ПОСТАНОВА
Іменем України
04 березня 2020 року
м.Київ
справа №826/7508/16
провадження №К/9901/43276/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А. суддів: Стрелець Т.Г., Желєзного І.В.
секретар судового засідання - Босак О.І.
за участі представників сторін:
від позивача: Нестеришин Т.С.;
від відповідачів: Стецина І.В., Ходорович О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргою Комунального підприємства "Київблагоустрій"
на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2017 (головуючий суддя Кучма А.Ю., судді Епель О.В., Карпушова О.В.)
у справі №826/7508/16
за позовом Приватного акціонерного товариства "Тодеф"
до Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Комунального підприємства "Київблагоустрій"
про визнання протиправними дій та рішень, скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, встановив:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. У травні 2016 року Публічне акціонерне товариство "Тодеф" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (відповідач-1) та Комунального підприємства "Київблагоустрій" (відповідач-2), в якій просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача-1, оформленого дорученням від 14.04.2016 №152/04-16 про необхідність відповідачу-2 вжити заходів шляхом демонтажу відповідно до вимог чинного законодавства самовільно встановлених елементів благоустрою в разі відсутності проектно-дозвільної документації на розміщення, адреса: просп. Маяковського, 43/2, тип об`єкту: павільйон, назва підприємства: Публічне акціонерне товариство "Тодеф", номер припису: 1416354, дата припису: 07.11.2014;
- визнати протиправним та скасувати припис від 07.11.2014 №1416354, виданий відповідачем-1;
- визнати протиправними дії відповідача-2 щодо демонтажу на підставі оскаржуваних доручення та припису, транспортування на майданчик тимчасового складування та зберігання безхазяйного майна - тимчасової споруди, належної позивачу;
- зобов`язати відповідачів безоплатно повернути позивачу тимчасову споруду, демонтовану на підставі оскаржуваних доручення та припису, та відповідно до акту проведення демонтажу від 19.04.2016.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачами під час складання оскаржуваних припису та доручення, а також демонтажу тимчасової споруди, допущено суттєві порушення норм законодавства.
3. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.03.2017 у справі №826/7508/16 у задоволенні позову відмовлено.
4. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2017 у справі №826/7508/16 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.03.2017 скасовано, прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), оформлене дорученням від 14.04.2016 №152/04-16; скасовано припис Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 07.11.2014 №1416354; визнано протиправними дії Комунального підприємства "Київблагоустрій" щодо здійснення демонтажу на підставі доручення від 14.04.2016 №152/04-16 та припису від 07.11.2014 №1416354 та транспортування на майданчик тимчасового складування та зберігання безхазяйного майна тимчасової споруди, належної Публічному акціонерному товариству "Тодеф"; зобов`язано Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Комунальне підприємство "Київблагоустрій" безоплатно повернути Публічному акціонерному товариству "Тодеф" тимчасову споруду, демонтовану на підставі доручення від 14.04.2016 №152/04-16 та припису від 07.11.2014 №1416354 та відповідно до акту проведення демонтажу від 19.04.2016.
5. Комунальне підприємство "Київблагоустрій" з постановою суду апеляційної інстанції не погодилося, тому звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2017 скасувати, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.03.2017 у справі №826/7508/16 залишити в силі.
6. Від позивача надійшли заперечення на касаційну скаргу, в яких він просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
7. У судовому засіданні Верховного Суду замінено позивача Публічне акціонерне товариство "Тодеф" його правонаступником - Приватним акціонерним товариством «Тодеф».
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
8. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 08.07.1998 між позивачем та Київською міською державною адміністрацією (далі - КМДА) було укладено договір на право тимчасового користування землею на умовах оренди, згідно з яким КМДА на підставі розпорядження від 26.02.1998 №441 надає, а Відкрите акціонерне товариство "Тодеф" приймає в тимчасове користування земельну ділянку загальною площею 13134 кв.м (громадська забудова: капітальна 1-2 пов. тимчасова 26 кв.м., незабудована територія 6365 кв.м., газонів 721 кв.м., газонів з деревами 1541 кв.м). Земельна ділянка надається в тимчасове довгострокове користування на умовах оренди строком на 49 років для експлуатації та обслуговування універсаму № 19 Фестивальний " на просп. Володимира Маяковського, 43/2 у Ватутінському районі м. Києва.
9. 10.08.1998 КМДА було прийнято архітектурно-планувальне завдання (далі - АПЗ) на тимчасове розташування кіоску по продажу продовольчих та непродовольчих товарів у Ватутніському районі м. Києва, вул. Маяковського буд. 43. Термін дії АПЗ на один рік з моменту видачі АПЗ.
10. У 1998 році КМДА видано дозвіл № 98/01099/М Відкритому акціонерному товариству "Тодеф" на розміщення малої архітектурної форми (МАФ) за адресою пр. Маяковського, 43/2 терміном дії з 25.03.1998 по 30.06.1998, пролонговано з 01.07.1998 по 30.06.1999, з 01.07.1999 по 30.09.1999, з 01.10.1999 по 31.12.1999, з 01.01.2000 по 31.03.2000.
11. 03.05.2001 Ватутінською районною державною адміністрацією м. Києва видано дозвіл № 176 на розміщення малої архітектурної форми (МАФ) за адресою пр. Маяковського, 43/2 терміном дії з 01.01.2001 по 31.12.2001.
12. 12.04.2002 Деснянською районною державною адміністрацією м. Києва видано дозвіл № 44 на розміщення малої архітектурної форми (МАФ) за адресою пр. Маяковського, 43/2 терміном дії з 01.04.2002 по 31.10.2002.
13. За допомогою електронного сервісу МІАС "Містобудівний кадастр м. Києва" Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу КМР (КМДА) отримав інформацію про те, що у 2014 році Публічне акціонерне товариство "Тодеф" зверталося до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу КМР (КМДА) із заявами та встановленим переліком документів з метою отримання дозвільних документів на розміщення тимчасових споруд: заява № 6226 з метою розміщення споруди площею 24,0 кв.м за адресою: м. Київ, проспект Володимира Маяковського, 43/2; заява № 6232 з метою розміщення тимчасової споруди площею 19.9809 кв.м за адресою: м. Київ, проспект Володимира Маяковського, 43/2.
14. В подальшому, Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу КМР (КМДА) уклав договори пайової участі в утриманні об`єкта благоустрою із Публічним акціонерним товариством "Тодеф" за результатами розгляду заяви № 6226 про розміщення тимчасової споруди 24,0 кв.м за адресою: м. Київ, проспект Володимира Маяковського, 43/ 2, відповідно було надано дозвільну документації.
15. У жовтні 2014 року Деснянською районною у м. Києві державною адміністрацією в межах проведення заходів з впорядкування території Деснянського району м. Києва було вказано позивачу на необхідність перенесення тимчасової споруди в інше визначене місце, оскільки початкове розміщення тимчасової споруди могло утруднити доступ до інженерних комунікацій.
16. На виконання вказівки Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації позивачем було здійснено розбирання тимчасової споруди в початковому місці та монтаж її в іншому місці, що було вказане Деснянською районною в м. Києві державною адміністрацією. Нове місце було на декілька десятків метрів правіше від головного входу до будівлі універсаму позивача у місці, що не заважало доступу до інженерних комунікацій.
17. 07.11.2014 Головним управлінням контролю за благоустроєм міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) оформлено припис, яким власнику тимчасової споруди запропоновано надати проектно-дозвільну документацію на встановлення тимчасової споруди. Повідомлено, що у разі ненадання такої документації необхідно демонтувати тимчасову споруду власними силами протягом семи робочих днів. У разі невиконання вимог припису буде вжито заходів згідно з нормами чинного законодавства.
18. Як зазначає позивач, Деснянська районна в м. Києві державна адміністрація зауважила на тому, що позивачу слід подати документи про перенесення тимчасової споруди для включення до Містобудівного кадастру м. Києва нової інформації про розташування тимчасової споруди.
19. 14.04.2016 Департаментом оформлено доручення, яким Комунальне підприємство "Київблагоустрій" доручено вжити заходів шляхом демонтажу самовільно встановлених елементів благоустрою у разі відсутності проектно-дозвільної документації на розміщення, у тому числі тимчасової споруди, належної позивачу.
20. 19.04.2016 Комунальним підприємством "Київблагоустрій" проведено демонтаж тимчасової споруди, розташованої за адресою: м. Київ, Деснянський район, просп.Володимира Маяковського, 43/2. Демонтаж проведено на підставі вказаних припису та доручення.
21. За переконанням позивача, демонтаж тимчасової споруди є незаконним, що і стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
22. Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що на час проведення демонтажу тимчасової споруди у позивача дійсно була відсутня проектно-дозвільна документація на її розміщення, тому дії уповноваженого органу щодо демонтажу були правомірними, а позивачем у ході судового розгляду справи судом першої інстанції не спростовано того факту, що тимчасову споруду у 2016 році розміщено самовільно, що, згідно з нормами законодавства, є підставою для демонтажу такої тимчасової споруди.
23. Суд апеляційної інстанції з висновком місцевого адміністративного суду не погодився і зазначив, що у позивача була наявна дозвільна документація на розміщення (встановлення) тимчасової споруди на час складання спірного припису у 2014 році.
24. Апеляційний адміністративний суд констатував ряд порушень з боку відповідачів, які свідчать про протиправність демонтажу, а саме:
- Головним управлінням контролю за благоустроєм міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) складено припис 07.11.2014, а демонтаж проведено через значний проміжок часу - у 2016 році;
- відповідачем у приписі власнику тимчасової споруди запропоновано надати проектно-дозвільну документацію на встановлення тимчасової споруди і повідомлено, що у разі ненадання такої документації необхідно демонтувати тимчасову споруду власними силами протягом семи робочих днів, та у разі невиконання вимог припису буде вжито заходів згідно з нормами чинного законодавства. В той час, як згідно з п. 13.3.1 Правил, у разі виявлення самовільно розміщених (встановлених) тимчасових споруд уповноважені особи вносять припис його власнику (користувачу або особі, яка здійснила розміщення (встановлення)) з вимогою усунення порушень шляхом проведення демонтажу тимчасової споруди із зазначенням строку демонтажу (переміщення) відповідно до абзаців другого і третього цього підпункту;
- уповноваженою особою, яка внесла припис, у триденний строк не складався протокол про адміністративне правопорушення за ст. 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
- у порушення п. 13.3.2 Правил, позивачу не було запропоновано ані у формі припису, ані у будь-якій іншій формі самостійно демонтувати належну позивачу тимчасову споруду, тобто відповідачем не враховано, що демонтаж тимчасової споруди Департаментом благоустрою здійснюється лише після відмови або невчинення власником тимчасової споруди дій з демонтажу.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ВІДЗИВУ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ
25. У касаційній скарзі відповідач-2 зазначає, що суд апеляційної інстанції послався на редакцію п. 13.3.1 Правил благоустрою м. Києва у редакції, що була чинна після 28.05.2015, тобто після складання оскарженого припису. У зв`язку з цим, відповідач-2 вважає, що оскаржені акти та дії відповідачів відповідали вимогам чинного законодавства, а суд апеляційної інстанції помилково констатував порушення при проведенні перевірки та демонтажі тимчасової споруди.
26. Позивач у запереченнях на касаційну скаргу посилається на незаконність дій відповідачів щодо демонтажу тимчасової споруди.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
27. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
28. Згідно зі ст. 10 Законом України "Про благоустрій населених пунктів" до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить, зокрема, затвердження правил благоустрою територій населених пунктів. До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема: здійснення заходів з благоустрою населених пунктів; здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об`єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об`єктів тощо.
У ст. 12 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" визначено, що суб`єктами у сфері благоустрою населених пунктів є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, органи самоорганізації населення, громадяни.
29. Відповідно до ч. 1, 2 статті 34 цього ж Закону правила благоустрою території населеного пункту - нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту.
Правила розробляються на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту (далі - Типові правила) для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування. Типові правила розробляються та затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.
У разі якщо відповідною сільською, селищною, міською радою не прийнято рішення про затвердження Правил, застосовуються Типові правила.
Орган місцевого самоврядування забезпечує вільний доступ населення до затверджених Правил.
Правила включають: 1) порядок здійснення благоустрою та утримання територій об`єктів благоустрою; 2) вимоги до впорядкування територій підприємств, установ, організацій; 3) вимоги до утримання зелених насаджень на об`єктах благоустрою - територіях загального користування; 4) вимоги до утримання будівель і споруд інженерного захисту території; 5) вимоги до санітарного очищення території; 6) розміри меж прилеглої до підприємств, установ та організацій території у числовому значенні; 7) порядок розміщення малих архітектурних форм; 8) порядок здійснення самоврядного контролю у сфері благоустрою населених пунктів; 9) інші вимоги, передбачені цим та іншими законами.
30. Рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 №1051/1051 затверджені Правила благоустрою міста Києва, які визначають правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою міста і спрямовані на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини.
31. Підпунктом 13.1.1 п. 13 Правил благоустрою міста Києва (у редакції на момент прийняття припису) передбачено, що розміщення малих архітектурних форм та тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності проводиться відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Закону України "Про благоустрій населених пунктів", Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 № 198, наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21 жовтня 2011 року N 244 "Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за N 1330/20068, інших нормативно-правових актів, а також рішень Київської міської ради та розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
32. Відповідно до ст. 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.
33. На підставі аналізу наведених вище положень законодавства вбачається, що порядок та реалізація повноважень суб`єктом владних повноважень щодо демонтажу тимчасової споруди залежить від виду об`єкта, що підлягає демонтажу.
Орган місцевого самоврядування має повноваження приймати рішення про демонтаж об`єктів, якщо такі належать до тимчасових споруд у розумінні Правил благоустрою.
34. Згідно з розділом І Правил, тимчасова споруда - це споруда функціонального (в тому числі для здійснення підприємницької діяльності), декоративно-технологічного призначення, в тому числі мала архітектурна форма, яка виготовляється з полегшених збірних конструкцій та встановлюється без улаштування заглибленого фундаменту тощо.
За визначенням ч. 2 ст. 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 №3038-VI тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.
35. Самовільно встановлені (розміщені) малі архітектурні форми та тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив`язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, підлягають демонтажу власником об`єкта (особою, яка здійснила встановлення (розміщення) об`єкта) за власні кошти у строки, визначені в приписі Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
У разі якщо власник малої архітектурної форми або тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (особа, яка здійснила встановлення (розміщення) об`єкта) не провів демонтажу відповідно до абзацу першого цього пункту, демонтаж об`єкта здійснюється в порядку, встановленому пунктом 13.3 цих Правил (пп. 13.2.3 п.13 Правил благоустрою міста Києва).
36. У відповідності до пп. 13.3.1 п. 13 Правил благоустрою міста Києва (у редакції, чинній на момент винесення припису) у разі виявлення самовільно встановлених малих архітектурних форм, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства та тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив`язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вноситься припис його власнику (особі, яка здійснила встановлення) з вимогою усунення порушень шляхом демонтажу об`єкта протягом семи робочих днів, крім тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, відсутніх в матеріалах єдиної цифрової топографічної основи території міста Києва, на демонтаж яких надається один робочий день. Власник (особа, яка здійснила встановлення) проводить демонтаж з обов`язковим відновленням благоустрою території.
37. Згідно з пп. 13.3.2 п. 13.3 вказаних Правил якщо власники (особи, які здійснили встановлення) об`єктів, зазначених у пп. 13.3.1 цих Правил, ухиляються від демонтажу в строки, визначені в приписі Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), демонтаж, перевезення, зберігання таких об`єктів здійснюється Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та районними в місті Києві державними адміністраціями на підставі рішень, зазначених в пп.13.3.3 цих Правил, за кошти міського бюджету або з інших джерел, не заборонених законодавством, з подальшим відшкодуванням усіх витрат власником (особою, яка здійснила встановлення) тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, майданчика для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства або малої архітектурної форми, винним у порушенні благоустрою.
38. Системний аналіз наведених правових норм дає підстави колегії суддів дійти до висновку про те, що демонтажу підлягають лише тимчасові споруди, які розташовані без достатніх правових підстав, і у тому випадку, якщо власник такої споруди самостійно не демонтував споруду у встановлений у приписі строк або якщо власник невідомий. При цьому, самочинно розміщеною тимчасова споруда вважається у тому разі, якщо відсутні дозвільні документи, визначені законом.
39. Верховний Суд звертає увагу, що положеннями Закону України "Про благоустрій населених пунктів" визначено, що дії з демонтажу є заходами з відновлення благоустрою населеного пункту (демонтаж - роботи щодо відновлення території благоустрою).
Органом, що вживає заходи із демонтажу, є Департамент благоустрою, що передбачено у пп.13.3.2. Правил благоустрою м. Києва.
40. Згідно з Положенням про Департамент міського благоустрою, затвердженим розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.01.2011 №94 Департамент благоустрою є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), підпорядковується Київському міському голові, підзвітний та підконтрольний Київській міській раді, з питань виконання функцій державної виконавчої влади - відповідним центральним органам державної виконавчої влади.
Департамент благоустрою має право, зокрема, здійснювати в установленому порядку заходи щодо демонтажу та очищення території міста від безхазяйного майна, самовільно розміщених (встановлених) тимчасових споруд, малих архітектурних форм, елементів благоустрою, рекламних носіїв, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, об`єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, покинутих будівельних матеріалів і конструкцій, транспортних засобів у місті Києві тощо та давати доручення на їх демонтаж (пункт 6.7); давати в межах повноважень профільним структурним підрозділам районних в місті Києві державних адміністрацій з питань благоустрою, цивільного захисту, охорони праці та підпорядкованим комунальним підприємствам обов`язкові для виконання доручення та контролювати їх виконання (п. 6.25 Положення).
З огляду на викладене Департамент благоустрою наділений контрольними повноваженнями та здійснює владні управлінські функції у сфері благоустрою міста, приймає рішення про демонтаж та вживає заходи із демонтажу елементів благоустрою.
41. Відповідно до Статуту КП "Київблагоустрій", затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 21.02.2007 №167, метою діяльності КП "Київблагоустрій", зокрема, є здійснення заходів, які забезпечують дотримання юридичними та фізичними особами правил благоустрою у м. Києві, зокрема, шляхом внесення приписів та складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Відповідно до п. 2.2. Статуту КП "Київблагоустрій" підпорядковане Департаменту благоустрою з питань, визначених чинним законодавством та цим Статутом.
КП "Київблагоустрій" у межах своїх повноважень лише виконує роботи щодо демонтажу та очищення території міста, тоді як безпосередньо рішення про вчинення вказаних дій приймає саме Департамент, відповідно, він зобов`язаний не просто брати до уваги надану інформацію щодо винесених та виконаних/невиконаних приписів, а й оцінювати наявність підстав для проведення демонтажу.
При цьому повноваження КП "Київблагоустрій" у частині забезпечення благоустрою міста Києва, що передбачені Положенням про Департамент благоустрою та делеговані КП "Київблагоустрій" були реалізовані ним у цій справі, як владні управлінські функції при виконанні рішення зазначеного Департаменту.
42. Судами попередніх інстанцій встановлено, що до жовтня 2014 року позивач на законних підставах використовував тимчасову споруду за адресою: м. Київ, проспект Володимира Маяковського, 43/2.
Суд апеляційної інстанції також встановив, що у жовтні 2014 року Деснянською районною у м. Києві державною адміністрацією в межах проведення заходів з впорядкування території Деснянського району м. Києва було вказано позивачу на необхідність перенесення тимчасової споруди в інше визначене місце, оскільки початкове розміщення тимчасової споруди могло утруднити доступ до інженерних комунікацій. На виконання вказівки Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації позивачем було здійснено розбирання тимчасової споруди в початковому місці та монтаж її в іншому місці, що було вказане Деснянською районною в м. Києві державною адміністрацією. Нове місце було на декілька десятків метрів правіше від головного входу до будівлі універсаму позивача у місці, що не заважало доступу до інженерних комунікацій.
43. Водночас, судами попередніх інстанцій не досліджено правової природи вказівок Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації та наявності у неї відповідних повноважень, з урахуванням того, що Департамент міського благоустрою є контролюючим органом у сфері благоустрою міста, КП «Київблагоустрій» наділено владними управлінськими функціями при виконанні рішення зазначеного Департаменту.
44. Також суди попередніх інстанцій не встановили, чи було конкретно визначено місце, на яке мало бути перенесено тимчасову споруду, з урахуванням конкретних координат, топографічних планів тощо. Суди також не дослідили, чи було переміщено тимчасову споруду в межах орендованої позивачем земельної ділянки або за межами відповідної земельної ділянки.
45. У судових засіданнях Верховного Суду представники як позивача, так і відповідачів посилалися на те, що після розбирання попередньої тимчасової споруди та встановлення тимчасової споруди в іншому місці, було змінено розміри відповідної споруди, замінено будівельні матеріали.
46. Суд апеляційної інстанції в оскарженій постанові зазначив, що у 2014 році позивач звертався до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу КМР (КМДА) із заявами та встановленим переліком документів з метою отримання дозвільних документів на розміщення тимчасових споруд: заява № 6226 з метою розміщення споруди площею 24,0 кв.м за адресою: м. Київ, проспект Володимира Маяковського, 43/2; заява № 6232 з метою розміщення тимчасової споруди площею 19.9809 кв.м за адресою: м. Київ, проспект Володимира Маяковського, 43/2.
За договорами щодо пайової участі в утриманні об`єкта благоустрою, що укладалися між позивачем і Департаментом у 2014 і 2015 роках, зазначалася площа тимчасової споруди 24 кв.м.
При цьому, у договорі на право тимчасового користування землею на умовах оренди від 08.07.1998 зазначалося про те, що на спірній земельній ділянці розміщено тимчасову споруду площею 26 кв.м.
Так, суди попередніх інстанцій не з`ясували, з чим пов`язані розбіжності у площах тимчасових споруд, а також чи фактично мало місце переміщення тимчасової споруди або встановлення іншої споруди.
47. Згідно із пп. 15.2.10 п. 15.2 Правил благоустрою міста Києва до видів робіт, які не потребують оформлення контрольної кратки на тимчасове порушення благоустрою, якщо інше не передбачено розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), але потребують завчасного повідомлення Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) віднесено встановлення тимчасових споруд (малих архітектурних форм).
48. Судами попередніх інстанцій не було з`ясовано, чи було позивачем завчасно повідомлено Департамент щодо встановлення тимчасової споруди в іншому місці.
49. У пп. 20.2.1 п. 20.2 Правил благоустрою міста Києва визначено, якщо під час перевірки виявлені причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою, посадова особа контролюючого органу зобов`язана скласти та видати офіційний документ - припис, який є обов`язковим для виконання в термін до трьох діб особами, які є відповідальними за утримання об`єктів благоустрою.
У разі виявлення тимчасової споруди (малої архітектурної форми), встановлений (або невстановлений) власник (користувач) якої створив причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою, посадова особа контролюючого органу зобов`язана скласти та видати офіційний документ - припис з дотриманням вимог Положення про порядок розміщення тимчасових споруд у м. Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради "Про запровадження принципу організаційної єдності з видачі дозволів на розміщення тимчасових споруд у м. Києві" від 28.10.2010 №176/488. У такому випадку одна копія припису наклеюється на тимчасову споруду (малу архітектурну форму) поряд з Ордером на розміщення тимчасової споруди (у разі його наявності) або на фронтальній частині такої тимчасової споруди (малої архітектурної форми), а ще одна копія вручається особисто присутньому власнику (користувачу), надсилається власникові тимчасової споруди (малої архітектурної форми) поштою (цінним листом з описом вкладення) за адресою, зазначеною в Ордері на розміщення тимчасової споруди (у разі його наявності). Посадова особа, яка винесла припис, здійснює фотофіксацію наклеєного припису поряд з Ордером на розміщення тимчасової споруди (малої архітектурної форми) у випадку його наявності або на фронтальній частині тимчасової споруди (малої архітектурної форми). При цьому щонайменше на одній з фотографій має бути чітко та розбірливо видно інформацію про номер та дату складення припису.
Матеріали фотофіксації долучаються до припису, про що в приписі робиться відповідний запис, а власник (користувач) тимчасової споруди (малої архітектурної форми) вважається повідомленим про винесення припису належним чином.
50. Наведене свідчить, що винесення припису є результатом проведеної перевірки, в якому власнику пропонується надати в певний строк проектно-дозвільну документацію на розміщення тимчасової споруди або усунути порушення шляхом демонтажу тимчасової споруди власними силами в разі відсутності відповідних дозвільних документів.
51. Як встановлено судом апеляційної інстанції, в оскарженому приписі від 07.11.2014 відповідачем запропоновано власнику тимчасової споруди надати проектно-дозвільну документацію на встановлення тимчасової споруди і повідомлено, що у разі ненадання такої документації необхідно демонтувати тимчасову споруду власними силами протягом семи робочих днів.
52. При цьому, судами не встановлювалося, чи була вручена особисто або відправлена поштою копія припису позивачу чи тільки наклеєна на самій тимчасовій споруді.
53. З урахуванням того, що позивач є власником тимчасової споруди, а її орендарем є інша юридична особа, суди не пересвідчилися у тому, чи було відомо позивачу про припис від 07.11.2014 №1416354, виданий відповідачем-1.
54. Своєю чергою слід враховувати, що демонтаж самовільно розміщених тимчасових споруд є крайнім заходом, якому має передувати вжиття уповноваженим суб`єктом інших заходів реагування, націлених на достеменне встановлення порушення в галузі благоустрою населених пунктів, його припинення та ліквідацію наслідків, якщо такі є.
55. Аналіз наведених норм права дає підстави колегії суддів вважати, що демонтажу підлягають лише самочинно зведені тимчасові споруди у тому випадку, якщо власник такої споруди самостійно не демонтував споруду у встановлений у приписі строк або якщо власник невідомий. При цьому, самочинно зведеною тимчасова споруда вважається у тому разі, якщо відсутні дозвільні документи, визначені законом.
56. У цій справі суди попередніх інстанцій не встановили вищенаведені обставини, які є важливими для повного і всебічного розгляду справи.
57. Суд касаційної інстанції, відповідно до положень ч. 2 ст. 341 КАС України, не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
58. Пунктом 1 ч. 2 ст. 353 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
59. Під час нового розгляду суд першої інстанції має достеменно з`ясувати наявність або відсутність підстав для демонтажу тимчасової споруди з урахуванням вищенаведених вказівок Верховного Суду.
60. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанції повністю з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
На підставі викладеного, керуючись ст. 242, 345, 349, 353, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Комунального підприємства "Київблагоустрій" задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.03.2017 і постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2017 у справі №826/7508/16 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя Т.Г. Стрелець
Суддя І.В. Желєзний
