ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 320/5804/18 Суддя (судді) суду 1-ї інст.:
Балаклицький А. І.
ПОСТАНОВА
Іменем України
05 березня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Сорочка Є.О.,
суддів Коротких А.Ю.,
Федотова І.В.,
за участю секретаря с/з Грисюк Г.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням заяв про збільшення позовних вимог, просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС від 07.08.2018 №0008801402, від 01.11.2018 №0011581402, від 25.10.2017 №0007561402, від 06.07.2018 №0007741402, від 06.07.2018 №0007751402.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2018 року призначено у справі судово-економічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, на вирішення якого поставлено такі питання:
- чи підтверджується документально висновки акту перевірки №2102/28-10-14-02/32294926 від 12.07.2018 в частині правильності здійснення розрахунку пені, що нарахована на підставі ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті"?;
- чи підтверджується документально висновки акту перевірки №2890/28-10-14-02/32294926 від 08.10.2018 в частині правильності здійснення розрахунку пені, що нарахована на підставі ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті"?;
- чи підтверджується документально висновки акту перевірки №3224/28-10-14-02/32294926 від 22.09.2017 в частині правильності здійснення розрахунку пені, що нарахована на підставі ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті"?;
- чи підтверджується документально висновки акту перевірки №1657/28-10-14-02/32294926 від 06.06.2018 в частині правильності здійснення розрахунку пені, що нарахована на підставі ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті"?;
- якою максимальною сумою повинен обмежуватися розрахунок розміру пені відповідно до акту перевірки №2102/28-10-14-02/32294926 від 12.07.2018, акту перевірки №2890/28-10-14-02/32294926 від 08.10.2018, акту перевірки №3224/28-10-14-02/32294926 від 22.09.2017 та акту перевірки №1657/28-10-14-02/32294926 від 06.06.2018?
У вказаній ухвалі судом також попереджено експерта про кримінальну відповідальність, зобов'язано позивача провести попередню оплату витрат з проведення експертизи на підставі виставленого рахунку, зобов'язано учасників процесу надати експерту всі необхідні документи для вирішення поставлених ним питань, зупинено провадження у справі до одержання результатів судово-економічної експертизи.
Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення, оскільки вважає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що підстави для призначення експертизи у даній справі були відсутні.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на необґрунтованість доводів скаржника.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), добросовісно, розсудливо (пункти 3, 5, 6 частини другої статті 2 КАС)).
Згідно частини першої статті 77 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 73 КАС предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За змістом частини першої статті 9 КАС розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно частини першої, пункту 2 частини другої статті 72 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками експертів.
Отже, предметом перевірки суду в адміністративній справі є обставини, на яких, зокрема, ґрунтуються вимоги і заперечення учасників справи. Такі обставини суд встановлює на підставі доказів, якими, зокрема, є висновки експертів. При цьому, з огляду на принцип офіційного з'ясування обставин справи, суд має сприяти учасникам справи в отриманні доказів.
Звертаючись до суду з позовом, позивач, окрім іншого, наголошував на невірний розрахунок відповідачем пені, що стягнута оскаржуваними рішеннями, у зв'язку із чим позивачем було подано клопотання про призначення експертизи, яке обґрунтоване складністю відповідних розрахунків, необхідність дослідження значного обсягу первинних документів та їх співставлення, що потребує спеціальних знань у сфері економіки та бухгалтерського обліку.
Водночас, відповідач в апеляційній скарзі стверджує, що правильність розрахунку пені не потребує спеціальних знань, позаяк вказана позивачем різниця у розрахунках не є помилкою податкового органу, а є наслідком неврахування позивачем при його розрахунку певних показників.
Надаючи оцінку наведеним обставинам, колегія суддів виходить із такого.
Відповідно до частини першої статті 102 КАС суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.
Частинами першою та п'ятою статті 102 КАС передбачено, що питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їх думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про судову експертизу» від 25.02.1994 № 4038-XII судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Підпунктом 1.2.3 пункту 1.2 розділу І Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5) однією із основних видів (підвидів) експертизи є: економічна (бухгалтерського та податкового обліку; фінансово-господарської діяльності; фінансово-кредитних операцій).
Основні завдання, орієнтовний перелік питань, які можуть ставитись на вирішення економічної експертизи визначений у розділі ІІІ Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5).
Проаналізувавши викладені норми, беручи до уваги предмет спору, суть спірних правовідносин та доводи учасників справи, колегія суддів дійшла висновку, що призначення судом першої інстанції економічної експертизи з поставлених у клопотанні позивача питань є можливим, так як потребує спеціальних знань у сфері бухгалтерського та податкового обліку. Окрім того, аналіз орієнтовного переліку питань, які можуть бути поставлені на вирішення експерту (розділ ІІІ згаданих вище рекомендацій), дає підстави для висновку, що визначені судом першої інстанції питання відносяться до кола питань, які можуть бути вирішені у рамках економічної експертизи.
Відповідно до частини четвертої статті 9 КАС суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі <�…>.
Відповідно до частини першої статті 103 КАС про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій (яким) доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Згідно пункту 4 частини другої статті 326 КАС суд має право зупинити провадження у справі в разі призначення судом експертизи - до одержання її результатів.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції не допустив порушень норм процесуального права та дотримався принципу офіційного з'ясування обставин справи.
Окрім того, варто відмітити, що відповідно до статті 108 КАС висновок експерта для суду не є обов'язковим та має оцінюватись судом разом із іншими доказами. Сторони при цьому не позбавлені можливості доводити перед судом необґрунтованість висновку експерта.
Колегія суддів звертає увагу на те, що питання правомірності відкриття судом першої інстанції провадження у справі в частині оскарження податкового повідомлення-рішення, яке, на переконання відповідача, вже було предметом судового розгляду в іншій справі, виходить за межі перевірки судом апеляційної інстанції ухвали суду першої інстанції про призначення судової експертизи.
Відповідно до пункту 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки гуртуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись статтями 34, 243, 312 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС залишити без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2018 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Є.О. Сорочко
Суддя А.Ю. Коротких
Суддя І.В. Федотов
Повний текст постанови складений 06.03.2019.
