ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26" липня 2018 р. Справа № 922/539/18
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Барбашова С.В., суддя Гребенюк Н. В. , суддя Ільїн О.В.
за участю секретаря судового засідання Кохан Ю.В.
за участю представників:
позивача – ОСОБА_1 (довіреність № 08-11/3958/2-17 від 28.12.2017)
відповідача – ОСОБА_2 (довіреність № б/н від 12.06.2017)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Харківської міської ради (вх. №1141Х/3-9) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.05.2018 у справі №922/539/18 (суддя Смірнова О.В., повний текст ухвали підписано 31.05.2018)
за позовом Харківської міської ради, м.Харків
до Товариства з додатковою відповідальністю “Спецбуд-3”, м.Харків
про внесення змін до договору, -
ВСТАНОВИЛА:
Харківська міська рада, м. Харків (позивач) звернулась до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з додатковою відповідальністю “Спецбуд – 3” (відповідач), в якій просить суд внести зміни до договору оренди землі №840667100009 від 24.01.2006, шляхом визнання укладеною додаткової угоди до вказаного договору оренди землі з 01.01.2014 в редакції, зазначеній у позовній заяві.
29.05.2018 Господарським судом Харківської області у справі №922/539/18 винесено ухвалу, якою призначено судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03680, м.Київ, вул. Смоленська, буд. 6) та зупинено провадження у справі №922/539/18 до отримання висновку судової експертизи.
Позивач, Харківська міська рада, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що на його думку ухвала господарського суду є незаконною, необґрунтованою та такою, що прийнята з порушенням норм матеріального права та при неповному з’ясуванні обставин справи, а тому ТДВ “Спецбуд-3” просить ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.05.2018 по справі №922/539/18 про призначення судової земельно-технічної експертизи скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.06.2018 для апеляційного розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Барбашова С.В., суддя Істоміна О.А., суддя Пелипенко Н.М.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 15.06.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Харківської міської ради на ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.05.2018 у справі №922/539/18. Запропоновано відповідачу ТДВ “Спецбуд-3” завчасно, а саме - до 09.07.2018 подати через канцелярію суду письмові пояснення, заперечення, відзив на апеляційну скаргу (з урахуванням вимог ст. 263 ГПК України). Справу №922/539/18 призначено до розгляду на 10.07.2018 о 14:30 год.
02.07.2018 від Товариства з додатковою відповідальністю “Спецбуд-3”, м.Харків надійшло клопотання (вх. № 4951) про відкладення розгляду справи. При цьому відповідач зазначив, просить апеляційну скаргу Харківської міської ради залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу та приймаючи до уваги Окрему думку судді Пушай В.І. в іншій справі № 922/393/18, роздрукована копія якої додана до відзиву на апеляційну скаргу.
Також відповідач надав відзив на апеляційну скаргу (вх. № 4952 від 02.07.2018), в якому вважає оскаржувану ухвалу обґрунтованою та законною, просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу позивача вважає безпідставною, у зв'язку з чим просить залишити її без задоволення.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.07.2018 у зв'язку з відрядженнями суддів Істоміної О.А. та Пелипенко Н.М. для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Барбашова С.В., суддя Гребенюк Н.В., суддя Ільїн О.В.
Відповідно до абз. 2 ч. 14 ст. 32 ГПК України у разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті.
Враховуючи вищевикладене, з метою дослідження матеріалів справи колегія суддів у зміненому складі у судовому засіданні 10.07.2018 дійшла висновку про початок повторного розгляду справи по суті.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 10.07.2018 клопотання Товариства з додатковою відповідальністю “Спецбуд-3”, м.Харків (вх. № 4951 від 02.07.2018) про відкладення розгляду справи на іншу дату та час задоволено. Розгляд справи відкладено на 26.07.2018 о 12:30 год. у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду за адресою: 61058, м. Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, зал засідань № 118.
У судовому засіданні 26.07.2018 уповноважений представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, а уповноважений представник відповідача підтримав аргументи, що викладені у відзиві на апеляційну скаргу.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, між Харківською міською радою та ТДВ «Спецбуд-3» було укладено договір оренди землі від 24.01.2006 за № 840667100009 на користування земельною ділянкою, яка розташована по вул. Велозаводській, 7, строком дії до 01.12.2030.
Поряд з цим, Рішенням 19 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 27.02.2008 № 41/08 затверджено «Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові» (зі змінами та доповненнями).
Рішенням 25 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 02.07.2013 № 1209/13 була затверджена «Технічна документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013».
Рішенням 26 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 25.09.2013 № 1269/13 був затверджений «Порядок впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013».
Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 489 від 25.11.2016 було затверджено новий Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, який набрав чинності з дня його офіційного опублікування і застосовується з 01.01.2017.
У зв’язку з прийняттям Закону України від 21.12.2016 № 1797-УІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» з 01.01.2017, внесено зміни до Податкового кодексу України, де річна орендна плата за земельні ділянки не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
Як стверджує позивач, Департамент земельних відносин відповідно до Податкового кодексу України, Закону України «Про оренду землі» та на виконання вищенаведених рішень і положень статей 181, 188 Господарського кодексу України, 30.11.2017 направив Товариству з додатковою відповідальністю «Спецбуд-3» на розгляд та підписання три примірники додаткової угоди до договору оренди землі від 24.01.2006 за № 840667100009та три примірники розрахунку орендної плати в зв’язку зі зміною розміру орендної плати, від підписання яких Товариство з додатковою відповідальністю «Спецбуд-3» ухилилося, що стало підставою для звернення до суду із даним позовом.
Згідно заявленого позову Харківська міська рада просить суд внести зміни до договору оренди землі № 840667100009 від 24.01.2006, шляхом визнання укладеною додаткової угоди до вказаного договору оренди землі з 01.01.2014 в редакції, зазначеній у позовній заяві, в якій зокрема визначено нормативну грошову оцінку земельної ділянки у відповідності до Витягу з технічної документації від 20.06.2017 (том 1 аркуш справи 40) та обраховано розмір орендної плати за земельну ділянку згідно Розрахунку розміру орендної плати за земельну ділянку комунальної власності, грошова оцінка яких проведена станом на 01.01.2013, № 526/17 від 02.11.2017 (том 1 аркуш справи 38).
Під час проведення підготовчого провадження судом першої інстанції з’ясовано, що відповідачем ставиться під сумнів показник, який характеризує функціональне використання земельної ділянки – Кф, який згідно наданого до позовної заяви Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 20.06.2017 визначений як 2,5.
Поряд з цим, суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_3 № 1 до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів не містить визначення коефіцієнту Кф для такого використання земельної ділянки, як для експлуатації самовільно побудованих будівель та споруд та території бази ОГМ (вид використання земельної ділянки вказаний у Витязі з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, який наданий позивачем до позовної заяви), а тому визначився, що застосування при розрахунку такого коефіцієнту Кф 2,5 може не відповідати приписам вказаного Порядку. В той же час, згідно з пунктом 16 спірного договору оренди землі, цільове призначення земельної ділянки - землі промисловості, а згідно додатку № 1 до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2106 р. № 489 "Землі промисловості" - для земель промисловості визначений коефіцієнт Кф визначений від 0,5 – 1.2.
Крім того, судом першої інстанції взяті до уваги заперечення відповідача проти здійсненого позивачем розрахунку орендної плати з огляду на його невідповідність вимогам Інструкції з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми №№ 6-зем, ба-зем, 6б-зем. 2-зем), затвердженої наказом Держкомстату України від 05.11.1998 р. № №77, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 14.12.1998 р. за № 788/3228, яка діяла на час здійснення розрахунків грошової оцінки землі міста Харкова.
За вказаних обставин суд першої інстанції за власною ініціативою призначив у даній справі судову земельно-технічну експертизу правильності заявленого позивачем розрахунку нормативно-грошової оцінки земельної ділянки та розміру орендної плати, проведення якої доручив Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03680, м. Київ, вул. Смоленська, буд. 6). У зв’язку з цим провадження у справі 922/539/18 було зупинено до отримання висновку судового експерта.
Проте колегія суддів апеляційної інстанції не може погодитися із таким висновком місцевого господарського суду, зважаючи на нижченаведене.
Відповідно до статті 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Таким чином, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Неприпустимо ставити перед судовими експертами правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування (пункт 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи").
Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
Поряд з цим, як вбачається з оскаржуваної ухвали на вирішення судової земельно-технічної експертизи судом першої інстанції поставлені наступні запитання:
1) чи відповідає нормативна грошова оцінка земельної ділянки по вул. Зелозаводській, 7 у м. Харкові (кадастровий номер 6310138500:11:047:0001), зазначена у Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 20.06.2017 року, вимогам земельного законодавства, державним стандартам, нормам, правилам та іншим нормативним документам з питань землеустрою? Якщо не відповідає, то в чому полягають невідповідності?
2) чи відповідає Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки по вул. Велозаводській, 7 у м. Харкові (кадастровий номер 6310138500:11:047:0001), сформований 20.06.2017 року, вимогам земельного законодавства, державним стандартам, нормам, правилам та іншим нормативним документам з питань землеустрою? Якщо не відповідає, то в чому полягають невідповідності?
3) чи правильно проведені позивачем - Харківською міською радою розрахунки розміру орендної плати за земельну ділянку по вул. Велозаводській, 7 у м. Харкові (кадастровий номер 6310138500:11:047:0001)? Якщо розрахунки проведені неправильно, то в чому полягають невідповідності ?
Однак колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що поставлені місцевим господарським судом перед експертом питання безпосередньо стосуються з’ясування фактичних обставин справи, які можуть бути встановлені судом за результатами оцінки наявних у справі доказів.
На переконання колегія суддів апеляційної інстанції всі поставлені місцевим господарським судом на вирішення судового експерта можуть бути вирішені судом самостійно в ході розгляду справи, зокрема шляхом перевірки відповідності застосованого у Витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 20.06.2017 показнику, що характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), який застосовано із значенням 2,0, а не 2,5, як помилково вказує відповідач, нормативно-правовим актам, які регулюють спірні правовідносини та підлягають застосуванню при розв’язанні даного спору.
Відповідно до абз.1 пункту 2.19 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.
Згідно рішення Харківської міської ради від 22.02.2017 №566/17 Про внесення змін до рішення 25 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 03.07.2013 №1209/13 «Про затвердження «Технічної документації з нормативно грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 року» відповідно до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 №489 «Про затвердження порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.12.2016 за №1647/29777, Харківською міською радою вирішено, що з 01.01.2017 не підлягають застосуванню:
Таблиця 6.1. «Коефіцієнти, які характеризують функціональне використання земельної ділянки (Кф) (додаток Д)» підпункту 6.1 «Грошова оцінка земель несільскогосподарського призначення» пункту 6 «Грошова оцінки земель різного функціонального використання» Книги 1 «Пояснювальна записка» «Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013.
Таблиця 6.2. «Грошова оцінка земель різного функціонального призначення у розмірі економіко-планувальних зон (грн. за 1 кв.м.) (ОСОБА_3 Ж.4)» підпункту 6.1. «Грошова оцінка земель несільськогосподарського призначення» пункту 6 «Грошова оцінка земель різного функціонального використання» Книги 1 «Пояснювальна записка» «Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013».
1.3. Пункт 7 «Приклади розрахунку нормативної грошової оцінки окремих земельних ділянок» Книги 1 «Пояснювальна записка» «Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013».
1.4. ОСОБА_3 Д «Коефіцієнти, які характеризують функціональне використання земельної ділянки (Кф)» Книги 2 «Вихідні дані для розрахунку нормативної грошової оцінки земель міста Харкова» «Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013».
1.5. ОСОБА_3 4 «Грошова оцінка земель різного функціонального призначення у розрізі економіко-планувальних зон (грн. за 1 кв.м.)».
Враховуючи викладене, таблиці 6.1. пункту 6 Книги 1, , таблиця 6.2 підпункту 6.1 пункту 6 Книги 1, пункт 7 Книги 1, додаток Д Книги 2, додаток Ж, що не застосовуються у зв’язку з прийняттям Харківською міською радою рішення від 22.02.2017 №566/17, яким внесено зміни до рішення Харківської міської ради від 03.07.2013 №1209/13, слід застосовувати відповідно до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 №489, зареєстрованим в міністерстві юстиції України 19.12.2016 №1647/29777.
Таким чином, згідно з Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.12.2016 за № 1647/29777, значення коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), встановлюється на підставі Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за № 1011/18306.
Тобто, сітка коефіцієнтів функціонального використання прив’язана до Класифікації видів цільового призначення земель, що була затверджена наказом Державного комітету України з земельних ресурсів № 548 від 23.07.2010.
При цьому, колегія суддів відзначає, що даним Порядком визначено, який саме коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки (Кф) повинен застосовуватися для земельних ділянок і з яким значенням у разі, якщо інформація про ці земельні ділянки не внесена до відомостей Державного земельного кадастру та у разі якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки (2010 рік).
Проте обставини щодо наявності або відсутності у відомостях Державного земельного кадастру коду Класифікації видів цільового призначення земель для спірної земельної ділянки судом першої інстанції не з’ясовувалися.
Поряд з цим, дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки згідно з додатком 9 Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.12.2016 за № 1647/29777.
Частина третя статті 23 Закону України «Про оцінку земель» витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, яким в даному випадку виступає Управління Держземагенства у м. Харкові Харківської області.
Відповідно до пункту 2-1 Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 № 213, дані за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, що видається територіальним органом Держземагентства за місцезнаходженням земельної ділянки у строк, що не перевищує семи робочих днів з дати надходження відповідної заяви.
Відповідно до пункту 2.2. Порядку Управління Держземагентства у м. Харкові Харківської області надає інформацію про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки у формі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки згідно з чинним законодавством.
Рішенням Харківської міської ради від 03.07.2013 № 1209/13 затверджено Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова на 01.01.2013». Пунктом 1.1 Порядку встановлено базову вартість одного квадратного метра земель міста Харкова у сумі 291,18 грн., яка отримана на підставі витрат на освоєння і облаштування території міста станом на 01.01.2013 та підлягає в подальшому індексації в порядку, встановленому законодавством України.
Рішенням Харківської міської ради від 25.09.2013 № 1269/13 затверджено Порядок впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013. Порядок регламентує процедуру надання підприємствам, установам та організаціям міста, фізичним особам інформації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок для обчислення земельного податку, орендної плати за земельні ділянки комунальної власності та здійснення цивільно-правових угод із земельними ділянками та оплати за договором суперфіцію (пункт 1 Порядку). Витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це інформація про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, яка видається територіальним органом Держземагентства (пункт 1.3).
Таким чином, витяги з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від є офіційними документами, виданими управлінням Держземагентства у м. Харкові Харківської області, на підставі якого Харківська міська рада в межах повноважень і розраховує розмір орендної плати.
Дані документи у частині визначення категорії функціонального використання і застосування відповідних коефіцієнтів базуються на інформації, що міститься у довідці №6-зем, що також судом першої інстанції не було враховано під час вирішення питання щодо призначення у справі судової експертизи.
Окрім того, колегія суддів вважає, що вирішення питання правомірності проведення розрахунку розміру орендної плати також не потребує спеціальних знань та може бути здійснено судом самостійно, оскільки порядок проведення такого розрахунку прямо передбачений Положенням про порядок визначення розміру орендної плати при укладанні договорів оренди землі у місті Харкові, затвердженим рішенням Харківської міської ради від 27.08.2008 № 41/08.
Відповідно до статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування приймають рішення, які є обов’язковими до виконання на відповідній території, що означає те, що порядок розрахунку розміру орендної плати за землю, який встановлений Положенням від 27.08.2008 № 41/08, підлягає обов’язковому застосуванню при перерахунку розміру орендної плати за спірним договором оренди землі.
За таких обставин, з урахуванням наведеного вище, при прийнятті ухвали про призначення судової експертизи у даній справі, суд першої інстанції жодним чином не обґрунтував неможливість самостійного встановлення ним фактичних обставин при розгляді даної справи щодо питань, які поставлені на вирішення судового експерта, крім того судом першої інстанції не надано обґрунтування необхідності вирішення поставлених на експертизу питань, враховуючи предмет спору у даній справі.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішеннях судів та інших органах з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються (§ 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі «Севярін та інші проти України»).
У § 23 та § 25 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» зазначено, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень.
Однак, призначаючи у справі судову експертизу, господарський суд не навів дійсної необхідності її призначення, не вказав, які саме спеціальні знання необхідні для вирішення поставлених питань, не обґрунтував неможливості розгляду позовних вимог по суті за результатами оцінки наявних у справі доказів без призначення судової експертизи.
Недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку (п. 12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи").
Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010р.)
Питання справедливості розгляду не обов'язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008).
Відповідно до приписів статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі, у випадку, зокрема, призначення судом експертизи. З питання, зазначеного у цій статті суд постановляє ухвалу.
Отже, вказаною нормою ГПК України передбачено право, а не обов'язок суду зупинити провадження у справі у випадку призначення господарським судом судової експертизи за наявності дійсної необхідності в її призначенні, у випадку необхідності спеціальних знань, якими не володіє суд, та у разі неможливості суду вирішити питання, що входять до предмета доказування, без її призначення.
Згідно з приписами частини першої статті 234 Господарського процесуального кодексу України ухвала, що викладається окремим документом, складається з: вступної частини із зазначенням: дати і місця її постановлення; найменування суду, прізвища та ініціалів судді (суддів); імен (найменувань) учасників справи; описової частини із зазначенням суті клопотання та імені (найменування) особи, яка його заявила, чи іншого питання, що вирішується ухвалою; мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу; резолютивної частини із зазначенням: висновків суду; строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження.
Виходячи з наведеного, оскаржувана ухвала в частині зупинення провадження у справі повинна відповідати вимогам, встановленим приписам статті 234 Господарського процесуального кодексу України, а також містити викладення мотивів, що зумовлюють зупинення провадження у справі.
Водночас, як зазначалося, зупинення провадження у справі у зв'язку з призначенням експертизи є не обов'язком, а правом суду, при реалізації якого суду слід навести обґрунтовані мотиви необхідності вчинення такої процесуальної дії, як зупинення провадження у справі саме у зв'язку з її призначенням, що зумовлює, щонайменш, викладення (наведення) судом в ухвалі про зупинення провадження у справі фактичних даних, які входять до предмета доказування у даній справі та які не можуть бути встановлені судом, а виключно судовими експертами.
Проте оскаржувана ухвала суду першої інстанції не містить обґрунтованого мотивування необхідності призначення повторної комісійної судової експертизи, яке й зумовило безпідставне зупинення провадження у даній справі.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Призначення судової експертизи як процесуальна дія суду, яка у будь-якому випадку збільшує строк розгляду справи, що, відповідно, може мати наслідком порушення прав і охоронюваних законом інтересів учасників справи, а тому у кожному разі має бути обґрунтованим.
При цьому призначення судової експертизи з порушенням зазначених вимог має наслідком безпідставне збільшення строку розгляду справи, тобто вихід за межі розумного строку розгляду справи, що суперечитиме статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до частини 1 якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
У пункті 74 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" зазначено, що "розумний строк" провадження має бути оцінений відповідно до обставин справи та наступних критеріїв: складність справи, поведінка заявника та компетентних державних органів, а також важливість предмета спору для заявника (див. серед інших "Фридлендер проти Франції" [GC], № 30979/96, п. 43, ECHR 2000-VI).
Наведеного судом першої інстанції враховано не було, тому, безпідставно призначивши судову експертизу, тим самим порушив право учасників спору на розгляд справи упродовж розумного строку.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що очевидне безпідставне призначення судової експертизи є порушенням наведених приписів, що має наслідком порушення прав та охоронюваних законом інтересів учасників справи, у тому числі права на розгляд справи судом встановленим законом, у розумний строк, тому у такому випадку перегляд цієї ухвали, з урахуванням взаємозв'язку правомірності зупинення провадження як наслідку призначення у справі судової експертизи, та її скасування є виправданим, а також таким, що ґрунтується на засадах верховенства права.
Статтею 275 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції (частина перша пункт 6).
Згідно положень статті 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, зокрема, є: неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги Харківської міської ради та скасування ухвали Господарського суду Харківської області від 29.05.2018 у справі №922/539/18 з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
У зв'язку із скасуванням ухвали місцевого господарського суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі та передачею справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, розподіл судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги, здійснює місцевий господарський суд, який приймає рішення за результатами розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 269, 270, 271, 273, пунктом 6 частини першої статті 275, пунктами 1, 4 частини першої статті 280, статтями 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Харківської міської ради, м. Харків задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.05.2018 у справі №922/539/18 скасувати.
Справу №922/539/18 направити до Господарського суду Харківської області для продовження розгляду.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 31.07.18
Головуючий суддя Барбашова С.В.
Суддя Гребенюк Н. В.
Суддя Ільїн О.В.
