ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 травня 2018 року
м. Одеса
Справа № 923/1151/17
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Лавриненко Л.В.,
суддів: Величко Т.А., Філінюка І.Г.
секретар судового засідання – Безпалюк А.В.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Колективного підприємства “Промжилбуд” с.м.т. Білозерка, Херсонська область
на рішення Господарського суду Херсонської області від 06.02.2018 р.
по справі № 923/1151/17
за позовом Колективного підприємства “Промжилбуд” с.м.т. Білозерка, Херсонська область
до Комунального підприємства Агрофірма радгосп “Білозерський” с. Дніпровське, Херсонська область
про стягнення 4 919 010, 40 грн.
суддя суду першої інстанції: ОСОБА_1
місце ухвалення рішення: 06.02.2018 р., 11:07 год., м. Херсон, вул.. Театральна, 18, Господарський суд Херсонської області, зал судових засідань № 4
повний текст складено та підписано: 12.02.2018 р.
Представники сторін в судове засідання не з’явились, у зв’язку з чим технічна фіксація не відбувалась.
14.12.2017 р. Колективне підприємство “Промжилбуд” с.м.т. Білозерка, Херсонська область звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовом до Агрофірми радгоспу “Білозерський” Херсонська обл. про стягнення інфляційних збитків та 3% річних за прострочення виконання зобов’язання з повернення боргу по передплаті за договором поставки від 01.05.2012 р. № 1/05.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, зобов’язаний сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи той факт, що постановою Вищого господарського суду України від 05.09.2017 р. залишено без змін рішення Господарського суду Херсонської області від 15.11.2016 р. по справі № 923/2037/15 та стягнуто з Агрофірми радгоспу “Білозерський” с.м.т. Білозерка, Херсонська обл. передплату за договором поставки від 01.05.2012 р. № 1/05 у розмірі 5 141 542, 17 грн., позивач вважає, що відповідач зобов’язаний повернути не лише суму основного боргу, а й компенсацію інфляційних втрат та 3% річних.
Рішенням Господарського суду Херсонської області від 06.02.2018 р. Колективному підприємству “Промжилбуд” с.м.т. Білозерка, Херсонська область у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.
Наведене рішення мотивовано тим, що стягнення з відповідача суми попередньої оплати за договором, не є наслідком порушення ним грошового зобов’язання, оскільки відповідні дії вчиняються не на виконання взятих на себе грошових зобов’язань, а з інших підстав – повернення сплаченого авансу за непоставлений товар.
На думку суду першої інстанції, стягнення з постачальника суми попередньої оплати, перерахованої за договором на поставку товару, не є грошовим зобов’язанням у розумінні ст. 625 Цивільного кодексу України, до того ж, самим договором поставки не встановлено обов’язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.
До того ж суд першої інстанції зазначає, що ухвалою Господарського суду Херсонської області від 11.10.2017 р. по справі № 923/2037/15 задоволено заяву Агрофірми радгоспу “Білозерський” с.м.т. Білозерка, Херсонська обл. про відстрочку виконання рішення Господарського суду Херсонської області від 15.11.2016 р. по справі № 923/2037/15 до 30.06.2018 р.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його до Одеського апеляційного господарського суду.
В обґрунтування своїх вимог Колективне підприємство “Промжилбуд” с.м.т. Білозерка, Херсонська область зазначає, що судом першої інстанції порушено приписи Цивільного кодексу України, а саме, на його думку обов’язок продавця повернути кошти передоплати і є зобов’язанням в розумінні ст. 509 Цивільного кодексу України, а тому виникати воно може на підставах, встановлених ст. 11 Цивільного кодексу України.
Враховуючи той факт, що між сторонами укладено договір, а також мало місце листування щодо повернення коштів попередньої оплати, позивач вважає, що зобов’язання по поверненню передплати виникло також з договору та з додаткового правочину до договору поставки від 01.05.2012 р.
В апеляційній скарзі також висловлена позиція щодо того, що ні ст. 625, ні ст. 693, ні ст. 536 Цивільного кодексу України не містять прямої заборони щодо нарахування 3% річних та інфляційних збитків на кошти попередньої оплати, одночасно з нарахуванням процентів, якщо їх розмір не встановлений договором або законом, а тому, за відсутності прямої заборони застосування ст. 625 Цивільного кодексу України для нарахування 3% річних та інфляційних збитків на кошти неповернутої попередньої оплати, такі кошти мали б бути стягнені.
Апелянт не погоджується з позицією суду першої інстанції, що задоволення заяви Агрофірми радгоспу “Білозерський” с.м.т. Білозерка, Херсонська обл. про відстрочку виконання рішення Господарського суду Херсонської області від 15.11.2016 р. по справі № 923/2037/15 до 30.06.2018 р. може бути підставою для відмови у позові з огляду на те, що ухвалою суду не встановлені будь-які преюдиційні факти, а тому, враховуючи, що відповідач не надав суду жодних поважних причин для відстрочки виконання рішення, така відстрочка не має місця.
Колективне підприємство “Промжилбуд” Херсонська область в своїй апеляційні скарзі вказує на порушення місцевим господарським судом і норм процесуального права, які полягають в тому, що у своєму рішенні суд першої інстанції не надає мотивованої оцінки кожному аргументу позивача, а також не вказує мотивів незастосування чи іншого застосування норм матеріального права, на які посилається позивач.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 19.03.2018 р. (головуючий суддя: Лавриненко Л.В., судді-учасники колегії: ОСОБА_2, ОСОБА_3Ю.) відкрито апеляційне провадження по справі № 923/1151/17 за апеляційною скаргою Колективного підприємства “Промжилбуд” с.м.т. Білозерка, Херсонська область на рішення Господарського суду Херсонської області від 06.02.2018 р. про стягнення 4 919 010, 40 грн.
У зв’язку з перебуванням судді-учасника колегії ОСОБА_2 у відпустці з 26.03.2018 р. по 10.04.2018 р. та перебуванням судді-учасника колегії ОСОБА_3 у відпустці 02.04.2018 р. та у відрядженні з 03.04.2018 р. по 05.04.2018 р., на підставі розпорядження в. о. керівника апарату суду від 02.04.2018 р. № 393 було здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.04.2018 р. визначено колегію суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Лавриненко Л.В., суддів Величко Т.А., Філінюка І.Г.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 04.04.2018 р. апеляційна скарга прийнята до провадження вищевказаною колегією суддів та призначена до розгляду на 25.04.2018 р. на 10:00 год.
В судовому засіданні 25.04.2018 р. представник Колективного підприємства “Промжилбуд” с.м.т. Білозерка, Херсонська область підтримав доводи апеляційної скарги, наполягав на її задоволенні та скасуванні рішення суду першої інстанції від 06.02.2018, просив суд апеляційної інстанції стягнути з Комунального підприємства Агрофірми радгоспу “Білозерський” Херсонська обл. на користь Колективного підприємства “Промжилбуд” Херсонська обл. 3% річних у розмірі 463 161, 39 грн., та суму інфляційних збитків у розмірі 4 455 849,01 грн.
Представник Агрофірми радгоспу “Білозерський” Херсонська обл., заперечував проти доводів апеляційної скарги позивача, просив залишити апеляційну скаргу Колективного підприємства “Промжилбуд” с.м.т. Білозерка, Херсонська область без задоволення, а рішення Господарського суду Херсонської області від 06.02.2018 р. – без змін.
У судовому засіданні 25.04.2018 р. оголошено перерву на 21.05.2018 р. на 11:30 год.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 25.04.2018 р. учасників справи повідомлено про помилково оголошену дату наступного судового засідання, та вказано правильну – 18.05.2018 р., 11:30 год.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 4 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши пояснення представників учасників справи, обговоривши доводи та вимоги апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права України, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в межах доводів апеляційної скарги, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і, виходячи з фактів, встановлених у процесі перегляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню та матеріалів справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Херсонської області від 06.02.2018 р. у справі № 923/1151/17 є законним та обґрунтованим, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини.
Статтею 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, побутовим або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Враховуючи вищевказане, договір купівлі-продажу є складним зобов’язанням, що складається з двох поєднаних між собою зобов’язань: по-перше, правовідношення, в якому продавець повинен передати майно, а покупець наділений правом вимагати виконання цього обов’язку; по-друге, правовідношення, в якому покупець зобов’язаний оплатити переданий товар, а продавець має право вимагати від покупця відповідної оплати.
Згідно з ч. 1 та ч. ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов’язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст. 530 цього Кодексу.
Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару, або повернення суми попередньої оплати.
Як вбачається з матеріалів справи, Колективне підприємство “Промжилбуд” здійснило попередню оплату за поставку яблук, черешні та абрикосу в загальній сумі 8 600 000 грн., що підтверджується відповідними рахунками-фактурами, наявними в матеріалах справи, натомість, Комунальне підприємство Агрофірма радгоспу “Білозерський” Херсонська обл., не передало товар у встановлений договором строк, внаслідок чого Колективне підприємство “Промжилбуд” звернулося до суду з позовом про повернення суми попередньої оплати, на підставі ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України.
Рішенням Господарського суду Херсонської області від 15.11.2016 р., по справі № 923/2037/15 задоволено позов Колективного підприємства “Промжилбуд” про повернення суми попередньої оплати у розмірі 5 141 542,17 грн. по договору поставки від 01.05.2012 р. № 1/05.
Предметом даного позову є стягнення 3% річних та інфляційних втрат на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.
Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено відповідальність за порушення грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 693 Цивільного кодексу України, на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати.
За приписами ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Договором поставки від 01.05.2012 р. № 1/05 розмір таких процентів встановлено не було.
Поряд з цим, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постановах від 14.03.2018 р. у справі № 910/24853/13 та від 02.04.2018 р. у справі № 910/8315/16 визначено, що оскільки право на повернення грошових коштів виникає у кредитора до звернення до суду внаслідок порушення боржником обов’язку передати кредитору відповідний товар, це право не становить зміст основного зобов’язання.
В свою чергу, грошовим є зобов’язання, яке передбачає передачу грошей як предмета договору, або їх сплату як ціни договору.
Тобто з урахуванням норм чинного законодавства та правової позиції Верховного Суду посилання Колективного підприємства “Промжилбуд” с.м.т. Білозерка, Херсонська область на те, що зобов’язання з повернення попередньої оплати є грошовими вимогами є помилковим.
З огляду на вказані вище обставини справи, наявні докази та норми чинного законодавства, Одеський апеляційний господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість та законність оскаржуваного судового рішення, у зв’язку з чим, апеляційну скаргу Колективного підприємства “Промжилбуд” с.м.т. Білозерка, Херсонська область слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Херсонської області від 06.02.2018 р. по справі № 923/1151/17 залишити без змін.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 19.03.2018 р. задоволено клопотання Колективного підприємства “Промжилбуд” с.м.т. Білозерка, Херсонська область про розстрочку сплати судового збору до винесення судового рішення по справі.
Станом на момент оголошення вступної та резолютивної частин постанови, в Державний бюджет України сплачено лише 9 500, 00 грн. судового збору (квитанція від 02.03.2018 р. № ПН924) з розрахункової суми в 110 677, 73 грн. (4 919 010,4 грн. (розмір інфляційних збитків та 3% річних) * 1,5% (розмір ставки судового збору при поданні позову майнового характеру до господарського суду) * 150% (розмір ставки судового збору при поданні апеляційної скарги )), а отже вимоги ухвали від 19.03.2018 р. щодо сплати судового збору у повному обсязі не виконані.
Згідно з ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.
За приписами ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються:
- у разі задоволення позову - на відповідача;
- у разі відмови в позові - на позивача;
- у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вище викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне стягнути з Колективного підприємства “Промжилбуд” с.м.т. Білозерка, Херсонська область до Державного бюджету України судовий збір в сумі 101 177,73 грн., за перегляд справи судом апеляційної інстанції.
Керуючись ст. ст. 267-282 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Рішення Господарського суду Херсонської області від 06.02.2018 р. по справі № 923/1151/17 залишити без змін, апеляційну скаргу Колективного підприємства “Промжилбуд” с.м.т. Білозерка, Херсонська область - без задоволення.
Стягнути до Державного бюджету України (рахунок № 31217206782002, ЄДРПОУ 38016923) з Колективного підприємства “Промжилбуд” (75000, с.м.т. Білозерка, Херсонська область, пров. Харченко 28/1, код ЄДРПОУ 14117065, відомості про рахунки відсутні) судовий збір в сумі 101 177,73 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в порядку, встановленому ГПК України до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено та підписано 23.05.2018 р.
Головуючий суддя : Л.В. Лавриненко
Судді : Т.А. Величко
ОСОБА_4
