ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
22 травня 2017 року м. Київ К/800/16925/17
Суддя Вищого адміністративного суду України Шипуліна Т.М., розглянувши матеріали касаційної скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Одесі міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2017 у справі №815/3570/16 за позовом Державного підприємства «Іллічівський морський торговельний порт» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Одесі міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій та податкової вимоги про сплату боргу, перевіривши дотримання ст.ст. 20, 210, 211, 212 КАС України та її відповідність вимогам ст. 213 КАС України,
В С Т А Н О В И Л А :
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 13.10.2016 у задоволенні позовних вимог Державного підприємства «Іллічівський морський торговельний порт» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Одесі міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій та податкової вимоги про сплату боргу - відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2017 скасовано постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13.10.2016 та прийнято нову постанову про часткове задоволення позову.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у місті Одесі міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби 13.05.2017 звернулася з касаційною скаргою та клопотанням про поновлення строку касаційного оскарження до Вищого адміністративного суду України.
Вказана касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Згідно з частиною другою статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Відповідно до частини четвертої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, податковим органом подано касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2017 з пропуском встановленого частиною другою статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України строку касаційного оскарження.
Як на підставу для поновлення пропущеного строку, Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у місті Одесі міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби посилається на те, що відповідачем вже подавалась касаційна скарга на оскаржувані судові рішення, зокрема: ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.04.2017 (К/800/5607/17) податковому органу було повернуто касаційну скаргу у зв'язку з невиконанням вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Суддя-доповідач зазначає, що невиконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.
Як зазначено вище, відповідач всупереч вимогам частини п'ятої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснив сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі при зверненні до суду з касаційною скаргою вперше.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
У підтвердження обставин щодо відсутності матеріальної можливості здійснити сплату судового збору відповідачем надано копію листа Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 26.10.102016 № 6251/7/28-10-05-01-34 щодо припинення з 31.10.2016 будь-яких платіжних доручень через органи казначейської служби.
Утім, податковим органом не надано доказів тому, що обставини, зазначені у листі від 26.10.102016 № 6251/7/28-10-05-01-34, існували з моменту початку перебігу строку касаційного оскарження постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2017 до моменту здійснення фактичної сплати судового збору.
Враховуючи викладене, наведені податковим органом у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження рішення судів першої та апеляційної інстанцій підстави пропуску такого строку не є поважними.
Суддя-доповідач зазначає, що у випадку наявності інших підтавав та доказів, які б підтверджували неможливість своєчасного вчинення процесуальної дії зі звернення до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою у строк, визначений законом, відповідач має право звернутися до суду касаційної інстанції з відповідним обґрунтованим клопотанням.
Зазначені обставини за приписами частини четвертої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення касаційної скарги без руху.
Відповідно до частини п'ятої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
З 01.09.2015 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 №484-VIII, яким внесено зміни до Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI.
Згідно з підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
У відповідності до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, яка діяла на момент звернення до суду з позовом) ставка за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.
Станом на 01.01.2016 місячний розмір мінімальної заробітної плати становить 1378 гривень (стаття 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» від 25.12.2015 № 928).
У справі подано позовну заяву майнового характеру - загальна оспорювана сума за податковим повідомленням-рішенням від 08.06.2016 № 0000383800 та вимоги про сплату недоїмки №Ю-0000393800 складає 598761,99 грн.
Таким чином, ставка судового збору, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, складає: 598761,99 грн. х 1,5% = 13355,92 грн.
Отже, ставка судового збору, яку відповідач повинен сплатити при поданні касаційної скарги, складає: 13355,92 грн. х 120% = 16027,1 грн.
До касаційної скарги відповідачем додано документ про сплату судового збору - платіжне доручення від 21.04.2017 № 1409 в сумі 10777,71 грн.
Отже, відповідачем вимоги частини п'ятої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України щодо сплати судового збору виконано частково - судовий збір сплачено не в повному обсязі.
З огляду на викладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк, протягом якого мають бути усунуті вказані недоліки та надано/надіслано Вищому адміністративному суду України документ про доплату судового збору.
Керуючись ст. 213, ч. 3 ст. 214, ч. 1 ст. 108 КАС України, -
У Х В А Л И Л А :
1. Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Одесі міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2017 у справі №815/3570/16 за позовом Державного підприємства «Іллічівський морський торговельний порт» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Одесі міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій та податкової вимоги про сплату боргу - залишити без руху.
2. Надати відповідачу строк для усунення недоліків - - протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
3. Направити відповідачу копію ухвали для виконання.
Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Вищого адміністративного суду України
Т.М. Шипуліна
