Провадження № 22-ц/4806/768/19
У Х В А Л А
про залишення апеляційної скарги без руху
01 березня 2019 року м. Ужгород
Суддя Закарпатського апеляційного суду Куштан Б.П., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Лавріва Михайла Михайловича на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 09 листопада 2018 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Лаврів Михайло Михайлович, про визнання недійсним договору дарування і застосування наслідків недійсності правочину, -
ВСТАНОВИВ:
Апеляційна скарга, подана приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Лаврів М.М., не відповідає вимогам процесуального закону щодо строку оскарження рішення суду першої інстанції.
До апеляційної скарги апелянтом було подано заяву про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Ужгородського міськрайонного суду від 09 листопада 2018 р.
Так, Лаврів М.М. просить визнати поважними причини пропуску процесуального строку на оскарження судового рішення від 09 листопада 2018 р. у цивільній справі №308/3593/17 і поновити пропущений процесуальний строк.
На обґрунтування заяви вказав, що про розгляд справи, який було призначено на 09.11.2018 р., йому не було нічого відомо. А підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, який підтверджує отримання апелянтом копії оскаржуваного судового рішення, не належить Лаврів М.М.
Однак, такий довід заявника не може бути взятий до уваги як непереконливий і суперечний матеріалам справи.
Так, у матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, із якого видно, що копія судового рішення була вручена апелянту 21.11.2018 р. (а.с.93).
За допомогою трек-номеру (8800000982291) на сайті Укрпошти вдалося відстежити, коли саме було вручено поштове відправлення. Так, із роздруківки з сайту Укрпошти видно, що відправлення вручено особисто адресату (тобто Лавріву М.М.) 21.11.2018 р.
Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Порушення пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод констатував Європейський суд з прав людини у справі «Устименко проти України» (заява № 32053/13).
Суд вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу resjudicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими непереборними обставинами.
Із огляду на практику Європейського суду з прав людини (а саме: рішення у справі "Пономарьов проти України" (заява N 3236/03))вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває у межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається указувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають уживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Як видно з матеріалів справи, Лаврів М.М. отримав копію судового рішення 21 листопада 2018 р., зворотного апелянтом не доведено, відтак доводи заявника про не отримання ним копії судового рішення не можуть бути взяті до уваги.
За змістом ст. 43 ЦПК України особи, які беруть участь у справі наділені не лише процесуальними правами, вони зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів із дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється із дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга проданапротягом тридцяти днів із дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно з ч.ч.2,3,4 ст.357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнанні неповажними.
При цьому протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження, у порядку встановленому статтею 358 цього Кодексу.
За наведених обставин причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Ужгородського міськрайонного суду від 09 листопада 2018 р., указані Лаврів М.М. як підстави для поновлення строків на апеляційне оскарження рішення суду, належить визнати неповажними та запропонувати вказати інші підстави для поновлення строку на оскарження рішення Ужгородського міськрайонного суду від 09 листопада 2018 р.
Якщо вказані заявником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
Таким чином, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, про що належить повідомити заявника та надати йому строк протягом десяти днів із дня вручення копії цієї ухвали для подачі заяви із зазначення інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 185,354,357 ЦПК України, -
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Лавріва Михайла Михайловича на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 09 листопада 2018 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу - Лаврів Михайло Михайлович, про визнання недійсним договору дарування і застосування наслідків недійсності правочину залишити без руху, про що повідомити заявника та надати йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів із дня вручення копії цієї ухвали.
2. Роз'яснити заявнику, що у випадку не виконання вимог ухвали у встановлений строк йому буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
Суддя : Куштан Б.П.