Номер провадження: 2-адр/161/5/17
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 червня 2017 року Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі: головуючого-судді Олексюка А.В.
при секретарі – Шолом С.І.
з участю: позивача – ОСОБА_1,
представника відповідачів – ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткової постанови в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції у місті Луцьку Департаменту патрульної поліції рядового поліції ОСОБА_3, Управління патрульної поліції у місті Луцьку Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування постанови, -
в с т а н о в и в:
ОСОБА _1 звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткової постанови в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції у місті Луцьку Департаменту патрульної поліції рядового поліції ОСОБА_3, Управління патрульної поліції у місті Луцьку Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування постанови.
Вказує, що постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.05.2017 року постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 листопада 2016 року у справі №161/7068/16а скасовано та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов задоволено, визнано протиправними дії інспектора роти №1 батальйону Управління патрульної поліції у м. Луцьку Департаменту патрульної поліції ОСОБА_3 по складенню щодо ОСОБА_1 постанови серії ПС2 №800991 від 20 травня 2016 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за вчинення правопорушення передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП та визнано протиправною та скасувати постанову серії ПС2 №800991 від 20 травня 2016 року інспектора роти №1 батальйону Управління патрульної поліції у м. Луцьку Департаменту патрульної поліції ОСОБА_3 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу за вчинення правопорушення передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП.
Вказує, що при подачі позову 30.05.2016 року ним сплачено судовий збір в сумі 551,20 грн. та при подачі апеляційної скарги сплачено судовий збір в розмрі 607,00 грн.
Враховуючи, що при винесенні постанови від 11.05.2017 року, суд не вирішив питання розподілу судових витрат, просить суд ухвалити додаткову постанову, вирішивши дане питання.
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав заяву та просив суд її задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення заяви та просила відмовити в її задоволенні за безпідставністю.
Заслухавши думку учасників процесу, аналізуючи матеріали справи, суд прийшов до висновку, що в задоволенні заяви слід відмовити.
Відповідно до частин 1 п.1 статті 168 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо: щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення.
30.11.2017 року постановою Луцького міськрайонного суду в задоволенні позову ОСОБА_1 до інспектора роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції у місті Луцьку Департаменту патрульної поліції рядового поліції ОСОБА_3, Управління патрульної поліції у місті Луцьку Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування постанови відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.05.2017 року постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 листопада 2016 року у справі №161/7068/16а скасовано та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов задоволено, визнано протиправними дії інспектора роти №1 батальйону Управління патрульної поліції у м. Луцьку Департаменту патрульної поліції ОСОБА_3 по складенню щодо ОСОБА_1 постанови серії ПС2 №800991 від 20 травня 2016 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за вчинення правопорушення передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП та визнано протиправною та скасувати постанову серії ПС2 №800991 від 20 травня 2016 року інспектора роти №1 батальйону Управління патрульної поліції у м. Луцьку Департаменту патрульної поліції ОСОБА_3 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу за вчинення правопорушення передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 30.05.2016 року при зверненні з даним адміністративним позовом до суду сплатив судовий збір в сумі 551,20 грн. (а.с. 1) та при подачі апеляційної скарги сплачено судовий збір в розмрі 607,00 грн. (а.с. 99).
Відповідно до статті 87 КАС судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно ч. 6 ст 94 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції або Верховний Суд України, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
За змістом ст. 168 КАС України слідує, що ухвалити додаткове судове рішення, може лише той суд, який його прийняв. В даній справі Львівський апеляційний адміністративний суд скасував постанову Луцького міськрайонного суду від 30.11.2016 року та прийняв нову постанову, отже саме цей суд має право приймати додаткову постанову, в тому числі з питань розподілу судових витрат.
Таке право апеляційного суду закріплено також у ст. 207 КАС України.
Разом з тим, Закон України «Про судовий збір» визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору (преамбула ОСОБА_4).
За статтями 1, 2 цього ОСОБА_4 судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим ОСОБА_4, і включається до складу судових витрат. Платниками цього платежу є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим ОСОБА_4.
Частина друга статті 3 цього ж ОСОБА_4 містить перелік об'єктів, за які не справляється судовий збір, а його стаття 5 - перелік суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання до суду позовів, заяв, скарг <�…>, а також підстави звільнення від сплати судового збору осіб, які звертаються із заявами про захист не власних прав, а охоронюваних законом прав та інтересів інших осіб.
У справах про оскарження постанов у справах про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КпАП, статей 2, 3, 4 ОСОБА_4 № 3674-VI позивач звільняється від сплати судового збору. КпАП дає вичерпний перелік осіб, які можуть мати статус позивача у справах про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення і на цій підставі не повинні сплачувати судовий збір при зверненні до суду першої інстанції.
У випадку незгоди із судовим рішенням, прийнятим за наслідками розгляду справи цієї категорії, позивач вправі оскаржити його в апеляційному порядку. Однаковою мірою це стосується й відповідача у спірних правовідносинах, оскільки він як рівноправна сторона в адміністративній справі також має право на апеляційне/касаційне оскарження судового рішення.
Необхідними умовами для обчислення та сплати судового збору за подання апеляційної/касаційної скарги у цій категорії справ є встановлення і віднесення предмета оскарження до об'єктів справляння судового збору; ставка цього платежу, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. Розгляд позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення провадиться з урахуванням положень статей 287, 288 КпАП, які передбачають звільнення від сплати платежу за судовий перегляд цих рішень. ОСОБА_4 № 3674-VI не містять положень щодо підстав, умов, розміру та порядку сплати судового збору за подання позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, а відтак і за подання апеляційної/касаційної скарги.
У зв'язку з цим за подання позивачем або відповідачем - суб'єктом владних повноважень апеляційної/касаційної скарги на рішення адміністративного суду у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення судовий збір у поряду і розмірах, встановлених ОСОБА_4 № 3674-VI, сплаті не підлягає.
Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України від 13.12.2016 року, яка висловлена у справі № 306/17/16-а і згідно положень ст. 244-2 КАС України є обов'язковою для всіх судів України.
Отже, ОСОБА_1 відповідно до ст 7 ОСОБА_4 України «Про судовий збір» не позбавлений права звернутись до суду з заявою про повернення надміру (помилково) сплачено судового збору.
Тому, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про відсутність підстав постановити з приводу розподілу судових витрат додаткову постанову.
Керуючись ст.ст. 87, 94, 165, 168 КАС України, суд, -
п о с т а н о в и в:
В задоволенні заяви заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткової постанови в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції у місті Луцьку Департаменту патрульної поліції рядового поліції ОСОБА_3, Управління патрульної поліції у місті Луцьку Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’яти днів з дня її проголошення.
Суддя Луцького міськрайонного суду Олексюк А.В.