УХВАЛА
15 листопада 2018 року
Київ
справа №822/553/17
адміністративне провадження №К/9901/35351/18
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Пасічник С.С. в порядку підготовки справи за позовом Публічного акціонерного товариства «Славутський комбінат «Будфарфор» до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області, Славутського управління державної казначейської служби України Хмельницької області про стягнення коштів, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Славутський комбінат «Будфарфор» на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 березня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2017 року, до касаційного розгляду
в с т а н о в и в:
Ухвалою Верховного Суду від 24 жовтня 2018 року справу №822/553/17 за позовом Публічного акціонерного товариства «Славутський комбінат «Будфарфор» до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області, Славутського управління державної казначейської служби України Хмельницької області про стягнення коштів - передати на розгляд палати, до якої входить колегія, що розглядає цю справу.
Зазначену ухвалу мотивовано необхідністю відступити від висновку щодо застосування статті 102 ПК України у подібних правовідносинах, викладеного раніше у рішеннях Верховного Суду.
Зокрема, у постанові від 17 квітня 2018 року по справі №816/1369/17 (адміністративне провадження №К/9901/307/17) Верховний Суд дійшов правового висновку про те, що позовні вимоги стосовно стягнення пені на суму несвоєчасно відшкодованого податку на додану вартість з Державного бюджету України можуть бути заявлені в межах строку, встановленого пунктом 102.5 статті 102 ПК України для подання заяви про відшкодування надміру сплачених грошових зобов'язань, тобто протягом 1095 днів, й, як наслідок, позицію судів попередніх інстанцій про можливість звернення до суду із такими позовними вимогами лише в межах строку, визначеного частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року; далі - КАС України), визнав помилковою.
Аналогічний правовий висновок висловлений Верховним Судом й у постанові від 11 вересня 2018 року по справі № 812/103/15 (адміністративні провадження №№ К/9901/8543/18, К/9901/8544/18).
Вважаючи за необхідне відступити від вказаного висновку, колегія суддів, яка розглядає цю справу, виходила з того, що стаття 102 ПК України, у тому числі й пункт 102.5 цієї статті, не є тим «іншим законом», яким встановлені спеціальні строки звернення до суду із вимогами, спрямованими на захист та відновлення порушених прав платників податків у відносинах, що виникають у зв'язку із несвоєчасним відшкодуванням бюджетної заборгованості з податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на таку заборгованість, а тому підлягають застосуванню положення частини другої статті 99 КАС України, якою встановлений загальний шестимісячний строк звернення до адміністративного суду.
Відповідно до частини першої статті 346 КАС України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, передає справу на розгляд палати, до якої входить така колегія, якщо ця колегія вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з цієї самої палати або у складі такої палати.
З огляду на викладене справа підлягає призначенню до розгляду палатою, до якої входить колегія, що розглядає цю справу, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Керуючись статтями 248, 340, 346, 347 КАС України, Суд
у х в а л и в:
Призначити справу до розгляду судовою палатою з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду на 21 листопада 2018 року о 11:00 год., про дату, час та місце якого повідомити учасників справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання й оскарженню не підлягає.
...........................
С.С. Пасічник,
Суддя Верховного Суду
