Єдиний державний реєстр судових рішень
СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кп/759/418/17
ун. № 759/6185/17
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 квітня 2017 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі колегії:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
провівши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві підготовче судове засідання у кримінальному провадженні № 12017100120000114 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.263 ч.1, 410 ч.3 КК України,
за участю сторони обвинувачення: прокурора ОСОБА_6 ,
сторони захисту: захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
ВСТАНОВИЛА:
Обвинувальний акт стосовно ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.263 ч.1, 410 ч.3 КК України, надійшов до Святошинського районного суду м. Києва 25 квітня 2017 року.
У підготовчому судовому засіданні прокурор просить направити вищевказаний обвинувальний акт до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ для вирішення питання про підсудність, оскільки інкриміноване кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 410 КК України, яке є більш тяжким, вчинене не у межах територіальної юрисдикції Святошинського районного суду м. Києва.
Крім цього прокурор під час підготовчого судового засідання заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку запобіжного заходу - тримання під вартою на 60 днів, оскільки ризики передбачені ст.177 КПК України на даний час не зникли.
Захисник ОСОБА_7 заявила клопотання про зміну обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.
Заслухавши думку прокурора, захисника та обвинуваченого, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього додатки, колегія суддів приходить до такого висновку.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 32 КПК України кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.
Згідно п. 1 ч. 1, 3 ст. 34 КПК України кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил територіальної підсудності. Питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п`яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право направити обвинувальний акт до відповідного суду для визначення підсудності у випадках встановлення непідсудності кримінального провадження.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 410 КК України. Враховуючи, що кримінальне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 410 КК України за ступенем тяжкості є більш тяжким і вчинене в смт. Гончарівське Чернігівського району Чернігівської області, що не є територіальною юрисдикцією Святошинського районного суду м. Києва і є територіальною юрисдикцією Чернігівського районного суду Чернігівської області, а тому кримінальне провадження, підлягає направленню до Апеляційного суду м. Києва для подальшого направлення до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ для вирішення даного питання.
При визначенні питання доцільності продовження тримання обвинувачених ОСОБА_5 під вартою, суд бере до уваги що він обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину (ст. 12 КК України), а тому суд, приймаючи до уваги стан його здоров`я, що не перешкоджає перебуванню у місцях попереднього ув`язнення, та дані про особу, вважає за необхідне залишити раніше обраний щодо нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без зміни, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст.176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду, та його належну поведінку. Залишається достатньо підстав вважати, що обвинувачений, опинившись на волі, зможе перешкодити встановленню істини у справі під час судового провадження і на це вказують такі обставини: характер протиправних дій, мотиви, за яких останній обвинувачується у вчинені дій, що ставляться йому у провину. Крім того, є достатньо підстав вважати, що обвинувачений, з огляду на свої моральні якості, зможе ухилитися від суду та не виконати його процесуальні рішення (ризик переховування).
Щодо клопотання захисника ОСОБА_7 про зміну її підзахисному запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, то на думку суду дане клопотання задоволенню не підлягає.
Разом з тим, колегія суддів, керуючись правилами ч. 5 ст. 182; ст. 183 КПК України, знаходить правові підстави для визначення обвинуваченому ОСОБА_5 розміру застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 32, 34, 177, 178, 182, 183, 194, 197, 314-315, 369-372, 376 КПК України, п.п. «b» та «с» ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, -
УХВАЛИВ:
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017100120000114, стосовно ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 410, ч. 1 ст. 263 КК України, направити до Апеляційного суду м. Києва для подальшого направлення до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ для вирішення питання про підсудність.
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 про зміну міри запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 з тримання під вартою на домашній арешт, відмовити.
Клопотання сторони обвинувачення задовольнити.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний ОСОБА_5 , продовжити строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 26.06.2017р.(включно).
Визначити обвинуваченому ОСОБА_5 розмір застави, який здатний забезпечити виконання покладених на нього обов`язків, у вигляді 200 (двісті) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 320 000 (триста двадцять тисячі) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Святошинського районного суду м.Києва (код ЄДРПОУ 02896733, банк одержувача ГУДК у м.Києві, МФО 820019, рахунок 37315001003040), після внесення якої він підлягає звільненню з під варти в порядку, передбаченому ч.4 ст.202 КПК України.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
У разі внесення застави зобов`язати обвинуваченого після звільнення з-під варти, прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади протягом дії запобіжного заходу у вигляді застави.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 , у разі внесення застави наступні обов`язки:
- прибувати до суду із встановленою періодичністю;
-не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, а саме АДРЕСА_1 , без дозволу суду;
-повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до суду свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
- утримуватися від спілкування із потерпілими та свідками у кримінальному провадженні.
Визначити термін дії зазначених обов`язків протягом двох місяців з дня внесення застави.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з - під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з - під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить Інші покладені на нього при застосуванні застави обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави в більшому розмірі або іншого більш суворого запобіжного заходу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3
