826/7508/16|
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра, 8, корпус 1 |
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
03 березня 2017 року № 826/7508/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства “Тодеф” до Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та комунального підприємства “Київблагоустрій” виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними дій та рішень, скасування рішень, зобов’язання вчинити певні дії.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд) надійшов позов публічного акціонерного товариства “Тодеф” (далі - позивач, ПАТ “Тодеф”) до Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач-1, Департамент) та комунального підприємства “Київблагоустрій” виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач-2, КП “Київблагоустрій”) про:
- визнання протиправним та скасування рішення відповідача-1, оформленого дорученням від 14 квітня 2016 року №152/04-16 про необхідність відповідачу-2 вжити заходів шляхом демонтажу відповідно до вимог чинного законодавства самовільно встановлених елементів благоустрою в разі відсутності проектно-дозвільної документації (далі - ПДД) на розміщення, адреса: просп. Маяковського, 43/2, тип об’єкту: павільйон, назва підприємства: ПАТ “Тодеф”, номер припису: 1416354, дата припису: 07 листопада 2014 року (також далі - оскаржуване доручення);
- визнання протиправним та скасування припису від 07 листопада 2014 року №1416354, виданого відповідачем-1 (також далі - оскаржуваний припис);
- визнання протиправними дій відповідача-2 щодо демонтажу на підставі оскаржуваних доручення та припису, транспортування на майданчик тимчасового складування та зберігання безхазяйного майна - тимчасової споруди (далі - ТС), належної позивачу;
- зобов’язання відповідачів безоплатно повернути позивачу ТС, демонтовану на підставі оскаржуваних доручення та припису, та відповідно до акту проведення демонтажу від 19 квітня 2016 року.
В обґрунтування позову зазначено, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню, оскільки відповідачами під час складання оскаржуваних припису та доручення, а також демонтажу ТС, допущено суттєві порушення норм законодавства, чим порушено права та законні інтереси позивача як власника.
Відповідною ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі №826/7508/16 (далі - справа), яку призначено до розгляду у судовому засіданні.
Під час переходу до розгляду справи по суті представники позивача підтримали позов та просили задовольнити його повністю з підстав, зазначених у ньому та наданих на його обґрунтування доказах, а представник відповідачів не визнав позов та просив відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову. Представник відповідачів зазначив, що вимоги позивача не підлягають задоволенню, оскільки демонтаж ТС здійснено внаслідок відсутності у позивача ПДД.
Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, а також приймаючи до уваги відсутність заперечень з боку представників сторін, у відповідному судовому засіданні судом, згідно з ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.
У ході судового розгляду справи у порядку письмового провадження до суду через канцелярію від позивача надійшли письмові пояснення по суті позову разом із доказами на їх обґрунтування, які судом долучено до матеріалів справи для врахування при прийнятті у справі судового рішення по суті.
Оцінивши у порядку письмового провадження належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, суд -
ВСТАНОВИВ:
Як з’ясовано у ході судового розгляду справи та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, КП “Київблагоустрій” 19 квітня 2016 року проведено демонтаж ТС, розташованої за адресою: м. Київ, Деснянський район, просп. Маяковського, 43/2. Демонтаж проведено на підставі оскаржуваних припису та доручення.
Зокрема, 07 листопада 2014 року Головним управлінням контролю за благоустроєм міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) (далі - ГУКБМ) оформлено оскаржуваний припис, яким власнику ТС запропоновано надати ПДД на встановлення ТС. Повідомлено, що у разі ненадання ПДД необхідно демонтувати ТС власними силами протягом семи робочих днів. У разі невиконання вимог припису буде вжито заходів згідно з нормами чинного законодавства.
В подальшому, а саме 14 квітня 2016 року Департаментом оформлено оскаржуване доручення, яким КП “Київблагоустрій” доручено вжити заходів шляхом демонтажу самовільно встановлених елементів благоустрою у разі відсутності ПДД на розміщення, у тому числі ТС, належної позивачу.
За переконанням позивача, демонтаж ТС є незаконним, оскільки у позивача наявні документи, які свідчать про безпідставність тверджень щодо самовільного розташування ТС на земельній ділянці, яка знаходиться в оренді позивача. До того ж, відповідачами допущено суттєві порушення норм законодавства під час прийняття рішень та здійснення демонтажу ТС.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів визначені Законом України “Про благоустрій населених пунктів”, норми якого також спрямовані на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 34, п. 2 ч. 1 ст. 10, ч. 1 ст. 40 Закону України “Про благоустрій населених пунктів”, правила благоустрою території населеного пункту (далі - Правила) - нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту.
Правила розробляються на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту (далі - Типові правила) для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування.
Правила включають:
1) порядок здійснення благоустрою та утримання територій об'єктів благоустрою;
2) вимоги до впорядкування територій підприємств, установ, організацій;
3) вимоги до утримання зелених насаджень на об'єктах благоустрою - територіях загального користування;
4) вимоги до утримання будівель і споруд інженерного захисту території;
5) вимоги до санітарного очищення території;
6) розміри меж прилеглої до підприємств, установ та організацій території у числовому значенні;
7) порядок розміщення малих архітектурних форм;
8) порядок здійснення самоврядного контролю у сфері благоустрою населених пунктів;
9) інші вимоги, передбачені цим та іншими законами.
Затвердження правил благоустрою територій населених пунктів належить до повноважень сільських, селищних і міських рад.
Самоврядний контроль у сфері благоустрою населених пунктів здійснюється сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами.
Так, рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008 року №1051/1051 затверджено Правила благоустрою міста Києва (далі - Правила), якими визначено правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою міста Києва, та які спрямовані на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини.
Згідно з розділом І Правил, тимчасова споруда - це споруда функціонального (в тому числі для здійснення підприємницької діяльності), декоративно-технологічного призначення, в тому числі мала архітектурна форма, яка виготовляється з полегшених збірних конструкцій та встановлюється без улаштування заглибленого фундаменту тощо.
В свою чергу поняття “тимчасові споруди для провадження підприємницької діяльності” міститься в ст. 28 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”: тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - це одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.
Відповідно до ДБН В.2.2-23:2009 “Будинки і споруди. Підприємства торгівлі“, павільйон - торговельний об'єкт у роздрібній торгівлі, призначений для організації продажу товарів кінцевим споживачам, розміщений в окремій споруді полегшеної конструкції та має торговельну залу для покупців.
Положеннями пп. 13.1.1 п. 13.1 розділу ХІІІ Правил передбачено, що розміщення малих архітектурних форм та тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності проводиться відповідно до Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, Закону України “Про благоустрій населених пунктів”, Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року №198, наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21 жовтня 2011 року №244 “Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за №1330/20068, інших нормативно-правових актів, а також рішень Київської міської ради та розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
04 вересня 2014 року Київською міською радою прийнято рішення №62/62 “Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 24 лютого 2011 року №56/5443 “Про затвердження Порядку визначення обсягів пайової участі (внеску) власників тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі в утриманні об'єктів благоустрою м. Києва та внесення змін до деяких рішень Київської міської ради” та деяких рішень Київської міської ради, відповідно до п. 3 якого, Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) доручено укладати договори щодо пайової участі в утриманні об'єкта благоустрою із суб'єктами господарювання відповідно до Порядку визначення обсягів пайової участі (внеску) власників тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, власників (користувачів) майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства в утриманні об'єктів благоустрою міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 24 лютого 2011 року №56/5443 (далі - Порядок №56/5443).
Судом встановлено, що рішення Київської міської ради від 04 вересня 2014 року №62/62 є регулятивним нормативно-правовим актом у розумінні Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» і прийнято у відповідності до вимог цього Закону.
Зокрема, це підтверджується листом Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва від 29 серпня 2014 року №7023/0/20-14, в якому зазначено, що проект рішення та аналіз регуляторного впливу до нього розроблено у відповідності до вимог ст. 4, 8 “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності” та постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2004 року №308 “Про затвердження методик проведення аналізу впливу та відстеження результативності регуляторного акта”.
Згідно з п. 2.3 розділу ІІ Порядку №56/5443, у разі встановлення (розміщення) ТС на об'єктах благоустрою, розташованих на земельних ділянках комунальної власності територіальної громади міста Києва, власник ТС укладає договір щодо пайової участі в утриманні об'єкта благоустрою.
Тобто, як вбачається з викладеного, право на встановлення (розміщення) ТС особа набуває у порядку, встановленому рішенням №62/62, а саме шляхом укладення із Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент містобудування) договору пайової участі в утриманні об'єкта благоустрою.
Відповідно до пп. 20.2.11, пп. 20.2.1 п. 20.2 розділу ХХ Правил, у разі виявлення уповноваженими особами Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), структурних підрозділів з питань контролю за благоустроєм районних в місті Києві державних адміністрацій, КП “Київблагоустрій” самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, в т. ч. тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив'язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, самовільно розміщених (встановлених) об'єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі (на розміщення яких відсутні оформлені в установленому порядку документи), елементів об'єктів благоустрою, їх власникам (користувачам або особам, які здійснили розміщення (встановлення)), вноситься припис з вимогою усунення порушень шляхом проведення демонтажу малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, демонтажу (переміщення) об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, елементу об'єкта благоустрою, із зазначенням строку демонтажу (переміщення) відповідно до пп. 13.3.1 п. 13.3 розділу XIII цих Правил.
У разі виявлення тимчасової споруди (малої архітектурної форми), встановлений (або невстановлений) власник (користувач) якої створив причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою, посадова особа контролюючого органу зобов'язана скласти та видати офіційний документ - припис з дотриманням вимог цього Положення. У такому випадку одна копія припису наклеюється на тимчасову споруду (малу архітектурну форму) поряд з Ордером на розміщення тимчасової споруди (у разі його наявності) або на фронтальній частині такої тимчасової споруди (малої архітектурної форми), а ще одна копія вручається особисто присутньому власнику (користувачу), надсилається власникові тимчасової споруди (малої архітектурної форми) поштою (цінним листом з описом вкладення) за адресою, зазначеною в Ордері на розміщення тимчасової споруди (у разі його наявності). Посадова особа, яка винесла припис, здійснює фотофіксацію наклеєного припису поряд з Ордером на розміщення тимчасової споруди (малої архітектурної форми) у випадку його наявності або на фронтальній частині тимчасової споруди (малої архітектурної форми). При цьому щонайменше на одній з фотографій має бути чітко та розбірливо видно інформацію про номер та дату складення припису.
Матеріали фотофіксації долучаються до припису, про що в приписі робиться відповідний запис, а власник (користувач) тимчасової споруди (малої архітектурної форми) вважається повідомленим про винесення припису належним чином.
Згідно з пп. 13.2.3 п. 13.2 розділу ХІІІ Правил, самовільно встановлені (розміщені) малі архітектурні форми та тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив'язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, підлягають демонтажу власником об'єкта (особою, яка здійснила встановлення (розміщення) об'єкта) за власні кошти у строки, визначені в приписі Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
У разі якщо власник малої архітектурної форми або тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (особа, яка здійснила встановлення (розміщення) об'єкта) не провів демонтажу відповідно до абзацу першого цього пункту, демонтаж об'єкта здійснюється в порядку, встановленому п. 13.3 цих Правил.
А саме, пп. 13.3.1, пп. 13.3.2, пп. 13.3.3 п. 13.3 розділу ХІІІ Правил передбачено, що у разі виявлення самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, в т. ч. тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив'язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, самовільно розміщених (встановлених) засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі (автомагазини, автокафе, автокав'ярні, авторозвозки, автоцистерни, лавки-автопричепи, візки, спеціальне технологічне обладнання (низькотемпературні лотки-прилавки) тощо) (далі - засоби пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі), об'єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі (на розміщення яких відсутні оформлені в установленому порядку документи) уповноважені особи Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), структурних підрозділів з питань контролю за благоустроєм районних в місті Києві державних адміністрацій, комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) “Київблагоустрій” (далі - КП “Київблагоустрій”) вносять припис його власнику (користувачу або особі, яка здійснила розміщення (встановлення)) з вимогою усунення порушень шляхом проведення демонтажу малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, демонтажу (переміщення) засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі із зазначенням строку демонтажу (переміщення) відповідно до абзаців другого і третього цього підпункту.
Малі архітектурні форми, тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності мають бути демонтовані протягом трьох днів з моменту отримання припису, крім тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, відсутніх в матеріалах єдиної цифрової топографічної основи території міста Києва, демонтаж яких має бути здійснений протягом одного дня з моменту отримання припису.
У разі якщо власники (користувачі або особи, які здійснили розміщення (встановлення)) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі не здійснили демонтаж в строки, зазначені в приписі, Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), районні в місті Києві державні адміністрації вживають заходів щодо демонтажу самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, а Департамент промисловості та розвитку підприємництва - щодо демонтажу об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі на підставі рішень, зазначених у пп. 13.3.3 п. 13.3 цих Правил, за кошти міського бюджету або з інших джерел, не заборонених законодавством, з наступним відшкодуванням усіх витрат згідно з абзацом 3 цього підпункту.
Рішення про демонтаж самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі приймається Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), районними в місті Києві державними адміністраціями, Департаментом промисловості та розвитку підприємництва (щодо об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі).
Для проведення демонтажу (переміщення) засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі створюється комісія у складі представників Департаменту промисловості та розвитку підприємництва, структурного підрозділу з питань контролю за благоустроєм районної в місті Києві державної адміністрації та/або Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища, підприємства, яке здійснює демонтаж (переміщення), перевезення, зберігання засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, представника міліції, власника (користувача або особи, яка здійснила розміщення (встановлення)) (у разі його присутності).
За результатами проведеної роботи комісії складають акти демонтажу (переміщення).
З аналізу викладених норм вбачається, що у разі виявлення самовільно розміщених (встановлених) ТС, у тому числі ТС торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив'язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, уповноважені особи Департаменту, структурних підрозділів з питань контролю за благоустроєм районних в місті Києві державних адміністрацій, КП “Київблагоустрій” вносять припис його власнику (користувачу або особі, яка здійснила розміщення (встановлення) з вимогою усунення порушень шляхом проведення демонтажу ТС.
Якщо власники (користувачі або особи, які здійснили розміщення (встановлення) ТС не здійснили демонтаж в строки, зазначені у приписі, Департамент, районні в місті Києві державні адміністрації вживають заходів щодо демонтажу самовільно розміщеної ТС.
У ході судового розгляду справи з’ясовано, що ТС, власником якої є позивач, демонтовано, оскільки у позивача відсутні дозвільні документи на її встановлення.
Зважаючи на викладене, суд зазначає, що у матеріалах справи містяться докази того, що ТС розміщено у 1998 році, таке розміщення є правомірним. При цьому, строк дії архітектурно-планувального завдання, у тому числі паспорту АМФ - один рік. У матеріалах справи містяться докази, які свідчать, що у період із 1998 року до 2002 року, із 2014 року до 2015 року включно у позивача були наявні документи, якими підтверджувався факт правомірності розміщення ТС, а саме архітектурно-планувальне завдання, дозволи на розміщення малої архітектурної форми, договори щодо пайової участі в утриманні об’єкта благоустрою. Однак у 2016 році договір щодо пайової участі в утриманні об’єкта благоустрою, як це передбачено нормами чинного законодавства, позивачем із Департаментом містобудування не укладався. Принаймні доказів зворотного позивачем суду не надано. Зокрема, у матеріалах справи міститься копія інформаційного талону за 2015 рік, копії інформаційного талону за 2016 рік позивачем суду не надано.
Відповідно до п. 1.2 розділу І, п. 2.10 розділу ІІ Порядку №56/5443, інформаційний талон - документ, що підтверджує факт сплати пайової участі, який виготовляється на бланку, що має елементи захисту та містить: серію, номер, дату видачі, термін дії, повне найменування та місцезнаходження юридичної особи або П.І.Б. та місце проживання фізичної особи-підприємця, тип об'єкта, функціональне призначення об'єкта, місце розташування об'єкта, площу об'єкта, спеціальний код, режим роботи, інформацію про паспорт прив'язки ТС (у разі оформлення) тощо.
Інформаційний талон про сплату пайової участі має бути розміщений на вітрині фронтальної частини ТС або на лобовому склі (фасаді) засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі чи на вході до закладу ресторанного господарства з забезпеченням зчитування спеціального коду інформаційного талона про сплату пайової участі.
Отже, на підставі викладеного суд робить висновок, що на час проведення демонтажу ТС у позивача дійсно була відсутня ПДД на її розміщення, а тому дії уповноваженого органу щодо демонтажу є правомірними. Позивачем у ході судового розгляду справи не спростованого того факту, що ТС у 2016 році розміщено самовільно, що, згідно з нормами законодавства, є підставою для демонтажу такої ТС.
Суд зазначає, що при прийнятті оскаржуваних рішень уповноважений орган діяв в межах наданих йому чинним законодавством повноважень, а саме на виконання повноважень у сфері забезпечення благоустрою.
При цьому, суд також зауважує, що право тимчасового користування позивача земельною ділянкою під сумнів не ставиться. До того ж, право користування земельною ділянкою не пов’язане із правом на розміщення ТС.
Стосовно заявленої позивачем вимоги про зобов'язання відповідачів безоплатно повернути позивачу ТС, демонтовану на підставі оскаржуваних доручення та припису, та відповідно до акту проведення демонтажу від 19 квітня 2016 року, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 13.3.6 п. 13.3 розділу ХІІІ Правил, демонтована мала архітектурна форма, засіб пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі чи тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності повертається власнику (особі, яка здійснила встановлення) або його представнику на підставі акта приймання-передачі після відшкодування ним витрат на роботи з демонтажу, перевезення, розвантаження та зберігання малої архітектурної форми, засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі чи тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, відновлення благоустрою території, згідно з затвердженими тарифами.
У той же час, позивачем не вчинено жодних дій щодо повернення демонтованого майна, принаймні доказів зворотного суду не надано, а відтак ознаки протиправної бездіяльності відповідачів відсутні, та відповідно, вказана вимога про зобов'язання відповідачів вчинити певні дії задоволена бути не може.
Стосовно тверджень позивача про порушення відповідачами процедури прийняття рішень та здійснення демонтажу, суд зазначає наступне.
Згідно з Положенням про Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженим розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27 січня 2011 року №94, до повноважень Департаменту належить, зокрема, здійснення контролю за станом благоустрою міста, а також контролю за дотриманням та здійсненням заходів, спрямованих на виконання Закону України "Про благоустрій населених пунктів" та Правил благоустрою міста Києва.
Відповідно до покладених на нього завдань Департамент вживає заходів щодо впорядкування об'єктів благоустрою міста від безхазяйного майна, самовільно розміщених об'єктів та споруд, покинутих будівельних матеріалів і конструкцій, транспортних засобів, механізмів тощо; виявляє тимчасові споруди, що розміщені без відповідної документації, та застосовує заходи впливу до власників відповідно до законодавства України та Правил благоустрою м. Києва.
Департамент має право, зокрема:
- вимагати від підприємств, установ, організацій, суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, у власності або користуванні яких знаходяться території, будівлі споруди, інженерні мережі, транспортні магістралі тощо усунення виявлених порушень Закону України "Про благоустрій населених пунктів" та Правил благоустрою міста Києва, а також вживати заходів щодо притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства України у сфері благоустрою;
- здійснювати контроль в межах компетенції за демонтажем безхазяйного майна, самовільно розміщених об'єктів та споруд, покинутих будівельних матеріалів і конструкцій, транспортних засобів, механізмів тощо.
Підпунктом 5.10 Положення встановлено, що Департамент, відповідно до покладених на нього завдань, здійснює у встановленому порядку демонтаж та очищення території міста від безхазяйного майна, самовільно розміщених тимчасових споруд та елементів благоустрою, рекламних носіїв, покинутих будівельних матеріалів і конструкцій, транспортних засобів тощо.
Відповідно до п. 6 Положення, Департамент має право, зокрема, здійснювати у встановленому порядку демонтаж та очищення території міста від безхазяйного майна, самовільно розміщених тимчасових споруд та елементів благоустрою рекламних носіїв, покинутих будівельних матеріалів і конструкцій, транспортних засобів тощо (п. 6.7), надавати відповідні доручення профільним структурним підрозділам, зокрема підпорядкованих комунальним, підприємствам та контролювати їх виконання (п. 6.25).
Згідно з пп. 20.2.11, пп. 20.2.1 п. 20.2 розділу ХХ Правил (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин - дату складання припису), у разі виявлення силами Головного управління контролю за благоустроєм самовільно розміщених тимчасових споруд (малих архітектурних форм) та елементів благоустрою, його власнику вноситься припис з вимогою усунення порушень шляхом проведення їх демонтажу протягом трьох робочих днів.
Якщо під час перевірки виявлені причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою, посадова особа контролюючого органу зобов'язана скласти та видати офіційний документ - припис, який є обов'язковим для виконання в термін до трьох діб особами, які є відповідальними за утримання об'єктів благоустрою.
У приписі зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала припис, відомості про особу, на яку складений припис, та надаються пропозиції щодо усунення причин та умов, які спричиняють порушення благоустрою території.
Припис підписується особою, яка його склала, і особою, на яку він складений.
У разі відмови особи отримати припис в графі "Припис одержав" робиться про це запис.
У разі виявлення тимчасової споруди (малої архітектурної форми), встановлений (або невстановлений) власник (користувач) якої створив причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою, посадова особа контролюючого органу зобов'язана скласти та видати офіційний документ - припис з дотриманням вимог цього Положення. У такому випадку одна копія припису наклеюється на тимчасову споруду (малу архітектурну форму) поряд з Ордером на розміщення тимчасової споруди (у разі його наявності) або на фронтальній частині такої тимчасової споруди (малої архітектурної форми), а ще одна копія вручається особисто присутньому власнику (користувачу), надсилається власникові тимчасової споруди (малої архітектурної форми) поштою (цінним листом з описом вкладення) за адресою, зазначеною в Ордері на розміщення тимчасової споруди (у разі його наявності). Посадова особа, яка винесла припис, здійснює фотофіксацію наклеєного припису поряд з Ордером на розміщення тимчасової споруди (малої архітектурної форми) у випадку його наявності або на фронтальній частині тимчасової споруди (малої архітектурної форми). При цьому щонайменше на одній з фотографій має бути чітко та розбірливо видно інформацію про номер та дату складення припису.
З аналізу викладених вище положень вбачається, що у разі виявлення ТС, встановлений (або невстановлений) власник (користувач) якої створив причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою, посадова особа контролюючого органу зобов'язана скласти та видати припис. У такому разі одна копія припису наклеюється на ТС поряд з Ордером на розміщення тимчасової споруди (у разі його наявності) або на фронтальній частині такої ТС. Ще одна копія вручається особисто присутньому власнику (користувачу), надсилається власникові ТС поштою (цінним листом з описом вкладення) за адресою, зазначеною в Ордері на розміщення тимчасової споруди (у разі його наявності). Посадова особа, яка винесла припис, здійснює фотофіксацію наклеєного припису поряд з Ордером на розміщення ТС у випадку його наявності або на фронтальній частині ТС. При цьому щонайменше на одній з фотографій має бути чітко та розбірливо видно інформацію про номер та дату складення припису.
Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується, що після виявлення самовільно розміщеної ТС ГУКБМ складено припис, який наклеєно на фронтальній частині ТС. До письмових заперечень проти позову представником відповідачів додано копію фотографії наклеєного припису на фронтальній частині ТС.
Тобто, при винесенні та наклеюванні припису на ТС ГУКБМ дотримано вимоги Правил.
Суд зазначає, що твердження позивача про порушення відповідачами процедури прийняття рішень та здійснення демонтажу не знайшли свого підтвердження у ході судового розгляду справи. Допущені відповідачем-1 незначні недоліки у складанні припису не призвели до порушення прав позивача, оскільки, як з’ясовано судом та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, позивач взагалі не мав дозвільних документів, які надали б йому право у 2016 році розміщувати ТС за адресою: м. Київ, просп. Маяковського, 43/2.
При цьому, твердження представника відповідачів про наявність у позивача двох ТС різною площею наявними у матеріалах справи доказами не підтверджується. Натомість, у матеріалах справи містяться документи, які свідчать про те, що одна і та сама ТС позивача на вимогу контролюючого органу була переміщена з однієї частини вулиці в іншу.
З огляду на вище викладене та з урахуванням наявних матеріалів справи, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Із системного аналізу вище викладених норм та обставин суд прийшов до висновку, що позов публічного акціонерного товариства “Тодеф” до Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та комунального підприємства “Київблагоустрій” виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними дій та рішень, скасування рішень, зобов’язання вчинити певні дії є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.
Згідно з ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв’язку з ухваленням судового рішення на користь суб’єктів владних повноважень та відсутністю з їх сторони судових витрат, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.
На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 69-71, 86, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити повністю у задоволенні позову публічного акціонерного товариства “Тодеф”.
Копії постанови направити (вручити) сторонам (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.
Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.
Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя В.І. Келеберда
