ОКРЕМА ДУМКА
14 березня 2019 року
Київ
справа №822/553/17
адміністративне провадження №К/9901/35351/18
Судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Васильєвої І.А.
у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Славутський комбінат «Будфарфор» до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області, Славутського управління державної казначейської служби України Хмельницької області про стягнення коштів.
03 лютого 2017 року Публічне акціонерне товариство «Славутський комбінат «Будфарфор» (далі - Товариство) звернулось до суду з позовом до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області (далі - Інспекція), Славутського управління державної казначейської служби України Хмельницької області про стягнення з Державного бюджету України пені, нарахованої на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість (далі - ПДВ), у розмірі 918368,91 грн.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2017 року, адміністративний позов залишено без розгляду з підстав порушення позивачем шестимісячного строку на звернення до суду, встановленого частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року; далі - КАС України).
Верховний Суд у складі суддів палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду постановою від 14 березня 2019 року касаційну скаргу Товариства задовольнив; скасував ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 березня 2017 року та Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2017 року, а справу направив до суду першої інстанції для продовження розгляду.
У згаданій постанові Суд погодився із доводами позивача й дійшов висновку про те, що позовні вимоги стосовно стягнення пені на суму несвоєчасно відшкодованого ПДВ з Державного бюджету України можуть бути заявлені в межах строку, встановленого пунктом 102.5 статті 102 Податкового кодексу України (далі - ПК України) для подання заяви про відшкодування надміру сплачених грошових зобов'язань, тобто протягом 1095 днів, й, як наслідок, позицію судів попередніх інстанцій про можливість звернення до суду із такими позовними вимогами лише в межах строку, визначеного частиною другою статті 99 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року), визнав помилковою.
На мою думку, у категорії спорів щодо стягнення пені з Державного бюджету України, нарахованої на суму заборгованості з відшкодування податку на додану вартість, застосовуються строки звернення до суду, визначенні частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позаяк за змістом частини першої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини другої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас частиною третьою згаданої статті встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Разом з тим, Податковий кодекс України не містить прямої норми, яка б визначала строки звернення до суду із вимогами, спрямованими на захист та відновлення порушених прав платників податків у відносинах, що виникають у зв'язку із несвоєчасним відшкодуванням ПДВ державою.
Отже, підстав для застосування положень частини третьої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України у вказаному випадку та як наслідок застосування строків, встановлених пунктом 102.5 статті 102 Податкового кодексу України немає.
Відтак, з дати фактичного зарахування заборгованості з бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок позивача, останньому стало відомо про порушення його права на отримання пені, нарахованої на таку заборгованість.
Отже, позивач наділений правом звернення до суду не пізніше шести місяців з дня фактичного зарахування бюджетної заборгованості на рахунок позивача (нарахування пені припиняється датою повного погашення суми бюджетної заборгованості).
Враховуючи викладене, вважаю, що позивач пропустив строк звернення до суду з даним позовом, а тому законні рішення судів попередніх інстанцій, якими залишено позовні вимоги без розгляду - скасовано помилково.
І.А. Васильєва
Суддя Верховного Суду
