ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 листопада 2019 року
Львів
№ 857/11751/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Гінди О.М.
суддів: Заверухи О.Б., Ніколіна В.В.,
за участю секретаря судових засідань - Чопко Ю.Т.
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 листопада 2016 року (головуючий суддя: Олексюк А.В., місце ухвалення - м. Луцьк) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції у місті Луцьку Департаменту патрульної поліції рядового поліції Мохнюка Юрія Васильовича, Управління патрульної поліції у місті Луцьку Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
встановив:
ОСОБА _1 , 30.05.2016 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними дії інспектора, визнати протиправною та скасувати постанову серії ПС2 № 800991 від 20.05.2016 про застосування щодо нього, адміністративного стягнення у вигляді штрафу, за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Обґрунтовує позов тим, що 20.05.2016 інспектором роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції у місті Луцьку Департаменту патрульної поліції рядового поліції Мохнюком Ю. В. винесено постанову серії ПС2 № 800991 у справі про адміністративне правопорушення та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн. У вказаній постанові, інспектор Мохнюк Ю.В. посилається на те, що 20.05.2016 о 04 год 20 хв, позивач керуючи автомобілем «Volswagen Passat» д.н.з НОМЕР_1 по пр. Грушевського, в м. Луцьку Волинської області, не пред`явив для перевірки посвідчення водія категорії «В», реєстраційний документ на транспортний засіб та поліс обов`язкового страхування власників наземних транспортних засобів, чим порушив п. 2.1. (а, б, ґ) ПДР України. З цією постановою позивач не згідний, вважає її незаконною.
Постановю Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 листопада 2016 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Із цим рішенням суду першої інстанції не погодився позивач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що прийняте рішення є незаконним, таким, що не відповідає обставинам справи, а тому просить його скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, апелянт посилається на аналогічні підстави викладені в позовній заяві.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.05.2017 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправними дії інспектора роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції у м. Луцьку Департаменту патрульної поліції Мохнюка Юрія Васильовича по складенню щодо ОСОБА_1 постанови серії ПС2 №800991 від 20 травня 2016 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП. Визнано протиправною та скасовано, постанову серії ПС2 № 800991 від 20 травня 2016 року інспектора роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції у м. Луцьку Департаменту патрульної поліції Мохнюка Юрія Васильовича про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу за вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Постановою Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 22.10.2019 постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.05.2017 у справі № 161/7068/16-а скасовано та направлено до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.11.2019, вказану справу передано на розгляд колегії суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду у складі: Гінда О.М. (суддя-доповідач), Заверуха О.Б., Ніколін В.В.
Сторони в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про його дату, час та місце.
У відповідності до ч. 3 ст. 268 і ч. 4 ст. 229 КАС України неприбуття сторін не перешкоджає апеляційному розгляду справи і такий проведено у їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких мотивів.
Судом першої інстанції встановлено, що 20.05.2016 інспектором роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції у місті Луцьку Департаменту патрульної поліції рядового поліції Мохнюком Ю. В. винесено постанову серії ПС2 № 800991 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП, та застосовано до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425,00 грн.
Згідно цієї постанови, позивач 20.05.2016 о 04 год. 20 хв. керуючи автомобілем «Volswagen Passat» д.н.з НОМЕР_1 по пр. Грушевського, в м. Луцьку Волинської області, не пред`явив для перевірки посвідчення водія категорії «В», реєстраційний документ на транспортний засіб та поліс обов`язкового страхування власників наземних транспортних засобів, чим порушив п. 2.1. (а, б, ґ) ПДР України.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки жодних доказів, які б свідчили про відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, останнім не надано, а тому в задоволенні позову необхідно відмовити.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до п. п. «а» «б» «ґ» п. 2.1. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР України), водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, зокрема, посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; б) реєстраційний документ на транспортний засіб; ґ) чинний страховий поліс (страховий сертифікат «Зелена картка») про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Частиною 1 ст. 126 КУпАП, передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»).
Статтею 16 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-ХІІ передбачено, що водій зобов`язаний: мати при собі та на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
За змістом ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 582-VII поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення.
З системного аналізу вищенаведених норм права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що право працівників поліції перевіряти наявність посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, чинний страховий поліс про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів кореспондується із обов`язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такі документи.
Крім цього, згідно п. п. 1 п. 1 розділу IX «Особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 124 КУпАП» Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395 у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, на місці дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) складається протокол про адміністративне правопорушення стосовно цих осіб, до якого додаються, зокрема, 1) схема місця ДТП (додаток 8), яку підписують учасники ДТП та поліцейський (далі Інструкція № 1395).
Пунктом 4 Інструкція № 1395, передбачено, що в обов`язковому порядку на схемі місця ДТП заповнюється таблиця дорожніх умов та зазначаються назви об`єктів, зображених на схемі. На зворотному боці схеми місця ДТП зазначаються, зокрема, серія та номер полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та назва страхової організації, яка його видала, а у разі його відсутності - посвідчення відповідної категорії осіб, для яких наявність полісу не є обов`язковою.
Таким чином, Інструкцією № 1395, встановлено обов`язок при оформленні схеми ДТП, вказувати у ній серію та номер полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що згідно відеозапису DSJX3M4230_DM4230, який є наявний у матеріалах справи і який є належним доказом по справі в розумінні ст. 251 КУпАП, під час оформлення схеми місця ДТП та складання необхідних матеріалів в справах про адміністративні правопорушення, передбачених ст. 124 та 130 КУпАП, водій ОСОБА_1 відмовився пред`явити патрульним поліцейським, що оформляли необхідні матеріали, усі передбачені п. 2.1 ПДР України документи, зокрема: посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб та поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, на підставі чого інспектором роти № 1 батальйону УПП м. Луцьку Мохнюком Ю.В. було прийнято рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Крім цього, відеозаписом DSJX3M4230_DM4230 також підтверджено факт скоєння позивачем наїзду на припаркований позаду автомобіль «Ісузу Д-такс» д.н.з. НОМЕР_2 орієнтовно о 04 год. 07 хв 20.05.2016 під час руху заднім ходом.
Отже, на думку суду апеляційної інстанції, матеріалами справи підтверджено факт не пред`явлення зазначених вище документів, під час оформлення працівниками патрульної поліції схеми місця ДТП за фактом скоєння позивачем наїзду на припаркований автомобіль та складання необхідних матеріалів в справах про адміністративні правопорушення, передбачених ст. 124 та ст. 130 КУпАП.
Щодо аргументів апелянта, що ним для перевірки надавалися працівникам поліції документи передбачені п. 2. 1 ПДР України, то суд апеляційної інстанції вважає такі безпідставними. Оскільки такі спростовуються зібраними по справі доказами, зокрема відеозаписом DSJX3M4230_DM4230, з якого вбачається, не пред`явлення позивачем посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб та полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, під час оформлення працівниками патрульної поліції схеми місця ДТП та складання необхідних матеріалів в справах про адміністративні правопорушення, передбачених ст. 124, ст. 130 КУпАП та як наслідок винесення оскаржуваної постанови за ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволені позову, оскільки оскаржувана постанова відповідає вимогам КУпАП, винесена на підставі та в межах повноважень відповідача, за наявністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, а тому є законною.
Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_1 не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду без змін.
Керуючись ст. ст. 268, 271, 272, 286, 315, 317, 321, 322, КАС України, суд
постановив:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 листопада 2016 року у справі № 161/7068/16-а - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя
О. М. Гінда
судді
О. Б. Заверуха
В. В. Ніколін
