Номер справи місцевого суду: 2-512/2005
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач Цюра Т. В.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
16.07.2018 року м. Одеса
Апеляційний суд Одеської області в складі судді Цюри Т.В., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Фонтанської сільської ради Лиманського району Одеської області на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 15 грудня 2004 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, Фонтанської селищної ради Комінтернівського району Одеської області про визнання права власності на житловий будинок, -
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 15 грудня 2004 року задоволено позов ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - договір купівлі-продажу від 22.02.2002 року, посвідчений державним нотаріусом Комінтернівської районної державної нотаріальної контори Одеської області і зареєстрований в реєстрі під № 422 визнано таким, що втратив чинність; визнано за ОСОБА_2 та ОСОБА_6 право власності на житловий будинок з господарськими надвірними спорудами, розташований на земельній ділянці площею 0,0914 га в с. Фонтанка, Комінтернівського району, Одеської області, по вул. Патріотичній 71 (а.с. 36-38).
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 04.04.2016 року заяву ОСОБА_4, ОСОБА_5 про поновлення строку задоволено. Поновлено строк на апеляційне оскарження рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 15 грудня 2004 року. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4, ОСОБА_5 на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 15 грудня 2004 року (а.с. 48).
Рішенням апеляційного суду Одеської області від 27.04.2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5 - задоволено. Рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 15 грудня 2004 року - скасовано.
У задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, Фонтанської селищної ради Комінтернівського району Одеської області про визнання права власності на житловий будинок відмовлено (а.с. 60-62).
Постановою Верховного суду від 18.04.2018 року касаційну скаргу представника ОСОБА_7 - ОСОБА_8 задоволено.
Рішення апеляційного суду Одеської області від 27 квітня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 04 квітня 2016 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції ( а.с. 202-210).
Не погодившись із вказаним рішенням суду, 22.06.2018 року, Фонтанська сільська рада Лиманського району Одеської області звернулась до суду з апеляційною скаргою та з заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначеного рішення ( а.с. 248-260).
Апеляційний суд Одеської області, перевіривши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
В заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 15 грудня 2004 року апелянт посилається на те, що про оскаржуване рішення суду йому стало відомо лише 16.06.2016 року, після отримання копії ухвали апеляційного суду Одеської області від 27.04.2016 року.
У зв’язку з набранням 15.12.2017 року чинності Законом України № 2147-VIII від 03.10.2017 року, яким внесено зміни до ЦПК України від 18.03.2004 року, питання про відкриття провадження слід вирішувати за положеннями ЦПК України у новій редакції.
Згідно з пунктом 11 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанції розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно ч.3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
З матеріалів справи вбачається, що в 15 грудня 2004 року Комінтернівським районним судом Одеської області ухвалено рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_3
Відповідно до частини першої статті 292 ЦПК України (1963 року) апеляційні скарги, апеляційне подання прокурора на рішення суду першої інстанції можуть бути подані протягом одного місяця з наступного дня після проголошення рішення.
Отже, строк на оскарження рішення суду першої інстанції за ЦПК України (1963 року) не був пов'язаний з часом отриманням особами, які брали участь у справі, копії судового рішення.
Як вбачається з матеріалів справи рішення Комінтернівського районного суду Одеської області було ухвалено 15 грудня 2004 року, однак апеляційна скарга подана лише 22.06.2018 року.
Відповідно до наявного в матеріалах справи супровідного листа Комінтернівського районного суду Одеської області від 09.06.2016 року Фонтанській сільській раді Лиманського району Одеської області була направлена копія рішення Комінтернівським районним судом Одеської області до відома (а.с.65).
Також на адресу Фонтанської сільської ради Лиманського району Одеської області була направлена копії ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21.10.2016 року, якою поновлено ОСОБА_7 в особі представника ОСОБА_8 строк на касаційне оскарження рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області від 27 квітня 2016 року (а.с.151).
Таким чином Фонтанська сільська рада Лиманського району Одеської області була обізнана про розгляд цієї справи в суді першої інстанції, апеляційної інстанції та касаційної інстанції, про наявність оскаржуваного рішення апелянту було відомо ще в 2016 році, а тому вказані в заяві підстави пропущення строку звернення до суду з апеляційною скаргою не можна вважати поважними.
Крім цього, заявником не зазначено, а матеріали справи не містять жодного доказу щодо не можливості довідатися про ухвалене місцевим судом рішення у цій справі в установлені законом строки чи перешкоджання їм у наданні достовірної інформації про наслідки розгляду справи та існування такого рішення.
Наведені обставини повністю спростовують доводи про поважність причин пропуску строку, викладені Фонтанською сільською радою Лиманського району Одеської області у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 15 грудня 2004 року.
Відповідно до ч. 2 ст.358 ЦПК України, незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадку, коли подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов’язки; пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Зважаючи на зазначене та у відповідності до положень статті 358 ЦПК України, можливість поновлення строків на апеляційне оскарження передбачена лише у випадку, коли особа не була залучена до участі у справі і не знала про наявність судового рішення.
Доводи, на які посилаються апелянт як на підставу пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою, не можна вважати поважними.
Крім того, Європейській Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях в тому числі щодо України констатував, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 ст.6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами, (див. п.46 рішення у справі «Устименко проти України», п.п.51,52 рішення у справі «Рябих проти Росії», п.31 рішення у справі «Марушин проти Росії», п.61 рішення у справі «Брумареску проти Румунії»).
Судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у справі. Поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду без доведення поважності причин його пропуску не забезпечує рівноваги між інтересами сторін та правової визначеності у цивільних правовідносинах, які є складовими принципу верховенства права, закріпленого статтею 8 Конституції України.
Безпідставне поновлення пропущеного строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог шостої Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно права на справедливий суд. На що наголошувалось в постанові Верховного суду України від 18 квітня 2018 року при перегляді даної справи (а.с.206-210).
Відстоюючи принцип правової визначенності при вирішенні питання про поновлення справи Європейський Суд з прав людини вважає доцільним слідувати тій же логіці, коли цей основоположний принцип підривається за допомогою інших процесуальних механізмів, таких як продовження строку на оскарження.
Так, суд встановив порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у справі проти України з тієї причини, що строк на оскарження був продовжений по завершенню значного періоду часу не для усунення серйозних судових помилок, а лише з метою повторного розгляду та ухвалення нового рішення у справі (справа "Пономарьов проти України”, п.п.41-42 ). В подальшому у пункті 34 рішення від 10.05.2012 року у справі «Безрукови проти Росії», Європейський Суд відмітив, що хоча продовження строку оскарження і проводиться на розсуд національних судів, останні, на думку Суду, повинні визначити, чи виправдовують підстави для подібного продовження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує межі розсуду суду ні в тривалості, ні в підставах для визначеності нових тимчасових строків (п. 34, справа «Безрукови проти Росії»).
Українське законодавство не містить в цьому відношенні ніяких заборонних меж.
У справах щодо України Європейський Суд неодноразово відзначав, що відступи від принципу правової визначеності виправдані лише у випадках необхідності при обставинах істотного і непереборного характеру (справи: “Салов проти України”, и.93, “Проценко проти України”, п.26, “Кравченко проти Росії”, п.45). Зокрема, відступ від принципу правової визначеності допустимий не в інтересах правового пуризму, а з метою виправлення “помилки, що має фундаментальне значення для судової системи” (рішення у справі "Сутяжник” проти Росії”, п.38).
З огляду на викладене, враховуючи вимоги ч.2 ст.358 ЦПК України суд апеляційної інстанції Одеської області приходить до висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Фонтанської сільської ради Лиманського району Одеської області на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 15 грудня 2004 року.
Керуючись ст. 351, 352, 358 ЦПК України,-
У Х В А Л И В :
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Фонтанської сільської ради Лиманського району Одеської області на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 15 грудня 2004 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, Фонтанської селищної ради Комінтернівського району Одеської області про визнання права власності на житловий будинок.
Копію цієї ухвали надіслати особам, які беруть участь у справі, для відома.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня набрання нею законної сили до суду касаційної інстанції.
Суддя апеляційного суду
Одеської області ОСОБА_9