264/3830/18
2/264/1489/2018
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" грудня 2018 р. Іллічівський районний суд м.Маріуполя під головуванням судді Матвєєвої Ю.О., за участю секретаря судового засідання Ткачук Г.В., позивачки ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
В С Т А Н О В И В:
В липні 2018 року позивачка звернулась із позовом до відповідача про розірвання шлюбу. В обгрунтування позовних вимог вказує, що 04 червня 2015 року між нею та відповідачем було зареєстровано шлюб у міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції Донецької області, актовий запис № 213. Від шлюбу народились діти – син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та дочка ОСОБА_5. ІНФОРМАЦІЯ_2. Спільне життя між сторонами не склалося, між ними існують стійкі неприязні відносини, подальше сумісне життя з відповідачем суперечить її інтересам та інтересам дітей, тому просить суд розірвати шлюб.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 підтримала свої позовні вимоги, наполягала на розірванні шлюбу, пояснила, що однією сім’єю з відповідачем вона не проживає з листопада 2017 року, категорично заперечує проти збереження сім’ї, шанси на воз’єднання родини відсутні, бажання проживати однією сім’єю вона не має, оскільки відповідач принижує її людську гідність, для виховання дітей їй потрібен спокій та рівновага, що в сумісному з відповідачем житті досягнути не можливо. Строк на примирення, який було надано судом, жодним чином не змінив її ставлення, тому вважає доцільним розірвання шлюбу.
Відповідач ОСОБА_2 заперечував проти задоволення позову, зазначив, що збереження сім’ї відповідає інтересам як самої позивачки, так і малолітніх дітей, один з який є інвалідом дитинства. Позивачка не спроможна самостійно виховувати дітей, а розірвання шлюбу негативно відобразиться на житті та здоров’ї дітей.
Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні також заперечував проти задоволення позову про розірвання шлюбу між сторонами, вказав, що жодних доказів протиправної поведінки відповідача стосовно позивачки останньою не надано, а тому її доводи не заслуговують на увагу.
Суд, вислухавши сторони, представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до свідоцтва про шлюб серія І-НО № 428213, виданого 04 червня 2015 року Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції у Донецької області, 04 червня 2015 року ОСОБА_2 та ОСОБА_6 зареєстрували шлюб у Міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції у Донецької області, актовий запис № 213. Після реєстрації шлюбу ОСОБА_6 присвоєно прізвище «Горнакова». Від спільного подружнього життя подружжя має двох малолітніх дітей – ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4.
В ході судового розгляду судом встановлено, що фактичні шлюбні відносини між нею та відповідачем припинені в листопаді 2017 року, окреме проживання та відсутність бажання спілкуватись свідчить про неможливість збереження шлюбу.
Відповідно до ст. 51 Конституції України шлюб грунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Кожен з подружжя має рівні права та обов’язки у шлюбі та сім’ї.
Відповідно до ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб грунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частинами третьою, четвертою статті 56 Сімейного кодексу України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно із частиною 2 статті 104, частиною 3 статті 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 Сімейного кодексу України.
За змістом частини 3 статті 109 Сімейного кодексу України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та дружини і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
З метою збереження сім’ї за клопотанням відповідача судом було надано сторонам двомісячний строк на примирення, який позитивних результатів не дав, позивачка своєї позиції стосовно розірвання шлюбу та ставлення до відповідача не змінила, бажання зберегти сім’ю та продовжувати шлюбні стосунки не має.
За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог, оскільки шлюб має добровільний характер, грунтується на вільній згоді чоловіка та жінки і припиняється внаслідок його розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків, незгода лише будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні відносини є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу.
Посилання відповідача на збереження шлюбу з метою спілкування та виховання малолітніх дітей є неспроможними, оскільки питання участі одного з батьків у вихованні дітей є предметом іншого позовного провадження, яке наразі перебуває на розгляді в суді, вказана обставина не може бути основоположною в питанні збереження сім’ї з огляду на незгоду позивачки продовжувати шлюбні стосунки.
Аргументи представника відповідача щодо ненадання позивачкою доказів протиправної поведінки відповідача стосовно неї також не є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог, оскільки її наполягання на розірванні шлюбу є її волевиявленням, а будь-яке примушування до шлюбу законом не допускається.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 12,13, 259, 263-268, 273 ЦПК України суд -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.
Шлюб , зареєстрований 04 червня 2015 року між ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище – ОСОБА_6) ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_6 у Міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 213 - розірвати.
Після реєстрації розірвання шлюбу залишити позивачці прізвище «Горнакова».
Роз’яснити сторонам, що шлюб припиняється з моменту набрання чинності даним рішенням, а документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Копію даного рішення після набрання ним законної сили надіслати до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення буде виготовлено протягом 5 днів.
Суддя: Ю. О. Матвєєва