УХВАЛА
17 січня 2019 року
Київ
справа №808/2291/16
адміністративне провадження №К/9901/69562/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Коваленко Н.В. та Мороз Л.Л., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_2
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 травня 2018 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2018 року
за позовом ОСОБА_3 в інтересах малолітнього сина ОСОБА_4
до Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради,
треті особи приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Півняк Олександр Сергійович, відділ по Шевченківському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Касаційна скарга ОСОБА_2 (далі також - ОСОБА_2, скаржник), надіслана на адресу Верховного Суду 19 грудня 2018 року, не відповідає вимогам частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору.
Скаржником до касаційної скарги додано клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі пункту 14 частини другої статті 3 та пункту 7 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір".
Згідно з частиною другою статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Так, у відповідності пункту 14 частини другої статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір не справляється за подання заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб; згідно з пунктом 7 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.
Однак, як вбачається з судових рішень, розміщених в Єдиному державному реєстрі судових рішень, та матеріалів касаційної скарги, у справі № 808/2291/16 з позовом про захист прав малолітнього сина ОСОБА_4 (далі також - ОСОБА_4) звернулася його мати - ОСОБА_3 (далі також - ОСОБА_3). Батько ж ОСОБА_4 - ОСОБА_2 був залучений до участі у справі в якості третьої особи.
Крім того, ухвалою Верховного Суду від 15 січня 2018 року було відкрито касаційне провадження у справі № 808/2291/16 (К/9901/69104/18) за касаційною скаргою ОСОБА_3 в інтересах малолітнього сина ОСОБА_4 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 травня 2018 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2018 року, як особи, яка звернулася до суду щодо захисту прав малолітньої особи.
З урахуванням вищенаведеного суд не вбачає підстав для задоволення клопотання ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору.
За змістом підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на момент звернення з позовом до суду) ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.
Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги) за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду сума судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Згідно зі статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" станом на 01 січня 2016 року розмір мінімальної заробітної плати становить 1378,00 грн.
Як вбачається з оскаржуваних судових рішень, у цій справі позов містить одну вимогу немайнового характеру.
Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 1102,40 грн. (1378,00х0,4х200%).
Крім того, відповідно до пункту 5 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються вимоги особи, що подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.
Згідно зі статтею 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду; 3) скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд; 4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині; 5) скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині; 6) у визначених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині; 7) у визначених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, визначених пунктами 1-6 частини першої цієї статті.
З касаційної скарги вбачається, що скаржником оскаржуються рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 травня 2018 року та постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2018 року, та заявлено вимоги до суду касаційної інстанції: прийняти касаційну скаргу до розгляду; визнати ОСОБА_2 законним представником малолітнього сина ОСОБА_4; скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 травня 2018 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2018 року та ухвалити нове рішення про задоволення позову ОСОБА_3 в інтересах малолітнього сина ОСОБА_4 або передати справу повністю на новий розгляд або для продовження розгляду; постановити приватне визначення за заявою ОСОБА_6, поданою судді Запорізького окружного адміністративного суду Бойченко Ю.П. 15 травня 2018 року.
Відтак, сформульовані скаржником вимоги не відповідають положенням статті 349 КАС України щодо повноважень суду касаційної інстанції.
Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом в ухвалах від 02 лютого 2018 року у справі № 296/8050/16-а та від 24 травня 2018 року у справі № 462/4769/17.
Крім того, відповідно до пункту 2 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України.
Проте, в касаційній скарзі ОСОБА_2 вищезазначена інформація відсутня.
Крім того, оскаржуване рішення Запорізького окружного адміністративного суду прийняте 18 травня 2018 року, постанова Третього апеляційного адміністративного суду ухвалена 06 листопада 2018 року, а касаційна скарга надіслана скаржником на адресу Верховного Суду 19 грудня 2018 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.
Скаржником до касаційної скарги додано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, в обґрунтування якого скаржник зазначає, що копію оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції ним було отримано засобами поштового зв'язку 20 листопада 2018 року.
На підтвердження дати отримання оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції скаржником надано копію конверту від Третього апеляційного адміністративного суду у справі № 808/2291/16 (ПР/808/37/16).
Однак, вказаний конверт, адресований ОСОБА_3 в інтересах малолітнього сина ОСОБА_4, а не скаржникові - ОСОБА_2, а тому не може вважатися належним доказом вручення останньому оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.
Відповідно до статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Відповідно до статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (частина перша статті 77 КАС України).
Наведені скаржником у касаційній скарзі підстави поновлення строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними, оскільки, вони не підтверджені належними доказами.
Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, а саме така касаційна скарга залишається без руху.
Згідно з частиною третьою статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Виходячи з наведеного, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення згаданих вище недоліків шляхом надання суду касаційної скарги із зазначенням власного реєстраційного номера облікової картки платника податків (за його наявності) або номеру і серії паспорта (у разі відсутності реєстраційного номера облікової картки платника податків) та з уточненням вимог до суду касаційної інстанції, викладених з урахуванням повноважень останнього, передбачених статтею 349 КАС України, відповідно до кількості учасників справи; заяви про поновлення строку на касаційне оскарження з належними доказами на підтвердження дати отримання оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції (копії конверта, яким вона була надіслана, або копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення з вказаною постановою, або копії розписки про її вручення, яка міститься в матеріалах справи); документа про сплату судового збору в розмірі 1102,40 грн., який підлягає зарахуванню на розрахунковий рахунок 31219207026007, отримувач коштів: УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030102, Судовий збір за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), номер справи (чи номер касаційного провадження), Верховний Суд.
У випадку неусунення недоліків в частині сплати судового збору та надання уточненої касаційної скарги, остання буде повернута скаржнику відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 та частини другої статті 332 КАС України.
Неусунення недоліків касаційної скарги в частині подачі заяви про поновлення строку на касаційне оскарження з належними доказами є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження (пункт 4 частини першої статті 333 КАС України).
Керуючись статтями 121, 132, 169, 248, 329, 330, 332, 355, 359 КАС України,
УХВАЛИВ:
1. Відмовити ОСОБА_2 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги у справі № 808/2291/16.
2. Визнати неповажними підстави пропуску строку на касаційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 травня 2018 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2018 року, викладені у клопотанні ОСОБА_2.
3. Залишити касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 травня 2018 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2018 року за позовом ОСОБА_3 в інтересах малолітнього сина ОСОБА_4 до Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради, треті особи приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Півняк Олександр Сергійович, відділ по Шевченківському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії без руху та надати строк для усунення недоліків 10 днів з моменту вручення даної ухвали.
4. Надіслати ОСОБА_2 копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
6. Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді Я.О. Берназюк
Н.В. Коваленко
Л.Л. Мороз
