Справа №303/7065/17
2/303/367/18
Номер стат. звіту - 38
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 квітня 2018 року м.Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
в особі головуючого-судді Куцкір Ю.Ю.
при секретарі Штець І.І.
з участю позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3
представника відповідача ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Мукачево цивільну справу за позовом ОСОБА_1, індекс 89600, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_1 Б кв.65 до ОСОБА_5, індекс 89600, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_2, вул. гр.ОСОБА_6, буд.94 та ОСОБА_3, індекс 89600, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5 та ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Позов мотивує тим, що 26.12.2016 року помер її батько ОСОБА_7, що стверджується свідоцтвом про смерть. Факт родинних стосунків з померлим підтверджується свідоцтвом про її народження, копією свідоцтва про шлюб, а також експертним висновком. Після смерті її батька ОСОБА_7 відкрилася спадщина, яка складається з житлового будинку №94 по вул. графа ОСОБА_6 в м.Мукачево. На випадок своєї смерті її батько заповіту не залишив. Спадкоємцями першої черги по закону є вона ОСОБА_1 тобто донька спадкодавця, дружина спадкодавця ОСОБА_5 та син ОСОБА_3. В установлений законом строк - ще до спливу шестимісячного строку для прийняття спадщини, а саме на початку червня місяця 2017 року вона звернулася в нотаріальну контору з усіма документами для подання заяви про прийняття нею спадщини після смерті батька ОСОБА_7. Після перевірки її документів нотаріус повідомив їй, що її документи не в порядку і в неї не прийняли заяву про прийняття спадщини. Причина була в тому, що в її свідоцтві про народження прізвище її батька було зазначено як ОСОБА_8. В свідоцтві про шлюб її батьків прізвище батька було зазначено також ОСОБА_8. Їй прийшлося звертатися із запитами до архівних установ і чекати довго відповіді. В кінці вересня 2017 року вона отримала експертний висновок про те, що розбіжності у написанні прізвища її батька виникли внаслідок неоднозначної мотивації походження прізвища або неусталеності правил і принців міжмовного перетворення в ситуації контактного білінгвізму. Після одержання експертного висновку вона зразу ж звернулася в нотаріальну контору де їй повідомили, що ОСОБА_3 подав заяву про прийняття спадщини, і що їй не потрібно звертатися до суду, якщо він надасть письмову згоду. Вона не звернулася зразу до суду тому, що відповідачі по справі обіцяли надати письмову згоду на подання заяви про прийняття спадщини. Про те, на неодноразові виклики до нотаріальної контори відповідачі по справі не з’являлися. Станом на сьогоднішній день така письмова заява відсутня. Саме тому, 12.12.2017 року нотаріусом їй було надано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, так як вона звернулася в нотаріальну контору з пропуском шестимісячного строку для прийняття спадщини. Вона вважає, що шестимісячний строк для прийняття спадщини пропущений з поважних причин - наявність розбіжностей в документах. Факт прийняття спадщини відповідачами по справі стверджується тим, що її мати - ОСОБА_5 на день смерті ОСОБА_7 проживала з ним постійно та не подавала в нотаріальну контору заяву про відмову від спадщини. ОСОБА_3 прийняв спадщину, так як він в установлений законом строк подав заяву в нотаріальну контору про прийняття спадщини і не відмовився від прийняття спадщини.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала та просила суд задоволити його з підстав зазначених в позові і пояснила суду, що після смерті її батька ОСОБА_7 відкрилася спадщина на частину будинку №94 по вул. графа ОСОБА_6 в м.Мукачево. В червні місяці 2017 року вона зверталася в нотаріальну контору, щоб подати заяву про прийняття спадщини, але нотаріусом їй було відмовлено у зв’язку з тим, що були розбіжності у прізвищі її батька, а саме у її свідоцтві про народження його було зазначено, як ОСОБА_8. Після цього, вона зверталася із заявою до архівної установи щодо прізвища батька.
Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов також підтримала та просила суд задоволити його з підстав зазначених в позові.
Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з’явилася, про час та місце судового розгляду повідомлялася належним чином, про причину неявки суд не повідомила.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнав та просив суд відмовити в його задоволенні, пояснивши суду, що позов є безпідставним та таким, що не підлягає до задоволення.
Представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні позов також не визнав та просив суд відмовити в його задоволенні, пояснивши суду, що позов є безпідставним та не обґрунтованим, так як підстава на яку посилається позивач щодо пропуску нею строку з поважних причин не відповідає дійсності, оскільки їй нічого не заважало подати заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Також пояснив, що позивач ОСОБА_1 посилається на те, що в документах, які вона надала нотаріусу були розбіжності у прізвищі її померлого батька, але це не є перешкодою у зверненні до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.
Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні показав суду, що ОСОБА_1 є його жінкою і наскільки пам’ятає на початку червня 2017 року ходив разом із жінкою до нотаріуса, але заяву про прийняття спадщини жінка не подала, так як не було повного пакету документів. Також пояснив, що дійсно у прізвищі батька жінки були розбіжності і тому його жінка у зв’язку з цим звернулася до архівної установи. Пояснив також, що його жінка ОСОБА_1 десь приблизно за місяць до червня 2017 року ходила до нотаріальної контори в якій їй повідомили, що відповідач ОСОБА_3 подав заяву про прийняття спадщини після смерті батька.
Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні показала суду, що вона разом з відповідачем ОСОБА_3 29.03.2017 року ходили до нотаріальної контори, в якій відповідач подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини після смерті батька. Також показала, що після подачі заяви про прийняття спадщини, нотаріус пояснив відповідачу, що для оформлення спадщини необхідно почекати шість місяців, так як із заявами про прийняття спадщини можуть звернутися і інші спадкоємці.
Суд заслухавши вступне слово учасників справи та дослідивши представлені письмові докази в справі, прийшов до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено та підтверджується належними у справі доказами, що згідно Свідоцтва про одруження серії III-УР №091712 виданого 22.08.1961 року ОСОБА_8 одружився 22.08.1961 року з ОСОБА_11, після реєстрації одруження останній присвоєно прізвище ОСОБА_8.
Відповідно до Свідоцтва про укладення шлюбу серії I-ФМ №397448 виданого 27.08.1983 року ОСОБА_9 уклав шлюб 27.08.1983 року з ОСОБА_12, після реєстрації одруження останній присвоєно прізвище ОСОБА_9.
Згідно Свідоцтва про народження серії IV-УР №1297909 виданого 16.11.1962 року ОСОБА_13 народилася 05.11.1962 року і батьками її є ОСОБА_8 та ОСОБА_14.
Відповідно до Свідоцтва про смерть серії I-ФМ №218939 виданого 27.12.2016 року ОСОБА_7 помер 26.12.2016 року.
Відповідно до Експертного висновку №056/1081-m від 14.09.2017 року встановлено, що з урахуванням зазначеного прізвища “Карпинець” та “Карпінець” попри розбіжності в документах, наданих для експертизи, а також в інших документах зазначених осіб є ідентичними. Розбіжності виникли внаслідок неоднозначної мотивації походження прізвища або неусталеності правил і принципів міжмовного перетворення в ситуації контактного білінгвізму.
Згідно Постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії №445/02-31 від 12.12.2017 року ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок №94 по вулиці Графа фон ОСОБА_6, в м.Мукачево, який належав померлому 26.12.2017 року ОСОБА_7, оскільки у відповідності до ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини у строк встановлений ст.1270 ЦК України, чого не було зроблено спадкоємцем, а тому ОСОБА_1 пропустила строк для прийняття спадщини.
У відповідності до довідки №2-020092 від 05.01.2017 року виданої ТОВ “І.Т.В. Сервіс ОСОБА_15” встановлено, що в м.Мукачево по вул.Графа фон ОСОБА_6, 94 на час смерті ОСОБА_7, який помер 26.12.2016 року була зареєстрована та проживала його дружина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4.
Відповідно до Свідоцтва про народження серії I-ЯК №189939 виданого 15.05.1967 року ОСОБА_16 народився 10.05.1967 року і батьками його є ОСОБА_8 та ОСОБА_14.
Відповідно до Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №47260732 від 29.03.2017 року до спадкового реєстру було внесено реєстраційний запис, параметрами якого є реєстрація спадкової справи №60452762, спадкодавець ОСОБА_7.
Згідно Архівної довідки №П-2427/01-25 від 14.08.2017 року виданої Державним архівом Закарпатської області зазначено, що в документах архіву є дані про те, що ОСОБА_7 народився 04 січня 1938 року, про що в книгу реєстрації актів про народження м.Мукачево внесено відповідний запис №13.
У відповідності до листа №204/01-16 від 04.04.2018 року наданого державним нотаріусом Мукачівської державної нотаріальної контори ОСОБА_15 зазначається, що в Мукачівській державній нотаріальній конторі 29 березня 2017 року заведена спадкова справа за №69/2017 року на підставі заяви про прийняття спадщини за законом від сина померлого ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_5. Також спадкоємницею до майна померлого є його дружина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка прийняла спадщину фактично, оскільки проживала та була зареєстрована на момент смерті з померлим. 12.12.2017 року доньці спадкодавця ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, була винесена Постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії, у зв’язку з пропущеним строком для прийняття спадщини після смерті її батька 26.12.2016 року ОСОБА_7, так як вона не проживала постійно із спадкодавцем та не подала заяву про прийняття спадщини у визначений законом строк.
Правовідносини між сторонами регулюються Цивільним кодексом України.
У відповідності до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.1, 2 та ч.3 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
У відповідності до ч.1 ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно до ч.1 ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
У відповідності до ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно ч.1, 2 та 3 ст.1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщин. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
У відповідності до Постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року №7 “Про судову практику у справах про спадкування”, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Суд приходить до висновку, що не однакове зазначення прізвища батька позивача в офіційних документах не є істотними та непереборними труднощами, які перешкоджають звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. А тому, суд приходить до висновку, що у позивача не було поважних причин, які перешкоджали йому у визначений законодавством шестимісячний строк звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.
Також в судовому засіданні позивач ОСОБА_1 зазначила, що вона в червні місяці 2017 року зверталася в нотаріальну контору, щоб подати заяву про прийняття спадщини, а свідок ОСОБА_9 показав, що його жінка ОСОБА_1 десь приблизно за місяць до червня 2017 року також ходила до нотаріальної контори, щоб подати заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до роз’ярення абз. 6 п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 “Про судову практику в справах про спадкування” поважними можуть визнаватися лише причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця, існування яких перешкоджало йому своєчасно подати заяву про прийняття спадщини. При цьому не можуть вважатися поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, чи встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 не підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 1268, 1270, 1272 ЦК України та ст.ст. 2, 19, 23, 34, 76-82, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд, -
р і ш и в :
У задоволенні позову про визначення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_7, який помер 27 грудня 2016 року протягом трьох місяців з дня набрання законної сили рішенням суду - відмовити.
Повне рішення суду складено 09.04.2018 року.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Апеляційного суду Закарпатської області протягом тридц’яти днів з дня його проголошення.
Головуючий Ю.Ю. Куцкір
