Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 22-ц/781/1582/17 Головуючий у суді І-ї інстанції Бершадська О. В.
Доповідач Дьомич Л. М.
УХВАЛА
Іменем України
13.09.2017 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
головуючого судді: Дьомич Л.М.
суддів: Кіселика С.А.; Мурашка С.І.
за участю секретаря: Федоренко Т.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою приватного підприємства «Вагран» на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 25 травня 2017 року у справі за позовом приватного підприємства «Вагран» до ОСОБА_2, спеціального кореспондента програми новин «Подробности» ОСОБА_3, ПрАТ «Телеканал Інтер» про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації,-
В С Т А Н О В И Л А:
У 2016 році приватне підприємство «Вагран» звернулося в суд з позовною заявою до ОСОБА_2, спеціального кореспондента програми новин «Подробности» ОСОБА_3, ПрАТ «Телеканал Інтер» про :
- визнання неправдивою та такою, що принижує ділову репутацію ПП «Вагран» інформацію розповсюджену ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 у програмі новини «Подробности» на телеканалі «Інтер», автор сюжету програми - ІНФОРМАЦІЯ_2, а саме:
«ІНФОРМАЦІЯ_3»;
- зобов'язання відповідачів спростувати недостовірну інформацію аналогічним способом, яким розповсюдили.
Спростування викласти наступного змісту:
ОСОБА_2 у випуску новин «Подробности» «Телеканалу Інтер», автор сюжету спеціальний кореспондент м. Кіровограда ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 року розповсюдили неправдиву інформацію щодо діяльності ПП «Вагран». ОСОБА_2 приносить вибачення у ПП «Вагран» за поширення неправдивої інформації. ПП «Вагран» ніколи не змушувало ОСОБА_2 купувати кімнату. ОСОБА_2 ніколи не купувала кімнату у ПП «Вагран».
В обгрунтування вимог зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 року ОСОБА_2 в сюжеті вечірнього випуску новин «Подробности» на «Телеканалі Інтер», автор сюжету ОСОБА_3 розповсюдила неправдиву інформацію, яка порушує ділову репутацію ПП «Вагран». Оскільки відповідач ніколи не купувала у підприємства кімнати та ОСОБА_4 не звертався до суду з відповідним позовом.
Добровільного спростування вищевказаної недостовірної інформації не відбулось, а тому підприємство змушене звернутись до суду за захистом своїх порушених прав.
Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 29 березня 2017 року до участі в розгляді справи в якості співвідповідача залучено ПрАТ «Телеканал Інтер» (т. 1 а.с. 101).
Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 25 травня 2017 року відмовлено в задоволенні позову.
ПП «Вагран» звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить про скасування рішення суду та ухвалення нового про задоволення позовних вимог. Зазначає, що суд першої інстанції приймаючи рішення не повно з'ясував обставини, що мають істотне значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального і процесуального права. А саме, визнаючи відеозапис наданий позивачем, який містить дослівне відображення інформації, що просить спростувати підприємство, недопустимим доказом суд не вказав, який порядок встановлений законом порушив позивач здійснивши самостійно запис програми «Телеканалу Інтер». Відповідачі в судовому засіданні не заперечували, що таку інформацію вони поширили, а тому у відповідності до вимог ч.1 ст. 61 ЦПК України, вказане не потребує доказуванню, так як визнано сторонами. Висловлювання поширені відповідачами містять фактичні дані, які не можуть, бути витлумачені, як оціночні.
Спеціальний кореспондент Програми новин «Подробности» ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась про час та місце розгляду справи повідомлена в установленому законом порядку (т. 2 а.с. 47).
Частиною 2 статті 305 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ПП «Вагран» ОСОБА_5, пояснення представника ПрАТ «Телеканал Інтер» ОСОБА_6 та пояснення ОСОБА_7, який представляє інтереси ОСОБА_2, дослідивши письмові докази по справі, перевіривши рішення суду у межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги за наступного.
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно вимог ст. 214 ЦПК України - під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема питання про те, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що ПП «Вагран» не доведено наявність сукупності обставин, з якими законодавець пов'язує можливість задоволення позову про захист ділової репутації шляхом спростування недостовірної інформації, а саме юридичного складу правопорушення.
Вказаний висновок відповідає обставинам справи, яким суд дав належну правову оцінку.
Встановлено, що звертаючись в суд з вказаним позовом позивач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_4 року на телеканалі Інтер в програмі новин «Подробности» під час вечірнього ефіру відповідачами була поширена неправдива інформація відносно ПП «Вагран», наступного змісту: «ІНФОРМАЦІЯ_5».
В якості доказу поширення зазначеної інформації ПП «Вагран» надано СД-диск , що містить відео файл, отриманий позивачем самостійно з інтернет сторінки (програма новин Інтер+) (т. 1 а.с. 187).
Статтею 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.
Разом з цим відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов'язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.
Відповідно до ст. 94 ЦК України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.
Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 цього Кодексу (ст.ст.15-23 ЦК).
Згідно статті 277 ЦК України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.
Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
Під діловою репутацією юридичної особи розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.
Згідно вимог ч. 4,5 ст. 48, ст. 64 Закону України «Про телебачення та радіомовлення», усі передачі, які телерадіоорганізація транслювала чи ретранслювала або забезпечувала їх трансляцію чи ретрансляцію у повній та незмінній формі третьою особою (оператором телекомунікацій), повинні бути записані і зберігатися протягом 14 днів від дати їх розповсюдження, якщо у цей строк не надійшло скарги щодо їхнього змісту. У разі подання скарги щодо змісту передачі її записи зберігаються до того часу, поки скаргу не буде розглянуто і рішення стосовно неї не буде прийнято у визначеному порядку.
Громадянин або юридична особа мають право вимагати від телерадіоорганізації спростування поширених у її програмі чи передачі відомостей, які не відповідають дійсності та/або принижують честь і гідність особи. Заяву з вимогою спростування має бути подано до телерадіоорганізації у письмовій формі протягом 14 днів з дня поширення таких відомостей з письмовим повідомленням про це Національної ради. На вимогу заявника телерадіоорганізація зобов'язана надати йому можливість безкоштовного прослуховування (перегляду) відповідного фрагменту програми чи передачі або надати копію запису фрагменту з відповідною оплатою.
При вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації забезпечується баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.
Колегія суддів погоджується з висновком суду щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно роз'яснень викладених у п. 15, 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року №1 «Про судову практику у справах про захист честі, гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширена інформація, тобто, доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто, позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто, такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто, або завдає шкоди особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачами, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.
Тобто, для розгляду даної категорії справ судам необхідно встановити: чи мало місце поширення відповідачем інформації; чи стосувалася поширена інформація позивача; чи є підстави для визнання поширеної інформації недостовірною, тобто такою, що не відповідає дійсності; чи призвело поширення інформації до порушення особистих немайнових прав позивача.
В даному випадку відсутній юридичний склад порушення, на яке посилається позивач. Тобто, відсутній факт поширення інформації відповідачами, що порушує особисті немайнові права позивача, або завдає шкоди його особистим немайновим благам, чи перешкоджає йому повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право, що має для підприємства негативні наслідки.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, установлених ст. 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
ПП «Вагран» не надано належних доказів в підтвердження заявлених позовних вимог.
Згідно листа Голови Правління ПрАТ «Телеканал Інтер» №304 від 15.05.2017 року товариство не має можливості зберігати відео матеріали, що демонструвалися в ефірі загальнонаціонального телевізійного каналу «Інтер» протягом більшого часу, ніж це передбачено чинним законодавством України (14 днів). Звернень щодо змісту передачі «Подробиці» від 15.03.2016 року на адресу ПрАТ «Телеканал Інтер» не надходило. Крім того, офіційного Інтернет-видання (власного сайту) ПрАТ «Телеканал Інтер» не має. ПрАТ «Телеканал Інтер» не може впливати на зміст та зовнішній вигляд інформації, що розміщується на сайтах в мережі Інтернет, а тому не може нести відповідальність за діяльність третіх осіб ( т. 1 а.с 188).
Доказів направлення позивачем листа із запитом щодо змісту випуску програми «Подробности» за 15.03.2017 року та одержання його ПрАТ «Телеканал Інтер» матеріали справи не містять, в суді першої та апеляційної інстанцій представник позивача зазначала, що офіційно підприємство із таким запитом не зверталося.
У зв'язку з чим СД-диск наданий позивачем, що містить відео файл, отриманий самостійно з інтернет сторінки (програма новин Інтер+) ( т. 1 а.с. 187) не є беззаперечним доказом в підтвердження позовних вимог та безумовною підставою для їх задоволення.
Більш того, інформація, яку просить спростувати позивач не стосується виключно лише ПП «Вагарн», адже в ній також йдеться про ОСОБА_4, який не є власником чи працівником підприємства та стороною у даній справі.
Як роз'яснено у пункті 19 вищезазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року, вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про інформацію», ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема вживання гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
Залежно від обставин конкретної справи, висловлювання, яке є оціночним судженням, може бути перебільшеним за відсутності будь-якого фактичного підґрунтя.
Спірні висловлювання ОСОБА_2, які стосуються, безпосередньо, позивача та які він просить спростувати, а саме «Восем лет назад ПП «Вагран» вынудел меня выкупить эту комнату» відповідно до ст.277 ЦК України не можуть бути предметом судового захисту, оскільки не містять фактичних даних про дії позивача, а саме порушення ним законодавства чи моральних принципів, які можна перевірити на предмет їхньої відповідності дійсності, у зв'язку з чим є лише її оціночними судженням. Як зазначив в суді представник ОСОБА_2 вона ніколи не набувала у власність житло у відповідача, натомість її мати набула у власність житло в гуртожитку, власником якого на час спірних подій є позивач.
Інформація про те, що ОСОБА_4 подав позов про скасування договору купівлі-продажу не може кваліфікуватись як оціночні судження, адже її можна перевірити на предмет відповідності дійсності, однак позивачем не надано доказів того, що поширена інформація безпосередньо впливає на ділову репутацію ПП «Вагран» та порушує його особисті немайнові права.
Враховуючи вищезазначені положення норм матеріального права позивачем не доведено обставин щодо поширення з боку відповідачів стосовно нього інформації у спосіб, який не відповідає вимогам чинного законодавства. У зв'язку з чим відсутні правові підстави визнавати вищевказану інформацію такою, що несе недостовірні відомості про позивача, та порочить його ділову репутацію
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не дають підстав вважати, що рішення суду ухвалене з порушенням норм права, а відтак є незаконним.
Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо недоведеності позивачем фактів порушення його прав, свобод та інтересів та виходячи з визначених ст. 1 ЦПК України завдань цивільного судочинства правомірно відмовив у задоволені позову.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому, відповідно до ч. 1 ст.308 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.
Керуючись ст. 304, ст. 307, ст. 308, ст. 313, ст. 314, ст. 315 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу приватного підприємства «Вагран» - відхилити.
Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 25 травня 2017 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді:
