ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 квітня 2019 року м. Київ
справа № 369/9898/17
провадження № 22-ц/824/3006/19
Київський Апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого - Іванової І.В.
суддів - Матвієнко Ю.О., Мельника Я.С.
при секретарі - Пітенко І.Ю.
сторони :
позивач - ОСОБА_1
відповідачі - ОСОБА_2, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІК ОМ» (з 07.11.2017р. ТОВ «Пледон Райз»), Товариство з обмеженою відповідальністю «Оілтекс», ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оілтекс» на заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 травня 2018 року у складі судді Усатова Д.Д., повний текст складений 05.06.2018 року,
встановив:
У вересні 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ТОВ «ЛІК ОМ» (з 07.11.2017р. ТОВ «Пледон Райз»), ТОВ «Оілтекс», ОСОБА_3 про визнання рішень загальних зборів учасників товариства, нової редакції статуту та правочинів недійсними, скасування державної реєстрації змін до установчих документів, витребування частки у статутному капіталі, визнання права власності на частку у статутному капіталі товариства та застосування наслідків недійсності правочинів.
В обґрунтування позовних вимог послався на те, що 15.03.2017 між ОСОБА_4 та позивачем було укладено Договір № 1/17 купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «ЛІК ОМ» (з 07.11.2017 ТОВ «Пледон Райз»), відповідно до умов якого ОСОБА_4 передав позивачу належну йому частку у розмірі 100 % статутного капіталу ТОВ «ЛІК ОМ», а ОСОБА_1 взяв на себе зобов'язання її прийняти та оплатити її вартість.
17.03.2017 державним реєстратором Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації Яценко Т.Я. було здійснено державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ «ЛІК ОМ» у вигляді зміни складу й інформації про засновників з ОСОБА_4 на мене, ОСОБА_1, запис № 10691050009029605, тому з 17.03.2017 позивач став єдиним засновником (власником) та директором ТОВ «ЛІК ОМ» (з 07.11.2017 ТОВ «Пледон Райз»).
Проте, при перевірці даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 17.07.2017 р. виявилося, що новим засновником ТОВ "ЛІК ОМ" (з 07.11.2017 ТОВ «Пледон Райз») значиться відповідач ОСОБА_2, з яким позивач взагалі не знайомий, при цьому він нікому права на ТОВ «ЛІК ОМ» не відчужував.
Далі позивач зазначив, що йому стало відомо також те, що державними реєстраторами без його відома та всупереч його волі були вчинені інші реєстраційні дії щодо ТОВ «ЛІК ОМ», а в подальшому і стосовно ТОВ «Оілтекс».
Таким чином, позивач посилаючись на те, що внаслідок вказаних дій були грубо порушені його законні права та інтереси, як єдиного учасника ТОВ "ЛІК ОМ", оскільки він протиправно був усунутий від фактичної участі в управлінні справами товариства, а далі позбавлений права власності на частку у статутному капіталі ТОВ "ЛІК ОМ", був змушений звернутися до суду із даним позовом з метою захисту зазначених порушених прав та охоронюваного інтересу.
Заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 травня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «ЛІК ОМ», укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 09.06.2017 року.
Визнано недійсною нову редакцію Статуту ТОВ «ЛІК ОМ», затверджену протоколом загальних зборів учасників від 09.06.2017 року № 06/17.
Скасовано державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи ТОВ «ЛІК ОМ», проведену державним реєстратором 10.06.2017 року та 13.06.2017 року
Визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «ЛІК ОМ», оформлене протоколом загальних зборів учасників ТОВ «ЛІК ОМ» від 14.06.2017 року № 17/06.
Визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «Оілтекс», оформлене протоколом загальних зборів учасників ТОВ «Оілтекс» від 15.06. 2017 року № 17/06-15.
Визнано недійсним Договір купівлі-продажу частини частки у статутному капіталі ТОВ «Оілтекс», укладений 15.06.2017 р. між ОСОБА_3 та ТОВ «ЛІК ОМ».
Скасовано державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи ТОВ «Оілтекс», проведену державним реєстратором 15.06.2017 року. Визнано недійсним Акт прийому-передачі та грошової оцінки нерухомого майна, що вноситься до статного капіталу ТОВ «Оілтекс», укладений 16.06.2017 р. між ТОВ «ЛІК ОМ» та ТОВ «Оілтекс», відповідно до якого ТОВ «ЛІК ОМ» передало до статутного капіталу ТОВ «Оілтекс» належні йому земельні ділянки загальною вартістю 13 000 000 грн.
Скасовано державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи ТОВ «Оілтекс», проведену державним реєстратором 16.06.2017 року, яка полягала у державній реєстрації передачі ТОВ «ЛІК ОМ» у якості додаткового внеску до статутного капіталу ТОВ «Оілтекс» нерухомого майна, а саме 13 земельних ділянок, які знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с/рада Петрівська.
Визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «ЛІК ОМ», оформлене протоколом загальних зборів учасників ТОВ «ЛІК ОМ» від 22.06.2017 року № 17/06.
Визнано недійсним Договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Оілтекс», укладений 23.06.2017 р. між ОСОБА_3 та ТОВ «ЛІК ОМ».
Визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «Оілтекс», оформлене протоколом загальних зборів учасників ТОВ «Оілтекс» від 23.06. 2017 року № 17/06-23.
Скасовано державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи ТОВ «ЛІК ОМ», проведену державним реєстратором 23.06.2017 року. Скасовано державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи ТОВ «Оілтекс», проведену державним реєстратором 26.06.2017 року.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 з кожного з відповідачів судовий збір в розмірі по 2000 грн.
Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач ТОВ «Оілтекс» подав апеляційну скаргу, просить скасувати заочне рішення суду першої інстанції через порушення судом норм матеріального і процесуального права та закрити провадження у даній справі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги ТОВ «Оілтекс» зазначає, що ТОВ «ЛІК ОМ» є суб'єктом господарювання, а позивач ОСОБА_1, як колишній учасник товариства оспорює правочин та рішення ТОВ «ЛІК ОМ», згідно якого він вибув зі складу товариства. Позов ініційовано саме стосовно правовідносин щодо відчуження корпоративних прав та похідного від цього права власності. Отже, на думку відповідача, правовідносини, які виникли між сторонами у справі, є господарсько-правовими, а тому, справа підлягає розгляду за правилами господарського судочинства. При цьому апелянт зазначив, що 05.11.2017 року у справі було подано заяву про закриття провадження з підстав непідвідомчості спору суду, проте, судове рішення не містить згадувань про подану заяву.
Крім того, відповідач ТОВ «Оілтекс» у скарзі зазначив що матеріали справи не містять доказів, які підтверджують обґрунтованість позовних вимог. Тобто, рішення суду, окрім постановлення такого неповноважним судом, ухвалено на основі припущень та з грубим порушенням норм процесуального права, що також свідчить про необхідність його скасування.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач ОСОБА_1 вказує, що в контексті даної справи до позовних вимог, які стосуються корпоративних відносин, можна віднести лише вимогу щодо визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «ЛІК ОМ», оформленого протоколом загальних зборів учасників від 09 червня 2017 року № 06/17. Разом з тим, всі інші позовні вимоги, які стосуються визнання недійсним рішень юридичної особи, які прийняті в період після виключення ОСОБА_1 зі складу учасників ТОВ «ЛІК ОМ», а також визнання недійсними правочинів, укладених товариством, не можна віднести до категорії корпоративних спорів, у зв'язку з чим підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, тому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача ТОВ «Оілтекс» підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.
Представники позивача заперечували проти задоволення скарги з підстав, викладених у відзиві.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, тому колегія суддів у відповідності з вимогами ч.2 ст.372 ЦПК України вважає можливим розглянути справу у їх відсутності на підставі наявних у справі доказів.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи та вимоги апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Судом встановлено, що влітку 2017 року позивач ОСОБА_1 дізнався про зміну власника та керівника ТОВ «ЛІК ОМ», яким він був на підставі установчих документів раніше.
З приводу відсутності волевиявлення позивача на вихід зі складу учасників ТОВ «ЛІК ОМ» (з 07.11.2017 ТОВ «Пледон Райз») та передачу належної йому частки ОСОБА_2 позивач звернувся із заявами про вчинення кримінального правопорушення, за результатами звернення 19.07.2017 було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінальне провадження № 42017111200000429 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 206-2, ч. 1 ст. 358 Кримінального кодексу України.
17.08.2017 в результаті ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, позивачу стало відомо про державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ «ЛІК ОМ», яка полягала у зміні складу засновників даного товариства з ОСОБА_1 на ОСОБА_2
Висновком експерта Київського Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № 8-4/1725 від 14.08.2017 встановлено, що: - підпис в протоколі № 06/17 від 09.06.2017 Загальних зборів Учасників ТОВ «ЛІК ОМ» в графі «Підписи» від імені ОСОБА_1, виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою; - підпис в договорі від 09.06.2017 р. купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «ЛІК ОМ» в графі «продавець», виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою; - відбиток печатки: «Товариство з обмеженою відповідальністю * Україна * м. Київ * «Лік Ом» Ідентифікаційний код 38510962 в заяві від 16.06.2017р. від директора ТОВ «Лік Ом» ОСОБА_2, нанесений не кліше печатки «Товариство з обмеженою відповідальністю * Україна * м. Київ * «Лік Ом» Ідентифікаційний код 38510962, зразки відбитків якої надані на дослідження порівняльних зразків.
Нотаріус Струк В.І., який засвідчив справжність підпису позивача на Протоколі № 06/17 від 09.06.2017, в Єдиному реєстру нотаріусів не значиться, що підтверджується інформацією Міністерства юстиції України, яка міститься в матеріалах справи.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з доведеності позовних вимог, оскільки позивач не підписував ні Протокол № 06/17 Загальних зборів Учасників ТОВ «ЛІК ОМ» від 09.06.2017 року, ні Договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «ЛІК ОМ» від 09.06.2017 року, нотаріус СтрукВ.І. в Єдиному реєстру нотаріусів не значиться, тому засвідчення справжності підпису від імені даної особи не несе ніяких правових наслідків, тому суд вважав, що наявні всі підстави для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників товариства, нової редакції статуту та правочинів, визнання недійсним Акту прийому-передачі та грошової оцінки нерухомого майна, що внесено до статного капіталу та скасування державної реєстрації змін до установчих документів.
Таким чином, ухвалюючи рішення по справі суд першої інстанції виходив з того, що спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Проте з таким висновком суду погодитись не можна, з наступних підстав.
Так, з матеріалів справи вбачається, що заявлені позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 будучи єдиним засновником, власником та директором ТОВ «ЛІК ОМ», протиправно був усунутий від фактичної участі в управлінні справами товариства, внаслідок чого позивач був незаконно позбавлений права власності на частку у статутному капіталі ТОВ "ЛІК ОМ".
Відповідно до положень статті 15 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання позову), які кореспондуються з приписами статті 19 цього Кодексу (у чинній редакції), суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ здійснюється в порядку іншого судочинства.
Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
Підвідомчість господарських справ установлена статтею 12 Господарського процесуального кодексу України ( у редакції, чинній на час подання позову), згідно з пунктами 1, 4 частини першої якої господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.
Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах; й інші справи у спорах між суб'єктами господарювання (частина перша статті 20 ГПК України у редакції після 15 грудня 2017 року).
Відповідно до частини першої статті 62 Господарського кодексу України підприємством є самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.
Як установлено в частинах першій, третій статті 167 ГК України, корпоративними правами є права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
Отже, корпоративним є спір щодо створення, діяльності, управління та припинення юридичної особи - суб'єкта господарювання, якщо стороною у справі є учасник (засновник, акціонер, член) такої юридичної особи, у тому числі й той, який вибув.
Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
Згідно зі статтею 10 Закону України від 19 вересня 1991 року № 1576-XII «Про господарські товариства» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) учасники мають право, зокрема, брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до статті 11 цього Закону учасники товариства зобов'язані: а) додержувати установчих документів товариства і виконувати рішення загальних зборів та інших органів управління товариства; б) виконувати свої зобов'язання перед товариством, в тому числі і пов'язані з майновою участю, а також вносити вклади (оплачувати акції) у розмірі, порядку та засобами, передбаченими установчими документами; в) не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність товариства; г) нести інші обов'язки, якщо це передбачено цим Законом, іншим законодавством України та установчими документами.
У статті 50 Закону України «Про господарські товариства» вказано, що товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами. Максимальна кількість учасників товариства з обмеженою відповідальністю може досягати 100 осіб. Учасники товариства несуть відповідальність в межах їх вкладів. Учасники товариства, які не повністю внесли вклади, несуть солідарну відповідальність за його зобов'язаннями у межах вартості невнесеної частини вкладу кожного з учасників.
Відповідно до статті 51 вказаного Закону установчі документи товариства з обмеженою відповідальністю, крім відомостей, зазначених у статті 4 цього Закону, повинні містити відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів, розмір і порядок формування резервного фонду, порядок передання (переходу) часток у статутному капіталі. Зміни вартості майна, внесеного як вклад, та додаткові внески учасників не впливають на розмір їх частки у статутному капіталі, вказаної в установчих документах товариства, якщо інше не передбачено установчими документами.
Статтею 53 Закону України «Про господарські товариства» передбачено, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства. Відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства.
Таким чином, судова колегія вважає, що заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 фактично обґрунтовані порушенням його корпоративних прав, а предметом позову є визнання рішень загальних зборів учасників товариства, нової редакції статуту та правочинів недійсними, скасування державної реєстрації змін до установчих документів товариства, тобто в позові заявлено про порушення корпоративних прав як учасника товариства та позов пов'язаний із діяльністю та управлінням ТОВ "ЛІК ОМ" та правами позивача, як учасника ТОВ "ЛІК ОМ".
З урахуванням наведених норм процесуального права, правовідносини, які виникли між сторонами у справі, є господарсько-правовими, тому спір підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
У такому разі Києво-Святошинський районний суд Київської області не є судом, встановленим законом для розгляду по суті зазначеного спору, адже спір підвідомчий судам не цивільної, а господарської юрисдикції.
Вказана правова позиція була висловлена Великою Палатою Верховного Суду у Постанові від 05 грудня 2018 року в справі № 203/2501/15 та у Постанові від 03 жовтня 2018 року в справі №331/2533/17.
Відповідно до ч.1 ст. 377 ЦПК України, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо, зокрема, справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
За таких обставин, апеляційна скарга ТОВ «Оілтекс» підлягає до задоволення, а рішення суду першої інстанції - скасуванню із закриттям провадження у даній справі у зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст.ст. 374, 376, 381 ЦПК України, Київський Апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах,
постановив :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оілтекс» задовольнити.
Заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 травня 2018 року скасувати.
Провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІК ОМ» (з 07.11.2017р. ТОВ «Пледон Райз»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Оілтекс», ОСОБА_3 про визнання рішень загальних зборів учасників товариства, нової редакції статуту та правочинів недійсними, скасування державної реєстрації змін до установчих документів, витребування частки у статутному капіталі, визнання права власності на частку у статутному капіталі товариства, застосування наслідків недійсності правочинів - закрити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий:
Судді :
