АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 22-ц/774/75/17 Справа № 200/15135/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Шевцова Т. В. Доповідач - Каратаєва Л.О.
Категорія 27
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 червня 2017 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Каратаєвої Л.О.
суддів: - Демченко Е.Л., Пищида М.М.,
за участю секретаря - Григор'євої В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Композит-СТК» та ОСОБА_4 на заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 10 грудня 2014 року по цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Актабанк» до товариства з обмеженою відповідальністю «Композит-СТК», товариства з обмеженою відповідальністю «Метгазсервіс», ОСОБА_5, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, -
В С Т А Н О В И Л А:
Заочним рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 10 грудня 2014 року позовні вимоги ПАТ «Актабанк» до ТОВ «Композит СТК», ТОВ «Метгазсервіс», ОСОБА_5 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості - задоволена в повному обсязі. Стягнуто солідарно з ТОВ «Композит СТК», ТОВ «Метгазсервіс», ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на користь ПАТ "АКТАБАНК", заборгованість за Кредитним договором № 01-794/Т від 01 грудня 2011 року у розмірі 4 549 503, 34 доларів США, що у гривневому еквіваленті, по курсу на 25.08.2014 р., становить 60 806 086, 62 грн. Вирішено питання судових витрат (том 1 а.с. 105-107).
Ухвалою від 03 квітня 2015 року в задоволені заяви відповідача ТОВ «Композит-СТК» про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позов ПАТ «Акт Банк» до ТОВ «Композит СТК», ТОВ «Метгазсервіс», ОСОБА_5 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості відмовлено (том 1 а.с.162-163).
Ухвалою від 06 квітня 2015 року в задоволені заяви відповідача ОСОБА_4 про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позов ПАТ «Акт Банк» до ТОВ «Композит СТК», ТОВ «Метгазсервіс», ОСОБА_5 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості відмовлено (том 1 а.с.167-168).
Не погодившись з вказаним рішенням суду, ТОВ «Композит-СТК» звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалите нове, яким в задоволені позовних вимог ПАТ «АКТАБАНК» до ТОВ «Композит-СТК», ТОВ «Метгазсервіс», ОСОБА_5 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості відмовити повністю, вирішити питання судових витрат (том 1 в.с.178-184).
Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_4 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду. Провадження у справі № 200/15135/14 про стягнення заборгованості з ТОВ «Метгазсервіс» закрити, а в задоволені позову про стягнення заборгованості з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 відмовити (том 2 а.с.3-7).
Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які буди досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5 )чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є негайні підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Однак, зазначеним вимогам закону ухвалене у справі рішення суду не відповідає.
Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Як вбачається з матеріалів справи, 01 грудня 2011 року між ПАТ "Актабанк" та ТОВ "Композит-СТК" було укладено Кредитний договір № 01-794/Т), відповідно до п. 1.1 якого Банк на умовах цього Договору надає Позичальнику грошові кошти у формі відкличної відновлюваної кредитної лінії з лімітом кредитування 2 312 500, 00 доларів США (надалі - Кредит), а Позичальник зобов'язується повернути кошти, одержані в рахунок кредитної лінії, сплатити проценти за користування Кредитом у розмірі 12,5% річних та виконати свої зобов'язання у повному обсязі у строки, передбачені цим Договором. Додатковою угодою № 5 від 04 вересня 2012 року кредитна лінія встановлена у розмірі 3 500 000,00 доларів США та встановлена процентна ставка у розмірі 13,5% річних. Додатковою угодою № 7 від 17 грудня 2012 року кредитна лінія встановлена у розмірі 4 231 250, 00 доларів США. Додатковою угодою № 10 від 12 грудня 2013 року встановлена процентна ставка у розмірі 14,5% річних (том 1 а.с.8-11).
Відповідно до п. 1.3. Кредитного договору погашення Кредиту здійснюється згідно графіка, зазначеного у Кредитному договорі.
Згідно з п. 3.5. Кредитного договору сплата процентів за користування Кредитом здійснюється у валюті Кредиту щомісячно по 10 число місяця включно, наступного за місяцем, за який було здійснено таке нарахування.
Відповідно до п. 3.7. Кредитного договору при порушенні Позичальником строку погашення Кредиту або його частини відповідно до графіку, встановленого у п.1.3 цього Договору, нарахування процентів здійснюється з розрахунку 30 % річних на суму простроченої заборгованості, з першого дня порушення строку погашення Кредиту (його частки) по день, що передує дню усунення такого порушення.
Згідно з п. 9.2. Кредитного договору за порушення строків повернення Кредиту, сплати процентів, комісій та інших платежів, передбачених зокрема п. 1.3., 1.4., 1.5., 3.5., 6.4. цього Договору, Позичальник зобов'язується сплатити на користь та на вимогу Банку пеню від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, за строк прострочення виконання зобов'язання, на суму невиконаного зобов'язання.
Згідно п. 6.4. Кредитного договору Відповідач зобов'язаний погашати Кредит у відповідності з графіком погашення, встановленим у п.3.1. цього Договору, тобто повертати Банку суму Кредиту (його часток), таким чином, щоб фактичний залишок заборгованості не перевищував залишкову суму ліміту кредитування, встановлену на відповідну дату.
Відповідно до п. 7.8. Кредитного договору Банк має право в односторонньому порядку розірвати договір і стягнути з Позичальника заборгованість за Кредитом, нарахованими відсотками, комісіями, неустойкою та іншими платежами за цим Договором у разі несвоєчасної сплати Позичальником Кредиту, нарахованих відсотків, комісій, згідно з умовами Договору.
Позивачем станом на 26.08.2014 року виконано розрахунок заборгованості, згідно якого заборгованість позичальника ТОВ "Композит-СТК" за договором від 01.12.2011 року становить 4549503,34 доларів США, що у гривневому еквіваленті, по курсу на 25.08.2014 р., становить 60806086,62, яка складається з:
- строковий кредит - 3 576 250, 00 доларів США, що у гривневому еквіваленті складає 47 798 133, 34 грн.;
- прострочений кредит - 605 000,00 доларів США, що у гривневому еквіваленті складає 8 086 087, 57 грн.;
- строкова заборгованість за відсотками - 47 949, 05 доларів США, що у гривневому еквіваленті складає 640 859, 86 грн.;
- прострочена заборгованість за відсотками - 274 660, 88 доларів США, що у гривневому еквіваленті складає 3 670 961, 86 грн.;
- пеня - 45 643, 41 доларів США, що у гривневому еквіваленті складає 610 043, 98 грн. (том 1 а.с.5-7).
В якості забезпечення виконання Кредитного договору Позичальником, між Позивачем та ТОВ "Метгазсервіс" (надалі - Відповідач-2) було укладено Договір поруки № 01-794/Т/5 від 17 грудня 2012 року (надалі - Договір поруки-1), відповідно до п. 1.1. якого Поручитель зобов'язується перед Кредитором за належне виконання Позичальником зобов'язань, що випливають (та/або випливатимуть) з Кредитного договору № 01-794/Т від 01 грудня 2011 року, укладеного між Позивачем та Відповідачем-1, а також всіх Додатків та Додаткових угод, що будуть укладені до неї, в тому числі щодо суми зобов'язань, строків їх виконання, розміру процентів, комісій та інших платежів та умов (том 1 а.с. 22-23).
Згідно з п. 1.2. Договору поруки-1 Поручитель несе солідарну відповідальність з Позичальником перед Кредитором за виконання Позичальником умов Основного зобов'язання усім належним йому майном та грошовими коштами.
Відповідно до п. 1.4. Договору поруки у разі невиконання Позичальником умов Основного зобов'язання в строк, визначений Кредитним договором, Поручитель погашає суму заборгованості за Кредитним договором, нараховані проценти, комісії, штрафні санкції за несвоєчасне повернення Позичальником грошових коштів, наданих в межах Кредитного договору та інші платежі, передбачені Кредитним договором, а також відшкодовує Кредитору збитки за неналежне виконання умов Основного зобов'язання за першою вимогою Кредитора протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту направлення Кредитором за адресою, зазначеною у реквізитах Поручителя в цьому Договорі, письмової заяви про невиконання Позичальником своїх зобов'язань за Кредитним договором.
Також в якості забезпечення виконання Кредитного договору Позичальником, між Позивачем та ОСОБА_5 (надалі - Відповідач-3) було укладено Договір поруки № 01-794/Т/2 від 01 грудня 2011 року (надалі - Договір поруки-2), відповідно до п. 1.1. якого Поручитель зобов'язується перед Кредитором за належне виконання Позичальником зобов'язань, що випливають (та/або випливатимуть) з Кредитного договору № 01-794/Т від 01 грудня 2011 року, укладеного між Позивачем та Відповідачем-1, а також всіх Додатків та Додаткових угод, що будуть укладені до неї, в тому числі щодо суми зобов'язань, строків їх виконання, розміру процентів, комісій та інших платежів та умов (том 1 а.с.29-30).
Згідно з п. 1.2. Договору поруки-2 Поручитель несе солідарну відповідальність з Позичальником перед Кредитором за виконання Позичальником умов Основного зобов'язання усім належним йому майном та грошовими коштами.
Відповідно до п. 1.4. Договору поруки у разі невиконання Позичальником умов Основного зобов'язання в строк, визначений Кредитним договором, Поручитель погашає суму заборгованості за Кредитним договором, нараховані проценти, комісії, штрафні санкції за несвоєчасне повернення Позичальником грошових коштів, наданих в межах Кредитного договору та інші платежі, передбачені Кредитним договором, а також відшкодовує Кредитору збитки за неналежне виконання умов основного зобов'язання за першою вимогою Кредитора протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту направлення Кредитором за адресою, зазначеною у реквізитах Поручителя в цьому Договорі, письмової заяви про невиконання Позичальником своїх зобов'язань за Кредитним договором.
В якості забезпечення виконання Кредитного договору Позичальником, між Позивачем та ОСОБА_4 (надалі - Відповідач-4) було укладено Договір поруки № 01-794/Т/3 від 04 вересня 2012 року (надалі - Договір поруки-3) відповідно до п. 1.1. якого Поручитель зобов'язується перед Кредитором за належне виконання Позичальником зобов'язань, що випливають (та/або випливатимуть) з Кредитного договору № 01-794/Т від 01 грудня 2011 року, укладеного між Позивачем та Відповідачем-1, а також всіх Додатків та Додаткових угод, що будуть укладені до неї, в тому числі щодо суми зобов'язань, строків їх виконання, розміру процентів, комісій та інших платежів та умов.
Згідно з п. 1.2. Договору поруки-2 Поручитель несе солідарну відповідальність з Позичальником перед Кредитором за виконання Позичальником умов основного зобов'язання усім належним йому майном та грошовими коштами.
Відповідно до п. 1.4. Договору поруки у разі невиконання Позичальником умов Основного зобов'язання в строк, визначений Кредитним договором, Поручитель погашає суму заборгованості за Кредитним договором, нараховані проценти, комісії, штрафні санкції за несвоєчасне повернення Позичальником грошових коштів, наданих в межах Кредитного договору та інші платежі, передбачені Кредитним договором, а також відшкодовує Кредитору збитки за неналежне виконання умов Основного зобов'язання за першою вимогою Кредитора протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту направлення Кредитором за адресою, зазначеною у реквізитах Поручителя в цьому Договорі, письмової заяви про невиконання Позичальником своїх зобов'язань за Кредитним договором.
Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, суд першої інстанції, застосувавши положення ст. 1054, 523, 530, 553, 554, 629 ЦК України, виходив з того, що позичальником та поручителями не виконані прийняті на себе зобов'язання, чим порушено майнове право кредитора, а тому позовні вимоги є обґрунтованими.
Однак, погодитися з такими висновками суду у повній мірі неможливо, оскільки суд дійшов них через неправильне застосування норм матеріального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, що у відповідності до ст.309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення.
Згідно ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно положень ст.526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
В силу ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).
Дослідивши матеріали справи та позовні вимоги банку до ТОВ «Композит СТК», ТОВ «Метгазсервіс», колегія суддів вважає, що в цій частині рішення повинно бути скасовано і провадження по справі закрито з наступних підстав.
У ст.15 ЦПК України встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Згідно із ч.1 ст.1, ст.2, 12 ГПК України справи у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у яких сторонами є юридичні особи, розглядаються господарськими судами.
Відповідно до ст.16 ЦПК України не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом. З огляду на це суд відкриває провадження у справі в частині вимог, які належать до цивільної юрисдикції, і відмовляє у відкритті провадження у справі щодо вимог, розгляд яких проводиться за правилами іншого виду судочинства.
Відповідно до ч.1 ст.15 ЦПК України та роз'яснень, викладених в абз.1 п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року № 2, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен виходити з того, що згідно зі ст.124 Конституції України юрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а за ч.1 і 2 ст.15 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (ст.17) або Господарським процесуальним кодексом України (ст.1, 12) віднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.
Суд першої інстанції не врахував, що в одне провадження були об'єднані вимоги юридичної особи ПАТ «Актабанк» до іншої юридичної особи ТОВ «Композит СТК» та ТОВ «Метгазсервіс», які виникли з укладеного між ними кредитного договору і договору поруки та підлягають розгляду в порядку господарського судочинства (ст.12 ГПК України), та позов юридичної особи до фізичної особи, які можуть бути самостійним і окремим предметом позову.
Зазначене відповідає правовій позиції Верховного суду України, викладеній у постанові від 1 липня 2015 року № 6-745цс15, яка в силу ст.360-7 ЦПК України є обов'язковою для усіх судів України.
Виходячи з наведеного, судова колегія приходить до висновку, що провадження в цій частині слід закрити на підставі ст.205, 310 ЦПК України, повідомивши позивача, що розгляд його позовних вимог до вказаної юридичної особи віднесено до юрисдикції господарських судів.
Щодо позовних вимог до поручителів ОСОБА_5 та ОСОБА_4, колегія суддів вважає ці позовні вимоги обґрунтованими виходячи з наступного.
За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (ч.1 ст.553, ч.1 ст.554 ЦК України).
Згідно із ч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
Отже, зобов'язання поручителя виконати договір поруки має строковий характер. Поручителя слід вважати зобов'язаним виконати договір поруки виключно в межах строків, установлених у ч.4 ст.559 ЦК України.
Відповідно до ч.1 ст.251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч.1 ст.252 ЦК України).
Разом з тим з настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ч.2 ст.251 та ч.2 ст.252 ЦК України).
Умови договору поруки про його дію до повного припинення всіх зобов'язань боржника не свідчать про те, що договором установлено строк припинення поруки в розумінні ст.251 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми ч.4 ст.559 цього Кодексу про припинення поруки, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
Строк, передбачений нормою ч.4 ст.559 ЦК України, є преклюзивним (припиняючим), тобто його закінчення є підставою для припинення поруки. У разі пропуску кредитором строку заявлення вимог до поручителя цей строк не можна поновити, зупинити чи перервати. Суд зобов'язаний самостійно застосовувати положення про строк, передбачений цією нормою, на відміну від позовної давності, яка застосовується судом за заявою сторін. Якщо поручитель поза межами строку помилково виконає уже фактично неіснуючий обов'язок, він може за своїм вибором вимагати повернення виконаного як безпідставно набутого кредитором.
Сплив строку, передбаченого нормою ч.4 ст.559 ЦК України, зумовлює припинення зобов'язань поручителя, а отже, і відмову кредиторові в позові в разі звернення до суду.
Строк поруки не є строком для захисту порушеного права. Це строк існування самого зобов'язання поруки. Таким чином, і право кредитора, і обов'язок поручителя після його закінчення припиняються, а це означає, що жодних дій щодо реалізації цього права, в тому числі й застосування примусових заходів захисту в судовому порядку, кредитор вчиняти не може.
Отже, вимогу до поручителя про виконання ним зобов'язання за договором поруки слід пред'явити в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов'язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами), або з дня, встановленого кредитором для дострокового повернення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого ч.2 ст. 1050 ЦК України, або з дня настання строку виконання основного зобов'язання (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту одноразовим платежем).
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року №6-2662цс15, яка згідно зі ст.360-7 ЦПК України є обов'язковою для усіх судів України.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 серпня 2016 року залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області від 07 жовтня 2016 року, визнано поруку, що виникла на підставі Договору поруки №01-794/Т/2 від 01.12.2011 року (з урахуванням всіх змін та доповнень до нього) укладеного між ОСОБА_5 та ПАТ «АктаБанк» в забезпечення виконання зобов'язань ТОВ «Композит - СТК» за Кредитним договором № 01-794/Т від 01.12.2011 року - припиненою з 25.07.2014 року.
10 квітня 2014 року на адреси поручителів, зазначені в договорах поруки, була надіслана вимоги про погашення виниклої станом на 08 квітня 2014 року заборгованості (том 1 а.с.40-41).
У зв'язку з невиконанням вимог 01 вересня 2014 року банк звернувся з позовом до суду.
Згідно зі ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
На підставі викладеного колегія суддів приходить до висновку про можливість задоволення позовних вимог банку в частині стягнення заборгованості з поручителів.
У п.1 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» зазначено, що валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов'язань, якщо інше не передбачено цим Декретом, іншими актами валютного законодавства України. Ця норма кореспондує до приписів ст.35 Закону України «Про Національний банк України».
Відповідно до ч.1 ст.533 ЦК України, грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. У ч.3 ст.533 ЦК України зазначено, що використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
В п.14 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» №14 від 18 грудня 2009 року роз'яснено, що суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті з правовідносин, які виникли при здійсненні валютних операцій у випадках і в порядку, встановлених законом (ч.2 ст.192, ч.3 ст.533 ЦК України, Декрет №15-93).
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 з кожного окремо в рівних частинах на користь банку заборгованість за Кредитним договором № 01-794/Т від 01 грудня 2011 року у розмірі 4 549 503, 34 доларів США, що у гривневому еквіваленті по курсу на 25.08.2014 р. становить 60 806 086, 62 грн., яка складається з: строковий кредит - 3 576 250, 00 доларів США, що у гривневому еквіваленті складає 47 798 133, 34 грн.; прострочений кредит - 605 000,00 доларів США, що у гривневому еквіваленті складає 8 086 087, 57 грн.; строкова заборгованість за відсотками - 47 949, 05 доларів США, що у гривневому еквіваленті складає 640 859, 86 грн.; прострочена заборгованість за відсотками - 274 660, 88 доларів США, що у гривневому еквіваленті складає 3 670 961, 86 грн.; пеня - 45 643, 41 доларів США, що у гривневому еквіваленті складає 610 043, 98 грн.
Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «Актабанк» слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору у розмірі по 1827 грн. з кожного.
Керуючись ст.304, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Композит-СТК» та ОСОБА_4 задовольнити частково.
Заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 10 грудня 2014 року скасувати.
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Актабанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Композит СТК», Товариства з обмеженою відповідальністю «Метгазсервіс», ОСОБА_5 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Актабанк», заборгованість за Кредитним договором № 01-794/Т від 01 грудня 2011 року у розмірі 4 549 503, 34 доларів США (чотири мільйони п'ятсот сорок дев'ять тисяч п'ятсот три долара США 34 цента), що у гривневому еквіваленті по курсу НБУ на 25.08.2014р. становить 60 806 086, 62 грн. (шістдесят мільйонів вісімсот шість тисяч вісімдесят шість гривен 62 копійки).
Стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Актабанк» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі по 1827 грн. з кожного.
Провадження по справі за позовом публічного акціонерного товариства «Актабанк» до товариства з обмеженою відповідальністю «Композит-СТК», товариства з обмеженою відповідальністю «Метгазсервіс» закрити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, протягом двадцяти днів може бути оскаржене в касаційному порядку.
Судді:
