УХВАЛА
19 лютого 2018 року
Київ
справа №815/2255/16
адміністративне провадження №К/9901/6761/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
головуючого - Бевзенка В.М.,
суддів: Данилевич Н.А., Шарапи В.М.
розглянувши у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання протиправними дій щодо складення акта арешту і опису майна, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2016 року (суддя-доповідач Стас Л.В., судді Турецька І.О. та Косцова І.П.), -
в с т а н о в и в :
У травні 2016 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, в якому просила: визнати протиправними дії Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області щодо складання акту опису і арешту майна від 17 квітня 2015 року, складеного відповідно до постанови ВП №45925604, вилучення автомобілю марки LEXUS RX-300, 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3, номер шасі(кузова) НОМЕР_2 та передачі третім особам на відповідальне зберігання.
Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 у визначений законом спосіб набула права власності на автотранспортний засіб марки LEXUS RX-300, 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер шасі (кузова) НОМЕР_2, проте державний виконавець Хлєбников О.В. здійснив дії з вилучення вказаного автотранспортного засобу та передав його третім особам з порушенням норм чинного законодавства України.
Одеським окружним адміністративним судом постановою від 26 травня 2016 року (суддя Тарасишина О.М.) задоволено повністю позовні вимоги ОСОБА_1
Ухвалюючи постанову від 26 травня 2016 року Одеський окружний адміністративний суд виходив з того, що предметом розгляду вказаної справи є перевірка правомірності дій відповідача при проведенні опису й арешту майна та складання акту від 17 квітня 2015 року, які суперечать положенням Закону України від 21 квітня 1999 року № 606 -ХІУ «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент винесення оскаржуваної постанови), оскільки описано та накладено арешт на майно, яке не належало боржнику за виконавчим провадженням.
Одеський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 04 серпня 2016 року апеляційну скаргу Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області задовольнив частково.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 травня 2016 року -скасував, а провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання протиправними дій щодо складення акта арешту і опису майна - закрив.
Приймаючи ухвалу від 04 серпня 2016 року Одеський апеляційний адміністративний суд виходив з того, що цей спір має розглядатися у порядку цивільного судочинства.
У своїй касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2016 року, а справу направити до того ж суду для продовження розгляду.
Касаційна скарга позивача вмотивована тим, що апеляційний суд помилково скасував постанову суду першої інстанції, оскільки позивачу ухвалою апеляційного суду Одеської області від 18 грудня 2015 року вже було роз'яснено право на звернення з вказаним позовом до адміністративного суду, що й було зроблено позивачем.
Крім того, позивач зазначає, що нею було заявлено вимогу саме про визнання протиправними дій відповідача, а не про відновлення порушених прав.
22 січня 2018 року касаційна скарга ОСОБА_1 надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах, яка ухвалою судді-доповідача від 01 лютого 2018 року прийнята до провадження та 16 лютого 2018 року призначена до розгляду у письмовому провадженні.
Відповідно до ч. 6 ст. 346 КАС України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
Згідно з ч. 1, 4 ст. 347 КАС України питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.
Про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із викладенням мотивів необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у рішенні, визначеному в ч. 1-4 ст. 346 цього Кодексу, або із обґрунтуванням підстав, визначених у ч. 5 або ч. 6 ст. 346 цього Кодексу.
За таких обставин та враховуючи що ОСОБА_1 оскаржує рішення апеляційного суду з підстав порушення правил предметної юрисдикції, що відповідно до ч. 6 ст. 346 КАС України є безумовною підставою передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді дійшла висновку про наявність підстав для передачі справи № 815/2255/16 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Керуючись статтями 346-347 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у х в а л и в:
Справу № 815/2255/16 за позовом ОСОБА_1 до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання протиправними дій щодо складення акта арешту і опису майна передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.
Головуючий В.М. Бевзенко
Судді Н.А. Данилевич
В.М. Шарапа
