ПОСТАНОВА
Іменем України
09 серпня 2018 року м. Кропивницький
справа № 401/3244/17
провадження № 22-ц/781/1354/18
Апеляційний суд Кіровоградської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
Мурашка С.І. (головуючий, суддя-доповідач), Дуковського О.Л., Карпенка О.Л.,
за участі секретаря - Тимошенко Т.О.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - Онуфріївський геріатричний пансіонат,
третя особа - Державний нотаріус Онуфріївської державної нотаріальної контори Оніщенко Алла Анатоліївна, розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24 травня 2018 року у складі судді Волошиної Н.Л. і В С Т А Н О В И В :
У грудні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Онуфріївського геріатричного пансіонату та просив визнати за ним право власності на земельну ділянку, розташовану на території Озерської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області, площею 4,06 га в межах згідно з планом, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в порядку спадкування після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6.
Заявою від 23 березня 2018 року позивач доповнив позовні вимоги та, крім заявленого раніше, просив визнати частково недійсними заповіт ОСОБА_6 від 01 лютого 2017 року та свідоцтво про право на спадщину за цим заповітом від 15 листопада 2017 року в частині заповідання та отримання у спадщину Онуфріївським геріатричним пансіонатом Кіровоградської області земельної ділянки, розташованої на території Озерської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області , площею 4,06 га, в межах згідно з планом.
Позовна заява мотивована тим, що 01 грудня 2009 року власник спірної земельної ділянки ОСОБА_6 передав її у фактичну власність позивача, отримавши від нього за це оплату у сумі 4000 грн. про що було складену письмову розписку. В зв'язку з існуванням мораторію на продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення, передача її у власність була оформлена шляхом видачі ОСОБА_6 нотаріально посвідченої довіреності, якою він уповноважив ОСОБА_4 вчиняти певні дії щодо вказаної земельної ділянки, в тому числі підписувати договори та отримувати плату за договорами.
Крім того, ОСОБА_6 оформив заповіт, яким зробив розпорядження на випадок своєї смерті про те, що заповідає вказану земельну ділянку ОСОБА_4
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер.
Позивач звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право власності на спадкову земельну ділянку проте йому у цьому було відмовлено з тих підстав, що 01 лютого 2017 року ОСОБА_6 видав заповіт, яким все своє майно заповів Онуфріївському геріатричному пансіонату. Позивач переконаний, що надаючи наступний заповіт у якому майно не конкретизоване, ОСОБА_6 не будучи обізнаним у чинному законодавстві України, не мав на увазі земельну ділянку площею 4,06 га, оскільки вважав, що вона вже йому не належить.
Рішенням Кіровського районного суду міста Кіровограда від 23 березня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що після складення 01.02.2017 ОСОБА_6 заповіту на користь Онуфріївського геріатричного пансіонату, попередній заповіт є скасованим, відтак права на спадкування після смерті ОСОБА_6 позивач не має.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Позивач вважає, що складаючи новий заповіт на все залишене ним майно, ОСОБА_6 не мав на увазі зазначену земельну ділянку, яку фактично передав позивачу у власність.
Від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги.
В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_4 та його представник адвокат ОСОБА_7 підтримали доводи апеляційної скарги, представник Онуфріївського геріатричного пансіонату Швачка В.В. заперечував проти доводів апеляційної скарги. Державний нотаріус Онуфріївської державної нотаріальної контори Оніщенко Алла Анатоліївна в судове засідання не з'явилася про час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином. що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з судовою повісткою.
Відповідно до положень ч.1 ст.372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Оскільки третя особа про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, суд вирішив розглянути справу без її участі, що відповідає положенням ст.372 ЦПК України.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у встановлених статтею 367 ЦПК України межах, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено, що 01 грудня 2009 року ОСОБА_6 склав заповіт, яким заповів ОСОБА_4 належну йому земельну ділянку, розташовану на території Озерської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області, площею 4,06 га, в межах згідно з планом, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. (а.с. 10, 11)
01 лютого 2017 року ОСОБА_6 склав новий заповіт, яким усі свої права та обов'язки, які належать йому на момент складання заповіту, а також права та обов'язки, які можуть йому належати у майбутньому та усе своє майно, де б воно не було і з чого воно б не складалось, і взагалі все майно, що буде йому належати на день смерті і на що він за законом матиме право, заповів Онуфріївському геріатричному пансіонату. (а.с. 148)
Вирішуючи вказаний спір та відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції виходив із того, що після складення 01 лютого 2017 року ОСОБА_6 заповіту на користь Онуфріївського геріатричного пансіонату, попередній заповіт є скасованим, відтак права на спадкування після смерті ОСОБА_6 позивач не має.
Такий висновок суду є законним та обґрунтованим.
За приписами ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом отримують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього кодексу.
Відповідно до ст. 1254 ЦК України заповідач має право у будь-який час скасувати заповіт. Заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить. Кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним. Якщо новий заповіт, складений заповідачем, був визнаний недійсним, чинність попереднього заповіту не відновлюється, крім випадків, встановлених статтями 225 і 231 цього Кодексу.
Заповідач має право у будь-який час внести до заповіту зміни. Скасування заповіту, внесення до нього змін провадяться заповідачем особисто.Скасування заповіту, внесення до нього змін провадяться у порядку, встановленому цим Кодексом для посвідчення заповіту і підлягають державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
Матеріалами справи підтверджується, що 01 лютого 2017 року ОСОБА_6 склав заповіт, яким усі свої права та обов'язки, які належать йому на момент складання заповіту, а також права та обов'язки, які можуть йому належати у майбутньому та усе своє майно, де б воно не було і з чого воно б не складалось, і взагалі все майно, що буде йому належати на день смерті і на що він за законом матиме право, заповів Онуфріївському геріатричному пансіонату (а.с. 148).
Таким чином складений спадкодавцем новий заповіт на користь Онуфріївського геріатричному пансіонату скасував складені ним попередні заповіти.
Помилковими є доводи апеляційної скарги, щоскладаючи новий заповіт на все майно ОСОБА_6 не мав на увазі земельну ділянку, яку заповів позивачу, оскільки в заповіті чітко зазначено, що заповіт зроблено на усі права та обов'язки спадкодавця, які належать йому на момент складання заповіту, а також права та обов'язки, які можуть йому належати у майбутньому та усе його майно, де б воно не було і з чого воно б не складалось. В заповіті не вказано, що спірна земельна ділянка заповідається позивачу.
На момент смерті спадкодавця спірна земельна ділянка була власністю спадкодавця ОСОБА_6
Наявність у позивача довіреності на розпорядження спірною земельною ділянко та розписки про передачу спадкодавцю 4000 грн. за земельний пай, не є підставою для набуття позивачем права власності на спірну земельну ділянку.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального права або порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 374,375,376,381-384 ЦПК України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_4залишити без задоволення, а рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24 травня 2018 року без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадку, передбаченому ст.389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 17.08.2018.
Головуючий суддя С.І.Мурашко
Судді О.Л.Дуковський
О.Л.Карпенко
