Справа № 495/3365/16-ц
рішення
ІМЕНЕМ УКрАЇНи
10 вересня 2018 року м. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області
у складі: головуючого одноособово судді Боярського О.О.,
при секретарі Акопян М.А.
за участю представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2,
за участю представника відповідача ОСОБА_3 – ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку товариства співвласників квартир «Комсомолець» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої затопленням квартири,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку товариства співвласників квартир «Комсомолець» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої затопленням квартири.
Після уточнення своїх позовних вимог позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду в сумі 33855,40 грн., моральну шкоду в сумі 50 000 грн. та понесені судові витрати, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6625 грн., витрат, пов’язаних з отриманням доказів в сумі 7000 грн. (оплати за проведення експертизи) та судового збору в сумі 1550 грн.
Позовні вимоги обґрунтовує наступним.
Позивач ОСОБА_1 є власником квартири 19, розташованої за адресою: вулиця Перемоги, 21, м. Білгород-Дністровський, Одеська область. 25.02.2016 року о 22.30 годині з вини відповідача, яка проживає поверхом вище, було залито водою нещодавно відремонтовану квартиру позивача, що встановлено актом № 1 від 25.02.2016 року, складеного комісією Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку Товариства власників квартир «Комсомолець». При обстеженні квартири позивача зазначеною комісією встановлено, що водою зіпсовано стелю, шпалери, підлогу, пошкоджена електродуховка «Zanussi». В результаті залиття квартири ОСОБА_5 завдано матеріальної шкоди (ОСОБА_6 про затоплення № 1 від 25.02.2016 p.): на кухні:на стелі виявлені мокрі плями, шпалери на стінах кухні намокли і стали непридатними в результаті утворення на них плям, коротким замиканням проводки пошкоджена електрична духовка «Zanussi», коридор:на стелі виявлені мокрі плями, шпалери на стінах намокли і стали непридатними в результаті утворення на них плям. Далі, 26.02.2016 року в 10 год. 00 хв. з вини відповідача, яка проживає поверхом вище, було знову залито водою квартиру позивача. Вина відповідача в залитті квартири встановлена актом № 2 комісії об’єднання співвласників багатоквартирного будинку Товариства власників квартир «Комсомолець» від 26.02.2016 року.
В результаті залиття квартири позивачу ОСОБА_5 завдано матеріальної шкоди (ОСОБА_6 про затоплення № 2 від 26.02.2016 p.): на кухні:на стелі виявлені мокрі плями, шпалери на стінах кухні намокли і стали непридатними в результаті утворення на них плям, коротким замиканням проводки пошкоджена електрична духовка «Zanussi», коридор:на стелі виявлені мокрі плями, шпалери на стінах намокли і стали непридатними в результаті утворення на них плям.
Згідно з висновком директора ТОВ Промислово-комерційна фірма «Електрон» від 14.03.2016 року № 16/Д-08 в результаті попадання води в блок управління електродуховки «Zanussi» сталося коротке замикання і вихід з ладу процесора управління і електротенів духовки. Подальший ремонт і відновлення духовки вважається недоцільним. Електродуховку, що вийшла з ладу, позивач оцінює в 7 000 грн.,за виготовлення висновку директора ОО ПКФ "Електрон" від 14.03.2016 року позивач сплатила 50 грн.,що підтверджується наданою нею квитанцією.
Згідно з проведеним звідним кошторисним розрахунком вартості об'єкту по поточному ремонту АДРЕСА_1, виконаним Білгород-Дністровським МП "СВІТЯЗЬ" вартість ремонтних робіт після вищезгаданих затоплень складає 11 007 грн.
Крім того, з моменту завдання шкоди до теперішнього часу пройшов тривалий час та суттєво підвищився рівень інфляції, у зв’язку з чим позивач просить стягнути суму матеріального збитку з урахуванням розміру інфляції.
У зв'язку з оформленням відповідних документів у суді, позивач вимушена була звернутися до адвоката і оплатити його послуги. Загальна сума витрат на правову допомогу становить 6 625 грн. Також, у зв’язку з поданням позовної заяви до суду позивачу довелося сплатити судовий збір в сумі 1 122 грн. 42 коп. Таким чином, загальна сума матеріального збитку, заподіяного позивачу Смотровій O.К. відповідачем, становить 25 804 грн. 42 коп.
Разом з тим, як зазначалося вище, залиття квартири позивача та пошкодження її майна, спричинило позивачу моральні страждання, пов'язані з пошкодженням її майна та його ремонтом за власний рахунок, внаслідок чого, вона тривалий час не могла налагодити нормальний ритм життя, стан її здоров'я істотно погіршився, вона частіше почала втомлюватися, її переслідують слабкість, постійні головні болі, погіршилась її працездатність. Відповідач не бажає відшкодувати завдану шкоду, внаслідок її відмови відшкодування позивачу ОСОБА_5 збитків, її моральні страждання посилились, вона втратила душевний спокій і надію на відновлення майна, стан її здоров’я більш погіршився.
У зв'язку з вищевикладеним, позивачу ОСОБА_5 була спричинена моральна шкода, яку вона оцінює в 50 000 грн.
Представник позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 в судовому засіданні з наведених підстав уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_3 – ОСОБА_4 в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити в повному обсязі. З висновками експертизи від 29.09.2017 року № 09/04 не погодився та вважав їх надуманими.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку товариства співвласників квартир «Комсомолець» ОСОБА_7 позовні вимоги позивача ОСОБА_1 підтримав та просив суд розгляд даної справи провести за його відсутності.
Оцінивши подані докази та дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, що не заперечувалось відповідачем та у відповідності до ч.1 ст. 82 ЦПК України не підлягає доказуванню.
Відповідач ОСОБА_3 є власником квартири на підставі договору дарування від 08.12.2001 року, право власності зареєстроване КП "Білгород-Дністровське Бюро технічної інвентаризації".
Таким чином, у судовому засіданні, виходячи з пояснень сторін та доказів наявних в матеріалах справи було встановлено, що позивач є сусідом відповідача, квартира якої розташована над квартирою позивача поверхом вище.
Позивач вказує, що 25.02.2016 року її квартира була затоплена саме з вини відповідача, оскільки потік води, який спричинив затоплення йшов саме з квартири, що належить відповідачу.
Факт затоплення квартири позивача підтверджується наступними доказами.
Відповідно до висновку акту від 25.02.2016 року № 1, складеним членами комісії Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку Товариства власників квартир «Комсомолець», встановлено, що крани водопостачання стояка були перекриті о 22.00 годині та тиску в системі не було, вода виливалась, в період затоплення, примусовим способом, не з центрального водопостачання кухні, а будь-яким іншим способом із квартири 23, що належить ОСОБА_3. Причиною затоплення квартири № 19 виявилось халатне ставлення жильців квартири № 23.
26.02.2016 року сталося друге затоплення квартири позивача, джерелом постачання води було з квартири відповідача.
Відповідно до висновків акту № 2 від 26.02.2016 року, складеним членами комісії Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку Товариства власників квартир «Комсомолець», встановлено, що крани водопостачання кухонного стояка були перекриті о 22.00 годині 25.02.2016 року та не відкривались, відповідно, тиску в системі не було, затоплення продовжилось в кухні та коридорі та лише після перекриття кранів водопостачання ванної та туалету затоплення припинилось. Також, як і в перший раз, сім’я ОСОБА_3, не бажаючи вживати заходів по запобіганню затоплення квартири № 19, демонстративно вийшли з квартири та поїхали на цілий день. Головою ОСОБА_6 був викликаний сантехнік для виявлення причин затору у водопостачанні кухонного стояка. Після попереднього огляду, кранів, стояків, сантехнік підтвердив закриття кранів на двох стоках та пояснив, що якщо кран кухонного водопостачання закритий, то вода до кухні поступати не повинна, тим паче затоплювати перший поверх. Також на вимогу голови, був виконаний огляд квартир № 19, 27, 31, 35 та підвальних комунікацій. Було перевірено кухонне водовідведення за допомогою від’єднання нижнього підвального сегменту труби та заповнення цієї труби водою з кухонної раковини п’ятого поверху. Перевірка виявила, що вода без перешкод протікає з п’ятого поверху в підвальне приміщення. Також проблем з заторами квартир № 19, 27, 31, 35 не виявлено. Сім’я ОСОБА_3 (квартира № 23) відмовилась впускати сантехніка, мотивуючи зайнятістю.
Згідно з актом огляду квартири № 23, який стався 26.02.2017 року 9 г. 20 хв. (тобто за 40 хвилин до другого залиття нижче розташованої квартири № 19, яку затопило о 10.00 годині) підлога на кухні залита нечистотами з каналізаційного стояка, харчові відходи, каламутна рідина, піна, що вказує про можливе засмічення каналізації від мийки квартири № 23 до центрального стояка. Слід зазначити, що на момент складання акту огляду квартири № 23 від 26.02.2016 року наявність затору або його відсутність шляхом протоки води ніхто не перевіряв.
Окрім письмових доказів, зазначених вище, факти затоплення позивача, які відбулись 25.02.2016 року та 26.02.2016 року підтверджується також поясненнями свідків, допитаних у судовому засіданні, а саме:
Свідок ОСОБА_8 пояснив, що працює сантехніком. Він був запрошений головою об’єднання співвласників багатоквартирного будинку Товариство «Комсомолець» ОСОБА_7 Коли він зайшов до квартири № 19 (перший поверх), то побачив, що зі стелі текла чиста вода. В квартирі № 23, що знаходиться на другому поверсі, двері ніхто не відчинив. Для вжиття запобіжних заходів вони спустились до підвалу та розібрали коліно, вода була чистою та уходила без перешкод. Далі в ході перевірки каналізації на кухні перешкод також не було виявлено. В квартирі № 19 (перший поверх) текла вода зі стелі в приміщенні кухні, коридорі вода знаходилась на підлозі. Зі слів голови об’єднання ОСОБА_7 йому стало відомо, що напередодні цей же сусід (мешканець квартири № 23) затопив квартиру № 19. Він впевнений, що залиття квартири № 19 відбулось саме з квартири № 23.
Свідок ОСОБА_9 пояснив, що проживає в квартирі № 22 по сусідству з відповідачем. Він є членом ОСББ (старший під’їзду). 25.02.2016 року о 22.30 годині йому зателефонував голова ОСББ ОСОБА_7, який проживає на п’ятому поверсі в цьому ж під’їзді та повідомив, що квартиру, де проживає ОСОБА_1 затопили. Вийшовши в тамбур, побачив ОСОБА_1, ОСОБА_7, які стукали у двері квартири № 23, однак ніхто не відчинив. Коли він зайшов до квартири № 19, то йому було запропоновано у разі наявності збитків зафіксувати та скласти відповідний акт. В квартирі позивача він побачив, що в коридорі та приміщенні кухні текла вода по стінам, краска почала лущитись та з’явились тріщини на гіпсокартоні та було чути запах проводки. За даним фактом комісією був складений акт. ОСОБА_10 з головою ОСББ ОСОБА_7 перекрили в підвалі стояк, який відноситься до чотирьохкімнатних квартир. Наступного дня йому знову зателефонував голова ОСББ ОСОБА_7, який сказав, що в квартирі № 19 знову тече вода зі стелі. Голова ОСББ ОСОБА_7 зателефонував ОСОБА_4, на що останній повідомив, що він знаходиться у родичів. Знову текла вода чиста, однак стояк був перекритий. ОСОБА_10 з ОСОБА_7 в підвалі перекрили другий стояк, який веде до ванної. Через 30 хвилин вода перестала текти. За даним фактом комісією знову був складений акт. Він стверджує, що залиття квартири № 19 відбулось з квартири № 23. Вода текла з другого поверху на перший поверх, були залиті приміщення кухні та вітальні. Йому було відомо, що сантехнік розібрав коліно та стояк був чистий, в каналізації засмічень не було виявлено. Однак при цьому він не був присутній. 26.02.2016 року після обіду він був запрошений відповідачем до квартири № 23 він бачив лише пусту раковину.
Свідок ОСОБА_7 пояснив, що він займає посаду голови об’єднання співвласників багатоквартирного будинку Товариство власників квартир «Комсомолець» та проживає квартирі № 35, по вулиці Перемоги, 21, м. Білгород-Дністровський. Він підтверджує факт затоплення квартири № 19 та вважає, що залиття квартири відбулось з вини відповідача ОСОБА_3 та її чоловіка ОСОБА_4 25.02.2016 року біля 22.00 години він, почувши крик в коридорі, вийшов та побачив ОСОБА_3, яка виражалась нецензурною лайкою, що всі її затопили. Коли він зайшов до квартири № 23 (відповідача), то побачив, що підлога була витерта мокрою тряпкою, в барабані пральної машини була чиста вода. Згодом йому стало відомо від сусідів, що пральна машина працювала кілька годин. 25.02.2016 року ОСОБА_4 пішов. Вони перекривали стояк. 26.02.2016 року він викликав сантехніка, який перевіряв каналізаційну трубу. Факт забиття каналізації між першим та другим поверхом є неможливим, повітряна пробка не могла утворитись в каналізації. Квартирі № 19, що належить позивачу, була двічі затоплена. Він вважає, що саме відповідач затопив квартиру № 19.
Свідок ОСОБА_11 пояснила, що вона проживає за адресою: квартира № 35, по вулиці Перемоги, 21, м. Білгород-Дністровський, Одеська область. 25.02.2016 року у двері квартири постукала ОСОБА_3, яка кричала та сказала, що вони будуть заливати сусідів. Ці ж слова вона промовила в присутності її чоловіка (ОСОБА_7С.). Її чоловік сказав, що в квартирі № 23, він бачив пральну машину без білизни повну чистої води. Через деякий час ОСОБА_10 повідомив, що тече вода в квартирі. Мало місце два залиття квартири № 19, а саме, 25.02.2016 року та 26.02.2016 року та вважає, що залиття квартири № 19 відбулось з вини мешканців квартири № 23. Її чоловік викликав сантехніка. О 17.00 годині ОСОБА_4 повідомив, що всі можуть відкривати крани, у нього вода не тече.
Свідок ОСОБА_12 повідомила, що проживає в квартирі № 21, по вулиці Перемоги, 21, м. Білгород-Дністровський, Одеська область. Вона може охарактеризувати сім’ю ОСОБА_4 з негативної сторони. Квартира № 19, що належить позивачу, була двічі затоплена: 25.02.2016 року та 26.02.2016 року. Вона вважає, що відповідач умисно зробила залиття квартири № 19, де проживає ОСОБА_1
Також факт затоплення квартири позивача підтверджується висновком від 29.09.2017 року № 09/04 судової будівельно-технічної експертизи, яким встановлено, що згідно з актом № 2 від 26.02.2017 року після другого затоплення квартири № 19, яке відбулося 26.02.2016 о 10.00 годині, було перевірено кухонне водовідведення шляхом протоки води з п’ятого поверху до підвалу та встановлено, що в стояку стік води був вільний, що виключає утворення повітряної пробки та інших видів засмічень у вертикальній каналізаційній системі п’ятиповерхового житлового будинку по вулиці Перемоги, 21 в місті Білгород-Дністровському Одеської області між першим та другим поверхом (між квартирами №№ 19 та 23).
Таким чином, суд приходить до висновку, що вказані вище докази, підтверджують обставини, на які посилається позивач, а саме, те, що затоплення її квартири 25.02.2016 року та 26.02.2016 року сталося саме з вини відповідача.
Відповідно до ч.2 ст. 383 ЦК України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.
Частиною 3 статті 386 ЦК України передбачено, що власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України - майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Згідно з пунктом 9 вищезазначеної Постанови відшкодування шкоди шляхом покладення на відповідальну за неї особу обов'язку надати річ того ж роду і якості, виправити пошкоджену річ, іншим шляхом відновити попереднє становище в натурі, застосовується, якщо за обставинами справи цей спосіб відшкодування шкоди можливий. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди.
Згідно з ч.2 ст.1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
З огляду на викладене матеріальна шкода завдана діями відповідача майну позивача виразилось у затопленні кватири та пошкодженні електродуховки Zanussi.
Розмір матеріальної шкоди суд встановлює, виходячи з наступних доказів.
Відповідно до висновку від 29.09.2017 року № 09/04 судової будівельно-технічної експертизи встановлено, що вартість ремонтно-відновлювальних робіт квартири № 19, по вул. Перемоги, 21, в м. Білгород-Дністровський, Одеської області в результаті затоплення 25.02.2016 року і 26.02.2016 року склала 13 302 грн. Перелік робіт, необхідних для відновлення колишнього стану приміщень квартири № 19, по вул. Перемоги, 21 в м. Білгород-Дністровський, Одеської області, приведений в локальному кошторисі № 2-1-1 на ремонтно-відновлювальні роботи (див. додаток № 3 до висновку № 09/04).
Таким чином, завдана матеріальна шкода позивачу складається із:
- вартості електродуховки Zanussi модель ZBQ-691 серійний номер 32319481, яку позивач оцінила на суму 7000 грн.,; щодо вартості електродуховки Zanussi модель ZBQ-691 серійний номер 32319481 суд посилається на пояснення позивача та бере до уваги середні ціни на аналогічні побутові товари, які існують на теперішні час.
Крім того, відповідач не заперечував проти вартості електродуховки Zanussi та проведеного звідного кошторисного розрахунку вартості об'єкту по поточному ремонту АДРЕСА_1.
- вартості об'єкту по поточному ремонту позивача на суму 11 007 грн., що підтверджується звідним кошторисним розрахунком вартості об'єкту по поточному ремонту АДРЕСА_1, виконаним Білгород-Дністровським МП "СВІТЯЗЬ", висновком від 29.09.2017 року № 09/04 судової будівельно-технічної експертизи та висновком директора ТОВ Промислово-комерційна фірма «Електрон» від 14.03.2016 року № 16/Д-08.
Незважаючи, що сума поточного ремонту квартири позивача заявлена нею до стягнення з відповідача є меншою (11 007 грн.),. ніж сума визначена висновком експерта (13302 грн.), задоволенню підлягає сума заявлена позивачем, оскільки у відповідності до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд не може виходити за межі позовних вимог позивача.
При визначенні розміру матеріальної шкоди, позивач просила здійснити її розрахунок з урахуванням індексу інфляції. Вказана вимога позивача є правомірною та відповідає нормам цивільного законодавства.
Однак суд не в повній мірі погоджується із сумою матеріального збитку з урахуванням інфляції визначеного позивачем в розмірі 33 855, 40 грн., оскільки позивачем помилково було включено до суми матеріальної шкоди витрати на оплату судового збору в сумі 1122, 42 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6625 грн., які не відносяться до суми матеріального збитку.
У зв’язку із викладеним, суд вважає за доцільне, вирахувати із визначеної позивачем суми матеріальних збитків 33 855,40 грн.: розмір судового збору в сумі 1122,42 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6625 грн.
Таким чином, сума матеріальної шкоди з урахуванням інфляції, яка підлягає стягненню на користь позивача з відповідача становить 26107,98 грн. (25804,42 (сума матеріального збитку визначена позивачем) +8050,98 грн. (розмір інфляції) – 6625 грн. (витрати на професійну правничу допомогу – 1122, 42 грн. (судовий збір).
Що стосується позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди в сумі 50 000 грн. суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до ч.1, ч.3 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
У відповідності до п.3 Постанови Пленуму ВС України № 4 від 31.03.1995 року, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Разом з тим, згідно з зазначеною Постановою, зокрема п.4, відповідно до ст. 137 ЦПК у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Позивачем не доведено, чим підтверджується факт заподіяння їй моральних страждань та порушення нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження усталеного способу життя саме на суму 50 000 грн.
З огляду на зазначене, суд приходить висновку, що діями по затопленню квартири та бездіяльністю щодо відшкодування завданої шкоди відповідачем позивачу була спричинена моральна шкода, яка проявилася у постійних переживаннях за належне їй на праві власності майно, порушилися її нормальні життєві зв’язки, оскільки вона змушена була витрачати свій час і зусилля для визначення вартості спричинених збитків, змушена була тривалий час користуватися затопленою квартирою.
Відповідач добровільно не вжив ніяких заходів для вирішення питання про відшкодування завданої позивачам шкоди, проявив байдужість до стану квартири взагалі, чим змусив позивача звертатися до суду та захищати свої права в судовому порядку.
Внаслідок затоплення квартири позивача порушився її звичайний устрій життя, їй було заподіяло дискомфорт, що вимагало додаткових зусиль для організації життя. Всі ці обставини порушили її звичний спосіб життя та потребували від них додаткових зусиль для організації своєї життєдіяльності.
Завдану моральну шкоду позивачу суд оцінює у розмірі 10 000 гривень, яку слід стягнути з відповідача на користь позивача.
Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача понесений судовий збір в розмірі 704,80 гривень пропорційно до задоволених вимог, а також витрати на оплату послуг експерта у розмірі 7000 гривень та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6625 грн.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.141, 258-259, 264-265, 274, 279 ЦПК України, ст. ст. 22, 383, 386,1166, 1167, 1192 ЦК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку товариства співвласників квартир «Комсомолець» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої затопленням квартири – задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 26107,98 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 10 000 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у розмірі 6625 грн. – витрати на професійну правничу допомогу; 7000 грн. – витрати пов’язані з отримання доказів.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 704,80 грн.
В задоволенні інших позовних вимог – відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складено 17.09.2018 року.
Суддя
