П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 березня 2019року місто Київ
Єдиний унікальний номер справи 368/1191/16-ц
Номер провадження 22-ц/824/3250/2019
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Вербової І.М., суддів Саліхова В.В., Шахової О.В.,
за участю секретаря судового засідання - Іваницької О. В.,
вивчивши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 21 березня 2018 року, ухвалене під головуванням судді Закаблук О.В., у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, треті особи: Служба у справах дітей Кагарлицької районної державної адміністрації, Служба у справах дітей Обухівської районної державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав, зміну способу та розміру аліментів,
в с т а н о в и в :
У вересні 2016 року ОСОБА_3 звернулась до Кагарлицького районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2, третя особа - Служба у справах дітей Кагарлицької районної державної адміністрації, про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав та зміну способу присудження аліментів за судовим рішенням, визначивши розмір стягуваних з ОСОБА_2 аліментів у твердій грошовій сумі, на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1 500 грн. на кожну дитину, до досягнення ними повноліття.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що 21 листопада 2008 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено шлюб, у якому народились двоє дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.
13 березня 2014 року шлюб між сторонами було розірвано. Після розлучення діти проживають з позивачем. Відповідач не приймає участі у вихованні дітей.
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 03 грудня 2015 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/3 частини доходу відповідача.
Враховуючи покращення матеріального стану відповідача, позивач звернулась до суду з вищезазначеним позовом.
Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 01 грудня 2016 року до участі у справі в якості третьої особи залучено Службу у справах дітей Обухівської районної державної адміністрації в Київській області.
У грудні 2016 року ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_3 звернулась із заявою про уточнення позовних вимог, у якій просила суд змінити розмір та спосіб присудження аліментів за судовим рішенням Обухівського районного суду Київської області з ОСОБА_2, визначивши розмір стягуваних аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 2 500 грн., щомісячно, на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, визначити розмір стягуваних аліментів на дитину ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, в твердій грошовій сумі в розмірі 2 500 грн., щомісячно, до досягнення дітьми повноліття.
У липні 2017 року ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_3 звернулась із заявою про уточнення позовних вимог, у якій просила суд змінити спосіб присудження аліментів за судовим рішенням Обухівського районного суду Київської області, з ОСОБА_2, визначивши розмір стягуваних аліментів у твердій грошовій сумі на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в розмірі 4 000 грн. на кожну дитину, до досягнення ними повноліття.
Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 21 березня 2018 року (том ІІ а.с.67-89) частково задоволено уточнений позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2, треті особи: Служба у справах дітей Кагарлицької районної державної адміністрації, Служба у справах дітей Обухівської районної державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав, зміну способу та розміру аліментів. Змінено спосіб та розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/3 частини заробітку щомісячно, але не менше, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 13 жовтня 2015 року, до досягнення дітьми повноліття, які стягуються на підставі рішення Обухівського районного суду від 03 грудня 2015 року по справі №372/4296/15-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, щомісячно, в розмірі 4 405 грн., починаючи з дня набрання чинності даним рішенням суду і до повноліття дитини - 01 квітня 2027 року, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, щомісячно, в розмірі 4 405 грн., починаючи з дня набрання чинності даним рішенням суду і до повноліття дитини - ІНФОРМАЦІЯ_4.
З набранням чинності рішення суду, відізвати з примусового виконання Обухівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області виконавчий лист №2-176/15 від 17 грудня 2015 року, виданий Обухівським районним судом Київської області на виконання рішення Обухівського районного суду від 03 грудня 2015 року по справі №372/4296/1-ц.
Не погоджуючись з вищевказаним судовим рішенням, 20 червня 2018 року ОСОБА_2 направлено апеляційну скаргу.
В подальшому, на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції, скаржником подано уточнену апеляційну скаргу, в якій представник ОСОБА_2 - ОСОБА_8, просить суд скасувати рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 21 березня 2018 року та ухвалити нове судове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 аліменти відповідно до ст.182 СК України в частці від заробітку, а саме: 1/3 частину від усіх доходів на утримання двох неповнолітніх доньок, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_3, щомісячно, до досягнення дітьми повноліття.
Апеляційну скаргу мотивувала, зокрема, тим, що ухвалене судове рішення є незаконним, оскільки судом не враховано обставини, які необхідно враховувати при визначенні розміру аліментів відповідно до ст.182 СК України, а саме: матеріальне становище відповідача, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатну мати-пенсіонерку. Крім того, суд не врахував ст.183 СК України, відповідно до якої стягуються аліменти для офіційно працюючої особи, з якої стягуються аліменти в частці від заробітку.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 06 серпня 2018 року відкрито апеляційне провадження за вищевказаною апеляційною скаргою, надано строк для подачі відзиву.
20 серпня 2018 року на адресу суду надійшов відзив представника позивача ОСОБА_9 без підтвердження направлення іншим учасникам справи, у якому, посилаючись на не відповідність обставин справи, викладених в апеляційній скарзі, остання просила залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції у частині зміни розміру та способу аліментів - без змін.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 22 серпня 2018 року закінчено проведення підготовчих дій, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Додатковим рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 06 листопада 2018 року (том ІІ а.с.232-235) відмовлено в позбавленні батьківських прав ОСОБА_2 відносно його неповнолітній дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 11 січня 2019 року (том ІІ а.с. 243) дану цивільну справу прийнято до розгляду та призначено у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
04 березня 2019 року та 05 березня 2019 року на адресу суду надійшли клопотання від Служби у справах дітей Кагарлицької районної державної адміністрації та Служби у справах дітей Обухівської районної державної адміністрації відповідно про розгляд справи без участі представників третіх осіб.
У судовому представник відповідача ОСОБА_8 підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у ній.
Представник позивача ОСОБА_10 заперечувала проти доводів апеляційної скарги та просили залишити її без задоволення, з підстав її необґрунтованості.
Крім того, остання заявила клопотання про витребування довідки про заробітну плату відповідача та контракт на виконання трудових обов'язків закордоном. Представник відповідача ОСОБА_8 не заперечувала проти задоволення вищевказаного клопотання та надала у судовому засіданні вищевказані документи, які суд приєднав до матеріалів справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши доводи представника позивача та представника відповідача (скаржника), які з'явились у судове засідання, з'ясувавши обставини справи, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для її часткового задоволення, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 21 листопада 2008 року між ОСОБА_11 та ОСОБА_2 укладено шлюб, який було розірвано рішенням Обухівського районного суду Київської області від 13 березня 2014 року (том І а.с. 11).
У шлюбі народилось двоє дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 (том І а.с. 9), та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (том І а.с. 10).
Рішенням Обухівського районного суду від 03 грудня 2015 року (том І а.с. 8) стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1,та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, у розмірі 1/3 частини заробітку щомісячно, але не менше, ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 13 жовтня 2015 року до досягнення дітьми повноліття.
На виконання вищевказаного рішення судом видано виконавчий лист.
Відповідно до відомостей, що містяться в довідці-розрахунку від 02 листопада 2016 року, (том І а.с. 49) з 01 серпня 2016 року по 31 жовтня 2016 року заборгованість ОСОБА_2 по сплаті аліментів склала 2 483 грн. 10 коп. Разом з тим, судом першої інстанції встановлено, що станом на день ухвалення рішення вищезазначена заборгованість погашена.
Згідно довідки № ПЛ000000084 від 19 листопада 2016 року (том І а.с. 58) ОСОБА_2 з 25 липня 2016 року працює в ТОВ «Компанія «Транспеле» і займає посаду водія автотранспортних засобів.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідач працює за контрактом за межами України.
Перебування ОСОБА_2 протягом 2016 - 2017 року закордоном підтверджуються штампами в закордонному паспорті останнього.
Задовольняючи позовні вимоги в частині зміни способу та розміру аліментів, суд першої інстанції виходив з того, що матеріальний стан відповідача значно покращився, у зв'язку з виконанням трудових обов'язків за кордоном, а останній відмовляється надавати відомості стосовно працевлаштування закордоном і отриманого доходу.
Суд відмовив у задоволенні позовних вимог щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_2, оскільки останній не ухилявся від виконання батьківських обов'язків.
Виходячи зі змісту частин 1-5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Враховуючи, що ОСОБА_2 не оскаржується рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо позбавлення батьківських прав, суд апеляційної інстанції не переглядає рішення суду в цій частині.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для зміни розміру стягнутих аліментів, з огляду на таке.
Відповідно до положень Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, а саме ч. 1 та ч. 2 ст. 27 держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного і соціального розвитку дитини.
Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 180 СК України встановлено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватись як аліменти на дитину, визначається судом.
Згідно з ч. 2 ст. 183 СК України якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватись до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Статтею 192 СК України визначено, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішення суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
У ст. 192 СК України закріплено перелік обставин, які можуть бути підставою для зміни розміру аліментів. Верховний Суд у своїх висновках виходить того, що суд не визначає мінімальний розмір аліментів на одну дитину, оскільки такий визначено законом. Визначаючи розмір аліментів, суд враховує, що їх розмір на одну дитину не може бути меншим ,ніж визначено законом (ч. 2 ст. 182 СК України)
Разом з тим, Верховний Суд, як і Верховний суд України в п. 17 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснював, що зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення.
Частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено обов'язок кожної сторони доводити ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до вимог ч. 1 та 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 79 ЦПК України встановлено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до приписів ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
У даному випадку позивачем ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції не надано належних та допустимих доказів у розумінні вимог процесуального закону та норм сімейного права щодо зміни майнового стану ОСОБА_2
Розрахунок розміру аліментів суду першої інстанції з посиланням на податкову соціальну пільгу протирічить СК України, а відтак є невірним.
Посилання суду на п. 1 ст. 169 розділу IV Податкового Кодексу України щодо необхідності застосування при розрахунку податкової соціальної пільги є помилковим, оскільки її використання має місце у разі застосування норм кримінального та адміністративного законодавства.
Таким чином, висновки суду першої інстанції, покладені в основу оскаржуваного рішення, не відповідають фактичним обставинам справи, що є підставою для його скасування.
Крім того, як встановлено в ході перегляду оскаржуваного рішення, позивачем не оскаржувались дії (бездіяльність) державного виконавця щодо розрахунку заборгованості, а посилання в судовому засіданні представника позивача на звернення ОСОБА_3 до начальника Обухівського ВДВС із скаргою не свідчить про наявність підстав для зміни розміру аліментів.
Судом першої інстанції встановлено, що заборгованість відповідача по сплаті аліментів погашена.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Виходячи з наведеного вище, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення не можна назвати законним та обґрунтованим в розумінні ст.263 ЦПК України, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції вважає за необхідне скасувати оскаржуваного рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в частині зміни розміру стягнутих аліментів.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, Київський апеляційний суд,-
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 21 березня 2018 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог про зміну розміру стягнутих аліментів.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повне судове рішення складено 07 березня 2019 року.
Суддя-доповідач: І.М.Вербова
Судді: В.В. Саліхов
О.В. Шахова
