ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 червня 2019 року
м. Одеса
Справа № 916/626/18
Південно -західний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого судді Л.В. Поліщук,
суддів: К.В. Богатиря, М.А. Мишкіної,
секретар судового засідання - І.В. Іванов,
за участю представників сторін:
від Акціонерного товариства "Українська залізниця": Н.В. Ситайло,
від Товариства з обмеженою відповідальністю "Вантажна транспортна компанія": Л.В. Гершман,
від Печерського районного відділу ДВС ГТУЮ у місті Києві: не з`явився,
від Дніпровського районного відділу ДВС ГТУЮ у місті Києві: не з`явився,
від Солом`янського районного відділу ДВС ГТУЮ у місті Києві: не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" (вх. № 1886/19)
на ухвалу Господарського суду Одеської області від 02.05.2019 (суддя Демешин О.А., м. Одеса, повний текст складено та підписано 07.05.2019)
за заявою Акціонерного товариства "Українська залізниця" (вх. № 2-1846 від 19.04.2019) про визнання такими, що не підлягають виконанню, наказів Господарського суду Одеської області від 21.08.2018
у справі № 916/626/18
за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Дарницький вагоноремонтний завод"
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Вантажна транспортна компанія"
про витребування майна з чужого незаконного володіння та зобов`язання вчинити певні дії
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вантажна транспортна компанія"
до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Дарницький вагоноремонтний завод"
про зобов`язання вчинити певні дії
за участю Печерського, Дніпровського та Солом`янського районних відділів ДВС ГТУЮ у місті Києві,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Одеської області від 19.07.2018 у справі №916/626/18 у задоволенні первісного позову Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Дарницький вагоноремонтний завод" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вантажна транспортна компанія" про витребування майна з чужого незаконного володіння та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено повністю. Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Вантажна транспортна компанія" до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Дарницький вагоноремонтний завод" задоволено частково:
- зобов`язано Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Філії "Центр транспортної логістики" повернути 880 порожні напіввагони за визначеними номерами на станцію приписки напіввагонів - "Дарниця" регіональної філії "Південно-Західна залізниця" ПАТ "Українська залізниця" (код станції 320007) для їх передачі за актами подачі/повернення вагонів Товариству з обмеженою відповідальністю "Вантажна транспортна компанія" та внесення даних по власних вантажних вагонах до автоматизованого банку даних парку вантажних вагонів (АБД ПВ Укрзалізниці) для проставлення ознаки "Оператор ТОВ "ВАНТАЖНА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ" (код оператора 75);
- зобов`язано ПАТ "Українська залізниця" в особі Філії "Центр транспортної логістики" в день прибуття 880 порожніх напіввагонів за визначеними номерами на станцію приписки - «Дарниця» регіональної філії «Південно-Західна залізниця» ПАТ «Українська залізниця» (код станції 320007) виключити з даних по власних вантажних вагонах автоматизованого банку даних парку вантажних вагонів (АБД ПВ Укрзалізниці) - ознаку курсування вагону - як власного під управлінням Філії «Центр транспортної логістики»;
- зобов`язано Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії «Дарницький вагоноремонтний завод» в день прибуття порожніх напіввагонів на станцію приписки «Дарниця» регіональної філії «Південно-Західна залізниця» ПАТ «Українська залізниця» (код станції 320007) передати Товариству з обмеженою відповідальністю «Вантажна транспортна компанія» (код ЄДРПОУ 40362398, місцезнаходження: 68000, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Шевченка, 7а, oфіс 45) за актами подачі/повернення 880 одиниць напіввагонів за визначеними номерами;
- зобов`язано Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії «Дарницький вагоноремонтний завод» з дня передачі Товариству з обмеженою відповідальністю «Вантажна транспортна компанія» за актами подачі/повернення 880 одиниць напіввагонів, для забезпечення здійснення перевезень вантажу згідно Правил перевезення вантажів навалом і насипом, затверджених Міністерством транспорту України від 20.08.2001 № 542, надати безперервно послуги з організації перевезень загальним обсягом 376 838 вагонодіб протягом одного року, а саме: з дня передачі Товариству з обмеженою відповідальністю «Вантажна транспортна компанія» за актами подачі/повернення 880 одиниць напіввагонів, забезпечити надання послуг протягом кожного з 356 днів загального терміну надання послуг з організації перевезень, вагонами у кількості не меншою ніж 1032 одиниці за визначеними номерами, напіввагони, що перебувають у користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю "Вантажна транспортна компанія" на підставі актів подачі/повернення, що будуть передані філією «Дарницький вагоноремонтний завод» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» за актами подачі/повернення згідно рішення суду; напіввагони, на які розповсюджується дія Сертифікатів Торгово промислової палати України № 7521 від 25.04.2017 та № 7652 від 03.07.2017;
- зобов`язано Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії «Дарницький вагоноремонтний завод» в день прибуття 880 порожніх напіввагонів на станцію приписки - «Дарниця» регіональної філії «Південно-Західна залізниця» ПАТ «Українська залізниця» (код станції 320007) по напіввагонах за визначеними номерами підтвердити через автоматизоване робоче місце (АРМ) "Вантажні вагони компаній-операторів операцію "передача власних вагонів в оперативне управління" для проставлення ознаки "Оператор ТОВ "ВАНТАЖНА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ" (код оператора 75);
- зобов`язано Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" призупинити дію Порядку визначення плати за використання власних вагонів перевізника ПАТ "Укрзалізниця" в процесі надання послуг з перевезення вантажів від 19 лютого 2018 року, на напіввагони за визначеними номерами на строк 1 (один) рік з дня початку надання Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі філії "Дарницький вагоноремонтний завод" послуг з організації перевезень загальним обсягом 376 838 вагонодіб, а саме: - встановити, що строком в 1 (один) рік з дня початку надання Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі філії "Дарницький вагоноремонтний завод" послуг з організації перевезень загальним обсягом 376 838 вагонодіб напіввагонами у кількості 1032 одиниць, що розрахунок плати за перевезення вантажу у зазначених напіввагонах здійснюється за тарифною схемою 1 Збірника тарифів на перевезення вантажів у межах України та пов`язані з ними послуги, як для універсального власного рухомого складу, з базовою ставкою плати - інфраструктурна складова (Івл) для власного або орендованого вагона; - у перевізних документах при відправленні чи при видачі вантажу (накладній внутрішнього сполучення та накладній у міжнародному сполученні) у відповідних графах проставляється загальна плата за перевезення, нарахована відповідно до Збірника тарифів на перевезення вантажів у межах України та пов`язані з ними послуги за тарифною схемою 1 як для універсального власного рухомого складу із застосуванням коригуючих коефіцієнтів; - встановити, на строк в 1 (один) рік з дня початку надання Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі філії "Дарницький вагоноремонтний завод" послуг з організації перевезень загальним обсягом 376 838 вагонодіб напіввагонами у кількості 1032 одиниць, здійснювати розрахунок плати за перевезення у порожньому стані зазначених напіввагонів (після вивантаження та під навантаження, у ремонт або з ремонту) за тарифною схемою 14 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги, як для універсального власного рухомого складу; - у перевізних документах при відправленні чи при видачі вантажу (накладній внутрішнього сполучення та накладній у міжнародному сполученні) у відповідних графах проставляється загальна плата за перевезення нарахована відповідно до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги за тарифною схемою 14 із застосуванням коригуючих коефіцієнтів;
- зобов`язано Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" своїм розпорядженням довести до відома усіх причетних співробітників Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" порядок розрахунку плати за перевезення вантажу і плати за перевезення у порожньому стані у напіввагонах за визначеними номерами, стосовно яких призупинено дію Порядку визначення плати за використання власних вагонів перевізника ПАТ "Укрзалізниця" в процесі надання послуг з перевезення вантажів від 19 лютого 2018 року строком на один рік з дня початку надання послуг Товариству з обмеженою відповідальністю "Вантажна транспортна компанія", а саме: строком на 1 (один) рік з дня початку надання Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі філії "Дарницький вагоноремонтний завод" послуг з організації перевезень загальним обсягом 376 838 вагонодіб напіввагонами у кількості 1032 одиниць, розрахунок плати за перевезення вантажу у зазначених напіввагонах здійснюється за тарифною схемою 1 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги, як для універсального власного рухомого складу, з базовою ставкою плати - інфраструктурна складова (Івл) для власного або орендованого вагона; у перевізних документах при відправленні чи при видачі вантажу (накладній внутрішнього сполучення та накладній у міжнародному сполученні) у відповідних графах проставляється загальна плата за перевезення нарахована відповідно до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги за тарифною схемою 1 як для універсального власного рухомого складу із застосуванням коригуючих коефіцієнтів; на строк 1 (один) рік з дня початку надання Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі філії "Дарницький вагоноремонтний завод" послуг з організації перевезень загальним обсягом 376 838 вагонодіб напіввагонами у кількості 1032 одиниць, здійснюється розрахунок плати за перевезення у порожньому стані вказаних напіввагонів (після вивантаження та під навантаження, у ремонт або з ремонту) за тарифною схемою 14 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги, як для універсального власного рухомого складу; у перевізних документах при відправленні чи при видачі вантажу (накладній внутрішнього сполучення та накладній у міжнародному сполученні) у відповідних графах проставляється загальна плата за перевезення нарахована відповідно до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги за тарифною схемою 14 із застосуванням коригуючих коефіцієнтів;
- зобов`язано Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" видати розпорядження про зобов`язання філії "Головний інформаційно-обчислювальний центр" Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця" додати до переліку особливих умов таблиці "Вагони, які пересуваються в особливих умовах, умову "перевезення у власних вагонах філії "ДАРНИЦЬКИЙ ВАГОНОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД" оператор ТОВ "ВАНТАЖНА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ" (код оператора 75) на умовах власного рухомого складу за дозволом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" з завантаженням переліку напіввагонів за визначеними номерами в підсистему введення нормативно-довідкової інформації (ПСВ НДІ) та підключенням в автоматизовану систему керування вантажними перевезеннями на залізничному транспорті України (АСК ВП УЗ), внесення змін до програмного забезпечення щодо оформлення перевізних документів;
- зобов`язано Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" видати розпорядження про зобов`язання Департаменту комерційної роботи (місцезнаходження: м.Київ, вул. Тверська, 7) та філії "Головний інформаційно-обчислювальний центр" (код ЄДРПОУ 40081258; місцезнаходження: м. Київ, вул. І. Франка, 21-23) Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця" забезпечити внесення до складу Довідника штемпелів та відміток перевізного документа та їх відповідності особливим відміткам та приміткам вагонного листа і натурного листа вантажного поїзда нової відмітки "перевезення у власних вагонах філії "ДАРНИЦЬКИЙ ВАГОНОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД" оператор ТОВ "ВАНТАЖНА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ" (код оператора 75) на умовах власного рухомого складу за дозволом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".
У решті зустрічного позову відмовлено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства „Українська залізниця" в особі філії „Дарницький вагоноремонтний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Вантажна транспортна компанія" 15858 гривень судового збору.
На виконання зазначеного рішення місцевим господарським судом 21.08.2018 видано відповідні накази.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.12.2018 рішення Господарського суду Одеської області від 19.07.2018 скасовано частково: позов Залізниці в особі філії "ДВРЗ" задоволено частково; зобов`язано Товариство повернути Залізниці в особі філії "ДВРЗ" напіввагони у кількості 33 одиниці з виключенням з операторського управління Товариства через АРМ "Вантажні вагони компанії-оператора"; в іншій частині рішення за первісним позовом залишено без змін; Товариству у задоволенні зустрічного позову до Залізниці в особі філії "ДВРЗ" про зобов`язання виконати умови договору в натурі відмовлено.
Постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.2018 № 938 змінено тип Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" з публічного на приватне та перейменовано його в Акціонерне товариство "Українська залізниця".
Постановою Верховного Суду від 19.03.2019 постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.12.2018 у справі № 916/626/18 скасовано, рішення Господарського суду Одеської області від 19.07.2018 залишено в силі.
17.04.2019 до Господарського суду Одеської області надійшла заява Акціонерного товариства "Українська залізниця" (вх. № 2-1846/19 від 19.04.2019) про визнання наказів даного суду від 21.08.2018 такими, що не підлягають виконанню (т. 10, а.с. 32-41).
Заява мотивована тим, що вказані накази були видані помилково - на виконання рішення суду, яке не набрало законної сили на момент їх видачі, а отже, ці накази слід визнати такими, що не підлягають виконанню. Також заявник вказав, що рішення Господарського суду Одеської області від 19.07.2018 у справі №916/626/18, на виконання якого 21.08.2018 судом видано накази про примусове виконання, було частково скасовано постановою суду апеляційної інстанції від 20.12.2018. Крім того, заявник вказав, що частина вагонів знаходиться на не підконтрольній українській владі території, де органи державної влади не здійснюють своїх повноважень.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.05.2019 у задоволенні заяви відмовлено (т. 11, а.с.53-59).
Ухвала суду мотивована тим, що вищезазначені доводи заявника не можуть служити підставою для визнання наказів такими, що не підлягають виконанню, виходячи із наступного. Прийняття апеляційною інстанцією до розгляду апеляційної скарги та скасування в подальшому вищевказаного рішення Господарського суду Одеської області від 19.07.2018 могло б служити іншою причиною для визнання наказів такими, що не підлягають виконанню. Але, якщо б така заява, в порядку ст.328 ГПК України, була надана боржником до Господарського суду Одеської області в період з моменту прийняття апеляційною інстанцією до розгляду апеляційної скарги АТ „Українська залізниця" в особі філії „Дарницький вагоноремонтний завод" на рішення суду та до винесення Верховним судом відповідної постанови від 19.03.2019 по цій справі за результатами розгляду касаційної скарги ТОВ „Вантажна транспортна компанія". Оскільки вищевказаною постановою Верховного суду було скасовано постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.12.2018, а рішення Господарського суду Одеської області від 19.07.2018 залишено в силі, приймаючи до уваги обов`язковість виконання рішення суду, ухваленого іменем України, як це передбачено статтею 129-1 Конституції України та статтею 326 ГПК України - станом на цей час у суду відсутні підстави визнавати накази від 21.08.2018 такими, що не підлягають виконанню. Також судом не були прийняті до уваги посилання боржника на неможливість та складність виконання цих наказів, оскільки доводи заявника фактично полягають в повторній оцінці його правової позиції під час вирішення спору та перегляду судового рішення апеляційною та касаційною інстанціями. Неможливість, складність виконання судового рішення та необхідність тривалого часу для того, щоб це рішення було виконано - не є підставою для того, щоб визнавати накази такими, що не підлягають виконанню.
Не погодившись із вказаною ухвалою суду, Акціонерне товариство "Українська залізниця" звернулось із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказану ухвалу повністю і ухвалити нове рішення про задоволення заяви, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, зазначивши при цьому ті ж доводи, які були викладені в поданій до місцевого господарського суду скарзі.
У відзиві на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вантажна транспортна компанія" просило апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
У судовому засіданні 21.06.2019 представник Акціонерного товариства "Українська залізниця" підтримав доводи апеляційної скарги, а представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Вантажна транспортна компанія" просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, залишивши вказану ухвалу суду без змін. Представники органів ДВС не з`явилися, про дату, час та місце проведення засідання повідомлені належним чином.
У вказаному засіданні суду апеляційної інстанції встановлено, що АТ "Українська залізниця" було двічі подано до господарського суду першої інстанції заяву про визнання такими, що не підлягають виконанню, наказів Господарського суду Одеської області від 21.08.2018, та Господарським судом Одеської області помилково сформовано та направлено до Південно-західного апеляційного господарського суду разом з вищевказаною апеляційною скаргою матеріали оскарження ухвали місцевого господарського суду від 02.05.2019, постановленої внаслідок розгляду заяви АТ "Українська залізниця" (вх. № 2-1877/19 від 22.04.2019) про визнання такими, що не підлягають виконанню, наказів Господарського суду Одеської області від 21.08.2018, у той час, як даним товариством подана скарга на ухвалу, винесену за результатами розгляду саме заяви Акціонерного товариства "Українська залізниця" (вх. № 2-1846 від 19.04.2019) про визнання такими, що не підлягають виконанню, наказів Господарського суду Одеської області від 21.08.2018.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції при розгляді апеляційної скарги досліджував матеріали справи № 916/626/18, які на виконання запиту головуючого судді 20.06.2019 надійшли до Південно-західного апеляційного господарського суду, а не вказані вище матеріали оскарження.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.
Відповідно до п. 23 ч. 1 ст. 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про внесення чи відмову у внесенні виправлень до виконавчого документа, визнання чи відмову у визнанні виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Частинами 1, 2 статті 328 ГПК України встановлено, що суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю або частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Тобто, в межах розгляду саме заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов`язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, проте не здійснюється перегляд самого судового рішення або спору по суті, встановлених судовим рішенням фактичних обставин справи, що свідчать про можливу зміну цих обставин, з прийняттям відповідних висновків.
Як вище зазначалось, рішенням Господарського суду Одеської області від 19.07.2018 у справі №916/626/18 у задоволенні первісного позову відмовлено повністю, а зустрічний позов задоволено частково.
Частиною 1 статті 256 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступна та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення від 19.07.2018 у даній справі було складено 30.07.2018, отже, останній день апеляційного оскарження цього рішення суду припав на 20.08.2018 (з урахуванням того, що 19.08.2018 - вихідний день).
Згідно з ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ст. 327 ГПК України).
Оскільки станом на 21.08.2018 апеляційна скарга на вказане вище судове рішення не надійшла, Господарським судом Одеської області 21.08.2018 на виконання цього рішення видано відповідні накази.
Разом з тим, як свідчать матеріали справи, 20.08.2018 ПАТ "Українська залізниця", скориставшись послугами Укрпошти, направило до місцевого господарського суду апеляційну скаргу на рішення даного суду від 19.07.2018 у справі №916/626/18, яка надійшла до суду лише 22.08.2018, що підтверджується відповідним штампом канцелярії суду (т. 6, а.с. 6).
Відтак, враховуючи, що останній день апеляційного оскарження вказаного судового рішення припав на 20.08.2018, однак станом на 21.08.2018 будь-яка апеляційна скарга на це рішення не надійшла, господарський суд першої інстанції цілком правомірно видав 21.08.2018 відповідні накази.
Судом апеляційної інстанції не приймаються до уваги посилання боржника на неможливість та складність виконання зазначених наказів, оскільки доводи заявника фактично полягають у повторній оцінці його правової позиції під час вирішення спору та перегляду судового рішення апеляційною та касаційною інстанціями.
Неможливість, складність виконання судового рішення та/або необхідність тривалого часу для виконання судового рішення не є підставами для визнання наказів такими, що не підлягають виконанню.
Що стосується тверджень заявника про те, що ці накази були видані на виконання судового рішення, яке в подальшому було скасовано апеляційною інстанцією, колегія судді зауважує наступне.
Так, постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.12.2018 рішення Господарського суду Одеської області від 19.07.2018 частково скасовано, однак постановою Верховного Суду від 19.03.2019 постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.12.2018 у справі № 916/626/18 скасовано, рішення Господарського суду Одеської області від 19.07.2018 залишено в силі.
Статтею 129 Конституції України обов`язковість рішення суду визначено однією із основних засад судочинства.
Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (ст. 129-1 Конституції України).
Конституційний Суд України у своєму рішенні №18-рп/2012 від 13.12.2012 вказав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
Розглядаючи справу №5-рп/2013, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.06.2013 зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012).
З наведених приписів Конституції України та рішень Конституційного Суду України вбачається декларування законодавцем безумовного права кожного, на чию користь ухвалено судове рішення, на його виконання.
Відповідно до ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Частинами 2, 4 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - Європейський суд) як джерело права.
Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
У рішенні Європейського суду від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява №60750/00) зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін. Отже, для цілей ст. 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".
Правові висновки про те, що виконання рішення, ухваленого тим чи іншим судом, треба розглядати як складову частину судового розгляду, як цього вимагає положення статті 6 Конвенції, у якій йдеться про необхідність забезпечення справедливого судового процесу, містяться також у рішеннях Європейського суду у справах "Бурдов проти Росії", "Горнсбі проти Греції".
Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу до Конвенції (справа "Юрій Миколайович Іванов проти України", рішення Європейського суду від 15.10.2009).
При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.
Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Судова колегія наголошує на тому, що накази, які заявник просив визнати такими, що не підлягають виконанню, видані на виконання рішення Господарського суду Одеської області від 21.08.2018, яке залишено в силі постановою Верховного Суду від 19.03.2019, а, отже, дане рішення є обов`язковим до виконання. При цьому вказані накази пред`явлені стягувачем до виконання після прийняття Верховним Судом зазначеної вище постанови.
На виконання вказаних наказів державними виконавцями Печерського, Дніпровського та Солом`янського районних відділів ДВС ГТУЮ у місті Києві відкрито відповідні виконавчі провадження.
Як вище зазначалось, практичне застосування ефективного механізму відновлення, поновлення порушеного права є обов`язковим.
Судова колегія зазначає, що надмірний формалізм викладених АТ "Українська залізниця" у заяві доводів спрямований не на неухильне дотримання положень чинного законодавства при видачі наказів, а фактично на затягування процесу виконання рішення, яке набрало законної сили, що може призвести до порушення інтересів іншої сторони - стягувача.
За таких обставин судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що, приймаючи до уваги обов`язковість виконання рішення суду, на даний час відсутні підстави визнавати накази від 21.08.2018 такими, що не підлягають виконанню.
Таким чином, колегія суддів на вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду.
Керуючись ст.ст. 129, 269-271, 276, 281-284 ГПК України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Дарницький вагоноремонтний завод" залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Одеської області від 02.05.2019 у справі № 916/626/18 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок оскарження у касаційному порядку до Верховного Суду встановлений ст.ст. 287, 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено 26.06.2019.
Головуючий суддя Л.В. Поліщук
Суддя К.В. Богатир
Суддя М.А. Мишкіна
