Справа № 815/4573/17
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 грудня 2017 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Бутенко А.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб, за участю 3-ї особи - Уповноваженої особи ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ІМЕКСБАНК» ОСОБА_3 про визнання протиправною бездіяльність та зобов’язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
З позовом до суду звернувся ОСОБА_1 до ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб, за участю 3-ї особи - Уповноваженої особи ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ІМЕКСБАНК» ОСОБА_3, в якому, просить суд:
- Визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб щодо невиплати в повному обсязі суми гарантованого відшкодування ОСОБА_1, як вкладнику, який має право на отримання суми гарантованого відшкодування за вкладом в Публічному акціонерному товаристві «ІМЕКСБАНК» за рахунок коштів ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб за договором №530001984 від 16.01.2015 року про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20.01.2014 року;
- Зобов’язати ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб здійснити в повному обсязі виплату ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1) суми гарантованого відшкодування за договором №530001984 від 16.01.2015 року про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20.01.2014 року, як особі, на яку поширюється відшкодування коштів за вкладом в порядку, передбаченому Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, з підстав, зазначених в адміністративному позові (а.с. 4-10).
Представники відповідача та 3-ї особи до судового засідання не з’явились, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином (а.с. 111-112). В матеріалах справи містяться заперечення на позов від відповідача та 3-ї особи (а.с. 73-80, 34-45).
Згідно із ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи зазначене, суд дійшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що 16 січня 2015 року між ПАТ «ІМЕКСБАНК» та ОСОБА_1 було укладено договір № 530001984 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20 січня 2014 року на суму 14 000 (чотирнадцять тисяч) доларів США, вкладний (депозитний) рахунок № 26306942100997/26307110053400, строком дії до 24 квітня 2015 року з нарахуванням 6 % річних за користування грошовими коштами (а.с. 12).
На виконання умов договору позивач, як вкладник, передав, а ПАТ «ІМЕКСБАНК» прийняв на депозитний рахунок грошові кошти, що підтверджується відповідною копією квитанції (а.с. 13).
На підставі постанови Правління НБУ від 26.01.2015 року №50 «Про віднесення ПАТ «ІМЕКСБАНК» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення від 26.01.2015 року №16 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «ІМЕКСБАНК», згідно з яким в ПАТ «ІМЕКСБАНК» з 27.01.2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію, призначено уповноваженою особою ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «ІМЕКСБАНК» - ОСОБА_4.
Тимчасову адміністрацію в АТ «ІМЕКСБАНК» запроваджено строком на три місяці з 27.01.2015 по 26.04.2015 включно.
Рішенням виконавчої дирекції ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб №84 від 23.04.2015р. строк проведення тимчасової адміністрації в АТ «ІМЕКСБАНК» та повноваження уповноваженої особи ОСОБА_2 продовжено до 26.05.2015р.
Відповідно до постанови Правління НБУ від 21 травня 2015 р. № 330 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «ІМЕКСБАНК», виконавчою дирекцією ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ОСОБА_2) прийнято рішення від 27 травня 2015 р. № 105, «Про початок процедури ліквідації АТ «ІМЕКСБАНК» та призначення уповноваженої особи ОСОБА_2 на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації АТ «ІМЕКСБАНК» та призначено уповноваженою особою ОСОБА_2 на ліквідацію АТ «ІМЕКСБАНК» ОСОБА_4 строком на 1 рік з 27 травня 2015р. до 26 травня 2016р. включно.
Рішенням виконавчої дирекції ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб №189 від 19.10.2015 року змінено уповноважену особу ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ІМЕКСБАНК» та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «ІМЕКСБАНК» ОСОБА_5 з 20.10.2015 року.
Рішенням виконавчої дирекції ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб №1697 від 01.09.2016 року змінено уповноважену особу ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ІМЕКСБАНК» та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «ІМЕКСБАНК» ОСОБА_3 з 05.09.2016 року.
Ліквідаційну процедуру продовжено до 26.05.2018р.
Судом встановлено, що після закінчення строку дії вищезазначеного договору, позивач неодноразово звертався із заявами про виплату суми гарантованого відшкодування. В подальшому на звернення позивача щодо отримання суми гарантованого відшкодування, Уповноваженою особою ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ІМЕКСБАНК» ОСОБА_6 було листом вих. № 8357 від 20.11.2015 року повідомлено, що в період здійснення тимчасової адміністрації Уповноваженою особою була проведена перевірка укладених банком протягом року до дня запровадження тимчасової адміністрації договорів банківського вкладу (депозиту) (а.с. 15).
У відповідності до вказаного листа, в результаті проведеної перевірки було встановлено, що до моменту запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «ІМЕКСБАНК» було здійснено низку операцій (які за своєю правовою суттю є правочинами), які за попередніми висновками можуть містити ознаки нікчемності та підпадати під критерії нікчемності, передбачені підпунктом 7 ст. 38 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а нетиповий характер її вчинення - свідчити про намір клієнтів за штучно-створених підстав отримати задоволення своїх вимог з коштів ОСОБА_2.
До вказаного переліку потрапили і вкладні операції, що були проведені за участі позивача.
Також у зазначеному листі було зазначено, що результати перевірки було передано до правоохоронних органів, а виплати сум гарантованого відшкодування за вкладами тимчасово, на період здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «ІМЕКСБАНК», призупинено.
03 березня 2016 року позивачем в черговий раз було надіслано поштовим відправленням на адресу відповідача заяву про виплату суми гарантованого відшкодування за вкладом з додаванням до заяви копій паспорту та документа органу державної податкової служби про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків.
ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб від 12 липня 2016 року № 02-036-29888/16 було повідомлено позивача про те, що належна сума гарантованого відшкодування за вкладами в ПАТ «ІМЕКСБАНК перерахована ОСОБА_1 грошовим переказом. Також повідомлено, що для отримання коштів необхідно звернутися з 15.07.2016 року в найближчу філію ПАТ «Кредобанк» з паспортом та довідкою органу податкової служби про присвоєння податкового номера. Перераховані кошти будуть знаходитись в установі банку до 24.08.2016 року (а.с. 16).
При зверненні до ПАТ «Кредобанк» за отриманням суми гарантованого відшкодування, ОСОБА_1 було видано лише 285 (двісті вісімдесят п’ять) гривень 53 копійки замість гарантованої державою суми відшкодування, що складає 200 000 гривень (а.с. 19).
Також на звернення ОСОБА_1 щодо надання інформації щодо нього як вкладника ПАТ «ІМЕКСБАНК», Уповноваженою особою ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ІМЕКСБАНК» ОСОБА_6 було надано відповідь листом від 03.08.2016 року № 5097, якою було повідомлено, що уповноваженою особою ФГВФО на ліквідацію ПАТ «ІМЕКСБАНК» на адресу Директора-розпорядника ФГВФО 29.02.2016 року за № 1143 було направлено лист «Про внесення змін до переліку вкладників, які мають право на отримання сум гарантованого відшкодування» з доданням змін до переліку вкладників на паперовому та електронному носіях, до яких було включено і ОСОБА_1 (а.с. 17-18).
Позивач вважає, що Відповідач не здійснив встановлені законодавством дії щодо виплати йому в повному обсязі суми гарантованого відшкодування за вкладом за рахунок ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб, а тому звернувся із даним адміністративним позовом до суду.
Суд вважає за необхідне зазначити про, те що не застосовує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду України від 16.02.2016 року у справі №852/2043/15 за позовом управління Пенсійного фонду України у Васильківському районі Дніпропетровської області (далі - управління ПФУ, ПФУ відповідно) до уповноваженої особи ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб щодо ліквідації ПАТ "Брокбізнесбанк" - К.О.В. з наступних підстав.
Відповідно до абз. другого ч.1 ст.244-2 КАС України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові ВСУ, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступати від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.
Так, в рішенні ВСУ зазначено, що на спори, які виникають на стадії ліквідації (банкрутства) банку, не поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Предметом спору по справі, яка розглядається, є бездіяльність ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ІМЕКСБАНК», щодо невиплати в повному обсязі суми гарантованого відшкодування ОСОБА_1, як вкладнику, за рахунок коштів ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб, за договором про приєднання до публічного договору банківського вкладу (депозиту) від 20.01.2014 року, на підставі направленого уповноваженою особою ФГВФО на ліквідацію ПАТ «ІМЕКСБАНК» на адресу Директора-розпорядника ФГВФО 29.02.2016 року листа «Про внесення змін до переліку вкладників, які мають право на отримання сум гарантованого відшкодування» з доданням змін до переліку вкладників на паперовому та електронному носіях, до яких було включено позивача.
Однак, у спорах між вкладниками (фізичними особами без статусу підприємця) з ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб стосовно оскарження бездіяльності щодо невиплати коштів як вкладнику, який включений до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом, сторонами є фізична особа та ОСОБА_2.
Спір між ними виник не з договірних відносин.
При цьому, відповідно до законодавства, ОСОБА_2 не є правонаступником Банку.
Згідно з ч.3 ст.2 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, законодавство про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом при розгляді судом справи про визнання неплатоспроможним (банкрутом) банку застосовується з урахуванням норм законодавства про банки і банківську діяльність.
Відповідно до ст.1 Закону України “Про банки та банківську діяльність” цей Закон визначає структуру банківської системи, економічні, організаційні і правові засади створення, діяльності, реорганізації і ліквідації банків.
Метою цього Закону є правове забезпечення стабільного розвитку і діяльності банків в Україні і створення належного конкурентного середовища на фінансовому ринку, забезпечення захисту законних інтересів вкладників і клієнтів банків, створення сприятливих умов для розвитку економіки України та підтримки вітчизняного товаровиробника.
Положеннями п.6 ст.2 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” передбачено, що ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.
Проаналізувавши вказані норми права суд робить висновок про те, що ліквідація ПАТ "ІМЕКСБАНК" була розпочата та здійснюється відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Ліквідація зазначеної юридичної особи не пов'язана із визнанням її банкрутом у порядку, встановленому Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Закони України «Про банки і банківську діяльність» та «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначають різні підстави та порядок припинення юридичних осіб, а також уповноважують різних суб'єктів на здійснення відповідної процедури.
Так, відповідно до ч.1 ст.37 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» підставою для відкриття ліквідаційної процедури є постанова господарського суду про визнання боржника банкрутом. Банкрутом є боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов'язання встановлена господарським судом.
Натомість, відповідно до ч.1 ст.34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку здійснює ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб у разі отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та ліквідацію.
Так, згідно ч.6 ст.77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб у день отримання рішення Національного банку України про ліквідацію банку набуває прав ліквідатора банку та розпочинає процедуру його ліквідації відповідно до Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”.
Перелік підстав для віднесення банку до категорії неплатоспроможних наведений у ст.76 Закону України «Про банки і банківську діяльність».
Вказана норма права пов'язує віднесення банку до категорії неплатоспроможних із наявністю у його діяльності певних порушень, які не обов'язково полягають у неможливості виконати зобов'язання перед вкладниками.
Таким чином, ліквідація банку здійснюється з інших підстав та за іншою процедурою, ніж визнання юридичної особи банкрутом господарським судом у порядку, встановленому Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Господарським судам, згідно ст.12 ГПК України, підвідомчі справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником.
Такі майнові вимоги до Банку у позові відсутні.
Отже, суд враховує ті обставини, що позивачем у позові не зазначено щодо протиправності дій Банку по відшкодуванню коштів з рахунку, відкритого на ім'я позивача за відповідною угодою. Позивач по справі не подавав заяву та не є кредитором АТ “Імексбанк”, останній не є стороною по справі, справу про банкрутство не порушено.
З огляду на те, що відносно ПАТ «ІМЕКСБАНК» не порушено та, відповідно до ч.6 ст.77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», не могло бути порушено справу про банкрутство, суд робить висновок, що даний спір не належить до підвідомчості господарського суду.
Крім того, відповідно до частин першої та другої статті 3 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
ОСОБА_2 є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні. ОСОБА_2 є суб'єктом управління майном, самостійно володіє, користується і розпоряджається належним майном, вчиняючи стосовно нього будь-які дії (у тому числі відчуження, передача в оренду, ліквідація), що не суперечать законодавству та меті діяльності ОСОБА_2.
Таким чином, зважаючи на те, що ліквідація неплатоспроможних банків здійснюється ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до норм Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (а не через процедуру банкрутства), беручи до уваги суб'єктний склад сторін (якщо позивачем виступає фізична особа, а відповідачем ОСОБА_2, як суб'єкт владних повноважень, який здійснює владні управлінські функції), даний спір є публічно-правовим та належить до розгляду в порядку, визначеному КАС України.
Дослідивши наявні в справі письмові докази, оцінюючи рішення суб`єкта владних повноважень, суд виходить з приписів ч. 3 ст. 2 КАС України та доходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон), цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати ОСОБА_2 відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між ОСОБА_2, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції ОСОБА_2 щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.
Метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків. Відносини, що виникають у зв'язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами ОСОБА_2 та Національного банку України.
Статтею 3 Закону встановлено, що ОСОБА_2 є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Статтею 26 Закону визначено, що ОСОБА_2 гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. ОСОБА_2 відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення ОСОБА_2 банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада ОСОБА_2 не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів ОСОБА_2 в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» розроблено Положення про порядок відшкодування ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб, затверджене рішенням виконавчої дирекції ОСОБА_2 №14 від 09.08.2012 року (далі - Положення).
Статтею 27 Закону, розділом ІІІ Положення Уповноважена особа ОСОБА_2 протягом трьох днів з дня отримання ОСОБА_2 рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до ОСОБА_2 повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ОСОБА_2, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню ОСОБА_2 відповідно до п.4-6 ч.4 ст.26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.
Згідно ч. 5 ст. 27 Закону протягом шести днів з дня отримання ОСОБА_2 рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція ОСОБА_2 затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою ОСОБА_2 переліку вкладників. ОСОБА_2 публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання ОСОБА_2 рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Пунктом 4 розділу ІІІ Положення перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку. Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики ОСОБА_2, така сума відшкодування включається до Переліку.
Відповідно до пункту 5 Положення та 6 розділу III Положення про порядок відшкодування ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, перелік складається в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та подається до ОСОБА_2 на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом. Інформація про вкладника в Переліку має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства. Перелік на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) засвідчується підписом уповноваженої особи ОСОБА_2 та відбитком печатки банку, що ліквідується, на електронних носіях подається на CD-дисках у csv файлі. Протягом процедури ліквідації уповноважена особа ОСОБА_2 може надавати до ОСОБА_2 додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.
Згідно з пунктами 2, 3 Положення та 4 розділу IV Положення ОСОБА_2 складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ОСОБА_2, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр). Загальний Реєстр складається на паперових та електронних носіях. Загальний Реєстр на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) підписується відповідальною особою, яка його склала, та засвідчується підписом директора-розпорядника та відбитком печатки ОСОБА_2, на електронних носіях - на CD-дисках у csv файлі.
Виконавча дирекція ОСОБА_2 приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами та затверджує Загальний Реєстр протягом шести днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Виходячи з наведених законодавчих норм, процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає наступні етапи: складення уповноваженою особою ОСОБА_2 переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок ОСОБА_2; передача уповноваженою особою ОСОБА_2 сформованого переліку вкладників до ОСОБА_2; складення ОСОБА_2 на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру (Положення N 14); затвердження виконавчою дирекцією ОСОБА_2 Загального реєстру.
Таким чином, складання переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ОСОБА_2, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню відноситься виключно до повноважень Уповноваженої особи ОСОБА_2. Виконавчою дирекцією ОСОБА_2 затверджується реєстр вкладників відповідно до отриманого Переліку вкладників.
Як встановлено судом та вбачається з листа Уповноваженої особи ФГВФЛ на ліквідацію АТ «ІМЕКСБАНК» від 03.08.2016 року № 5097, яким було повідомлено, що на адресу Директора-розпорядника ФГВФО 29.02.2016 року за № 1143 було направлено лист «Про внесення змін до переліку вкладників, які мають право на отримання сум гарантованого відшкодування» з доданням змін до переліку вкладників на паперовому та електронному носіях, до якого було включено ОСОБА_1 (а.с. 17-18).
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 38 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”, Уповноважена особа ОСОБА_2 зобов'язана забезпечити збереження активів та документації банку. Протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа ОСОБА_2 зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті. Частиною 3 статті 38 визначені підстави визнання правочинів (у тому числі договорів) неплатоспроможного банку нікчемними.
Частиною 2 ст. 37 Закону (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) Уповноважена особа ОСОБА_2 має право, крім іншого, продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій; повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; звертатися до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення в разі виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій працівників банку або інших осіб стосовно банку.
Вирішуючи спір, суд враховує, що при складанні Загального реєстру, ОСОБА_2 використовує виключно інформацію, що наявна у переданому уповноваженою особою Переліку вкладників. Законодавство не покладає на ОСОБА_2 обов’язок враховувати під час затвердження Загального реєстру вкладників інші документи, окрім Переліку вкладників.
Також судом встановлено, що 16.01.2015 року на день поповнення Позивачем свого вкладу, для нього не діяло жодних обмежень щодо укладання та виконання договорів та здійснення банківських вкладів.
Постанова Національного банку України від 15.01.2015 року «Про віднесення ПАТ «Імексбанк» до категорії проблемних» також не містила обмежень для Позивача, оскільки не підлягала оприлюдненю та містила застереження тільки для працівників банку, мала на меті стабілізацію діяльності банку та відновлення його фінансового стану, також цією постановою прямо було передбачено здійснювати залучення коштів від фізичних осіб, однак в обсязі, що не перевищує обсягу таких операцій на дату прийняття цієї постанови (у розрізі валют), та за процентними ставками, не вищими, ніж середні по банківській системі.
Статтею 26 Закону визначено, що ОСОБА_2 гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. ОСОБА_2 відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення ОСОБА_2 банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада ОСОБА_2 не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Одним із головних принципів адміністративного судочинства, відповідно до ст. 7 КАС України є принцип верховенства права. Відповідно до ст. 3 Конституції України та ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права.
В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.
Перевіряючи обґрунтованість та законність дій та рішень суб'єкта владних повноважень, суд враховує наведене нормативне регулювання та вимоги частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
За своєю правовою природою бездіяльність – це як пасивна форма поведінки особи, що полягає у не вчиненні нею конкретних дій, які вона повинна була і могла вчинити в даних конкретних умовах; так і характеризується свідомим і вольовим актом поведінки особи.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про допущення ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб бездіяльності щодо незатвердження реєстру вкладників АТ «ІМЕКСБАНК», які мають право на отримання гарантованого відшкодування за вкладом за рахунок ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб, в частині, що стосується позивача.
Разом з тим, позивач просить визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб щодо невиплати в повному обсязі суми гарантованого відшкодування та зобов'язати ОСОБА_2 виплатити таке відшкодування.
Згідно з ч.2 ст.11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять, тому суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог для повного захисту прав позивача та задовольнити позов шляхом визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання ОСОБА_2 затвердити додатковий перелік вкладників в частині затвердження у переліку вкладників позивача.
Щодо зобов’язання ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб здійснити в повному обсязі виплату ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1) суми гарантованого відшкодування за договором №530001984 від 16.01.2015 року про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20.01.2014 року, як особі, на яку поширюється відшкодування коштів за вкладом в порядку, передбаченому Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», суд вважає відмовити в цій частині, виходячи з наступного.
07.02.2017 року до ГСУ НП України надійшло клопотання Уповноваженої особи ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ІМЕКСБАНК» від 01.02.2017 року за №217 про звернення до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, а саме рахунків 361 фізичних осіб відкритих у ПАТ «ІМЕКСБАНК», на яких безпідставно сформовані суми грошових коштів на загальну суму 55000000,00 грн., які є засобом вчинення злочину, оскільки дають можливість незаконно заволодіти грошовими коштами ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб у вигляді відшкодування, а отже, прямо використовуються для вчинення кримінального правопорушення.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 14.02.2017 року у справі № 757/8557/17-к4 накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунках 361 фізичних осіб, відкритих у ПАТ «ІМЕКСБАНК», заборонивши видаткові операції та/або інше їх використання, з наданням письмової інформації про суму коштів, на які накладено арешт на час надання ухвали для виконання, в тому числі на рахунку позивача.
Суд зазначає, що Позивачем не надано рішення, яке набрало законної сили, щодо скасування Ухвали Печерського районного суду м. Києва від 14.02.2017 року у справі № 757/8557/17-к4, повністю або в частині, що стосується ОСОБА_1, отже ОСОБА_2 гарантування на час розгляду справи позбавлений обов’язку щодо виплати позивачу коштів, що знаходяться на рахунку, відкритому у ПАТ «ІМЕКСБАНК», що перебувають під арештом за рішенням суду.
Частиною 1 статті 6 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 69 та ч. 1 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визначаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне , що згідно з приписами ч.3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Як передбачено ст. 20 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», кошти ОСОБА_2 не включаються до Державного бюджету України, не підлягають вилученню і можуть використовуватися ОСОБА_2 виключно для передбачених цим Законом цілей.
Водночас, ст. 2 Бюджетного кодексу України визначено, що бюджетне асигнування - це повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов'язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження; бюджетне призначення - повноваження головного розпорядника бюджетних коштів, надане цим Кодексом, законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), яке має кількісні, часові і цільові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування.
Державною казначейською службою України у листі 8-08/450-16374 від 29.09.2016 р. зазначено, що ОСОБА_2 гарантування не зареєстрований в Єдиному реєстрі розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів, що формується згідно з порядком, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 22.12.2011 р. № 1691.
Таким чином, ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб не отримує бюджетні асигнування, тому суд вважає за можливе стягнути судовий збір на користь позивача з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 128, 158-163 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб, за участю 3-ї особи - Уповноваженої особи ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ІМЕКСБАНК» ОСОБА_3 – задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб щодо незатвердження реєстру вкладників АТ «ІМЕКСБАНК», які мають право на отримання гарантованого відшкодування за вкладом за рахунок ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб, в частині, що стосується ОСОБА_1 за договором №530001984 від 16.01.2015 року про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20.01.2014 року.
Зобов’язати ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб затвердити зміни до Загального переліку вкладників в частині відомостей про ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в АТ «ІМЕКСБАНК» за рахунок ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб, на підставі договору №530001984 від 16.01.2015 року про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу(депозиту) від 20.01.2014 року.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1000 (одна тисяча) гривень.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.
Суддя Бутенко А.В.
