АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц/793/608/18
Головуючий по 1 інстанції
Категорія: 27
ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 травня 2018 року м. Черкаси
Апеляційний суд Черкаської області в складі суддів:
ОСОБА_2,
ОСОБА_3, ОСОБА_4
за участю секретаря Чуйко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 24 січня 2018 року, ухваленого під головуванням судді Мельник І.О., у справі за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_7, Благодійного фонду «Розвиток Черкащини», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінстрим» про визнання договорів недійсними, - :
в с т а н о в и в :
У серпні 2017 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 звернулись до суду з вказаним позовом до відповідачів, посилаючись на порушення їх прав при укладенні відповідачами договорів відступлення права вимоги.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 31 липня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «ОСОБА_8 Аваль» та ОСОБА_5 укладено Генеральну кредитну угоду №010/02- 18/1026-07, згідно з п. 1.1 та п. 1.2. ВАТ «ОСОБА_8 Аваль» зобов’язався надавати ОСОБА_5 кредитні кошти в порядку та на умовах, визначених у кредитних договорах, укладених в рамках цієї угоди.
В забезпечення виконання зобов’язань за основною угодою, 31 липня 2007 року укладено договір поруки між ВАТ «ОСОБА_8 Аваль» та ОСОБА_6, а також договір іпотеки між Відкритим акціонерним товариством «ОСОБА_8 Аваль», ОСОБА_5 та ОСОБА_6. Предметом іпотеки визначено квартиру АДРЕСА_1, право власності на яку належало ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу від 06.02.2006 року та свідоцтва про право власності від 02.06.1993 року.
26 січня 2012 року між ВАТ «ОСОБА_8 Аваль» та ОСОБА_5 в рамках Генеральної кредитної угоди було укладено кредитний договір, яким останньому було надано кредит у формі невідновлювальної кредитної лінії з лімітом 290 851 грн. 47 коп. та з кінцевим терміном погашення кредиту до січня 2022 року.
У зв’язку з невиконанням своїх зобов’язань по кредиту за ОСОБА_5 утворилась заборгованість, яка станом на 04.12.2015 року становила 287 042 грн. 51 коп. за тілом кредиту та 205 640 грн. 54 коп. за процентами.
28 грудня 2016 року позивачі отримали повідомлення про те, що всі права вимоги за Генеральною кредитною угодою були відступлені 28.12.2016 року Публічному акціонерному товариству «Комерційний банк «Фінансовий партнер».
Право вимоги за вказаною угодою та за договором іпотеки того ж дня було відступлено до ТОВ «Фінстрим», а потім до Благодійного фонду «Розвиток Черкащини» на підставі договорів про відступлення права вимоги.
По суті договір відступлення права вимоги є договором факторингу, а згідно з Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» факторинг є фінансовою послугою. За організаційно-правовою формою фактор Благодійний Фонд «Розвиток Черкащини» є благодійною організацією, а не банком чи фінансовою установою, тому відповідач не може бути фактором при укладанні договору відступлення права вимоги.
У зв’язку з викладеним, позивачі просили визнати недійсним договір про відступлення права вимоги між ТОВ «Фінстрим» та Благодійним Фондом «Розвиток Черкащини».
21 лютого 2017 року нотаріусом винесено рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, згідно з яким право власності на предмет іпотеки зареєстровано за Благодійним Фондом «Розвиток Черкащини».
11 травня 2017 року здійснено нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, за яким право власності на квартиру набула ОСОБА_7.
Визнання недійсним договору про відступлення права вимоги між ТОВ «Фінстрим» та Благодійним Фондом «Розвиток Черкащини» є підставою для скасування рішення нотаріуса щодо державної реєстрації права власності на квартиру за Благодійним Фондом «Розвиток Черкащини» та визнання недійсним договору купівлі-продажу між Благодійним Фондом «Розвиток Черкащини» та ОСОБА_7.
Тому, позивачі просили суд визнати недійсним договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 28.12.2016 року між ТОВ «Фінстрим» та Благодійним фондом «Розвиток Черкащини», визнати недійсним договір про відступлення права вимоги від 28.12.2016 року між ТОВ «Фінстрим» та Благодійним фондом «Розвиток Черкащини», скасувати рішення приватного нотаріуса від 21.02.2017 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на квартиру АДРЕСА_1 за Благодійним фондом «Розвиток Черкащини», а також визнати недійсним договір купівлі-продажу між Благодійним фондом «Розвиток Черкащини» та ОСОБА_7, посвідчений 11 травня 2017 року.
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 24 січня 2018 року у задоволенні позову відмовлено. Скасовано заходи забезпечення.
Суд дійшов висновку, що оскаржені позивачами договори не є договорами факторингу.
В апеляційній скарзі на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 24.01.2018 року ОСОБА_5 зазначає, що воно винесене з порушенням норм матеріального права. Тому просить його скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Доводи апеляційної скарги повторюють викладені у позові твердження. Апелянт зазначає, що суд дійшов помилкового висновку про те, що договір від 28 грудня 2016 року, укладений між ТОВ «Фінстрим» та Благодійним фондом «Розвиток Черкащини» є договором про відступлення права вимоги, а не договором факторингу.
25 квітня 2018 року на адресу суду надійшов відзив від Благодійного фонду «Розвиток Черкащини», у якому відповідач погоджується з висновками районного суду та просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення – залишити без змін. Він зазначив, що суд дійшов правильного висновку про набуття благодійним фондом прав на іпотечне майно та відсутність підстав для визнання недійсним наступного договору купівлі-продажу предмету іпотеки.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З матеріалів справи встановлено, що 31 липня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «ОСОБА_8 Аваль» та ОСОБА_5 було укладено Генеральну кредитну угоду №010/02- 18/1026-07, згідно з яким ВАТ «ОСОБА_8 Аваль» зобов’язався надавати ОСОБА_5 кредитні кошти в порядку та на умовах, визначених у кредитних договорах, укладених в рамках цієї угоди, при цьому загальний розмір позичкової заборгованості не повинен перевищувати 40000, 00 (сорок тисяч) доларів США або еквівалента у гривнях чи євро (а.с. 6-7).
Основний договір забезпечено порукою та іпотекою.
31 липня 2007 року між ВАТ «ОСОБА_8 Аваль» та ОСОБА_6 було укладено договір поруки №010/02-18/1026- 07п, згідно з яким ОСОБА_6 як поручитель взяла на себе зобов’язання перед ВАТ «ОСОБА_8 Аваль» відповідати по зобов’язанням, що виникають з умов Генеральної кредитної угоди №010/02-18/1026-07 (а.с 8).
Того ж дня між ВАТ «ОСОБА_8 Аваль», ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було укладено договір іпотеки №010/02-18/1026-07з1, відповідно до п. 1.1. якого забезпечувалася вимогу ВАТ «ОСОБА_8 Аваль», що випливає з Генеральної кредитної угоди №010/02-18/1026-07 від 31 липня 2007 року та кредитних договорів, укладених в межах Генеральної кредитної угоди. Предметом іпотеки визначено квартиру АДРЕСА_2, право власності на яку належало ОСОБА_5 та ОСОБА_6 згідно договору купівлі-продажу від 06.02.2006 та свідоцтва про право власності від 02.06.1993 (а.с. 9-11).
Згодом, 26 січня 2012 року між ВАТ «ОСОБА_8 Аваль» та ОСОБА_5 в рамках Генеральної кредитної угоди укладено кредитний договір №010/02-18/1026/04-12. Згідно п. 1.1. цього Договору ОСОБА_5, як позичальнику, було надано кредит у формі невідновлювальної кредитної лінії з лімітом 290 851 грн. 47 коп. Відповідно п. 1.2. кінцевим терміном погашення кредиту була визначено 20 січня 2022 року (а.с. 12-18).
У зв’язку з невиконанням своїх зобов’язань по кредиту за ОСОБА_5 утворилась заборгованість, яка станом на 04.12.2015 року становила 287 042 грн. 51 коп. за тілом кредиту та 205 640 грн. 54 коп. за процентами, що підтверджується вимогою про дострокове виконання зобов'язань за кредитним договором від 11.12.2015 року за №114-0-0-00/15-58537.
Всі права вимоги за Генеральною кредитною угодою №010/02-18/1026-07 були відступлені ПАТ «Комерційний банк «Фінансовий партнер». ПАТ «Комерційний банк «Фінансовий партнер» та ТОВ «Фінстрим» уклали договір від 28 грудня 2016 року про відступлення права вимоги за договором іпотеки, згідно якого право вимоги за Генеральною кредитною угодою №010/02-18/1026-07 від 31.07.2007 року, Додатком № Генеральної кредитної угоди №010/02-18/1026-07 від 31.07.2007 року Кредитний договір №010/02-18/1026/04-12 від 26.01.2012 року, перейшло від ПАТ «Комерційний «Фінансовий партнер» до ТОВ «Фінстрим» (а.с. 23-24).
Того ж дня 28 грудня 2016 року, ТОВ «Фінстрим» уклало з Благодійним фондом «Розвиток Черкащини» Договір відступлення права вимоги за договором іпотеки, відповідно до якого Благодійний фонд «Розвиток Черкащини» набув право вимоги за Генеральною кредитною угодою №010/02-18/10 від 31.07.2007, Додатком №4 до Генеральної кредитної угоди №010/02-18/1026-0; 31.07.2007 року Кредитний договір №010/02-18/1026/04-12 від 26.01.2012, та, як зазначено договорі, набув статусу Іпотекодержателя за договором іпотеки (а.с. 25).
Окрім цього, 28 грудня 2016 року між ТОВ «Фінстрим» та Благодійним фондом «Розвиток Черкащини» було укладено договір відступлення права вимоги, згідно п. 2.1. якого «...в порядку та на умовах, визначеним Договором, Первісний кредитор відступає за плату Новому кредитору належні йому Вимоги за Кредитним договором та Договором забезпечення, а Новий кредитор зі Первісного кредитора як сторону - кредитора у Кредитному договорі, Договорі забезпечення, та приймає на себе всі його права та обов’язки за кредитним договором. Новий кредитор сплачує Первісному кредитору вартість Прав вимоги, що відступаються (відчужуються) в порядку та на умовах, передбачених Договором» (а.с. 28-30).
Отримавши право вимоги за вказаними договорами, Благодійний Фонд «Розвиток Черкащини» 21.02.2017 року реалізував своє право на позасудове задоволення вимог Іпотекодержателя на підставі застереження, що містилося у Розділі 5 Договору іпотеки, шляхом набуття права власності на Предмет іпотеки.
11.05.2017 року Благодійний Фонд «Розвиток Черкащини» продав належну йому квартиру АДРЕСА_3 на користь ОСОБА_7, на підставі договору купівлі-продажу квартири.
Зазначене підтверджується відомостями з інформаційної довідки з Державного реєстру (а.с. 26-27).
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як вбачається з оспорюваного договору відступлення права вимоги від 28 грудня 2016 року між ТОВ «Фінстрим» та Благодійним фондом «Розвиток Черкащини», сторони при його укладенні, керувались ст.ст. 512-519, ч. 1 ст. 656 ЦК України.
Отже відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
Зміст положень ст. ст. 512-517 ЦК України не містить спеціальних застережень щодо можливості відступлення права вимоги виключно на користь осіб, які є професійними учасниками фінансового ринку.
На підставі наявних у справі доказів, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що в даному випадку має місце договір про відступлення права вимоги і дії відповідачів є правомірними.
Даючи оцінку доводам апеляційної скарги про те, що між сторонами фактично укладений договір факторингу, колегія суддів звертає увагу на наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно з ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Проаналізувавши норми гл. 73 ЦК України колегія суддів приходить до висновку, що договір факторингу за своєю суттю є перш за все договором про надання фінансових послуг. Він має на меті фінансування однієї сторони договору іншою стороною шляхом надання їй визначеної суми грошових коштів. Ця послуга згідно з договором факторингу надається фактором клієнту за плату, розмір якої визначається договором. При цьому право грошової вимоги, передане фактору, не є платою за надану останнім фінансову послугу. Така діяльність підлягає ліцензуванню.
З аналізу договорів про відступлення права вимоги вбачається, що за їх змістом відсутня така умова, як обов’язок первісного кредитора сплачувати новому кредитору винагороду за надання послуг фінансування, а така умова є однією з суттєвих, яка дозволяє кваліфікувати правочин саме як договір факторингу.
Основним доводом апеляційної скарги є те, що в договорі про відступлення права вимоги сторонами визначено плату за такі послуги.
Хоча, як вказує апелянт, п. 2.1. договору про відступлення права вимоги і передбачено, що первісний кредитор відступає за плату новому кредитору належні йому права вимоги за кредитним договором та договором забезпечення, проте у тексті договору розмір та порядок сплати такої винагороди не визначено. При цьому, у вказаному пункті 2.1 договору також зазначено, що новий кредитор сплачує первісному кредитору вартість прав вимоги, що відступаються (відчужуються) в порядку та на умовах, передбачених договором.
Частиною 3 оспорюваного договору сторонами узгоджено оплату та порядок розрахунків. Так, загальна вартість прав вимоги за договором становить 275 399 грн. 00 коп., які новий кредитор зобов’язується сплатити первісному кредитору в рахунок оплати за відступлення права вимоги.
Такий порядок сплати вартості прав вимоги не можна кваліфікувати як плату за надану фактором фінансову послугу клієнту.
Таким чином, колегія суддів погоджується з позицією районного суду про відсутність ознак факторингу в договорі про відступлення права вимоги від ТОВ «Фінстрим» до Благодійного фонду «Розвиток Черкащини».
Укладений договір є відступленням права вимоги вже утвореного боргу позивача ОСОБА_5, на стягнення якого новому кредитору не потребується отримання спеціальної ліцензії.
З огляду на викладене, суд дійшов вірного висновку про відсутність підстав для визнання договорів відступлення права вимоги недійсними. Відповідачка ОСОБА_7 в даному випадку правомірно набула право на спірну квартиру. Договір купівлі-продажу квартири не може бути визнаний недійсним з підстав, наведених позивачем, а саме, у зв’язку з тим, що продавець Благодійний фонд «Розвиток Черкащини» неправомірно набув права на предмет іпотеки.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, в цілому повторюють доводи позовної заяви та не містять достатніх підстав для скасування законного та обґрунтованого рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 35, 258, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд –
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 24 січня 2018 року – залишити без задоволення.
Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 24 січня 2018 року – залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з часу складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 25 травня 2018 року.
Судді
