Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 708/797/18
Провадження № 1-кп/712/224/19
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 квітня 2019 року колегія суддів Соснівського районного суду м. Черкаси у складі:
головуючого/судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2
ОСОБА_3
при секретарях ОСОБА_4 , ОСОБА_5
за участю прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8
захисника ОСОБА_9
представника потерпілої ОСОБА_10
законного представника потерпілої ОСОБА_11
потерпілої ОСОБА_12
обвинуваченого ОСОБА_13
розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження № 12018250290000108 відносно:
ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Іванівка, Чигиринського району, Черкаської області, громадянина України, українця, з неповною середньою освітою, не працюючого, маючого на утриманні малолітню дитину 2015 р.н., проживаючого: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого.
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 156, ч. 4 ст. 152 КК України,-
В С Т А Н О В И Л А:
ОСОБА_13 , на початку січня 2017 року, проживаючий однією сім`єю з ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та фактично являючись особою, яка займається її вихованням, достовірно знаючи, що вона є малолітньою, перебуваючи в кімнаті житлового будинку по місцю свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , із застосуванням фізичного насильства, яке виразилось у триманні обох рук та насильницькому утриманні, вчинив розпусні дії, які виразились в непристойних дотиках до статевих органів, щодо малолітньої ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка відповідно до висновку експерта № 02-01/365 від 16.03.2018 станом на серпень 2017 року статевої зрілості не досягла.
Після чого, в середині серпня 2017 року, близько 07 години 00 хвилин, ОСОБА_13 , перебуваючи в спальній кімнаті житлового будинку по місцю свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , із застосуванням фізичного насильства, яке виразилось в заламуванні обох рук за спину та насильницькому утриманні, вступив з малолітньою ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в статеві зносини природнім способом проти її волі, в результаті вказаних дій остання завагітніла та ІНФОРМАЦІЯ_3 народила дитину ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідно до висновку експерта № 19/10-2/243-СЕ/18 від 14.06.2018 року ОСОБА_13 , може бути біологічним батьком ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ймовірність даної події складає 99,9999%.
Також, 06.01.2018 року, ОСОБА_13 , проживаючий однією сім`єю з ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та фактично являючись особою, яка займається її вихованням, достовірно знаючи, що вона є малолітньою, перебуваючи в веранді житлового будинку по місцю свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , із застосуванням фізичного насильства, яке виразилось в насильницькому утриманні, вчинив розпусні дії, які виразились в непристойних дотиках до статевих органів, щодо малолітньої ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка відповідно до висновку експерта № 02-01/365 від 16.03.2018 року станом на серпень 2017 року статевої зрілості не досягла.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_13 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень не визнав та пояснив, що проживав разом з ОСОБА_15 та дочками в АДРЕСА_1 . Вчинення розпусних дій щодо ОСОБА_12 в січні 2017 року та 06.01.2018 року не визнає, оскільки він не доторкався до статевих органів потерпілої. Вона проявляла знаки уваги до нього, обіймала та сказала що скучала, проте він її прогнав і сказав що це все може побачити мати. В цей час до них вийшла ОСОБА_15 , після чого ОСОБА_12 втекла. Розбещення не було. По епізоду, що мав місце в серпні 2017 року пояснив, що в статеві стосунки з ОСОБА_12 він вступав, це було один раз і по її добровільній згоді. Це відбулося ввечері, коли він вийшов на вулицю та сів на стілець. В цей час ОСОБА_12 вийшла за ним та сіла до нього на руки. Дружина тоді перебувала в будинку. Статевий акт відбувся за добровільною згодою ОСОБА_12 . Згвалтування не було, вона опір не чинила. В той час він перебував під дією сильних ліків. Після статевого акту близько двох неділь ОСОБА_12 ходила слідом за ним, потім через деякий час почала його ображати. Вважає себе винним, що вступив в статеві стосунки з неповнолітньою. Про те, що дитина його не заперечує. Фізичного насильства не було, руки ОСОБА_12 не заламував.
Вина обвинуваченого ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 156, ч. 4 ст. 152 КК України підтверджується зібраними по справі доказами, яким в ході судового розгляду було надано належну оцінку і які були дослідженні судом в повному обсязі, а саме:
-показами потерпілої ОСОБА_12 , яка у судовому засіданні пояснила, обвинувачений ОСОБА_13 являється її вітчимом та проживав разом з її мамою ОСОБА_15 та сестрами в АДРЕСА_1 . Відносини у неї з вітчимом були нормальні. По епізоду, що мав місце в січні 2017 року пояснила, що під час того як вона вийшла на вулицю, ОСОБА_13 почав до неї приставати, тілесні ушкодження не наносив, а торкався до неї. Чому вона не чинила опору, не може пояснити. В статеві відносини ОСОБА_13 вступив з нею один раз в серпні 2017 року, внаслідок цього вона народила дитину. Засобами контрацепції ОСОБА_13 не користувався, вона не знає що таке засоби контрацепції. Статевий акт відбувся в серпні 2017 року, це було зранку коли мати ОСОБА_15 із сестрою поїхали до м. Черкаси, а вона в цей час з іншою сестрою перебували у кімнаті. До них у кімнату зайшов ОСОБА_13 , підійшов до ліжка, роздягнув її, потім роздягнувся сам, почав доторкатися до її статевих органів та вступив з нею в статевий акт. При цьому він нічого їй не говорив, не погрожував, не бив та не заламував руки. Вона не розуміла що сталося. Під час статевого акту вона не чинила опору та не кричала. В статевий акт вона вступила з ОСОБА_13 добровільно. Сестра в цей час спала біля неї на ліжку. Мамі вона нічого не розповіла щоб її не хвилювати. Епізоду в січні 2017 року та 06.01.2018 року не було. Розбещень з боку ОСОБА_13 відносно неї не було. Так, в січні 2017 року ОСОБА_13 вийшов на вулицю, вона підійшла до ОСОБА_13 , після чого вони обійнялися, в цей час вийшла мати і вона втекла. ОСОБА_13 тоді до її статевих органів не торкався. Чому вона раніше давала інші покази пояснити не може, на даний момент вона говорить правду. Між судовими засіданнями вона ні з ким не говорила і ніхто їй не говорив які потрібно давати покази;
-показами свідка ОСОБА_15 , яка у судовому засіданні пояснила, що перебувала у цивільному шлюбі з ОСОБА_13 . Її дочки проживали разом з ними в АДРЕСА_1 . В березні 2018 року дочка ОСОБА_12 сказала, що погано себе почуває, після чого вони пішли до лікарні та дізналися що вона вагітна. Після того, як вони вийшли від лікаря вона запитала у дочки хто батько дитини, дочка вказала на ОСОБА_13 . Більше нічого дочка їй не розповідала. У поведінці дочки нічого не змінилося, вона вела себе нормально. По епізоду в січні 2017 року пояснила, що вийшла на веранду , побачила ОСОБА_13 та дочку ОСОБА_12 , після цього дочка втекла. ОСОБА_13 був одягнутий, на ньому була розстебнута тільки куртка. Вона запитала у дочки чому та втекла, дочка їй нічого не пояснила. Про те, що сталося вона дізналася у поліції зі слів дочки, свідком події особисто не була. У поведінці дочки нічого не змінилося;
-показами свідка ОСОБА_16 , яка у судовому засіданні пояснила, що працює в школі м. Чигирин практикуючим психологом. Із дітьми 7-8 класів вона бесіди проводить. У деяких учнів 13-14 років є перебільшення в діях. Потерпіла ОСОБА_12 до неї не зверталася з приводу насильства в сім`ї. Якогось хвилювання чи пригнічення дівчинка не проявляла. Вела себе спокійно та скромно, нічим не виділялася;
-показами свідка ОСОБА_17 , яка у судовому засіданні пояснила, що працює учителем та являються класним керівником ОСОБА_12 . Дівчинка спокійна, стримана, доброзичлива до однокласників. Змін у її поведінці ніяких не було. У 8 класі вела себе як і в 7 класі. В школі вони навчають дітей як вести себе в екстремальних умовах і в разі насильства в сім`ї. У цьому віці є діти, які знають про стосунки між чоловіком та жінкою. За потерпілу вона не може сказти чи вона обізнана;
-витягом є єдиного реєстру досудових розслідувань від 13.03.2018 року, згідно якого 13.03.2018 року до Чигиринського ВП Смілянського ВП ГУ НП в Черкаській області надійшла заява від ОСОБА_15 , яка просить притягнути до відповідальності її співмешканця ОСОБА_13 , який в середині грудня 2017 року із застосуванням сили та використанням безпорадного стану її малолітньої доньки ОСОБА_12 2004 р.н. вступив в статеві зносини природнім способом та на даний час остання знаходиться в стані вагітності;
(а.с. 1)
-протоколом про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке що готується від 13.03.2018 року, згідно якого ОСОБА_15 просить притягнути до відповідальності її співмешканця ОСОБА_13 , який в середині грудня 2017 року із застосуванням сили та використанням безпорадного стану її малолітньої доньки ОСОБА_12 2004 р.н. вступив в статеві зносини природнім способом та на даний час остання знаходиться в стані вагітності;
(а.с. 2-3)
-довідкою Чигиринської районної лікарні від 13.03.2018 року щодо перебування ОСОБА_12 в стані вагітності;
(а.с. 14)
-постановою Чигиринського відділу Смілянської місцевої прокуратури про відібрання біологічних зразків для експертизи від 13.03.2018 року, якою надано дозвіл відібрати зразки крові підозрюваного ОСОБА_13 , для проведення судових експертиз;
(а.с. 33)
-заявою ОСОБА_13 від 13.03.2018 року про те, що останній не заперечує проти відібрання зразків крові;
(а.с. 34)
-протоколом отримання зразків для експертизи від 13.03.2018 року, яким зафіксовано факт відібрання крові у ОСОБА_13 ;
(а.с. 35)
-висновком судово-медичної експертизи № 02-01/365 від 13.03.2018 року, згідно якого ОСОБА_12 станом на серпень 2017 року статевої зрілості не досягла. Станом на час проведення судово-медичної експертизи у ОСОБА_12 має місце вагітність терміном на 32 тижні;
(а.с. 39)
-ухвалою слідчого судді Чигиринського районного суду від 15.03.2018 року про надання тимчасового доступу до медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_13 ;
(а.с. 52)
-протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 16.03.2018 року, яким зафіксовано факт доступу до медичної документації ОСОБА_13 та складено опис речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого-судді;
(а.с. 53-54)
-висновком судово-психіатричного експерта № 142 від 30.03.2018 року, в докримінальній ситуації у ОСОБА_12 не відмічалося проявів хворобливих розладів психічної діяльності. На момент скоєення відносно ОСОБА_12 протиправних дій сексуального характеру, у неї не відмічалося проявів хворобливих розладів психічної діяльності, дезорганізації психічної діяльності, що не позбавляло її здатності правильно сприймати, запам`ятовувати і відтворювати юридично значимі події та давати по них покази. В посткримінальній ситуації у підекспертної відмічалися рудиментальні невротичні розлади, які знаходилися в прямому причинно-наслідковому зв`язку із скоєними відносно підекспертної протиправними діями які мали короткочасний характер і редукувалися до моменту проведення експертизи. На теперішній Час ОСОБА_12 здатна давати покази про юридично значимі події, але її участь в досудовому розслідуванні та при розгляді справи в суді, зважаючи на їх психотравмуючий вплив, повинна бути обмеженою з деонтологічних мотивів. Враховуючи рівень розумового розвитку, індивідуально-психологічні та вікові особливості, емоційний стан під експертної ОСОБА_12 в досліджувані ситуації, вона могла правильно розуміти зовнішню сторону та характер чинимих щодо неї дій та неповною мірою розуміла їх значення;
(а.с. 62-66)
-висновком судово-психіатричного експерта № 146 від 04.04.2018 року, згідно якого на період часу, до якого відноситься скоєння ОСОБА_13 інкримінованих правопорушень, у нього не відмічалось проявів тимчасового розладу психічної діяльності або іншого хворобливого стані психіки, в його поведінці не відображалося психопаталогічної симптоматики - що також свідчить про його здатність усвідомлювати свої дії і керувати ними. Станом на час проведення експертизи також здатен усвідомлювати свої дії і керувати ними, правильно сприймати обставни, що мають значення по справі, при цьому останній не потребує застосування примусових заходів медичного характеру;
(а.с. 70-73)
-постановою прокуратури Черкаської області про відібрання біологічних зразків для проведення експертизи від 15.05.2018 року, якою надано дозвіл відібрати зразки крові у ОСОБА_14 , яка є донькою ОСОБА_12 ;
(а.с. 100)
-заявою ОСОБА_12 від 16.05.2018 року, згідно якої остання не заперечує проти відібрання зразків крові її доньки ОСОБА_14 ;
(а.с. 101)
-протоколом отримання зразків для проведення експертизи від 16.05.2018 року, яким зафіксовано факт відібрання зразків крові ОСОБА_14 ;
(а.с. 102)
-висновком експерта № 05-1-09/161 від 18.05.2018 року, згідно якого при дослідження зразків крові ОСОБА_13 виявлений антиген А. Кров, можливо, відноситься до групи Ав(ІІ);
(а.с. 106-107)
-висновком експерта № 05-1-09/272 від 18.05.2018 року, згідно якого кров ОСОБА_14 відноситься до групи Ав(ІІ);
(а.с. 111-112)
-висновком експерта № 19/10-2/243-СЕ/18 від 14.06.2018 року, яким встановлено генетичні ознаки (ДНК-профілі) зразків крові ОСОБА_13 та ОСОБА_14 . При цьому ОСОБА_13 може бути біологічним батьком ОСОБА_14 з ймовірністю 99,9999%;
(а.с. 118-129)
-вимогою від 13.03.2018 року, згідно якої ОСОБА_13 раніше судимий 28.01.2010 року за ст. 185 ч.1 КК України;
(а.с. 156)
-характеристикою з місця проживання ОСОБА_13 , згідно якої скарг та зауважень на останнього не надходило;
(а.с. 158)
До закінчення судового слідства клопотань від учасників процесу, у тому числі і від державного обвинувача про збір, перевірку чи витребування додаткових доказів крім уже тих, що заявлялися, не надійшло.
Суд обмежений у праві збору доказів вини обвинуваченого за власною ініціативою та, залишаючись об`єктивним і неупередженим, має створити необхідні умови для виконання сторонами їхніх процесуальних обов`язків та здійснення наданих їм прав розглянути кримінальне провадження і постановити відповідне рішення. Суди при розгляді кримінальних справ не вправі перебирати на себе функції обвинувачення чи захисту.
Вiдповiдно до ст. 3 Конституцiї України людина, її життя i здоров`я, честь i гiднiсть, недоторканнiсть i безпека визнаються в Українi найвищою соцiальною цiннiстю.
Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканностi особи є посяганнями на особистiсть i пов`язанi з грубими порушеннями норм суспiльної моралi, тому кримiнальним законодавством за їх вчинення передбачено доволi суворе покарання.
Статевi злочини характеризуються аморальнiстю та цинiчнiстю дiй винних осiб, принижують честь i гiднiсть потерпiлої особи та можуть завдати значної шкоди здоров`ю.
Надзвичайно небезпечнi статевi злочини проти неповнолiтнiх, вони посягають на їх статеву недоторканнiсть та нормальний статевий розвиток. Такi злочини часто призводять до глибоких душевних травм у потерпiлих осiб, штовхають їх до аморального способу життя. Згiдно з чинним законодавством України кримiнальна вiдповiдальнiсть за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканностi особи передбачена розд. IV Особливої частини Кримiнального кодексу України (далi - КК), зокрема за: згвалтування (ст. 152); насильницьке задоволення статевої пристрастi неприродним способом (ст. 153); примушування до вступу в статевий зв`язок (ст. 154); статевi зносини з особою, яка не досягла статевої зрiлостi (ст. 155); розбещення неповнолiтнiх (ст. 156). Найбiльш тяжким i найпоширенiшим серед злочинiв проти статевої свободи та статевої недоторканностi особи є згвалтування.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може грунтуватися на доказах, одержавних незаконним шляхом, а також припущеннях. Усі сумніви доведеності вини особи, мають тлумачитися на її користь.
Не визнання вини обвинуваченим ОСОБА_13 суд оцінює критично, як намагання уникнути відповідальності за скоєний злочин, оскільки його вина в повному обсязі підтверджується матеріалами кримінального провадження, показами потерпілої ОСОБА_12 ; показами свідків: ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , що були безпосередньою допитані у судових засіданнях.
Крім того, вина ОСОБА_13 підтверджується матеріалами кримінального провадження, а саме: витягом є єдиного реєстру досудових розслідувань від 13.03.2018 року; протоколом про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке що готується від 13.03.2018 року; поясненням ОСОБА_13 від 13.03.2018 року; довідкою Чигиринської районної лікарні від 13.03.2018 року; постановою Чигиринського відділу Смілянської місцевої прокуратури про відібрання біологічних зразків для експертизи від 13.03.2018 року; заявою ОСОБА_13 від 13.03.2018 року; протоколом отримання зразків для експертизи від 13.03.2018 року; висновком судово-медичної експертизи № 02-01/365 від 13.03.2018 року; ухвалою слідчого судді Чигиринського районного суду від 15.03.2018 року про надання тимчасового доступу; протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 16.03.2018 року; висновком судово-психіатричного експерта № 142 від 30.03.2018 року; висновком судово-психіатричного експерта № 146 від 04.04.2018 року; постановою прокуратури Черкаської області про відібрання біологічних зразків для проведення експертизи від 15.05.2018 року; заявою ОСОБА_12 від 16.05.2018 року; протоколом отримання зразків для проведення експертизи від 16.05.2018 року; висновком експерта № 05-1-09/161 від 18.05.2018 року; висновком експерта № 05-1-09/272 від 18.05.2018 року; висновком експерта № 19/10-2/243-СЕ/18 від 14.06.2018 року.
Твердження обвинуваченого ОСОБА_13 про те, що розпусних дій щодо ОСОБА_12 він не вчиняв, потерпіла ОСОБА_12 вступила з ним в статевий акт добровільно спростовується показами потерпілої ОСОБА_12 та матеріалами кримінального провадження.
Крім того, слід зазначити, що покази потерпілої та свідків є послідовними, узгоджуються між собою та з іншими матеріалами кримінального провадження, а тому суд вважає їх належними та допустимими.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, в результаті повного, об`єктивного і всебічного їх дослідження в судовому засіданні, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 156, ч. 4 ст. 152 КК України доведена в повному обсязі.
Дії обвинуваченого ОСОБА_13 суд кваліфікує:
-за ч. 2 ст. 156 КК України, як розбещення, вчинення розпусних дій щодо малолітньої особи, вчинені батьком, матір`ю або особою, що їх замінює;
-за ч. 4 ст. 152 КК України, як зґвалтування, тобто статеві зносини із застосуванням фізичного насильства, малолітньої;
Обставин, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_13 відповідно до ст. 66 КК України судом не встановлено.
Обставиною, що обтяжує відповідальність ОСОБА_13 відповідно до ст. 67 КК України є вчинення злочину щодо малолітньої дитини.
При призначенні покарання суд дотримується вимог ст. 65 КК України, оскільки має на меті не тільки покарати, а й сприяти виправленню обвинуваченого ОСОБА_13 , а також запобігти вчиненню нових злочинів. Оскільки в разі призначення невідповідного, невиправдано м`якого чи надто суворого покарання, мети покарання буде важко досягти.
На підставі викладеного, враховуючи думку потерпілої, враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_13 , який в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, характеризується посередньо, також враховуючи тяжкість вчиненого злочину, суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливе при призначенні покарання у вигляді позбавлення волі.
Цивільний позов не заявлено.
Процесуальні витрати за проведення по справі молекулярно-генетичної експертизи в сумі 4 847,70 грн. підлягають до стягнення з обвинуваченого ОСОБА_13 на користь Держави.
Речові докази відсутні.
Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Визнати ОСОБА_13 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 156, ч. 4 ст. 152 КК України та призначити покарання:
за ч. 2 ст. 156 КК України у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі;
за ч. 4 ст. 152 КК України у вигляді 10 (десяти) років позбавлення волі;
На підставіч.1ст.70КК України,шляхом поглинанняменш суворогопокарання більшсуворим,кінцево визначитипокарання увигляді 10 (десяти) років позбавлення волі.
Строк відбування покарання рахувати з 08.04.2019 року,зарахувавши термін попереднього ув`язнення з 13.03.2018 року по 08.04.2019 року включно.
Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_13 до вступу вироку в законну силу залишити без змін у вигляді тримання під вартою.
Цивільний позов не заявлено.
Стягнути з ОСОБА_13 на користь Держави процесуальні витрати за проведення по справі молекулярно-генетичної експертизи в сумі 4 847,70 грн.
Речові докази відсутні.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Черкаської області протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Соснівський районний суд м. Черкаси, а обвинуваченому, який перебуває під вартою, з моменту вручення копії вироку.
Обвинуваченому та прокурору копію вироку на підставі п. 6 ст.376КПК України вручити негайно після його проголошення.
Учасники судового провадження мають право на підставі п. 6 ст.376КПК України отримати в суді копію вироку.
Головуючий: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3
