ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 червня 2017 року м. Київ К/800/28829/16
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Черпака Ю.К. (судді-доповідача), Іваненко Я.Л., Мойсюк М.І.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_4, який діє у власних інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_5, до Солом'янського районного відділу Головного управління державної міграційної служби України в місті Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
за касаційною скаргою ОСОБА_4, який діє у власних інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_5, на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 липня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2016 року, -
в с т а н о в и в:
У червні 2016 року ОСОБА_4 звернувся в суд з адміністративним позовом до Солом'янського районного відділу Головного управління державної міграційної служби України в місті Києві, в якому просив:
- визнати протиправними та протизаконними дії суб'єкта владних повноважень начальника Солом'янського районного відділу Головного управління державної міграційної служби України в місті Києві Осєчкіна В.М. щодо зняття ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, з реєстрації місця проживання за адресою АДРЕСА_1;
- зобов'язати відповідача скасувати рішення про зняття ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, з реєстрації місця проживання за адресою АДРЕСА_1.
В обґрунтування позову посилався на те, що відповідач незаконно, без згоди батьків та органу опіки та піклування зняв з реєстрації місця проживання в квартирі малолітню дитину ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 липня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2016 року, закрито провадження у справі.
У касаційній скарзі ОСОБА_4, який діє у власних інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_5, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Вказує на відсутність підстав для закриття провадження у справі та посилається на доводи, аналогічні викладеним у позовній заяві.
У запереченнях на касаційну скаргу відповідач вказує на правомірність дій Солом'янського районного відділу Головного управління державної міграційної служби України в місті Києві з підстав частини шостої пункту 3.1 «Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів», затвердженого наказом МВС від 22 листопада 2012 року № 1077 (далі - Порядок № 1077), оскільки відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обмежень № 27760609 від 7 жовтня 2014 року, оформленого на підставі договору іпотеки № 171 від 28 січня 2011 року, та витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 30134707 від 28 січня 2011 року, ОСОБА_7 є новим власником квартири за адресою: АДРЕСА_1.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач 8 липня 2014 року зареєстрував ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 у квартирі за адресою: АДРЕСА_1, яка належить йому на праві власності, на підставі договору дарування квартири, посвідченого 26 вересня 2007 року приватним нотаріусом за реєстровим № 8041, зареєстрованого в електронному реєстрі прав власності Комунальним підприємством технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 24 грудня 2010 року.
23 січня 2016 року позивачу стало відомо про те, що 3 грудня 2015 року Солом'янським районним відділом Головного управління державної міграційної служби України в місті Києві знято ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, з реєстрації місця проживання за адресою:м. Київ, АДРЕСА_1, на підставі заяви нового власника цієї квартири.
Не погоджуючись з таким рішенням, ОСОБА_4, який діє у власних інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_5, звернувся до суду з даним позовом.
Постановляючи ухвалу про закриття провадження в адміністративній справі, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшли до висновку, що даний спір не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів.
Суд касаційної інстанції не погоджується з таким висновком, з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).
Отже, до компетенції адміністративних судів належить спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльність цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Станом на час виникнення спірних правовідносин, питання, пов'язані із зняттям з реєстрації за місцем проживання, вирішувалися відповідними Державними міграційними службами України, на підставі Порядку № - 1077.
Тобто діяльність Солом'янського районного відділу Головного управління державної міграційної служби України в місті Києві пов'язана з виконанням управлінських функцій та прийняттям рішень (правового акта індивідуальної дії), які породжують певні правові наслідки у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.
За наведених обставин цей спір є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб'єкта владних повноважень, який реалізовував у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції, а прийняті у зв'язку з цим рішення породжують настання юридичних наслідків.
У зв'язку з цим колегія суддів дійшла висновку, що на виконання владних управлінських функцій прийняття відповідачем рішення з питань зняття з реєстрації місця проживання малолітньої дитини породжує для ОСОБА_4, який діє у власних інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_5, породжує певні юридичні наслідки, а тому цей спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Висновок судів попередніх інстанцій про те, що цей спір не належить до адміністративної юрисдикції, не ґрунтується на положеннях чинного законодавства України, у зв'язку з чим ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 липня 2016 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2016 року підлягають скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до положень частини статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Керуючись статтями 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Касаційну скаргу ОСОБА_4, який діє у власних інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 задовольнити.
Скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 липня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2016 року, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
Судді : Черпак Ю.К.
Іваненко Я.Л.
Мойсюк М.І.
