ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
___________________________________________________________________
УХВАЛА
про відмову в забезпеченні позову
13 вересня 2017 р.
м. Херсон
Справа № 821/669/17
Херсонський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючої судді: Кузьменко Н.А., судді – Бездрабка О.І., судді – Хом’якової В.В. розглянувши в порядку письмового провадження клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову в адміністративній справі за позовом фермерського господарства “ОАЗИС ПІВДНЯ” до Міністерства юстиції України, Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, треті особи без самостійних вимог на предмет спору – товариство з обмеженою відповідальністю “Глобал-Інвест”, державний реєстратор відділу реєстрації Новокаховської міської ради ОСОБА_1, державний реєстратор відділу реєстрації Новокаховської міської ради ОСОБА_2, фермерське господарство «ЛАБЕНОК», державний реєстратор прав на нерухоме майно Олешківської районної державної адміністрації Херсонської області ОСОБА_3 про скасування наказу №1295/5 від 19.04.2017 року та висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 19.03.2017 року, -
встановив:
28 квітня 2017 року до Херсонського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фермерського господарства “ОАЗИС ПІВДНЯ” до Міністерства юстиції України, Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, треті особи без самостійних вимог на предмет спору – товариство з обмеженою відповідальністю “Глобал-Інвест”, державний реєстратор відділу реєстрації Новокаховської міської ради ОСОБА_1, державний реєстратор відділу реєстрації Новокаховської міської ради ОСОБА_2, фермерське господарство «ЛАБЕНОК», державний реєстратор прав на нерухоме майно Олешківської районної державної адміністрації Херсонської області ОСОБА_3 про скасування наказу №1295/5 від 19.04.2017 року, висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 19.03.2017 року та зобов’язання вчинити певні дії.
12 вересня 2017 року представник позивача ОСОБА_4 подала до суду клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії наказу Міністерства юстиції України №1295/5 від 19.04.2017 року «Про скасування рішень державних реєстраторів прав на нерухоме майно» та зупинення дії рішення державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України ОСОБА_5 від 19.04.2017 року, індексний номер рішення 34843297 від 19.04.2017 року, до ухвалення рішення в адміністративній справі та набрання ним законної сили.
Позивач вважає, що виконання оскаржуваного наказу до прийняття рішення по справі може призвести до заподіяння шкоди інтересам фермерського господарства «ОАЗИС ПІВДНЯ», зокрема, передчасно позбавити права використовувати земельні ділянки на правах оренди та призведе до банкрутства господарства.
При цьому, представник зазначає, що господарством на даний момент здійснюється обробка вказаних земельних ділянок на них знаходяться посіви сільськогосподарських культур урожаю 2017 року.
Клопотання про забезпечення адміністративного позову розглядається не пізніше наступного дня після його одержання й у разі обґрунтованості та терміновості вирішується ухвалою негайно без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі (ч.1 ст. 118 КАС України).
Враховуючи викладене, клопотання вирішується без повідомлення сторін.
Вирішуючи питання про забезпечення адміністративного позову, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Таким чином, здійснення адміністративного судочинства передбачає захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку саме органів державної влади.
Відповідно до вимог ч.1 ст.117 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
З аналізу наведеної статті вбачається, що обов'язковою передумовою вжиття заходів для забезпечення позову, яке допускається на протязі всього терміну розгляду справи, є обґрунтована наявність такої необхідності. Суд виходячи з конкретних доказів, повинен встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Відповідно до роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22.12.2006 р. № 9 та постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ" від 06.03.2008 р. № 2, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Згідно п.17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 р. № 2 застосування судом таких заходів забезпечення, які за змістом є ухваленням рішення без розгляду справи по суті, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Забезпеченням позову у такий спосіб суди виходять за межі підстав забезпечення позову, що є неприпустимим.
Суд зазначає, що оскаржуваний наказ Міністерства юстиції України №1295/5 від 19.04.2017 року на час розгляду клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії вказаного наказу, фактично було виконано та скасовані всі рішення державних реєстраторів ОСОБА_1 та ОСОБА_2
З огляду на зміст та правову сутність такого правового інституту як забезпечення позову, можливо дійти висновку про те, що забезпечення позову у формі зупинення оскарженого рішення суб'єкта владних повноважень можливо лише щодо рішень (актів індивідуальної дії чи нормативно-правових актів), які на момент розгляду питання щодо забезпечення позову, продовжують свою дію в часі, а відповідно зупинення дії такого рішення усуне небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача.
Оскільки в даному випадку оскаржуване рішення Міністерства юстиції України фактично було виконано, то зупинення дії такого рішення не може мати будь-яких наслідків, які б відповідали призначенню інституту забезпечення позову та призвели б до усунення небезпеки можливого заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача.
В клопотанні про забезпечення позову позивач просить також зупинити дію рішення державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України ОСОБА_5 від 19.04.2017 року, індексний номер рішення 34843297 від 19.04.2017 року.
Суд звертає увагу позивача на ті обставини, що на даний час предметом спору у справі є скасування наказу №1295/5 від 19.04.2017 року, висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 19.03.2017 року та зобов’язання вчинити певні дії.
06 вересня 2017 року позивачем через канцелярію подано до суду заяву про зміну предмету позову, в якій просить суд ФГ «ОАЗИС ПІВДНЯ» визнати незаконним та скасувати наказ Міністерства юстиції України № 1295/5 від 19.04.2017 року «Про скасування рішень державних реєстраторів прав на нерухоме майно» та скасувати рішення державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України ОСОБА_5 від 19.04.2017 року № 34843297 від 19.04.2017 року. Вищезазначена заява про зміну предмету позову ще не прийнята судом до розгляду, оскільки судове засідання по даній справі призначено на 14 вересня 2017 року о 09 год 30 хв.
Отже, позивач просить суд зупинити дію рішення державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України ОСОБА_5, але на даний час дана особа не є стороною по справі та вимоги до даної особи ще навіть не прийняті судом до розгляду.
Крім того, позивач в клопотанні про забезпечення позову не наводить безспірних фактів порушення саме спірними рішеннями своїх прав та інтересів (наводиться факт порушення інтересів фермерського господарства «ЛАБЕНОК»), а фактично моделює ситуації при яких в майбутньому можливе настання таких фінансових наслідків, що призведуть до банкрутства господарства.
Представник позивача додав до клопотання копії документів та матеріалів, які судом до уваги не приймаються, оскільки вони не відповідають ознакам доказів.
Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики №55 від 07.04.2003 затверджено Національний стандарт України “Вимоги до оформлювання документів” ДСТУ 4163-2003, п.1.1 якого передбачено, що цей стандарт поширюється на організаційно-розпорядчі документи (далі - документи) - постанови, розпорядження, накази, положення, рішення, протоколи, акти, листи тощо, створювані в результаті діяльності: органів державної влади України, органів місцевого самоврядування; підприємств, установ, організацій та їх об'єднань усіх форм власності (далі - організацій).
Згідно п.5.27 вказаного Національного стандарту відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів “Згідно з оригіналом”, назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 23.
Матеріали, надані в якості додатків до клопотання від 12 вересня 2017 року є копіями не завіреними належним чином (не завірені взагалі).
Отже, в матеріалах адміністративної справи відсутні належні та допустимі докази, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, дані про неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів, а забезпечення адміністративного позову таким чином, яким просить позивач фактично створить ситуацію тотожну достроковому задоволенню позовних вимог, що є неприпустимим.
Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 117, 118, 160 КАС України, суд, -
ухвалив:
Відмовити фермерському господарству “ОАЗИС ПІВДНЯ” в задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення позову.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня отримання ухвали.
Головуючий суддя Кузьменко Н.А.
Суддя Бездрабко О.І.
Суддя Хом`якова В.В.
