Дата документу Справа № 332/2781/15-к
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження №11-кп/778/240/16
Єдиний унікальний №332/2781/15-к Головуючий в 1-й інстанції ОСОБА_1
Категорія: ст.115 ч.2 КК України Доповідач в 2-й інстанції ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 січня 2016 року м.Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі суддів:
головуючого ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі ОСОБА_5
за участю:
прокурора ОСОБА_6
обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8
захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10
розглянула у відкритому судовому засіданні, в апеляційному порядку матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013080080001519, за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні на ухвалу Заводського районного суду м.Запоріжжя від 01 грудня 2015 року відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Шетово м.Антрацит Луганської області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.5 ст.27, п.12 ч.2 ст.115; ч.4 ст.296; ч.2 ст.15, п.п.12, 13 ч.2 ст.115 КК України;
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Запоріжжя, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.396 КК України.
В апеляційній скарзі та доповненні до неї прокурор у кримінальному провадженні просить ухвалу суду скасувати, призначити новий розгляд у суді першої інстанції в іншому складі суду, мотивуючи тим, що ухвала постановлена незаконним складом суду, оскільки судді ОСОБА_1 та ОСОБА_11 відповідно до ч.2 ст.76 КПК України не мали права приймати повторну участь у розгляді кримінального провадження.
Крім того, що органом досудового розслідування встановлено місце проживання потерпілого ОСОБА_12 , який проживає у АДРЕСА_5 . Однак через загострення суспільно-політичної ситуації на території Донецької та Луганської областей, призупинено приймання та пересилання поштових відправлень до м.Луганська. При цьому твердження суду про те, що система «Армор» не є держателем відомостей про місце проживання фізичних осіб є помилковим, оскільки система «АРМОР» це інтегрована інформаційно-пошукова система Міністерства внутрішніх справ, прийнята за базову, функціями якої є пошук, облік, надання довідкової інформації. Висновок суду про невідповідність реєстру матеріалів досудового розслідування вимогам ст.109 КПК України не ґрунтується на законі і спростовується його змістом, і ця обставина не може бути підставою для повернення обвинувального акту прокурору; обвинувальний акт містить виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, правову кваліфікацію кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення, при цьому питання правильності викладення фактичних обставин кримінального правопорушення, їх конкретності, кваліфікації дій обвинувачених та доведеності їх вини на стадії підготовчого судового засідання не вирішується.
Ухвалою Заводського районного суду м.Запоріжжя від 01 грудня 2015 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.5 ст.27, п.12 ч.2 ст.115; ч.4 ст.296; ч.2 ст.15, п.п.12, 13 ч.2 ст.115 КК України, та ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.396 КК України, повернутий прокурору як такий, що не відповідає вимогам КПК України.
В запереченнях на апеляційну скаргу захисник ОСОБА_9 просить ухвалу суду залишити без змін, вважаючи її законною та обґрунтованою, оскільки прокурор так і не виконав вказівки суду, зазначені в ухвалі від 15.04.2015р. про повернення обвинувального акту.
В запереченнях на апеляційну скаргу захисник ОСОБА_10 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскільки наведені в ній доводи є необґрунтованими та безпідставними, а ухвалу суду залишити без змін, оскільки вона є законною та обґрунтованою.
В судовому засіданні апеляційної інстанції:
прокурор підтримав апеляційну скаргу частково та просив ухвалу суду скасувати, призначити новий розгляд, при цьому не підтримав вимогу про розгляд провадження у іншому складі суддів, оскільки зазначена вимога суперечить положенням ст.416 КПК України;
захисники ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та обвинувачені ОСОБА_7 , ОСОБА_8 заперечували проти апеляційної скарги та просили відмовити в її задоволенні.
Вислухавши доповідача, учасників судового провадження, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Як зазначено в ухвалі, до Заводського районного суду м.Запоріжжя надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.5 ст.27, п.12 ч.2 ст.115; ч.4 ст.296; ч.2 ст.15, п.п.12, 13 ч.2 ст.115 КК України, та ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.396 КК України.
За результатами підготовчого судового засідання суд повернув обвинувальний акт прокурору, мотивуючи тим, що:
в обвинувальному акті не встановлено належним чином місце проживання потерпілого ОСОБА_12 , оскільки в обвинувальному акті йде посилання на його адресу згідно до інформаційної системи «Армор», яка не є держателем відомостей про місце проживання фізичних осіб, що свідчить про не встановлення реального місця перебування потерпілого. При цьому з реєстру матеріалів досудового розслідування вбачається, що в останнє орган досудового розслідування проводив слідчі дії з потерпілим ОСОБА_12 03.10.2002р., тобто 13 років потому;
реєстр матеріалів досудового розслідування не відповідає вимогам ст.109 КПК України, оскільки він складений без зазначення повних реквізитів процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування; в ньому містяться дані стосовно ряду осіб - обвинувачених, які не є фігурантами у справі, не вказаний процесуальний статус деяких осіб, щодо яких проведені процесуальні дії, і йде посилання на інші норми КК України, які не інкриміновані обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ; у І розділі реєстру відсутні дані про повідомлення потерпілого ОСОБА_12 про початок досудового розслідування та завершення досудового розслідування із відкриттям матеріалів провадження для ознайомлення, як того вимагає ст.56, 290 КПК України, що в свою чергу тягне настання наслідків, передбачених ч.12 ст.290 КПК України; ІІ розділ реєстру складений формально, без зазначення повних реквізитів процесуальних рішень. Наприклад, під номером 82 вказано про прийняту постанову про уточнення анкетних даних, однак у кого саме, не зазначено, під номерами 99-101 значаться прийняті постанови старшим слідчим від 27.11.2014р., 01.12.2014р. про призначення судової психологічної експертизи - щодо кого саме були прийняті ці постанови не зазначено;
фактичні обставини кримінального правопорушення викладені не конкретно, в стилі припущення, об`єктивна сторона вбивства не розкрита, мотив та мета інкримінованого злочину також викладена у обвинувальному акті не конкретно; без належної конкретизації, на припущеннях, без логічного закінчення, без розкриття об`єктивної та суб`єктивної сторони злочину, викладені слідчим і фактичні обставини кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України відносно ОСОБА_7 , зокрема незрозумілим є: тип вибухового пристрою; куди ОСОБА_7 кинув вибуховий пристрій, інкримінування кваліфікуючої ознаки - із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень (для нанесення кому тілесних ушкоджень).
Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
З наданих матеріалів вбачається, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.5 ст.27, п.12 ч.2 ст.115; ч.4 ст.296; ч.2 ст.15, п.п.12, 13 ч.2 ст.115 КК України, та ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.396 КК України, надійшов до Заводського районного суду м.Запоріжжя і на підставі ч.1 ст.314 КПК України було призначено підготовче судове засідання.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту.
Крім того, зазначена норма кримінального процесуального закону визначає підстави повернення обвинувального акту, а саме коли він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Вимоги, яким повинен відповідати обвинувальний акт, визначені в ст.291 КПК України.
Посилання суду при поверненні обвинувального акта на те, що в обвинувальному акті не в повній мірі викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, та не зазначені анкетні відомості потерпілого, є необґрунтованими, оскільки з тексту обвинувального акту видно, що в ньому вказані прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання потерпілого ОСОБА_12 .
Крім того, відповідно з вимогами ст.291 КПК України в обвинувальному акті фактичні обставини кримінального правопорушення повинні бути викладені так, як прокурор вважає їх встановленими. Якщо під час судового розгляду справи будуть встановлені нові фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа, прокурор згідно з положеннями ст.338 КПК України має право змінити обвинувачення, або відповідно до ст.340 КПК України, якщо в результаті судового розгляду прокурор дійде переконання, що пред`явлене особі обвинувачення не підтверджується, він повинен відмовитися від підтримання державного обвинувачення.
Своє рішення про повернення обвинувального акту суд також обґрунтував тим, що реєстр матеріалів досудового розслідування не відповідає вимогам ст.109 КПК України, не звернувши увагу на те, що підставою повернення обвинувального акту є тільки його невідповідність вимогам, передбаченим ст.291 КПК України.
Інші підстави повернення обвинувального акту ст.314 КПК України не передбачені.
Крім того, відповідно до ч.4 ст.110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким завершується досудове розслідування, та яке повинно відповідати вимогам ст.291 КПК України. Також процесуальним рішенням є постанова слідчого і прокурора, яка виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне.
Прийняття слідчим та прокурором процесуального рішення в будь-якій іншій формі ст.110 КПК України не передбачено.
Відповідно до положень ст.ст.109-110 КПК України реєстр матеріалів досудового розслідування на відміну від обвинувального акту, не є процесуальним рішенням, а є окремим інформаційним документом про хід досудового розслідування, який складається слідчим або прокурором, та надсилається до суду разом з обвинувальним актом.
Згідно з ч.2 ст.109 КПК України реєстр матеріалів досудового розслідування повинен містити: номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення; реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування; вид заходу забезпечення кримінального провадження, дату і строк його застосування. При цьому ч.2 ст.109 КПК України не передбачено, що реєстр матеріалів досудового розслідування повинен містити данні про письмове підтвердження сторонами факту надання їм доступу до матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів. Крім того, відповідно до ч.7 ст.109 КПК України прокурор або слідчий за його дорученням лише повідомляє потерпілого про відкриття сторонами кримінального провадження матеріалів, після чого останній, тобто потерпілий, має право, а не зобов`язаний, ознайомитися з матеріалами за правилами, викладеними в цій статті.
Також відповідно до ст.290 КПК України такі письмові підтвердження повинні знаходитись у матеріалах досудового розслідування, і до обвинувального акту згідно до ч.4 ст.291 КПК України не додаються.
Безпідставними також є посилання суду на те, що в реєстрі не вказано процесуальний статус деяких осіб, щодо яких проведені процесуальні дії, оскільки відносно деяких осіб, а саме: ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 20.08.2010р. був постановлений вирок, який набрав законної сили і звернений до виконання.
Те, що реєстр матеріалів досудового розслідування не повністю містить дані, зазначені у ч.2 ст.109 КПК України, відповідно до ч.3 ст.314 КПК України не є підставою для прийняття рішення про повернення обвинувального акту прокурору.
Керуючись ст.ст.404, 407 КПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні задовольнити частково.
Ухвалу Заводського районного суду м.Запоріжжя від 01 грудня 2015 року про повернення прокурору обвинувального акту відносно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.5 ст.27, п.12 ч.2 ст.115; ч.4 ст.296; ч.2 ст.15, п.п.12, 13 ч.2 ст.115 КК України, та ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.396 КК України, як такого, що не відповідає вимогам КПК України, скасувати.
Призначити новий розгляд у тому ж суді.
Ухвала Апеляційного суду Запорізької області набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
