___________________________________________________________________________________________________________________
Справа № 520/9278/17
Провадження № 2-з/520/330/18
УХВАЛА
02.11.2018 року
Київський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Калініченко Л.В.
при секретарі Єгоровій Н.Ю.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Одесі в порядку загального позовного провадження заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення доказів шляхом їх витребування по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа – приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про встановлення факту проживання однією сім’єю, визнання нерухомого майна об’єктом спільної сумісної власності подружжя, визнання недійним договору купівлі-продажу,
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Київського районного суду міста ОСОБА_5 перебуває цивільна спарва №520/9278/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа – приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про встановлення факту проживання однією сім’єю, визнання нерухомого майна об’єктом спільної сумісної власності подружжя, визнання недійним договору купівлі-продажу, яку позивач під час розгляду справи уточнював та згідно з останньою редакцією позову просить суд:
- встановити факт проживання однією сім’єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в період з квітня 2009 року по 02 квітня 2011 року;
- визнати, що квартира АДРЕСА_1 придбана за спільні кошти ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у період проживання однією сім’єю, як подружжя без реєстрації шлюбу та у період з 24 березня 2010 року по 26 вересня 2016 року належала ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності подружжя;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, посвідчений 26.09.2016 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за №1543.
01 листопада 2018 року до суду надійшла заява від представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_5 про забезпечення доказів шляхом їх витребування, в якій представник просить суд витребувати у приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 належним чином завірену копію договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідчений 26.09.2016 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за №1543, а також належним чином завірені усі копії документів, що були підставою для укладення вказаного договору.
В обґрунтування вказаної заяви представник позивачів зазначив, що для підтвердження посилань позивача в обґрунтування позовних вимог є необхідність у витребування вказаних доказів, які належать належить до інформації з обмеженим доступом, їх надання можливе виключно у передбачених законом випадках.
Відповідно до ч.3 ст. 116 ЦПК України, заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.
Згідно з ч.1, 2 ст. 118 ЦПК України, заява про забезпечення доказів розглядається в судовому засіданні в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з особливостями, встановленими цією статтею. Заява розглядається не пізніше п’яти днів з дня її надходження до суду.
Подана представником позивача заява про забезпечення позову відповідає приписам та вимогам встановленим ст. 116, 117 ЦПК України, та таким чином вона підлягає невідкладному розгляду.
Дослідивши вказану заяву про забезпечення доказів, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.
У відповідності з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
Згідно з ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частинами 1-3 статті 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами зокрема - висновками експертів.
Згідно з ч. 1,2 статті 116 ЦПК України, суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.
Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов’язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.
У відповідності до п.4 ч.5 ст.12 ЦПК України, суд, зберігаючи об’єктивність і неупередженість зокрема сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Судом враховується, що заявлені до витребування докази належать до інформації з обмеженим доступом, їх надання можливе виключно у передбачених законом випадках.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає посилання представника позивача щодо необхідності витребування заявлених ним документів обґрунтованими, оскільки заявлені до витребування докази безпосередньо стосуються предмета розгляду в цій справі, а також з метою повного, всебічного та об’єктивного розгляду справи, підтвердження та з’ясування всіх обставин по справі, економією процесуального часу, суд вважає, що є необхідність у витребуванні належним чином завірених копій документів, заявлених представником до витребування.
Згідно з ч. 11 ст. 118 ЦПК України, ухвала про забезпечення доказів (крім забезпечення доказів шляхом допиту свідків, призначення експертизи, огляду доказів) є виконавчим документом та виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Керуючись ст. 116 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення доказів шляхом їх витребування – задовольнити.
Забезпечити докази по цивільній справі №520/9278/17 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа – приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про встановлення факту проживання однією сім’єю, визнання нерухомого майна об’єктом спільної сумісної власності подружжя, визнання недійним договору купівлі-продажу, а саме:
- Витребувати у приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 належним чином завірену копію договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, який укладено між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідчений 26.09.2016 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за №1543, а також належним чином завірені усі копії документів, що були підставою для укладення вказаного договору.
Копію ухвали направити для виконання до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4.
Ухвала про забезпечення доказів є виконавчим документом та виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
У разі неможливості подати витребувані докази до суду, негайно повідомити суд про неможливість подати докази із зазначенням причин.
У разі неповідомлення суд про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, винні особи несуть відповідальність, передбачену законом, у тому числі суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п’ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Оскарження ухвали про забезпечення доказів не зупиняє її виконання.
Оскарження ухвали про забезпечення доказів не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Головуючий Калініченко Л. В.
