Єдиний державний реєстр судових рішень
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа №:755/12717/18
Провадження №: 1-кс/755/105/19
"15" січня 2019 р.
м. Київ
слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , секретар судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 нарішення слідчоговід 17.12.2018про відмову у визнанні потерпілим у рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.05.2018 за № 12018100040004326, встановив :
Суть питання, що вирішується ухвалою
ОСОБА_3 звернулася зіскаргою дослідчого суддіцього місцевогосуду,в порядкуст.303КПК України,на постановуслідчого про відмову у визнанні потерпілим, оскільки, на її переконання, вона винесена без належної перевірки обставин справи, недотримання вимог ст.ст. 9, 25, 110 вказаного Кодексу, а тому просить це рішення скасувати та зобов`язати слідчого допитати її в якості потерпілої.
Позиція сторін
Сторони у судове засідання, будучи повідомленими про нього згідно ст. 135 КПК України, не з`явилися, про поважні причини неявки регламентовані ст. 138 вказаного Кодексу не повідомили, від ОСОБА_3 надійшло звернення про розгляд справи у її відсутність, у зв`язку з чим, слідчий суддя беручи до уваги положення ст.ст. 22, 26 вказаного Кодексу в частині того, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом та норми його ч. 3 ст. 306, яка регламентує, що неявка суб`єкта оскарження не перешкоджає розгляду провадження, з урахуванням строків розгляду скарг даного типу, вважає за можливе, у даному конкретному випадку, перейти до розгляду скарги по суті у відсутність вказаних сторін та дослідивши матеріали судового провадження, приходить до наступного.
Встановлені судом обставини
Постановою старшого слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_4 від 17.12.2018 було відмовлено у визнанні ОСОБА_3 потерпілою у вказаному кримінальному провадженні, так як не отримано очевидних та достатніх підстав вважати що вчиненим кримінальним правопорушенням їй завдано шкоду.
Також, ухвалами слідчого судді цього місцевого суду ОСОБА_5 від 24.10.2018 та 03.12.2018 було скасовано дві попередні постанови слідчого про відмову ОСОБА_3 у визнанні її потерпілою. В цих судових рішеннях слідчий суддя указав, що «… оскаржувана постанова слідчого є недостатньо вмотивованою в частині завдання шкоди ОСОБА_3 або ж відсутності такої шкоди, а тому є передчасною та підлягає скасуванню…».
Мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався
Відповідно до вимог ст. 110 КПК України, постанова слідчого, прокурора складається з мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
Згідно ст. 55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Потерпілому вручається пам`ятка про процесуальні права та обов`язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.
Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв`язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.
За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної участині першійцієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
У цій ситуації слідчим суддею ОСОБА_5 2 скасовувалися рішення слідчого з даного питання. Передумовою скасування була неумотивованість самих постанов, а саме у них слідчий суддя відмічав, що «… оскаржувана постанова слідчого є недостатньо вмотивованою в частині завдання шкоди ОСОБА_3 або ж відсутності такої шкоди, а тому є передчасною та підлягає скасуванню…».
Відповідно до ст. 533 КПК України вирок або ухвала суду, які набрали законної сили, обов`язкові для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягають виконанню на всій території України.
У цій ситуації, указані вимоги ст. 533 КПК України слідство не урахувало та прийнявши чергову постанову про відмову у визнані ОСОБА_3 не урахувало факт того, що що певний висновок чи доказ має підтверджуватися певними письмовими доказами, а не бути усним припущенням слідчого, як наслідок така постанова у черговий раз є недостатньо вмотивованою в частині завдання шкоди ОСОБА_3 або ж відсутності такої шкоди, тобто це процесуальне рішення не відповідає вимогам ст. 110 КПК України.
Зокрема, у абз. 2 п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 02.07.2004 року N 13 «Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів», указано, що вирішуючи питання про визнання особи потерпілим, особа, яка розглядає таке звернення має з`ясувати, яку конкретно шкоду заподіяно їй злочином (моральну, фізичну чи майнову), і зазначити це в постанові.
Указане залишилося поза увагою слідчого, як так оскаржуване процесуальне рішення не містить у собі інформації проте, про яку саме шкоду (моральну, фізичну чи майнову) у заяві указувала заявниця, чим її доводила, та чому таких доводів не достатньо для констатації факту її завдання останній.
За таких обставин, слідчий суддя за своїмвнутрішнім переконанням,яке ґрунтуєтьсяна всебічному,повному йнеупередженому дослідженнівсіх обставинкримінального провадження,керуючись законом,оцінюючи кожнийдоказ,що наявнийу провадженні,з точкизору належності,допустимості,достовірності,а сукупністьзібраних доказів-з точкизору достатностіта взаємозв`язкувважає,що скаргапідлягає задоволеннюз цьогопитання,а постановаскасуванню усвітлі вищенаведенихконкретних обставинсправи.
Щодо вимогизобов`язати слідчогодопитати ОСОБА_3 ,як потерпілу,то останняне можебути задоволена,так якзапропонований особою,яка подаласкаргу спосібзахисту порушенихправ некореспондується знормами ст.ст.36,307КПК України,а томузастосований бутине може,так якне можесприйматися,як ефективний,бо статтею307вказаного Кодексуне передбачений.
Керуючись ст. ст. 303-307, 369-372, 376 КПК України слідчий суддя постановив :
скаргу задовольнити частково.
Постанову старшого слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_4 від 17.12.2018 про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілою у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.05.2018 за № 12018100040004326, скасувати.
В іншій частині у задоволенні скарги відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та є обов`язковою до виконання на всій території України.
Слідчий суддя: ОСОБА_1
