ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2017 року м. Київ №826/8687/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А., розглянув-ши у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Солом'янського районного відділу Головного управління Державної міг-раційної служби України в м. Києві (далі - Солом'янський РВ ГУ ДМС в м. Києві, відповідач 1), Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації (далі - Солом'янська РДА, від-повідач 2), третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ОСОБА_4, про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
в с т а н о в и в:
У червні 2016р. ОСОБА_1, у своїх інтересах та інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2, 2014 р.н., звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 12.09.2017, просить:
- визнати протиправними дії начальника Солом'янського РВ ГУ ДМС в м. Києві Осєчкіна В.М. щодо зняття з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1, позивачів;
- зобов'язати Солом'янський РВ ГУ ДМС в м. Києві скасувати рішення про зняття з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1, позивачів;
- зобов'язати Солом'янський РВ ГУ ДМС в м. Києві поновити реєстраційний облік за адресою: АДРЕСА_1, позивачів.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.07.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2016, закрито провадження у справі.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.06.2017 рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продо-вження розгляду.
Позов обґрунтовано тим, що з 08.07.2014 місце проживання позивачів зареєстровано у кв. АДРЕСА_1, яка, як стверджує ОСОБА_1 належить йому на праві власності, проте 03.12.2015 позивачів було знято з реєстрації місця проживання без згоди батьків ОСОБА_2 і органу опіки та піклування, чим, на думку позивачів, порушено вимоги ст. 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", п. 3.1 розділу ІІІ Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затвердженого наказом МВС України від 22.11.2012 №1077, а також ст. 6 СК України, ст. 12 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей". Позивач стверджує про те, що йому не відомо про наявність судових рішень, якими він був позбавлений права користування житловим приміщенням і знятий з реєстраційного обліку за вказаною адресою.
Відповідач 1 подав заперечення проти позову, в яких, пославшись на положення ст. 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", п. 3.1 розділу ІІІ Порядку, зазначив про те, що зняття позивачів з реєстрації місця проживання здійснено на підставі інших документів, які свідчать про припинення підстав на право корис-тування житловим приміщенням, а саме відчуження житла, які були подані ОСОБА_4 під час особистого прийому 25.11.2015.
Ухвалою суду (протокольною) від 21.09.2017 судом залучено до участі у справі в якос-ті другого відповідача Солом'янську РДА, оскільки з 04.04.2016 функції з реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб виконуються місцевими держав-ними адміністраціями.
Ухвалою суду (протокольною) від 24.10.2017 судом залучено до участі у справі в якос-ті третьої особи без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4
Під час судового розгляду справи позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги, з наведених у позовній заяві і доповненнях підстав. Пояснив суду, що фактично він і його син продовжують проживати у вищезазначеній квартирі. Надав письмові доповнення до позову від 18.09.2017, в яких зазначив, що зняття його із сином з реєстрації місця проживання за вказаною адресою здійснено 03.12.2015 на підставі заяви неуповноваженої особи, оскільки з копії доданої до заяви довіреності ОСОБА_4 на представника ОСОБА_5 останній мав повноваження щодо нагляду і забезпечення життєдіяльності іншої квартири.
Відповідачі явку свої представників не забезпечили.
Від відповідача 2 заперечень проти позову не надійшло.
До суду надійшли письмові пояснення від Служби у справах дітей Солом'янської РДА, в яких зазначено про те, що згода органів та піклування під час вчинення правочину щодо нерухомого майна не надавалася, що призвело до порушення праві дитини.
Третя особа ОСОБА_4 до судового засідання не прибув, пояснень не надав. Судова повістка з додатками, які були надіслані судом за наявною у справі і відомою суду адресою ОСОБА_4, повернулася без вручення адресату з незалежних від суду причин - за закінченням терміну зберігання згідно з довідкою пошти від 06.11.2017, тому згідно з ч. 11 ст. 35 КАС України (попередня редакція) вважається належно врученою.
Згідно з ч. 6 ст. 128 КАС України (попередня редакція) суд продовжив розгляд справи у письмовому провадженні.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
У справі наявні копії свідоцтв про шлюб Серія НОМЕР_1 і про народження Серія НОМЕР_2, виданих Відділом РАЦС Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві відповідно 07.08.2012 і 05.02.2014, які підтверджують батьківство ОСОБА_1, що ніким не заперечується.
08 липня 2014р. ОСОБА_1 і його неповнолітній син - ОСОБА_2 на підставі заяви про реєстрацію місця проживання та доданих до неї документів (договір дарування квартири ВТМ №726617 від 26.09.2007) були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1, що визнається відповідачем 1 і ніким не заперечувалося та підтверджується наяв-ними у справі копіями картки прописки (форма №17) (а.с. 36, 37) та довідки ОСББ "Протасів Яр" від 09.07.2014 №1255 (форма №3) (а.с. 9).
У грудні 2015р. позивачу стало відомо про зняття його і сина з реєстрації місця прожи-вання за вказаною адресою, у зв'язку з чим 18.12.2015 він звернувся до Солом'янського РВ ГУ ДМС в м. Києві із заявою, в якій просив повідомити про підстави зняття з реєстрації, копія якої містить у справі.
Листом Солом'янського РВ ГУ ДМС в м. Києві від 23.12.2015 №10/к-851, копія якого наявна у справі, позивачу повідомлено про те, що він із сином були зняті з реєстрації місця проживання 03.12.2015 згідно із заявою нового власника квартири ОСОБА_4 та п. 3.1 наказу МВС України №1077 від 22.11.2012.
Про зняття позивача з сином з реєстрації місця проживання на підставі п. 3.1 (відчу-ження житла) наказу МВС України від 22.11.2012 №1077 зазначено на зворотному боці карт-ки прописки (форма №17), копія якої міститься у справі (а.с. 37).
Також у листі від 03.12.2015 №10/К-810 Б-787, копія якого міститься у справі (а.с. 37, 38), відповідач 1 повідомив ОСОБА_4 про те, що з приводу розгляду його заяви було проведено перевірку, в ході якої ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на підставі ч. 6 п. 3.1 наказу МВС України від 22.11.2012 №1077 були зняті 03.12.2015 з реєстрації місця проживання за вище-вказаною адресою на підставі відчуження житла. Станом на 03.12.2015 на даній житловій площі ніхто не зареєстрований.
Як вбачається з копії даного листа, його надано відповідачем 1 у відповідь на заяви ОСОБА_4 від 25.11.2015 (вх. №Б-787) і заяву представника ОСОБА_4 ОСОБА_5 (вх. К-810). Згідно з наданими відповідачем 1 до суду копіями вказаних заяв, на підставі яких ним знято позивачів з реєстраційного обліку, до нього звернувся ОСОБА_4 із заявою від 25.11.2015 про проведення перевірки (скарга щодо незаконної реєстрації) з доданими до неї копіями виписки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень №27760609; договору іпотеки квартири №171 від 28.01.2011; витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №30134707 (а.с. 23-35). Також 03.12.2015 до нього звернувся представник ОСОБА_4 ОСОБА_5 із заявою про виселення (зняття з реєстрації) всіх осіб, які зареєстровані в квартирі (АДРЕСА_1), і доданих до неї копій довіреності від 04.09.2015 реєстровий №1241, сторінок 1-3, 12, 13 паспорту громадянина України ОСОБА_5 (а.с. 18-22).
Таким чином, на підставі заперечень відповідача 1 і поданих сторонами доказів, судом встановлено, що позивача і його сина знято з реєстрації місця проживання на підставі інших документів, які свідчать про припинення підстав на право користування житловим примі-щенням (відчуження житла).
Спірні правовідносини стосуються правомірності зняття позивачів з реєстрації місця проживання і врегульовані Законом України від 11.12.2003 №1382-IV "Про свободу пересу-вання та вільний вибір місця проживання в Україні" (далі - Закон №1382) і Порядком реєст-рації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затвердженого наказом МВС України від 22.11.2012 №1077, зареєст-рованого в Міністерстві юстиції України 18.12.2012 за №2109/22421 (далі - Порядок №1077).
Відповідно до ст. 7 Закону №1382 (в редакції, чинній станом на 03.12.2015 редакції) зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі:
- заяви особи або її законного представника;
- судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житло-ве приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про виз-нання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою;
- свідоцтва про смерть;
- паспорта або паспортного документа, що надійшов з органу державної реєстрації актів цивільного стану, або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної дер-жави, легалізованого в установленому порядку;
- інших документів, які свідчать про припинення:
підстав для перебування на території України іноземців та осіб без громадянства;
підстав для проживання або перебування особи у спеціалізованій соціальній, установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту;
підстав на право користування житловим приміщенням.
Зняття з реєстрації здійснюється в день звернення особи. За заявою особи зняття з реє-страції може бути здійснено одночасно з реєстрацією нового місця проживання.
У разі подачі заяви законним представником особи додатково подаються:
- документ, що посвідчує особу законного представника;
- документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника, крім випад-ків, коли законними представниками є батьки (усиновлювачі).
Відповідно до абзацу 9 п. 3.1 розділу ІІІ Порядку №1077 зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі інших документів, які свідчать про припинення: підстав на право користування житловим приміщенням (закінчення строку дії договору орен-ди, найму, піднайму житлового приміщення, строку навчання в навчальному закладі (у разі реєстрації місця проживання в гуртожитку навчального закладу на час навчання), відчу-ження житла та інших визначених законодавством документів).
Відповідно до абз. 10 п. 3.1 розділу ІІІ Порядку №1077 зняття з реєстрації на підста-вах, визначених в абзацах 8 та 9 п. 3.1 цього розділу, здійснюється, зокрема, за заявою влас-ника/наймача житла або їх законних представників.
Частиною 2 п. 3.5 розділу ІІІ Порядку №1077 передбачено, що у разі подачі заяви законним представником особи додатково подаються:
- документ, що посвідчує особу законного представника;
- документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника, крім випад-ків, коли законними представниками є батьки (усиновлювачі).
Як встановлено судом, відповідачем 1 знято позивачів з реєстраційного обліку на під-ставі заяви ОСОБА_4 від 25.11.2015 та заяви представника ОСОБА_4 ОСОБА_5 від 03.12.2015.
У заяві від 25.11.2015, як вбачається із змісту її копії, ОСОБА_4 просив про-вести перевірку на предмет законності підстав реєстрації місця проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у квартирі за адресою: АДРЕСА_1, за результатами скласти висновок про проведення реєстрації місця проживання позивачів з порушенням ви-мог законодавства та прийняти рішення про скасування реєстрації місця проживання, про що його повідомити.
До цієї заяви ОСОБА_4 додано:
- копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 07.10.2014 №27760609, згідно з яким квартира АДРЕСА_1, зареєстрована на підставі договору іпотеки квартири від 28.01.2011 №171 на праві власності за ОСОБА_4 (номер запису про право власності №7245089, дата державної реєстрації - 23.09.2014) (а.с. 27-28);
- копію договору іпотеки квартири від 28.01.2011 №171, укладеним між ОСОБА_6, діючим від імені ОСОБА_4 (Іпотекодержатель), та ОСОБА_1 (Іпотекода-вець), згідно з яким забезпечується виконання зобов'язання, що виникло у Іпотекодавця, на підставі договору позики грошей, посвідченого 28.01.2011 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Анохіною В.М. за реєстровим №170 (Основний договір), на суму 968000 грн., що складає 121000 доларів США, з обумовленим в Основному договорі строком повернення боргу до 28.07.2011 вказаним у цьому договорі чином (а.с. 29-34);
- копію витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборони відчуження об'єктів нерухомого майна від 28.01.2011 №30134707, згідно з яким на квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1, приватним нотаріусом Анохіною В.М. накладено заборону на нерухоме майно на підставі договору іпотеки квартири від 28.01.2011 №171, зазначивши обтяжувачем ОСОБА_4 (а.с. 35).
У заяві від 03.12.2015, як вбачається із змісту її копії, представник ОСОБА_4 ОСОБА_5 просив виселити (зняти з реєстрації) всіх осіб, які зареєстровані в квартирі, а саме: АДРЕСА_1.
Оцінивши зазначені докази, суд зазначає про їх належність до справи, оскільки оскар-жувані дії вчинено відповідачем 1 на підставі вищевказаних заяв та додатків до них.
Водночас суд вважає дані докази недопустимими, які не можуть бути взяті судом до уваги на підтвердження правомірності зняття позивачів з реєстрації місця проживання, з нас-тупних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 74 КАС України (у редакції Закону №2147-VІІІ від 03.10.2017) обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідним засобом доказування наявності підстав для зняття особи з реєстрації місця проживання, визначених у абз. 9 п. 3.1 розділу ІІІ Порядку №1055, згідно з абз. 10 п. 3.1 цього розділу є заява власника або його представника та документи, підтверджуючі при-пинення підстав на право користування житловим приміщенням.
Заява ОСОБА_4 від 25.11.2015 стосується проведення перевірки, складення висновку і скасування реєстрації місця проживання, що є окремою регламентованою розді-лом VII Порядку №1077 процедурою (скасування реєстрації/скасування зняття з реєстрації в разі їх проведення з порушенням вимог законодавства) і не стосується фактичних підстав і порядку зняття позивачів з реєстрації місця проживання, визначених у розділі ІІІ цього По-рядку. Відповідач 1 у жодному із своїх документів та запереченнях не посилався на поло-ження розділу VII Порядку №1077 і не надавав доказів проведення відповідної перевірки, складення висновку про порушення при реєстрації позивачів 08.07.2014 і направлення цього висновку до ГУ ДМС в м. Києві для здійснення контролю та ін., що регламентовано розділу VII цього Порядку, тому дана заява не може підтверджувати правомірність зняття позивачів з реєстраційного обліку з підстав, визначених у п. 3.1 розділу ІІІ Порядку №1077.
Заява представника ОСОБА_4 ОСОБА_5 підпадає під регулювання п. 3.1 розділу ІІІ Порядку №1077, однак, як вірно зазначив позивач, була подана не уповноваженою особою, оскільки з копії доданої до заяви довіреності ОСОБА_4 від 04.09.2015 реєст-ровий №1241 представник ОСОБА_5 мав повноваження щодо нагляду і забезпечення жит-тєдіяльності іншої квартири, а саме кв. АДРЕСА_2, що вочевидь не стосується кв. АДРЕСА_1, де були зареєстро-вані позивачі. Присутність ОСОБА_5 03.12.2015 у Солом'янському РВ ГУ ДМС в м. Києві підтверджується розпискою останнього про отримання у цей день листа Солом'янського РВ ГУ ДМС в м. Києві від 03.12.2015 №10/К-810 Б-787, як вбачається з наявної у справі його копії (а.с. 38).
Пунктом 3.6 Порядку №1077 передбачено, що працівник територіального підрозділу ДМС: перевіряє належність паспортного документа особі, що його подала, правильність заповнення заяви про зняття з реєстрації місця проживання та наявність документів, необхід-них для зняття з реєстрації місця проживання, про що ним вчиняється відповідний запис у заяві про реєстрацію місця проживання особи (абз. 1, 2).
Таким чином, дана заява від 03.12.2015 не відповідала вимогам ч. 5 ст. 7 Закону 1382 і ч. 2 п. 3.5 розділу ІІІ Порядку №1077, тому не підлягала прийняттю відповідачем 1.
Відповідач 1 даних обставин, які мають значення для вчинення оскаржуваних дій, не врахував та в порушення вимог ст. 7 Закону №1382 і п. 3.1 розділу ІІІ Порядку №1077 зняв позивачів з реєстрації місця проживання за відсутності законних підстав для такого.
Заперечення відповідача 1 щодо отримання ним документів, які свідчать про припи-нення підстав на право користування житловим приміщенням, суд відхиляє, оскільки, як зазначив суд вище, згідно з абз. 10 п. 3.1 розділу ІІІ Порядку №1077 необхідною умовою при цьому є подання заяви власником/наймачем житла або їх законних представників. Самі по собі такі документи можуть лише підтверджувати обґрунтованість поданої заяви.
Крім того, як зазначено в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 15.03.2017 №К/800/13632/14 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/66002460) з посиланням на висновки Верховного Суду України, викладені у постановах від 30.06.2015 №21-1438а15 і від 01.03.2016 №825/1335/13-а, вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про право власності або користування такої особи житловим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства.
Відповідно до наведеної правової позиції Верховного Суду України Закон №1382 є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, пов'язані із зняттям з реєстрації місця проживання, положення ст. 7 цього Закону підлягають застосуванню до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов'язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання. А тому у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відпо-відних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред'явивши разом з тим одну із таких вимог: 1) про позбавлення права власності на житлове примі-щення; 2) про позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) про визнання особи безвісно відсутньою; 4) про оголошення фізичної особи померлою.
Як вбачається із встановлених судом фактичних обставин цієї справи, відповідачу 1 не подавалося відповідне рішення суду, тому відповідач, задовольняючи заяву ОСОБА_4 про зняття з реєстрації позивачів, діяв необґрунтовано і безпідставно, чим порушив права позивачів на користування житловим приміщенням.
Водночас інші аргументи позивача суд відхиляє з наступних підстав.
Аргумент позивача щодо неправомірного зняття з реєстрації місця проживання особи без погодження з органом опіки і піклування суд відхиляє як неналежний, що не відповідає фактичним обставинам справи і ч. 3 ст. 7 Закону №1382. Даною нормою було визначено, що погодження з органами опіки і піклування потребує зняття з реєстрації місця проживання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб, стосовно яких встановлено опіку чи піклування. Водночас позивач не зазначав і не надав суду доказів того, що на час зняття з реєстрації місця проживання малолітній ОСОБА_2 відносився до будь-якої із заз-начених у ч. 3 ст. 7 Закону №1382 категорій дітей, судом таких обставин не встановлено, тому твердження позивача про необхідність погодження органу опіки і піклування є безпід-ставним.
Аргумент позивача щодо неправомірного зняття з реєстрації місця проживання особи без згоди інших законних представників суд відхиляє як неналежний, що не відповідає фактичним обставинам справи і ч. 6 ст. 7 Закону №1382. Даною нормою було визначено, що зняття з реєстрації місця проживання особи за заявою законного представника здійснюється за згодою інших законних представників. Водночас фактичні обставини цієї справи не сто-суються зняття з реєстрації місця проживання малолітнього ОСОБА_2 за заявою одного із батьків (законного представника), тому твердження позивача про необхідність згоди іншого з батьків є безпідставними.
Посилання позивача на ст. 6 СК України, ст. 12 Закону України "Про основи соціа-льного захисту бездомних громадян і безпритульних дітей" суд відхиляє, оскільки спеціаль-ним законом, який регулює спірні правовідносини є Закон №1382.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість адмініс-тративного позову в частині визнання протиправним зняття відповідачем 1 позивачів з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1.
З метою захисту і відновлення порушених прав позивачів суд вважає обґрунтованою вимогу про зобов'язання поновити позивачам реєстрацію місця проживання за вищевказа-ною адресою, яка є похідною від першої. Разом з тим, оскільки у 2016р. функції з реєстра-ції/зняття з реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб виконуються місцевими державними адміністраціями, то зобов'язати вчинити такі дії слід залученого судом відпові-дача 2.
У частині зобов'язання відповідача 1 скасувати своє рішення про зняття з реєстрацій-ного обліку позивачів суд не вбачає підстав для задоволення позову, оскільки визнання судом протиправним такого зняття і зобов'язання поновити позивачів (відновлення попере-днього становища) суд вважає достатнім способом захисту порушеного права, що не вимагає скасування відповідачем свого ж рішення. Тим більше, що, як зазначив суд вище, такі функції перейшли до місцевих державних адміністрацій.
З огляду на часткове задоволення адміністративного позову та згідно із ст. 140 КАС України сплачений позивачем судовий збір у загальній сумі 1191,20 грн. згідно з квитанція-ми від 07.06.2016 №7 і від 12.09.2017 №33889 підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1, пропорційно розміру позовних вимог у сумі 794,13 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 90, 139, 140, 241-246, 250, пп. 10 п. 1 КАС України, суд
в и р і ш и в:
1. Задовольнити частково адміністративний позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2.
2. Визнати протиправними зняття Солом'янським районним відділом Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві 03.12.2015 з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1.
3. Зобов'язати Солом'янську районну у місті Києві державну адміністрацію поновити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 реєстрацію місця проживання за адресою: АДРЕСА_1.
4. Відмовити в задоволенні адміністративного позову в іншій частині.
5. Стягнути на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судовий збір у сумі 794,13 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Солом'янського райо-нного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження ст. 255 КАС України..
Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 293, 295-297 КАС України. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення, а у випадку оголошення лише вступної та резолютивної частини рішення - з дня складення повного судового рішення.
Суддя Д.А. Костенко
