Постанова
іменем України
15 травня 2019 року
м. Київ
справа № 760/25546/18
провадження № 51-10322 км 18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря
судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
представника ТОВ «Одеса
Аеропорт Девелопмент» ОСОБА_6 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України (далі САП ГПУ) ОСОБА_5 на ухвалу судді Київського апеляційного суду від 22 листопада 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52016000000000214, за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364 та ст. 366-1 Кримінального кодексу України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ухвалою від 07 березня 2018 року частково задовольнив клопотання старшого детектива Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 , погоджене із заступником керівника САП ГПУ ОСОБА_8 , та постановив накласти арешт на перелічене в резолютивній частині цієї ухвали майно товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «Міжнародний аеропорт «Одеса».
Слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ухвалою від 29 березня 2018 року задовольнив клопотання заступника керівника САП ГПУ ОСОБА_8 та постановив передати Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі АРМА) зазначене в резолютивній частині ухвали слідчого судді від 07березня 2018 року майно ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса».
Слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ухвалою від 01 листопада 2018 року частково задовольнив клопотання адвоката ОСОБА_9 , подане в інтересах ТОВ «Одеса Аеропорт Девелопмент», та постановив скасувати застосовану ухвалою слідчого судді від 29 березня 2018 року передачу в управління АРМА майна ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса».
Суддя Київського апеляційного суду ухвалою від 22 листопада 2018 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за скаргою прокурора САП ГПУ ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді від 01 листопада 2018 року.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор ставить вимогу про скасування оскарженої ухвали судді апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Вважає, що суддя апеляційного суду не врахував висновку, викладеного в постанові Верховного Суду України від 12 жовтня 2017 року, та безпідставно відмовив у відкритті апеляційного провадження за його скаргою.
У запереченні на касаційну скаргу прокурора представник ТОВ «Одеса Аеропорт Девелопмент» - адвокат ОСОБА_6 зазначає про необхідність залишення цієї скарги без задоволення, а оскарженої ухвали судді апеляційного суду - без зміни.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор підтримав касаційну скаргу, представник ТОВ«Одеса Аеропорт Девелопмент» заперечував проти задоволення цієї скарги.
Мотиви Суду
Підстави для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції викладено в ч. 1 ст. 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК).
Відповідно до ч. 2 ст. 438 КПК при вирішенні питання про наявність цих підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
Згідно з ч. 4 ст. 399 КПК суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями статті 394 цього Кодексу.
Положеннями ч. 3 ст. 392 КПК визначено, що в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.
Перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування в апеляційному порядку, викладено в частинах 1 та 2 ст. 309 КПК. Це ухвали, які стосуються обмеження свободи та особистої недоторканності, арешту майна, тимчасового доступу до певних речей і документів, відсторонення від посади, а також ухвали про відмову у здійсненні спеціального досудового розслідування, про відмову в задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, повернення скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора або відмову у відкритті провадження по ній.
Частина 3 ст. 309 КПК встановлює, що інші ухвали слідчого судді, що не зазначені в цій статті, оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді. Тобто у випадку незгоди сторін з іншими ухвалами слідчого судді законність останніх підлягає перевірці судом першої інстанції під час підготовчого провадження.
Разом із цим, відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду України від 12 жовтня 2017 року № 5-142кс(15)17, з яким погодилася Велика Палата Верховного Суду (постанова від 23 травня 2018 року у справі № 237/1459/17, провадження № 13-19кс18), у разі постановлення слідчим суддею ухвали, не передбаченої кримінальними процесуальними нормами, до яких відсилають положення ч. 3 ст. 309 КПК, суд апеляційної інстанції не вправі відмовити у перевірці її законності, посилаючись на приписи ч. 4 ст. 399 КПК. Право на апеляційне оскарження такого судового рішення підлягає забезпеченню на підставі п. 17 ч. 1 ст. 7 та ч. 1 ст. 24 КПК, які його гарантують, з огляду на положення ч. 6 ст. 9 КПК, яка встановлює, що у випадках, коли положення КПК не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 КПК.
З ухвали судді апеляційного суду від 22 листопада 2018 року видно, що у відкритті апеляційного провадження за скаргою прокурора на ухвалу слідчого судді від 01листопада 2018 року було відмовлено саме на підставі ч. 4 ст. 399 КПК, оскільки ця ухвала слідчого судді не входить до переліку таких рішень, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
Згідно з абз. 7 ч. 6 ст. 100 КПК речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості - для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України від 10 листопада 2015 року № 772-VIII «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» Національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі як захід забезпечення позову - лише щодо позову, пред`явленого в інтересах держави, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами, сума або вартість яких дорівнює або перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року. Зазначені активи приймаються в управління на підставі ухвали слідчого судді, суду чи згоди власника активів, копії яких надсилаються Національному агентству не пізніше наступного робочого дня після їх винесення (надання) з відповідним зверненням прокурора.
При цьому положеннями ч. 3 ст. 21 вказаного Закону № 772-VIIIвизначено, що дія договору про управління активами припиняється у разі скасування арешту прийнятих в управління активів або їх конфіскації, спеціальної конфіскації, іншого судового рішення про їх стягнення в дохід держави.
З ухвали слідчого судді від 01 листопада 2018 року видно, що за результатами розгляду клопотання представника ТОВ «Одеса Аеропорт Девелопмент» про скасування арешту майна та передачі майна в управління АРМА у кримінальному провадженні № 52016000000000214 слідчий суддя дійшов висновку, що арешт, накладений на майно ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса» ухвалою слідчого судді від 07 березня 2018 року, був обґрунтованим і таке втручання органів досудового розслідування у права і свободи особи було розумним та пропорційним меті кримінального провадження, однак разом із цим усупереч вищезазначеним нормам КПК, Закону України №772-VIII та правовим висновкам суду касаційної інстанції скасував застосовану ухвалою слідчого судді від 29 березня 2018року передачу цього майна в управління АРМА, тобто прийняв рішення, яке не передбачено КПК.
Таким чином, суддя апеляційного суду, відмовивши у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу слідчого судді від 01листопада 2018 року, істотно порушив вимоги кримінального процесуального закону, а тому ця ухвала підлягає скасуванню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК з призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції.
Під час цього розгляду належить врахувати вказівки касаційного суду (ч. 2 ст. 439 КПК) та ухвалити законне й обґрунтоване судове рішення.
Керуючись статтями 433, 434, 436 - 438, 441, 442 КПК, Верховний Суд
ухвалив:
Касаційну скаргу прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 задовольнити.
Ухвалу судді Київського апеляційного суду від 22 листопада 2018 року, якою відмовлено у відкритті апеляційного провадження за скаргою прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 01 листопада 2018 року про часткове задоволення клопотання представника ТОВ «Одеса Аеропорт Девелопмент», скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3