, враховуючи наведене та з огляду на матеріали вказаної справи, суд вважає доцільним частково задовольнити заяву та вжити заходів забезпечення позову, обмежившись при цьому арештом заявленого до обтяження майна.
Керуючись ст.ст. 151, 152, 153, 209, 210 ЦПК України, суд, –
УХВАЛИВ:
Заяву представника ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про забезпечення позову – задовольнити частково.
Накласти арешт на 1/10 частку квартири АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_5 на праві власності – до розгляду справи по суті.
В задоволенні інших вимог представника ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про забезпечення позову – відмовити.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень та може бути пред’явлена до примусового виконання протягом року.
Роз’яснити учасникам цивільного процесу, що у разі скасування заходів забезпечення позову, набрання законної сили рішенням про відмову у задоволенні позову чи ухвалою про закриття провадження у справі або залишення заяви без розгляду особа, щодо якої вжито заходи забезпечення позову, має право на відшкодування збитків, завданих забезпеченням позову.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п’яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.
Оскарження ухвали суду про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Головуючий: