пр . № 2/759/6459/18
ун. № 759/13971/18
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 грудня 2018 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
Головуючого судді- Журибеди О.М.,
при секретарі - Крічфалушій М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням,-
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Святошинського районного суду м. Києва знаходиться вище зазначена справа.
В судовому засіданні судом поставлено питання, щодо зупинення провадження у справі, у зв'язку з тим, що у кримінальному провадженні № 12016100100014433 від 12.11.2016 р. за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України триває досудове розслідування, яке на даний час не закінчено, що перешкоджає розгляду цивільної справи в суді та відповідно до норм ЦПК зобов"язує суд зупини провадждення у справі.
Позивач заперечувала проти закриття провадження у справі та вказувала на наявність у неї права на розгляду в порядку цивільного судочинства відповідно до ст. 128 ч. 6 КПК України.
У судовому засіданні відповідач заперечував проти задоволення клопотання та посилався на відсутність законних підстав для зупинення провадження у справі.
Суд, вислухавши пояснення учасників справи, дійшов до наступного висновку.
Пунктом 6 частини 1 статті 251 ЦПК України визначено, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 6 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.
У відповідності до ч.ч. 6, 7 ст. 128 КПК України, відмова у позові в порядку цивільного, господарського або адміністративного судочинства позбавляє цивільного позивача права пред'являти той же позов у кримінальному провадженні.
Особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.
Таким чином, своє право на предявлення позову у цивільному провадженні позивачем використано.
Відповідно до п. 5 ППВСУ № 4 від 31.03.1995 року, обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
На підставі вищевикладеного, суд вважає за необхідне провадження у справі зупинити до вирішення кримінального провадження № 12016100100014433 від 12.11.2016 р.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 251, ст.ст. 253, 260 ЦПК України,-
ПОСТАНОВИВ:
Зупинити провадження по справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальному провадженні № 12016100100014433 від 12.11.2016 р.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя О.М. Журибеда
