ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
У Х В А Л А
11.09.2018 м .Дніпро Справа № 904/740/18
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :
головуючого судді Дарміна М.О. (доповідач)
суддів: Антоніка С.Г., Іванова О.Г.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Дніпропетровського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2018 р. по справі № 904/740/18
за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мрія: вул. Наукова, 54-Б", с. Дослідне Дніпровського району Дніпропетровської області
до відповідачів:
1. Дніпропетровського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву", м. Дніпро
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр молодіжного будівництва", м. Дніпро
про зобов'язання вчинити дії та усунення перешкод у користуванні майном
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2018 року у справі № 904/740/18 (суддя Воронько В.Д., повний текст рішення складено 07.06.2018 року) задоволено позовні вимоги та зобов'язано Дніпропетровське регіональне управління Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр молодіжного будівництва" підключити житловий будинок № 54-Б по вул. Науковій с. Дослідне Дніпровського району Дніпропетровської області до мереж газопостачання, до мереж водовідведення та водопостачання, внутрішньобудинкових мереж газопостачання, водовідведення та водопостачання та встановлення індивідуальних газових котлів "Ariston 24" у 45 квартирах та стягнуто витрати по справі.
Не погодившись з вищезазначеним рішенням, Дніпропетровське регіональне управління Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" подало апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення господарським судом при його прийнятті норм матеріального та процесуального права, на неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення та просить рішення місцевого суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі та покласти судові витрати на позивача.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.08.2018р. апеляційну скаргу Дніпропетровського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" залишено без руху, надано строк для усунення недоліків: сплати судового збору.
Частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
З матеріалів справи вбачається, що апелянт не усунув недоліки апеляційної скарги у строк, встановлений ухвалою апеляційного господарського суду від 14.08.2018р., натомість 05.09.2018 року від апелянта надійшла заява про відстрочення оплати судового збору, яка вмотивована скрутним матеріальним становищем боржника.
Розглянувши вищезазначену заяву від 05.09.2018 року Дніпропетровський апеляційний господарський суд вважає, що вона не підлягає задоволенню, з огляду на наступне:
Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Таким чином можливість застосування положень ст. 8 Закону України "Про судовий збір" щодо розстрочення або відстрочення сплати судового збору пов'язано з наявністю вищезазначених умов. В своїй заяві апелянт на наявність таких умов не посилається, доказів їх існування не наводить.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010р. у справі "Пелевін проти України", зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти (п. 31 рішення Європейського суду з прав людини від 30.05.2013р. у справі " ОСОБА_1 проти України").
Таким чином, обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є визначений в Господарським процесуальним кодексом України обов'язок заявника при зверненні до суду сплачувати судовий збір. Невиконання заявником вищенаведених вимог процесуального законодавства наділяє суд правом не приймати до розгляду та повертати позовну заяву (в т.ч. апеляційну скаргу) заявнику.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі, № 28249/95, від 19.06.2001р. зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено право суду на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч. 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір").
Слід зазначити, що даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення від сплати судового збору, з урахуванням належності поданих стороною доказів неможливості здійснення такої оплати та складного фінансового становища.
Ст.129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Доводи скаржника щодо тяжкого майнового стану, який перешкоджає сплаті судового збору, що кошторисом підприємства у 2018 році не передбачені витрати по сплаті судових витрат, відхиляються колегією суду з огляду на те, що заявником не надано доказів того, що за час розгляду апеляційної скарги, його майновий стан покращиться та заявник матиме можливість сплатити судовий збір до винесення рішення у справі. Крім того скаржником надані докази відсутності коштів на рахунку 26509234895.980, однак доказів того, що вказаний рахунок є єдиним рахунком підприємства суду не надано.
За таких обставин з матеріалів справи вбачається, що апелянт не усунув недоліки апеляційної скарги у строк, встановлений ухвалою апеляційного господарського суду від 14.08.2018р., у зв’язку з чим апеляційна скарга вважається неподаною та підлягає поверненню скаржникові без розгляду.
Керуючись ст. ст. 174, 234, п. 2 ч. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України,
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Дніпропетровського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2018 р. по справі № 904/740/18 повернути скаржнику без розгляду.
Додаток (на адресу скаржника): апеляційна скарга б/н від 09.08.2018р. з доданими до неї документами всього на 9 аркушах, в тому числі поштовий конверт та заява від 03.09.2018 року на дев'яти аркушах.
Ухвала про повернення апеляційної скарги може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя М.О. Дармін
Суддя О.Г. Іванов
Суддя С.Г. Антонік
