П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 лютого 2019 р.
Справа № 522/23331/16-а
Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Чернявська Л. М.
Час і місце ухвалення: м. Одеса
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Лук'янчук О.В.
суддів - Бітова А. І.
- Ступакової І. Г.
при секретарі - Черкасовій Є.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16 листопада 2018 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання неправомірними дій посадових осіб, скасування постанови про адміністративне правопорушення від 08 листопада 2016 року №037/16 та припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 28.10.2016 року,
В С Т А Н О В И Л А :
ОСОБА _3 звернувся до суду з позовом до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради в якому просить визнати дії посадових осіб Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської Ради протиправними, визнання протиправними та скасування постанови про адміністративне правопорушення №037/16 від 08.11.2016 року та припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 28.10.2016 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначається, що з 24.10.2016 року по 28.10.2016 року Управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської Ради було здійснено позапланову перевірку, в результаті якої було складено акт, постанову про адміністративне правопорушення №037/16 від 08.11.2016 року та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 28.10.2016 року, які позивач вважає незаконними, оскільки не був присутнім при проведення обстеження квартири АДРЕСА_1 і не повідомлявся про перевірку, а саме обстеження квартири проведене головним спеціалістом інспекційного відділу № 1 УДАБК ОМР Дацюком О.О. через дірку в горищному перекритті за допомогою селфі-палки та мобільного телефону; строк проведення позапланової перевірки перевищив встановлений п.7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою КМУ № 553 від 23.05.2011 року, термін; позивач не проживає в квартирі за адресою якої проводилася перевірка та не виконував жодних ремонтно-будівельних робіт у вказаній квартирі та не є власником горішнього приміщення, до якого відноситься «перекриття під дахом», сам власник горішнього приміщення до перевірки взагалі не долучався, крім ОСОБА_5 та ОСОБА_6 власниками квартири №4 є ще 8 фізичних осіб, при цьому частка позивача в натурі не виділена; припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та протокол про адміністративне правопорушення взагалі не підписані; будівельні роботи, що здійснювалися позивачем у частині квартири, не потребують видачі дозволів з боку державних органів, не є самочинним будівництвом та не є реконструкцією в розумінні чинного законодавства України.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 16 листопада 2018 року відмовлено ОСОБА_7 у задоволенні позову до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання неправомірними дій посадових осіб, скасування постанови про адміністративне правопорушення від 08 листопада 2016 року №037/16 та припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 28.10.2016 року.
Не погоджуючись з таким рішенням, ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій у зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм права просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позов задовольнити.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначається, що будівельні роботи, що здійснювалися позивачем у частині квартири не потребують видачі дозволів з боку державних органів, не є самочинним будівництвом та не є реконструкцією в розумінні чинного законодавства України. При цьому зазначає, що оскільки у квартирі було виконано перепланування без втручання в несучі конструкції, а клас наслідків у такому випадку взагалі не визначають, то перевірку Відповідачем здійснено з перевищенням повноважень, передбачених ст. 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а отже здійснено неналежним суб'єктом.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 17.06.2016 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на підставі договору дарування, що посвідчений приватним нотаріусом Муль Н.С. за реєстровим № 531, було отримано у власність 445/1000 часток квартири спільного заселення АДРЕСА_1
За результатами проведення перевірки головним спеціалістом інспекційного відділу № 1 УДАБК ОМР Дацюком О.О., що здійснювалася за колективною скаргою мешканців будинку АДРЕСА_1, складено Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 28.10.2016 року.
Відповідно до даного Акту встановлено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 були виконані будівельні роботи з реконструкції квартири АДРЕСА_2, шляхом демонтажу внутрішньої стінової перегородки та частини перекриття під дахом без отримання права на виконання таких робіт, чим порушено ч.1 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
За результатами позапланової перевірки, проведеної на об'єкті будівництва, реконструкції квартири АДРЕСА_2 яка проведена відповідно до ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ від 23.05.2011 року № 553, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 видано припис головного спеціаліста інспекційного відділу № 1 УДАБК ОМР ОСОБА_2 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким поставлено вимогу усунути порушення вимог містобудівного законодавства у термін до 28.11.2016 року.
Крім того, 28.10.2016 року головним спеціалістом інспекційного відділу № 1 УДАБК ОМР Дацюком О.О. складено протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_7, яким разом з ОСОБА_6 були виконані будівельні роботи з реконструкції квартири АДРЕСА_2, шляхом демонтажу внутрішньої стінової перегородки та частини перекриття під дахом без отримання права на виконання таких робіт, чим порушено ч.1 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», відповідальність за що передбачена ч.9 ст. 96 КУпАП, та вказано, що розгляд справи про адміністративне правопорушення буде відбуватися 08.11.2016 року о 10.00 годині у приміщенні УДАБК ОМР.
Відповідно до постанови № 037/15 по справі про адміністративне правопорушення від 08.11.2016 року, яка винесена заступником начальника управління - начальником інспекційного відділу №1 УДАБК ОМР ОСОБА_4, ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 9 статті 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 11900 грн.
Не погодившись з діями посадових осіб та прийнятими на підставі перевірки рішеннями позивач звернувся до суду для їх скасування.
Вирішуючи спірне питання та відмовляючи в позові суд першої інстанції виходив з того, що дії власників частини квартири АДРЕСА_2, зокрема ОСОБА_7, є такими, що порушили вимоги Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» як відображено в Акті перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 28.10.2016 року за що передбачено відповідальність, а тому дії головного спеціалісту інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської Ради ОСОБА_2 при проведенні позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил є правомірними, а оскаржувані постанова про адміністративне правопорушення №037/16 від 08.11.2016 року та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 28.10.2016 року, є такими, що прийняті у відповідності до вимог чинного законодавства.
Колегія суддів погоджується з зазначеним висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1, 3, 4 ст. 41 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженим Указом Президента України № 439/2011 від 08.04.2011р., визначено, що Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства.
Приписами ч. 1 ст. 10 Закону № 3038 встановлено, що для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затверджено містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
Згідно ч. 2 ст.10 Закону № 3038 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Згідно ч.3 ст. 6 Закону № 3038 до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать: 1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; 2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.
Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Порядок № 553 визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб'єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт (п.1 Порядку № 553).
Пунктом 2 Порядку № 553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт, виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.
Відповідно до п. 16 Порядку № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
Згідно до п. 17 Порядку № 553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
Згідно до п. 21 Порядку № 533 якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припис, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
Разом з цим, відмова суб'єкта містобудування від ознайомлення з актом перевірки, приписом та протоколом, складеними за результатами вжитого заходу архітектурно-будівельного контролю, а так само від отримання примірників цих документів, не є перешкодою для їх складання та реалізації у відповідності до наведених положень Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 року
Посилання апелянта на протиправність дій щодо проведення перевірки, зокрема, з тих підстав, що позивач та ОСОБА_9 не були присутні при проведенні обстеження квартири, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки справа містить акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 28 жовтня 2016 року, в заключній частині якого зазначено, що ОСОБА_3 від підпису та отримання акту відмовився. Також, вказані посилання позивача спростовуються тим фактом, що в розпорядженні перевіряючих були договір дарування від 17 червня 2016 року, паспорт та довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру ОСОБА_10, а також технічний паспорт.
Відповідно до ч.1 та 2 ст. 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах будівництва, що належать до IV і V категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.
Дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.
За наявності дозволу на виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про архітектурну діяльність» передбачено, що робоча документація для будівництва (реконструкції, реставрації, капітального ремонту) об'єкта архітектури виконується відповідно до державних стандартів, норм і правил на підставі затвердженого проекту.
Відповідно до ч. 9 ст. 96 КУпАП виконання будівельних робіт без дозволу на їх виконання, вчинене щодо об'єктів IV категорії складності, - тягне за собою накладення штрафу від шестисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Так, складаючи акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 28 жовтня 2016 року, протокол про адміністративне правопорушення від 28 жовтня 2016 року відповідно до абз.4 п.4 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та спірну постанову про адміністративне правопорушення від 08 листопада 2016 року №035/16 про притягнення до адміністративної відповідальності позивача за ч.9 ст. 96 КУпАП відповідач посилався на ту обставину, що в ході проведення позапланової перевірки встановлено здійснення позивачем будівельних робіт з реконструкції вказаної квартири № 4 шляхом демонтажу внутрішньої стінової перегородки та частини перекриття під дахом. Відповідач наголошував, що вказані обставини підтверджуються матеріалами фотофіксації.
Органом архітектурно-будівельного контролю було зазначено про відсутність дозволу на виконання будівельних робіт ОСОБА_6 та ОСОБА_7, власниками 445/1000 часток квартири АДРЕСА_2, вказані будівельні роботу з реконструкції квартири, шляхом демонтажу внутрішньої стінової перегородки та частини перекриття під дахом були виконані без отримання права на виконання таких робіт.
Як вбачається із матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, що згідно рішення Одеського облвиконкому № 480 від 15.08.1985 року, наказу Міністерства культури і туризму України від 20.06.2008 року № 728/0/16-08, будинок за адресою: АДРЕСА_1 відноситься до пам'яток місцевого значення, має охоронний номер у Держреєстрі 708-Од.
Об'єкт за вищевказаною адресою, відповідно до порядку віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорії складності, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2011 року № 557, відноситься до IV категорії складності.
Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об'єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулює Закон України «Про охорону культурної спадщини».
Статтею 22 вказаного Закону визначено, що пам'ятки, їхні частини, пов'язане з ними рухоме та нерухоме майно забороняється зносити, змінювати, замінювати, переміщувати (переносити) на інші місця.
Відповідно до ДБН В.3.2-2-2009 "Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт": реконструкція - це перебудова з метою поліпшення умов проживання, експлуатації, кількості житлових квартир, загальної та житлової площі тощо, у зв'язку із зміною геометричних розмірів, функціонального призначення, заміною окремих конструкцій, їх елементів, основних техніко-економічних показників.
«Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій», затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 №76, визначено:
«Капітальний ремонт будинку - комплекс ремонтно-будівельних робіт, пов'язаних з відновленням або поліпшенням експлуатаційних показників будинку, із заміною або відновленням несучих або огороджувальних конструкцій, інженерного обладнання та обладнання протипожежного захисту без зміни будівельних габаритів об'єкта та його техніко - економічних показників.»
«Перепланування - до елементів перепланування жилих приміщень належать: перенесення і розбирання перегородок, перенесення і влаштування дверних прорізів, улаштування і переустаткування тамбурів, прибудова балконів на рівні перших поверхів багатоповерхових будинків.»
Відповідно до ст.26 Закону Українии «Про охорону культурної спадщини» консервація, реставрація, реабілітація, музеєфікація, ремонт, пристосування пам'яток національного значення здійснюються лише за наявності письмового дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, на підставі погодженої з ним науково-проектної документації.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що знесення внутрішніх стін в об'єкті, що є пам'ятником архітектури, з метою зміни загальної та житлової площі та порушення конструкції приміщення горища є реконструкцією, а не ремонтом, при цьому позивачем будь-якого дозволу на проведення ремонту квартири в будинку, який віднесено до пам'яток місцевого значення, отримано не було.
Посилання апелянта на п. 3.2. Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, що затверджена Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики № 127 від 24.05.2001 року та на ст. 152 ЖК України, в частині відсутності законодавчої необхідності на отримання дозволу по переплануванню квартири, колегія суддів вважає помилковими, оскільки здійснена власниками реконструкція в об'єкті IV і V категорії складності потребує розробки проекту та отримання дозволу на будівництво.
Відповідно до ч.1 ст.376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Висновок ж експерта № 355/1 від 01.10.2018 року не спростовує правомірність дій посадових осіб Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської Ради при проведенні позапланової перевірки та не стосується спірних адміністративних правовідносин. Щодо висновку № 05-12/17 будівельно-технічного дослідження за результатами натурного обстеження спірної квартири, що виконаний ПП «ПРОЕКТ» 05.12.2017 року на замову ОСОБА_11, то судом першої інстанції правомірно не прийнято у вигляді доказу, оскільки він проведений на замовлення особи, яка не є стороною по справі.
При цьому, судом першої інстанції правомірно врахована постанова від 14.06.2017 року у справі № 522/22292/16а за позовом ОСОБА_9 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, про визнання дій неправомірними та скасування постанови, який заявлено з аналогічних підстав до позову ОСОБА_3, відмовлено у задоволенні вимог позивача. Постанова залишена в силі апеляційною інстанцією 17.01.2018 року.
Колегія суддів вважає помилковим довід апелянта щодо не залучення третьої особи.
Так, відповідно до ч.2 ст.49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки.
Отже, відсутні правові підстави для залучення особи, оскільки рішення у справі не впливає на права, свободи, інтереси або обов'язки даної особи.
Наданий апелянтом у суді апеляційної інстанції доказ (диск з записом судового засідання по справі 22ц/785/4575/18) не спростовує правильних висновків суду першої інстанції про правомірність спірних рішень.
Таким чином, враховуючи все вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання неправомірними дій посадових осіб, скасування постанови про адміністративне правопорушення від 08 листопада 2016 року №037/16 та припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 28.10.2016 року є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 329, 331 КАС України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16 листопада 2018 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено та підписано 13 лютого 2019 року .
Головуючий суддя: О.В. Лук'янчук
Суддя : А. І. Бітов
Суддя : І. Г. Ступакова
