КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду
29 листопада 2017 року № 810/3210/17
Київський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів головуючого судді Кушнової А.О., суддів Лисенко В.І. та Панової Г.В., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В. розглянув у порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи за позовом Державного підприємства “Дослідне господарство “Оленівське” Національного наукового центру “Інститут механізації та електрифікації сільського господарства” до Києво-Святошинської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області та Державної фіскальної служби України про визнання відмови протиправною, визнання протиправним та скасування рішення та зобов’язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Державне підприємство “Дослідне господарство “Оленівське” Національного наукового центру “Інститут механізації та електрифікації сільського господарства” з позовом до Києво-Святошинської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, в якій (з урахуванням уточнюючого адміністративного позову) позивач просить суд:
- визнати протиправною відмову відповідача 1 у неприйнятті як податкової звітності “загальну” декларацію платника єдиного податку четвертої групи №9024137657 від 20.02.2017, відомості про наявність земельних ділянок №9024137617 від 20.02.2017, розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва №9024137644 від 20.02.2017, “звітну” декларацію платника єдиного податку четвертої групи №9024137597 від 20.02.2017, відомості про наявність земельних ділянок №9024137708 від 20.02.2017, розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва №9024137553 від 20.02.2017;
- вважати поданими “загальну” декларацію платника єдиного податку четвертої групи №9024137657 від 20.02.2017, відомості про наявність земельних ділянок №9024137617 від 20.02.2017, розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва №9024137644 від 20.02.2017, “звітну” декларацію платника єдиного податку четвертої групи №9024137597 від 20.02.2017, відомості про наявність земельних ділянок №9024137708 від 20.02.2017, розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва №9024137553 від 20.02.2017 датою їх отримання податковим органом 20.02.2017 р.;
- зобов’язати Києво-Святошинську об’єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Київській області зареєструвати “загальну” декларацію платника єдиного податку четвертої групи №9024137657 від 20.02.2017, відомості про наявність земельних ділянок №9024137617 від 20.02.2017, розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва №9024137644 від 20.02.2017, “звітну” декларацію платника єдиного податку четвертої групи №9024137597 від 20.02.2017, відомості про наявність земельних ділянок №9024137708 від 20.02.2017, розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва №9024137553 від 20.02.2017;
- визнати протиправним виключення позивача з Реєстру платників єдиного податку та скасувати рішення Києво-Святошинської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про виключення позивача з Реєстру платників єдиного податку;
- зобов’язати ДФС України поновити позивача в Реєстрі платників єдиного податку з 20.02.2017 року.
Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 28.09.2017 відкрито провадження в адміністративній справі №810/3210/17, витребувано докази по справі від сторін, закінчено підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.11.2017 залучено в якості відповідача по справі Державну фіскальну службу України.
06.11.2017 на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про здійснення розгляду справи у порядку письмового провадження, до якого було додано клопотання про поновлення строку подачі адміністративного позову, у якому позивач просить суд поновити строк звернення до адміністративного суду за позовом до Києво-Святошинської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання відмови у наданні статусу платника єдиного податку четвертої групи неправомірною.
Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 1 статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Отже, Кодексом адміністративного судочинства України встановлений шестимісячний строк, який є загальним строком, для звернення особи до суду для захисту порушених прав, свобод та інтересів.
Як вбачається з позовної заяви, предметом позову є, зокрема, оскарження відмови відповідача-1 у неприйнятті як податкової звітності “загальної” декларації №9024137657 від 20.02.2017, відомостей про наявність земельних ділянок №9024137617 від 20.02.2017, розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва №9024137644 від 20.02.2017, “звітної” декларації платника єдиного податку четвертої групи №9024137597 від 20.02.2017, відомостей про наявність земельних ділянок №9024137708 від 20.02.2017, розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва №9024137553 від 20.02.2017 та рішення «Про відмову переходу платника на єдиний податок четвертої групи» від 22.02.2017 №26/10-13-10-24-12-08.
Судом встановлено, що відмова у прийнятті вищевказаної податкової звітності, яка була оформлена листом «Про відмову у прийнятті податкової звітності» від 22.02.2017 №25/10-13-10-24-12-13 та рішення «Про відмову переходу платника на єдиний податок четвертої групи» від 22.02.2017 №26/10-13-10-24-12-08 були отримані позивачем 28.02.2017.
Отже, звернувшись до Київського окружного адміністративного суду 25.09.2017 з даною позовною заявою, позивачем було пропущено встановлений Кодексом адміністративного судочинства України шестимісячний строк.
Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку подачі адміністративного позову, позивач зазначив про те, що Державне підприємство “Дослідне господарство “Оленівське” Національного наукового центру “Інститут механізації та електрифікації сільського господарства” не мало можливості своєчасно звернутись до суду з позовною заявою, оскільки головний бухгалтер підприємства ОСОБА_1, яка отримала відмову контролюючого органу в прийняті податкової звітності та спірне рішення, та у якої знаходилась вся бухгалтерська документація, що стосується спірних відносин, у період з 24.02.2017 по 23.06.2017 перебувала на лікарняному.
Позивач зазначив, що після виходу на роботу головним бухгалтером підприємства ОСОБА_1 були вчинені дії щодо підтвердження статусу позивача як платника єдиного податку четвертої групи, зокрема, подано відповідний запит відповідачу-1.
Крім того, позивач зазначив, що тільки після отримання 22.08.2017 відповіді Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області на запит, позивач звернувся з даним позовом до суду, з приводу чого суд зазначає наступне.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що наказом Державного підприємства “Дослідне господарство “Оленівське” Національного наукового центру “Інститут механізації та електрифікації сільського господарства” від 15.02.2007 б/н бухгалтера ОСОБА_1 було призначено на посаду головного бухгалтера з 15 лютого 2007 року.
Судом встановлено, що головний бухгалтер ОСОБА_1 у період з 24.02.2017 по 23.06.2017 перебувала на лікарняному, що підтверджується наступними листками непрацездатності:
- №036083 від 06.03.2017 (строк звільнення від роботи за хворобою з 24.02.2017 по 06.03.2017);
- №031068 від 07.03.2017 (строк звільнення від роботи за хворобою з 07.03.2017 по 05.04.2017);
- №955958 від 06.04.2017 (строк звільнення від роботи за хворобою з 06.04.2017 по 03.05.2017);
-№691369 від 04.05.2017 (строк звільнення від роботи за хворобою з 04.05.2017 по 31.05.2017);
- №691846 від 31.05.2017 (строк звільнення від роботи за хворобою з 01.06.2017 по 23.06.2017).
З матеріалів справи слідує, що позивач звернувся до Фастівського відділення Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області із листом від 17.07.2017 вих.№27, в якому просив контролюючий орган надати інформаційну довідку про стан розрахунків з бюджетом станом на 31.12.2016: з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), у тому числі: з податку на додану вартість за операціями із зерновими і технічними культурами; з податку на додану вартість за операціями із продукцією тваринництва; з податку на додану вартість за операціями з іншою сільськогосподарськими товарами/ послугами.
Києво-Святошинська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області листом від 18.08.2017 №5155/10/10-13-10-24-07-29 повідомила позивачу про те, що відповідно до інформаційної системи органів ДФС «Податковий блок», станом на 31.12.2016 на рахунок податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (код платежу 14010100) обліковується переплата в сумі 94,95 грн.
Станом на 31.12.2016 на рахунку податку на додану вартість сільськогосподарських підприємств за операціями з сільськогосподарськими товарами/послугами (код платежу 14010901) обліковується 0,00 грн.
Станом на 31.12.2016 на рахунку податку на додану вартість сільськогосподарських підприємств за операціями із зерновими і технічними культурами (код платежу 14011001) обліковується переплата в сумі 8919,93 грн.;
Станом на 31.12.2016 на рахунку податку на додану вартість сільськогосподарських підприємств за операціями з продукцією тваринництва (код платежу 14011101) обліковується податковий борг у сумі 0,31 грн.
Отже , матеріали справи свідчать про те, що головний бухгалтер Державного підприємства “Дослідне господарство “Оленівське” Національного наукового центру “Інститут механізації та електрифікації сільського господарства” ОСОБА_1 у період з 24.02.2017 по 23.06.2017 перебувала на лікарняному.
При цьому, судом встановлено, що надалі позивачем вчинялись дії щодо з’ясування обставин, які зумовили відмову контролюючого органу у прийнятті податкової звітності Державного підприємства “Дослідне господарство “Оленівське” Національного наукового центру “Інститут механізації та електрифікації сільського господарства” як платника єдиного податку четвертої групи та прийняття ним рішення «Про відмову переходу платника на єдиний податок четвертої групи» від 22.02.2017 №26/10-13-10-24-12-08.
Принцип юридичної визначеності та “право на суд” заявника, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Законом України № 475/97-ВР від 17.07.97, полягає в тому, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним та підлягає дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, й щодо строків звернення до суду за захистом порушеного права. Норми, що регулюють строки подачі адміністративного позову, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. У той же час такі норми та їх застосування не повинні перешкоджати учасникам провадження використовувати доступні засоби захисту, в тому числі й у разі наявності певних обставин, які зумовили порушення встановлених процесуальних строків.
Така позиція була зазначена Європейським судом з прав людини у справі “Пономарьов проти України” від 03.04.2008.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі Bellet v. France зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
У той же час, як випливає з рішення Європейського Суду з прав людини у справі Іліан проти Туреччини, правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.
Аналізуючи в сукупності вищевикладене та приймаючи до уваги направлення позивачем в межах строку звернення до суду запиту до контролюючого органу щодо отримання інформації про стан розрахунків з бюджетом, отримання відповіді на поданий запит, та знаходження головного бухгалтера тривалий час на лікарняному, з метою недопущення обмеження права позивача на судовий захист, суд визнає поважними причини пропуску строку на звернення до суду з позовом про визнання відмови протиправною, визнання протиправним та скасування рішення та зобов’язання вчинити певні дії, зобов’язання вчинити дії та скасування рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 99,100, 160, 165 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
1.Визнати поважними причини пропуску Державним підприємством “Дослідне господарство “Оленівське” Національного наукового центру “Інститут механізації та електрифікації сільського господарства” строку на звернення до суду з позовом про зобов’язання вчинити дії та скасування рішення.
2. Копію ухвали надіслати (видати) особам, які беруть участь у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та не підлягає окремому оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути викладені в апеляційній чи касаційній скарзі на прийняте по суті рішення.
Головуючий суддя Кушнова А.О.
Судді Лисенко В.І.
ОСОБА_2
