У Х В А Л А
про забезпечення позову
09 січня 2018 року справа № 813/116/18
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Гулика А.Г.,
розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ОККО -Схід» про забезпечення позову у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОККО -Схід» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування наказу, -
в с т а н о в и в:
товариство з обмеженою відповідальністю «ОККО-Схід» звернулося до суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, в якому просить суд, визнати протиправним та скасувати наказ від 29.12.2017 №2932 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки» ТзОВ «ОККО-Схід» код ЄДРПОУ 37776078 з питань правильності обчислення та сплати акцизного податку при реалізації пального за період з 01.01.2015 по 31.12.2016.
Представник позивача подав до суду заяву про забезпечення позову, в якому просить суд вжити заходи забезпечення позову, шляхом зупинення дії наказу відповідача №2932 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки» від 29.12.2017. Заява обґрунтована тим, що відповідач не дотримався встановлених нормами Податкового кодексу України умов та порядку прийняття рішення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, а саме, наказом від 29.12.2017 №2932 відповідач призначив проведення документальної позапланової перевірки без попереднього витребування у ТзОВ «ОККО-Схід» пояснень та їх документального підтвердження щодо обставин, які свідчать про недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків з акцизного податку за період з 01.01.2015 по 31.12.2016. При цьому, обов’язковість надіслання письмового запиту відповідачем, як умова призначення перевірки, передбачена п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, який в оскарженому наказі №2932 від 29.12.2017 зазначений правовою підставою для проведення перевірки ТзОВ «ОККО-Схід». Крім того, позивач посилається на те, що відповідач призначив перевірку з порушенням норм абз. 2 п.78.2. ст.78 Податкового кодексу України, якою регламентовано імперативну заборону повторного проведення документальної позапланової перевірки, передбаченої, зокрема, п. п.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, у разі, якщо питання, які є предметом такої перевірки, охоплені під час попередньої перевірки платника податків. Враховуючи те, що початок проведення документальної невиїзної перевірки не передбачає процедури допуску до перевірки, позивач зазначає, що ТзОВ «ОККО-Схід» як платник податку, не в змозі висловити свою незгоду із правомірністю призначення перевірки, до моменту її проведення шляхом недопуску до такої перевірки. Таким чином, позивач вважає, що право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю ТзОВ «ОККО-Схід» може реалізувати лише шляхом застосування судом заходів забезпечення позову та зупинення дії оскарженого наказу, оскільки початок проведення документальної невиїзної перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні перевірки, що унеможливить виконання рішення суду про задоволення судом позову ТзОВ «ОККО-Схід» про визнання протиправним та скасування наказу. Вказане рішення суду не призведе до відновлення порушеного права позивача. Крім того, реалізація податковим органом своїх функцій податкового контролю шляхом проведення невиїзної документальної перевірки може також призвести до чергового порушення прав та інтересів позивача, а саме до нарахування податкових зобов’язань, для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Відповідно до положень ч.1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що така заява підлягає задоволенню повністю, виходячи з такого.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.
Відповідно до ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені вказаною статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Нормами ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, та застосовує його з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31.07.2003 у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ОСОБА_1 проти Нідерландів, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст.13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Конституційний Суд України у п.9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголосив на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
У листі Вищого адміністративного суду України від 24.12.2010 № 1844/11/13-10 зазначено, що у разі очевидної наявності ознак протиправності наказу про призначення позапланової перевірки, адміністративні суди не позбавлені права вжити заходів забезпечення позову у вигляді заборони вчиняти певні дії, зокрема, заборонити до вирішення спору по суті проведення відповідної перевірки.
З огляду на викладене, законодавець визначив достатньою та самостійною підставою для вжиття заходів забезпечення позову встановлення судом очевидності ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень саме на стадії розгляду заяви про вжиття таких заходів (зокрема, заборонити до вирішення спору по суті проведення відповідної перевірки). Водночас, встановлення таких обставин не буде вирішенням спору по суті.
Встановлені главою 8 розділу II Податкового Кодексу України правила щодо призначення та проведення перевірок є законодавчими гарантіями дотримання прав платників податків під час здійснення контролюючими органами контролю за дотриманням вимог податкового та іншого законодавства в процесі адміністрування податків і зборів. Відповідні гарантії спрямовані на забезпечення нормального перебігу господарської діяльності платників податків, а так само на надання можливості платникові податків висловити свою незгоду із неправомірним, на його думку, проведенням контрольних заходів щодо такого платника.
Лише дотримання контролюючим органом встановлених умов та порядку прийняття контролюючим органом рішень про проведення перевірок може бути належною підставою наказу про проведення перевірки (аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України у справі № 21-425а/14).
Суд встановив, що 29.12.2017 Офіс великих платників податків ДФС видав наказ №2932 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки» ТзОВ «ОККО-Схід» з питань правильності обчислення та сплати акцизного податку при реалізації пального за період з 01.01.2015 по 31.12.2016.
Разом з тим, згідно з наказом Офісу великих платників податків ДФС від 28.02.2017 №395 призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки з питань правильності обчислення та сплати акцизного податку при реалізації пального за період з 01.01.2015 по 31.12.2016 за місцем розташування товариства з обмеженою відповідальністю «ОККО-Схід». Наказом відповідача від 30.08.2017 №1881 «Про поновлення строків проведення документальної позапланової виїзної перевірки» поновлено строки проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «ОККО-Схід» (код ЄДРПОУ 37776078) з питань правильності обчислення та сплати акцизного податку при реалізації пального за період з 01.01.2015 по 31.12.2016, починаючи з 04.09.2017 на 3 робочих дні. Наказом від 06.09.2017 №1925 Офісом великих платників податків ДФС продовжено терміни проведення зазначеної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «ОККО-Схід» на 10 робочих днів, а наказом від 11.09.2017 №1963 Офісом великих платників податків ДФС зупинено строки проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «ОККО-Схід», яка розпочата відповідно до наказу відповідача від 28.02.2017 №395.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 20.11.2017 у справі №813/3110/17 позовну заяву ТзОВ «ОККО-Схід» до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправними та скасування наказів в частині щодо визнання протиправним та скасування наказу від 28.02.2017 №395 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки» залишено без розгляду. Ухвала набрала законної сили. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 20.11.2017 у зазначеній справі визнано протиправним та скасовано наказ Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 30.08.2017 №1881 «Про поновлення строків проведення документальної позапланової виїзної перевірки». Вказана постанова суду не набрала законної сили.
Таким чином, накази відповідача №395 від 28.02.2017 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки» та №1881 від 30.08.2017 «Про поновлення строків проведення документальної позапланової виїзної перевірки» станом на 29.12.2017 є чинними, перевірка не завершена. Питання зазначеної перевірки охоплюють предмет перевірки, призначеної наказом відповідача від 29.12.2017 №2932.
Відповідно, подальші дії, пов'язані з реалізацією оскарженого наказу №2932 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки» від 29.12.2017 свідчать про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам ТзОВ «ОККО-Схід» до ухвалення рішення у справі.
З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в справі, а тому існують підстави для вжиття заходів забезпечення позову.
Суд зазначає, що реалізація податковим органом своїх функцій податкового контролю шляхом проведення невиїзної документальної позапланової перевірки може також призвести до порушення прав та інтересів позивача, а саме до нарахування податкових зобов'язань.
Суд також враховує і те, що початок проведення документальної невиїзної перевірки не передбачає процедури допуску до перевірки, а тому позивач, не в змозі буде висловити свою незгоду із правомірністю призначення перевірки, до моменту її проведення шляхом недопуску до такої перевірки. При цьому, початок проведення документальної невиїзної перевірки знівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні перевірки, що унеможливить виконання рішення суду в разі задоволення судом позову ТзОВ «ОККО-Схід» про визнання протиправним та скасування наказу.
З урахуванням викладеного, суд дійшов до переконання про існування передбачених частиною першою статті 150 КАС України підстав для вжиття заходів забезпечення позову.
Інститут забезпечення позову передбачає вжиття судом до вирішення спору визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання в майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
Одним із способів забезпечення позову є передбачене ч.1 ст. 151 КАС України зупинення дії індивідуального акта.
Разом з цим, суд зазначає, що вжиття судом заходів забезпечення позову жодним чином не вплине на можливість реалізації податковим органом його контролюючих функцій після розгляду справи по суті.
Тому, ухвала суду про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення не скасовує чинність останнього, не змінює обсягу прав та обов'язків сторін у спорі, а лише тимчасово забороняє застосування передбачених таким актом заходів до вирішення спору по суті.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
З огляду на вказане, суд вважає за необхідне зупинити дію наказу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 29.12.2017 №2932 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки» до набрання законної сили судовим рішенням у справі.
Керуючись ст.ст. 150, 154, 243, 248 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В :
заяву позивача про забезпечення позову задовольнити повністю.
Зупинити дію наказу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 29.12.2017 №2932 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки» до набрання законної сили судовим рішенням у справі.
Ухвалу суду про забезпечення позову допустити до негайного виконання.
Ухвала суду може бути оскаржена через Львівський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст ухвали суду складений і підписаний 09 січня 2018 року.
Суддя А.Г. Гулик
