АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа
№ 552/4608/15-ц Номер провадження 22-ц/786/1311/16
Головуючийу 1-й інстанції Яковенко Н.Л. Доповідач ап. інст. Дорош А. І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 травня 2016 року
м. Полтава
Колегія
суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого : Дорош А.І.
Суддів: Буленка О.О., Пікуля В.П.
при секретарі: Ачкасовій О.Н.
з участю
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві апеляційну скаргу ОСОБА_4
на рішення Київського районного суду м. Полтави від 22 березня 2016 року
у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_4 про стягнення безпідставно набутих коштів ,-
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача Дорош А.І.,-
В С Т А Н О В И Л А:
У серпні 2015 року позивач ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_4 про стягнення безпідставно набутих коштів. Посилався на те, що відповідач є користувачем web-інтерфейсу LIQPAY та при проведенні операцій в квітні 2014 року без наявної на те правової підстави набув грошові кошти ПАТ КБ «Приватбанк» на загальну суму 50 835 грн. Просив суд стягнути з відповідача на свою користь 50 835 грн. як безпідставно набутих коштів, 11 170,68 грн. - відсотки за користування та понесені судові витрати.
Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 22 березня 2016 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» задоволені частково.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» безпідставно набуті кошти в розмірі 50 835 грн.
У задоволенні решти позовних вимог Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» понесені судові витрати в розмірі 508 грн. 35 коп.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_4 просить рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення місцевим судом норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно ч.1 п.1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Згідно ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що ПАТ КБ «Приватбанк» в порядку, передбаченому ст. 634 ЦК України, за угодою користувача запропонував необмеженому колу фізичних осіб можливість отримання послуг по переказу грошових коштів з використанням web-інтерфейсу LIQPAY (а.с. 7-9).
Відповідач ОСОБА_4 був зареєстрований в системі LIQPAY із використанням номеру мобільного телефону НОМЕР_1 (а.с. 14-16).
Відповідач ОСОБА_4 приєднався до запропонованої угоди шляхом реєстрації в web-інтерфейсі LIQPAY, тим самим та повністю погодився з усіма умовами угоди користувача (договору приєднання) про використання web-інтерфейсу LIQPAY.
Відповідач ОСОБА_4, будучи користувачем послуги web-інтерфейсу LIQРАY, що надається ПАТ «КБ «ПриватБанк» з переказу грошових коштів, в період з 09 квітня 2014 року по 11 квітня 2014 року ініціював та отримав виконання від позивача доручень з перерахування грошових коштів на загальну суму 112 470 грн., в той час, коли рахунок було поповлено лише на суму 61 635 грн. (а.с.10-13).
Сума коштів у розмірі 50 835 грн. є сумою, яка не була забезпечена залишком коштів на рахунку, перерахування такої суми було ініційовано відповідачем та отримано відповідні послуги від позивача понад суму, що малася на рахунку.
Ініціювання та відповідно отримання виконання від позивача доручень з перерахування грошових коштів з надмірним використанням суми 50 835 грн. стало можливим у звязку зі здійсненням позивачем заміни старого інтерфейсу на новий із доповненням його функціонального наповнення та зміною технологічної обробки платежів. При цьому відповідач ОСОБА_4, виявивши вразливість нового web-інтерфейсу LIQРАY, використав можливість здійснювати переказ грошових коштів як в старому, так і в новому web-інтерфейсах LIQPAY.
У період з 09 квітня 2014 року по 11 квітня 2014 року відповідачем було здійснено операції в старому та новому web-інтерфейс LIQPAY, які дали змогу здійснити перекази коштів на 50 835 грн. більше за суму наявних коштів на рахунку.
Відповідач ОСОБА_4 не тільки був зареєстрований як користувач в системі LIQРАY, а й неодноразово ініціював та отримував виконання від позивача, як банківської установи, операцій з перерахування грошових коштів.
Для здійснення таких операцій користувач системи має в обов'язковому порядку заповнити персональну інформацію. Крім прізвища, ім'я, по батькові, адреси, email, ще і вказати рахунок чи карту у ПриватБанку чи іншому банку України. Оскільки відповідач не тільки пройшов процес реєстрації та став користувачем даної платіжної системи, а й пройшов процес ідентифікації та в подальшому неодноразово здійснював вхід до web-інтерфейсу LIQPAY, тобто, проходив процедуру авторизації та отримував дозвіл на проведення операції з використанням спеціального платіжного засобу, відповідні персональні дані відповідача були зазначені.
При цьому, виходячи з особливостей функціонування платіжного пристрою web-інтерфейсу LIQРАY, єдиною законною підставою для здійснення вказаних переказів з ініціативи відповідача як користувача системи має бути сформований ОСОБА_4 та направлений позивачу ПАТ КБ «Приватбанк» розрахунковий документ (платіжне доручення), в якому мають бути зазначені всі необхідні реквізити платежу, що містяться у затвердженій постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. N22 Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті формі.
Надмірне використання грошових коштів в сумі 50 835 грн. стало можливим у звязку з ініціюванням переказу грошових коштів саме відповідачем після перевірки його персональних даних (верифікації) як клієнта угоди.
При цьому, згідно з умовами п. 6.3. угоди користувача банк не несе відповідальність за збитки клієнта, вчинені в результаті неправомірних дій третіх осіб, в тому числі повязаних з втратою сім-карти з номером мобільного телефону, який є підтвердженням Верифікації.
Система LiqРay є системою, яка привязана до мобільного телефону, але проведення клієнтом операцій в системі можливо виключно після ідентифікації клієнта.
З угоди користувача вбачається, що саме ПАТ КБ «ПриватБанк» є оператором унікального web-інтерфейсу LIQРАY. В п. 2.1. угоди користувача, (умови якої повно та безумовно, без будь-яких застережень та/чи обмежень прийняв відповідач, приєднавшись до запропонованої угоди шляхом реєстрації в web -інтерфейсі LIQРАY) передбачено, що web -інтерфейс LIQРАY - це торгова марка Банку, унікальний Веб-інтерфейс для введення платіжних реквізитів в мережі Інтернет ініціювання переказу грошових коштів.
Належність ПАТ КБ "ПриватБанк" до торгової марки LIQРАY, web -інтерфейсу LIQРАY, програмного забезпечення чи програми в цілому не є предметом спору і тому не потребує доказуванню, а встановлення факту про належність ПАТ КБ "ПриватБанк" до торгової марки LIQРАY, web-інтерфейсу LIQРАY, програмного забезпечення чи програми в цілому регулюється Законом України "Про авторське право та суміжні права", ст.ст 418-422 ЦК України.
Відповідач, будучи користувачем системи та ініціюючи виконання доручень з перерахування грошових коштів свідомо використовував одночасно старий та новий web-інтерфейс LIQРАY, незважаючи на наявність повідомлення про його заміну.
Задовольняючи позов частково, місцевий суд виходив з того, що кошти у розмірі 50 835 грн. є безпідставно набутими та підлягають поверненню в порядку, визначеному ст. ст. 1212-1214 ЦК України.
Як встановила колегія суддів, такий висновок місцевого суду є вірним, оскільки суд дійшов його після повного, всебічного та об"єктивного з"ясування фактичних обставин справи, прав та обов"язків сторін в даних правовідносинах, з правильним застосуванням норм матеріального права.
Відповідно до ч.1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
За ч. 2, 3 цієї статті, положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Місцевий суд, дослідивши зібрані у їх сукупності докази у справі, обгрунтовано прийшов до висновку про те, що у період часу з 09 квітня 2014 року по 11 квітня 2014 рокувідповідачем було здійснено операції в старому та новому web-інтерфейсу LIQРАY, які дали змогу здійснити перекази коштів у розмірі 50 835 грн. більше за суму наявних коштів на рахунку, а тому дійшов правильного висновку, що вказані кошти є безпідставно набутими та підлягають поверненню відповідно до полодень ст.ст. 1212-1214 ЦК України.
Доводи відповідача про те, що місцевим судом помилково та необгрунтовано встановлено, що позивач на підставі ст. 634 ЦК України має повноваження надавати послуги по переказу коштів з використанням web-інтерфейсу LIQРАY, а ним безпідставно набуто саме майно позивача, не заслуговують на увагу та спростовуються зібраними у справі та дослідженими судом доказами.
Також не заслуговують на увагу доводи відповідача про те, що позивач не є власником LIQРАY, оскільки саме ПАТ КБ «ПриватБанк» є оператором унікального web-інтерфейсу LIQРАY, відповідач приєднався до запропонованої угоди шляхом реєстрації в web-інтерфейсі LIQPAY, тим самим та повністю погодився з усіма умовами угоди користувача (договору приєднання) про використання web-інтерфейсу LIQPAY.
Також не заслуговують на увагу доводи відповідача про те, що спірні правовідносини не регулюються ст.1212 ЦК України, а регулюються нормами зобов»язального права, які застосовуються до окремих видів угод. Позивач, як власник грошових коштів, у порядку, передбаченому законом, визначив спосіб захисту порпушеного права, а саме шляхом стягнення їх як безпідставно набутих.
Також відповідач посилається на вимоги ст. 1166 ЦК України та на необхідність враховувати елементи цивільного правопорушення, а саме протиправну поведінку, шкоду, причинний зв»язок між протиправною поведінкою та шкодою, що вказує на те, що відповідач не визначився остаточно з природою спірних правовідносин та не розмежовує договірні та деліктні правовідносини, оскільки саме у ст. 1166 ЦК міститься законодавче визначення деліктної відповідальності за шкоду та підстави її виникнення. У даному випадку є правильним стягнення з відповідача коштів як безпідставно набутих.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду - залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 308 ч.1, 313-315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4- відхилити.
Рішення Київського районного суду м. Полтави від 22 березня 2016 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
С у д д і:
